Ведмеже місто
Паперова книга | Код товару 981394
Yakaboo 5/5
Автор
Фредрік Бакман
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2016
Перекладач
Софія Волковецька
Кількість сторінок
432

Усе про книжку Ведмеже місто

Новий бестселер Фредріка Бакмана «Ведмеже місто» у перекладі зі шведської Софії Волковецької – це історія про маленьке містечко на півночі Швеції, яке на перший погляд здається досить спокійним, але насправді в ньому вирують пристрасті.

У видавництві #книголав це уже четверта книжка Бакмана. Попередні стали бестселерами серед художніх перекладних видань. Новинка «Ведмеже місто» розповідає про багатогранну людську природу. У глухому містечку Бьорнстад колись вирувало життя, а зараз лишилось безробіття та безвихідь. Уся надія міста – юнацький хокейний клуб. На цьому виді спорту у Бьорнстаді зав'язані долі. День перемоги у матчі став найщасливіший для міста і клубу, але для Маї Еріксон і її батьків – був найжахливішим та змінив усе. Тож жителі міста мають зробити вибір та вирішити, яку ціну вони готові заплатити за перемогу.

«Те, як подає свої історії Фредрік Бакман – щось неймовірне. Ти переживаєш кожну мить і секунду кожного персонажа. Романи цього автора – зовсім не схожі на інші книжки та сюжети. У «Ведмежому місті» історія розвертається навколо хокею, навіть якщо ви байдужі до цього виду спорту, це не привід оминати роман. Чтиво так захоплює та занурює, що вам однозначно варто спробувати», – розповідає Світлана Павелецька, співзасновниця видавництва #книголав.

Фредрік Бакман — шведський блогер, журналіст і письменник, автор всесвітньо відомих бестселерів «Чоловік на ім'я Уве», «Моя бабуся просить їй вибачити», «Брітт-Марі була тут», «Ведмеже місто» та інші. Книги Фредріка Бакмана перекладено двадцятьма п'ятьма мовами світу. Українською їх випускає видавництво #книголав.

Відгуки:

«Ви полюбите цей всепоглинаючий роман».
People

«[…] Це про дещо більше, ніж про юнацький спорт; це частково історія дорослішання, частково вивчення стану морального падіння, і, врешті, хроніка групового мислення — в якому хтось, хто не схожий на героя, здатний раптом виступити наперед, щоб уберегти більш ніж одну людину від самознищення. Глибоко емпатичне випробування крихкого людського духу; цей твір Бакмана викликатиме бурхливі реакції ще довгий час».
Kirkus Reviews

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Фредрік Бакман
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2016
Перекладач
Софія Волковецька
Кількість сторінок
432
Рецензії
  •  
    Чудова книга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Одна з найкращих книг автора! Мені також атмосфера маленького містечка спочатку нагадала "Брітт-Марі була тут", але на цьому схожості закінчуються: цей роман зовсім інший. Головні герої тут - підлітки, що скоріше непритаманне Бакману, але він прописує молодь не менш ретельно і зворушливо, ніж людей старшого віку, за кожного героя переживаєш так, наче це найближчий друг. Бакман зачіпає живі й важливі теми - стосунки між підлітками, стосунки батьків з дітьми, місце жінки в закритому просторі маленького містечка, соціальні несправедливості, буллінг в школі... На чому тримається дружба, як швидко може закінчитись перше кохання, як за одну мить весь світ і життя може перевернутись і всі сподівання рухнути.
    Написано дуже пронизливо, до мурашок під шкірою, до сліз, книга читається на одному подисі та не відпускає до останньої сторінки. Для тих, хто любить виписувати цитати з книг, тут просто скриня з перлами :-)
    Важливим фоновим елементом книги виступає хокей, але він ніяким чином не завадить отримати задоволення від книги навіть далеким від спорту читачам. Також на початку книга може здатись затягнутою - тут багато персонажів, автор потроху вводить кожного з них. Але головна подія стається десь в середині книги - дочитайте до того моменту і більше не зможете відірватись! Однозначно, рекомендую прочитати!
  •  
    Так щемко та близько 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Неймовірно тішить те, що видавництво "Книголав" не затягувало і в доволі короткі терміни переклало новенький бестселер Фредріка Бакмана "Ведмеже місто".
    Я не можу сказати, що я палка прихильниця книг цього блогера - письменника, але його історії живі та напрочуд такі близькі. Фредрік так чітко описує персонажів, що виникає враження ніби це реальні люди, з твого, цілком реального життя.
    Так трапилося і в книзі "Ведмеже місто". Це історія про маленьке містечко Бьорнстаді, в якому майбутнього і близько не видно. Є лише безробіття і кольорового життя зовсім не існує. Проте є хокейний клуб, який ще живий. І от усі ставки жителі міста роблять на цей клуб та на його учасників.
    В книжці піднята тема про багатосторонність людини. От ніби здається, що людина має лише одну сторону, яку ти чітко бачиш, але на насправді це не так.
    Часом історія була нудною. А ще вона мені перегукувалася із книгою Бакмана "Брітт-Марі була тут".
    Але в будь-якому випадку я все одно рекомендую читати "Ведмеже місто" і скласти своє, власне враження про цю історію життя.
Купити - Ведмеже місто
Ведмеже місто
250 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Фредрік Бакман
Фредрік Бакман

Фредрік Бакман — відомий шведський блогер, колумніст, фрілансер, популярний письменник. Його книги-бестселери перекладено 25 мовами світу, а англомовна версія роману «Друге життя Уве» 42 тижні очолювала рейтинги «New York Times». Сукупний тираж книг — понад п'ять мільйонів примірників, що продаються у 40 країнах світу. У 2013 році Фредріка визнано найуспішнішим...

Детальніше

Рецензії Ведмеже місто

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Чудова книга 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Одна з найкращих книг автора! Мені також атмосфера маленького містечка спочатку нагадала "Брітт-Марі була тут", але на цьому схожості закінчуються: цей роман зовсім інший. Головні герої тут - підлітки, що скоріше непритаманне Бакману, але він прописує молодь не менш ретельно і зворушливо, ніж людей старшого віку, за кожного героя переживаєш так, наче це найближчий друг. Бакман зачіпає живі й важливі теми - стосунки між підлітками, стосунки батьків з дітьми, місце жінки в закритому просторі маленького містечка, соціальні несправедливості, буллінг в школі... На чому тримається дружба, як швидко може закінчитись перше кохання, як за одну мить весь світ і життя може перевернутись і всі сподівання рухнути.
    Написано дуже пронизливо, до мурашок під шкірою, до сліз, книга читається на одному подисі та не відпускає до останньої сторінки. Для тих, хто любить виписувати цитати з книг, тут просто скриня з перлами :-)
    Важливим фоновим елементом книги виступає хокей, але він ніяким чином не завадить отримати задоволення від книги навіть далеким від спорту читачам. Також на початку книга може здатись затягнутою - тут багато персонажів, автор потроху вводить кожного з них. Але головна подія стається десь в середині книги - дочитайте до того моменту і більше не зможете відірватись! Однозначно, рекомендую прочитати!
  •  
    Так щемко та близько 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Неймовірно тішить те, що видавництво "Книголав" не затягувало і в доволі короткі терміни переклало новенький бестселер Фредріка Бакмана "Ведмеже місто".
    Я не можу сказати, що я палка прихильниця книг цього блогера - письменника, але його історії живі та напрочуд такі близькі. Фредрік так чітко описує персонажів, що виникає враження ніби це реальні люди, з твого, цілком реального життя.
    Так трапилося і в книзі "Ведмеже місто". Це історія про маленьке містечко Бьорнстаді, в якому майбутнього і близько не видно. Є лише безробіття і кольорового життя зовсім не існує. Проте є хокейний клуб, який ще живий. І от усі ставки жителі міста роблять на цей клуб та на його учасників.
    В книжці піднята тема про багатосторонність людини. От ніби здається, що людина має лише одну сторону, яку ти чітко бачиш, але на насправді це не так.
    Часом історія була нудною. А ще вона мені перегукувалася із книгою Бакмана "Брітт-Марі була тут".
    Але в будь-якому випадку я все одно рекомендую читати "Ведмеже місто" і скласти своє, власне враження про цю історію життя.
  •  
    Захопливо, до останньої сторінки 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Маленьке містечко Бйорнстад побудоване на хокеї. І хоч тут все по-трошку занепадає серед лісів, вічного холоду та безробіття, хокей тут немов окрема релігія. Тут є величезна льодова арена, де щодня відбуваються тренування дитячої та юнацької команд. Саме на цих дітей і ставлять ставку усі дорослі, саме на них покладають надії відродження і процвітання цього місця. Але насправді історія не про те.
    "- Єдине, що дає нам спорт, - це мить. Але, дідько би взяв, хіба життя - не така сама мить?"
    Насправді автор умілий маніпулятор, який може зачепити найпотаємніші струни душі саме тоді, коли здається, що цього разу книга не така вже й цікава. Адже тут крок за кроком розгортаються найдивовижніші й, іноді, страшні драми життя. Тут переплетено все - мами, які мають силу визнати свою помилку і перепросити за своїх дітей, жінки, які вміють бути сильнішими і витривалішими за чоловіків, підлітки, які вчаться цінувати дружбу, або ж, навпаки, втрачати найцінніше, хлопчаки, які ідуть проти системи і вчаться бути гідними джентельменами, тренери, які вміють мотивувати і перемагати в програші, і ще багато-багато іншого.
    "...вони поважають ту ненормальну, яка лізе сюди, не маючи страху. Не залежно, хто вона"
    Книга захоплює і тримає у своєму полоні до останньої сторінки. І ти вже не читач, ти вже один із "ведмедів" чи одна із "вовчиць", хвилюєшся за героїв, віриш, що правда так чи інакше переможе, хочеш аби це все швидше закінчилося і сумуєш, що так мало цієї книги. Адже тут не лише про спорт - тут про все життя, і, зокрема, про батьківство: " Рани батьків не загоюються. Рани дітей теж..."
    Можна багато говорити про цю книгу, але краще її самому читати
  •  
    Місто, повне медведів 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Життя у Бйорнстаді не цукор – холод, суворість природи, відсутність широкого спектру можливостей заробити… Втім, місто ще тримається. Тримається на надії – сподівання покладаються на хокейну команду міста, юних хлопчаків, які будь-якою ціною мусять вибороти перемогу у фіналі, який ось-ось має відбутись. Адже перемога – це фінансування, це можливості, це робота та кар’єра для тих, хто може високо злетіти.
    Така зірка – принаймні, одна, - у Бйорнстаді є. Кевін із самого малку створював враження, що народився на льоду – талант хлопця кріпне з кожним роком. Уже зовсім скоро він точно розширить свої межі та отримає пропозицію розвиватись деінде, але поки ще він – житель маленького містечка.
    В якому головне – це хокей.
    Але перед самим фіналом у місті щось трапляється. Щось дійсно страшне, щось немислиме, щось, у що вірити не хочеться. Щось, від чого залежить доля команди; доля міста. І коли на вагах місто чи одна його родина – що обере кожен із жителів Ведмежого міста? Повірити у брехню? Закрити очі на очевидне і жити так, наче нічого не відбулось – аби місто існувало далі?
    Чи все ж існує ще світ, в якому людська гідність, порядність, бажання справедливості вищі за гроші? Чи є ще в цьому місті ті, хто готові встати перед монстрами та визнати їх існування? Ба більше, хто не побоїться розказати про монстрів іншим?


    Далі спойлери!!
    Читала й просто розривалась від гніву, відверто. І коли хтось мені скаже, що фемінізм – це вже не необхідність, я відповім одне. Поки ввечері я йду вулицею, затискаючи в руці ключі; поки намагаюсь не їздити в ліфті наодинці з чужим чоловіком; поки уникаю тривалого зорового контакту, аби не виникло враження зацікавленості - це не відчуття безпеки.
    Хіба це нормально? Хіба нормально – в будь-якій ситуації – казати «Дівчина сама винна, сама пішла…»? Чому в наш час не чують «Ні», а просте спілкування або прогулянка (хай навіть кімната нагорі на вечірці, так!) – чому це має бути сигналом? В яким момент жінка перестане бути розмінною монетою, яка – на думку деяких – усім, що робить, показує доступність? Чому чоловікам це все доступно, а вони собі одразу придумують в поведінці дівчини сигнал? Це якесь виправдання самих себе?
  •  
    Початок злої трилогії 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Читачі уже звикли до добрих та кумедних книг автора, а тут Бакман вирішив усіх сколихнути та показати, що він може писати і так.
    Маленьке містечко Бйорнстад (на початку книги я назву міста навіть прочитати з першого разу не могла, а зараз просто від зубів відскакує) славиться своєю хокейною командою. Та і взагалі усі надії та сподівання жителі містечка покладають лише на хокей. Місто маленьке, ніяких інвестицій для розбудови їм не поступає, але якщо їхня хокейна команда виграє у фіналі, це може стати відправною точкою до розквіту усього міста.
    Тому і гравців хокейної команди просто на руках усі носять. Їм пробачають усе, навіть те, що пробачати і не варто. Хлопців це все розбестило, і вони уже не відчувають лінію, за яку переходити не можна. Але одного разу, один з гравців перейшов цю лінію. А жертва не збирається мовчати. І тепер жителі містечка мають вирішити - вони на боці справедливості, чи на боці хокею.

    Це дуже сильна соціальна драма, яка показує усі пороки сучасного життя.
    Читати такі книги важливо, а особливо важливо правильно їх аналізувати для себе.
  •  
    Я полюбила хокей назавжи 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я обожнюю Бакмана. За те, як майстерно він володіє пером. За те, як вміє просто розказати про дуже складні речі. За всі ті емоції, які переживаєш і проживаєш з його героями. Зазвичай я не прив'язуюсь до одного письменника, бо одна і та ж рука набридає, стає одноманітною і прісною. Але лише не в цьому випадку. Я хочу читати Бакмана ще і ще, я захоплена його талантом і не припиняю дивуватися, що цей геній живе десь поряд з нами.

    Ця книга дуже сильна. Така, що читаючи, забуваєш про все на світі. Хочеться одразу гортати до кінця, не відкладати, поки не перегорнеш останню сторінку. Вона - інша. Вона відрізняється від попередніх книг. Серйозніша, сильніша, драматичніша. Це інший Бакман, наче й не той, що написав Бабусю. Але для мене ця історія, мабуть, найкраща. Досі я була байдужа до хокею, та й взагалі не задумувалася про емоції, які виникають у спортсменів, командний дух, азарт. Після цієї книги я наче сама зіграла хокей, пережила все по-справжньому.

    Величезна подяка видавництву Книголав за те, що посприяли українському перекладу книги. Він, як завжди, на висоті. Отримала величезне задоволення від читання. І з нетерпінням чекаю на наступні книги.

    Якщо ви ще досі не читали цієї історії, то я вам заздрю. І щиро рекомендую. Саме зараз, в переддень зими, вона дуже актуальна.
  •  
    "Ми ведмеді, з Бйорнстада ведмеді..." 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Фредрік Бакман мене здивував. Взявши до рук "Ведмеже місто", я очікувала на чергову зворушливу, проте не надто правдоподібну історію. А натомість отримала глибокий психологічний роман, хоча і з певними обмовками.
    Бйорнстад - забутий Богом і людьми "ведмежий кут", який потихеньку занепадає. Вся надія - на місцеву хокейну команду, перемога якої має привернути увагу чиновників і бізнесменів до міста та його проблем. Але для перемог команді потрібні справжні зірки. І такі знаходяться. Проблема лише в тому, що ті зірки зовсім не безгрішні. Хоча ні, для більшості жителів Бйорнстада ця обставина виявилася зовсім не проблемою. Клуб понад усе, хокей понад усі, а всі, хто не з нами, ті проти нас.
    Масштаби лицемірства вражають. Бажання сховати голову в пісок від гіркої правди та знаходити виправдання навіть найжахливішому вчинку - ось головна проблема місцевих жителів. Добре, що не всіх.
    У героях попередніх книг Бакмана я часом впізнавала себе - у дівчинці, яку дратують неправильно написані слова, у буркотливому старому з великим серцем, у самотній жінці, якій складно знаходити спільну мову з оточуючими... Проте загалом всі ці персонажі здавалися якимись "картонними". На щастя, "Ведмеже місто" в цьому плані якісно відрізняється. Обов"язково читатиму наступну книгу серії "Ми проти вас", як тільки її буде перекладено українською.
  •  
    Новий Бакман 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Перше враження від книги - вона відрізняється від попередніх книг Бакмана. Відрізняється якоюсь напругою в сюжеті... до самого кінця невідомо, у що ця напруга виллється. Відрізняється тим, що багато героїв тут - підлітки. Перша половина книги читається важкувато, автор підводить читача до головної драматичної події, яка буде описана десь всередині.
    Маленьке містечко Бьорнстад, про яке мало хто знає, має унікальний шанс змінити своє сіре життя за допомогою…хокею. Саме так – якщо місцева команда переможе у грі, спонсори виділять кошти для будівництва хокейної школи, а далі – супермаркети, великий конференц-зал і потоки туристів. Тож практично всі жителі перебувають у напрузі, а особливо тренери і гравці хокейних команд. Для кожного з гравців це – унікальний шанс, що тебе помітять: власні батьки, кохана дівчина чи тренер. Це – шанс вписати себе в історію рідного міста. Всі в Бьорнстаді одержимі хокеєм, бо знають, що це не просто гра. Але до чого може призвести життя в постійній напрузі? Чи можна почувати себе у безпеці навіть поряд з людьми, яких ти добре знаєш? Фінал книги мене зовсім не розчарував! З нетерпінням чекатиму нових книг автора.
  •  
    Холодне містечко 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Маємо нову книгу від Бакмана, з цікавим сюжетом, та що там, навіть непростим. Адже ми опиняємося в невеликому зимовому містечку в Швеції. Яке переживає непрості часи. Колись місце з достатком опиняється в непростих часах. Але не все втрачено, адже юнацька хокейна команда може змінити все на краще. Їх перемоги забезпечать процвітання містечка, спонсорство дасть новий поштовх містечку, розвиток. Але не все так просто, стаються негативні події для міста, котрі впливають на шанси команди. Адже містянам доводиться обирати, не звернути увагу і далі підтримати високі шанси команди, чи дослухатись до своєї совісті. На поверхню випливає соціальна несправедливість, з котрою так важко боротися. Також піднімається проблема між батьками і підлітками, ці напружені відносини.
    Де автор також дуже попрацював, так це в зображенні характерів персонажів, ви познайомитесь з більшою частиною героїв, різних і кожен зі своїми поглядами і переживаннями. Що дасть поглянути на різні сторони життя містечка з різних ракурсів.
  •  
    Лев серед Ведмедів 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Дуже гарна книжка. Мені дуже подобається як пише Фредерік Бакман - просто, доступно, повчально, легко читається і головне, дуже захопливо.
    Про підлітка, який з маличку по-любив хокей, оскільки в містечку, де він проживав, майже, всі захоплювалися хокеєм. Крім, мами в цьому містечку із рідних в нього більше нікого не було. Але ще були друзі.
    Як і будь-де де є багаті, середні і бідні. Не завжди батьки розуміють своїх дітей, тому що багато часу приділять роботі і діти представлені самі собі. Так, продовжується доти, доки з дитиною трапляються проблеми. І на протилежному боці, коли є виховання, порядність, людяність, працьовитість, талант.
    Автор описує, що не головне чи є в тебе гроші, чи не має, головне, любити те, чим ти займаєшся і рано чи пізно будуть плоди.
    І звичайно, про любов не тільки до гри, роботи, але й між підлітками, про відважні вчинки, на які спонукають почуття.
    Фредерік Бакман, описує в книжках людські відношення, про любов, гідність, справедливість.
    Рекомендую!!!)
  •  
    Відгук
    "Ведмеже місто" - друга книга Бакмана, яку я читаю!
    І як же тільки мені сподобалось !
    Спочатку автор нас знайомить з усіма героями. Їх, як виявилось, досить багато, тому спочатку я трохи плуталась.
    Коли ж вже втягнулась, то мене біло не відірвати від книги.
    Бакман настільки круто розповідає про кожного героя, розкриває їх, вказує на причини тих чи інших вчинків.
    Бйорнстад - невеличке містечко, де усі один одного знають. Тут усі або спортсмени, або любителі спорту.
    Звісно в таких місцях люди потребують кращого життя, намагаються "вибитись в люди".
    І все було б добре, якби не одна трагічна, жахлива ситуація.
    Як саме вчинять жителі міста?
    На чию сторону встануть?
    Кому будуть допомагати?
    Ця книга про стосунки між людьми, про відповідальність
    Мені дуже сподобалось, як саме автор розповів про взаємовідносини дітей та батьків.
    Одним байдуже на своїх синів і доньок і живуть по принципу "не голодний, одягнений, а все інше його проблеми"
    Інші ж в свою чергу намагаються допомогти, але в них це виходить не так добре, як хотілось би.
    Бакман - любов з першого і до останнього слова в кожній його книзі.
    Звісно я раджу прочитати книгу. Вона неймовірна.
    Моя оцінка 5+ із 5!
  •  
    Круто
    Фредрік Бакман "Ведмеже містечко"
    Я теж долучаюся до співців оди цій книзі. Вона вразила в саме серце. Вона наповнила душу різноплановими емоціями і залишила почуття величезного задоволення.
    Бьорнстад-звичайне невелике містечко. Воно нічим особливим не славиться, але має команду з хокею, яка от-от повинна стати чемпіоном серед юніорів. Місто завмерло в приємному очікуванні, адже перемога приведе інвестиції сюди і додасть свіжої крові та нової енергії у розвиток містечка.
    Та в якийсь момент щось пішло не так...
    Ця книга для мене про дилему та вибір. Про ціну і розплату, про готовність перемагати і програвати. Про правду і брехня, про віру і довіру, про зраду і розчарування. Вона про дорослих, обмежених тягарем власної відповідальності та обов"язків, та про підлітків, для яких світ лише чорно-білий і вони ще не набули здатності, ніби газоподібні речовини, набувати тих форм і позицій, у які їх ставить життя. Вони чинять опір-інколи деструктивний, інколи конструктивний.
    Та, найголовніше, ця книжка про особисті права і відповідальність за власні вчинки. В якийсь момент я злякалася, що автор таки не допустить хепі енду і оті цькування, що сама винна, не так, поводилася, не так одягнулася, не те зробила-переможуть здоровий глузд.
    Та місто спам"яталося. Втративши фінансові вигоди, зберегло моральні цінності. Зруйнувавши мрію про хокейну школу, реалізувало іншу, не менш фантастичну та карколомну.
    Інколи для того, щоб проснутися та почати рухатися вперед, варто боляче впасти. І я в захваті, як автор провів усю історію та які висновки після неї я зробила для себе.
    Раджу!!!

    П.С. Фемінізм - це не прихоть схиблених жінок. Це нагальна потреба часу!
  •  
    «Ми не можемо захистити наших дітей...»
    Мені подобається, як Бакман зображає Європу. Не кришталево чистою та райсько-ідеалічною, як часто собі придумують наші співвітчизники, а з реальними проблемами та бідністю (бо таки вона є всюди). В Швеції я не була, та автор пише дуже атмосферно, що починаєш відчувати холоднечу тамтешньої зими на власній шкірі. В книзі є багато про соціальну нерівність, про багатіїв та бідних, успішних і не дуже. Та все ж для мене основний меседж - це все ж таки книга про батьківство та соціальну відповідальність.

    «Ми не можемо захистити наших дітей, ми не можемо захистити наших дітей, мине можемо захистити наших дітей»

    Ці слова часто повторює мама Майї, робота якої - захищати скривджених. Але коли скривдили доньку, чи всесильна мати? На чий захист стане місто? Читаючи, я ставила собі питання, як би повелася я на місті Амата, чи Беньї, чи Ани. Щиро кажучи, дати правдиву відповідь геть не просто.

    Бакман вміє зачепити саме ті струни душі. От тільки, деякі його письменницькі прийоми мене відверто засмутили :( Страшенно не люблю, коли автор забігає наперед, так наче просить читача - не кидай книгу, зараз буде щось таааке. Це якось по-дитячому, автору початківцю я б пробачила, але не панові Фредеріку. Ну і кінцівка якась така зіжмакана, наче автор вже ніяк не встигав її дописати гарно, тож зробив абияк. Тому 8/10, чекаю продовження
  •  
    Життя та спорт.
    ПЕРЕХРЕСТЯ ДОЛЬ, ЖИТТІВ, ШЛЯХІВ.

    Саме з цих слів хочеться розпочати відгук на книгу Ведмеже місто Фредеріка Бакмана.

    І що цікаво, цей заголовок підійде до багатьох його книг, хоч, на перший погляд, вони можуть здатися досить різними за сюжетом та стилем написання

    Ведмеже місто одразу вразило мене своїм стилем написання, - тут була динаміка, тут був спорт, тут була крига і ліс, зима з її колоритом. Адже, хокей є центральною сюжетною лінією в доволі віддаленій лісистій місцевості, де зима диктує свої умови.

    А далі.... Далі було життя. З його тривогами, сподіваннями, успіхами та невдачами. Але тут, в місті де живуть ведмеді з Бернштайду, життя переплетено з спортом, а саме, з хокеєм. І часом програш на арені може стати закінченням спортивної кар‘єри, достроковим звільненням тренерської посади і ... статусом безробітного, пенсіонера, що віддавши спорту все життя так і залишився самотою в житті. Та успіхи в спорті також не гарантують від самотності та фатальних помилок.

    І тут Фредерік Бакман додає гостринки. В середині книги він вводить ще одну тему, яка звучала в його попередній книзі Моя бабуся просить її вибачити. Це тема відносин батьків і дітей.

    Його діти опиняються в складних, як для їх віку ситуаціях. Але виявляються сильнішими за дорослих. В той час як дорослі розгублено розбираються навсібіч.

    Підводячи підсумки хочеться зазначити, що книга додає зимової атмосфери, тож зараз саме час її читати. А також нагадає вам, що таке драйв. Я під час читання знову згадала улюблений лижний спорт і провела інвентаризацію спорядження ;-)

    Читайте книжки із задоволенням!
    Далі буде!
  •  
    Там де живуть ведмеді
    ПЕРЕХРЕСТЯ ДОЛЬ, ЖИТТІВ, ШЛЯХІВ.

    Саме з цих слів хочеться розпочати відгук на книгу Ведмеже місто Фредеріка Бакмана.

    І що цікаво, цей заголовок підійде до багатьох його книг, хоч, на перший погляд, вони можуть здатися досить різними за сюжетом та стилем написання

    Ведмеже місто одразу вразило мене своїм стилем написання, - тут була динаміка, тут був спорт, тут була крига і ліс, зима з її колоритом. Адже, хокей є центральною сюжетною лінією в доволі віддаленій лісистій місцевості, де зима диктує свої умови.

    А далі.... Далі було життя. З його тривогами, сподіваннями, успіхами та невдачами. Але тут, в місті де живуть ведмеді з Бернштайду, життя переплетено з спортом, а саме, з хокеєм. І часом програш на арені може стати закінченням спортивної кар‘єри, достроковим звільненням тренерської посади і ... статусом безробітного, пенсіонера, що віддавши спорту все життя так і залишився самотою в житті. Та успіхи в спорті також не гарантують від самотності та фатальних помилок.

    І тут Фредерік Бакман додає гостринки. В середині книги він вводить ще одну тему, яка звучала в його попередній книзі Моя бабуся просить її вибачити. Це тема відносин батьків і дітей.

    Його діти опиняються в складних, як для їх віку ситуаціях. Але виявляються сильнішими за дорослих. В той час як дорослі розгублено розбираються навсібіч.

    Підводячи підсумки хочеться зазначити, що книга додає зимової атмосфери, тож зараз саме час її читати. А також нагадає вам, що таке драйв. Я під час читання знову згадала улюблений лижний спорт і провела інвентаризацію спорядження ;-)

    Читайте книжки із задоволенням!
    Далі буде!
  •  
    захоплює з першої сторінки і не відпускає до останньої
    Це третя книга Бакмана, яку я прочитала (після «Моя бабуся просить її вибачити» і «Брітт-Марі була тут»). Вона про те ж саме – звичайних людей зі звичайним життям які переживають звичайні проблеми. Але описує все це просте і звичайне Бакман досить майстерно. В глухому містечку є хокейна команда, навколо якої, власне, і крутиться все життя цього містечка. Від того, виграють вони чи програють черговий фінал залежить і доля команди, і доля містечка. Такий простий (навіть простецький) сюжет але навколо нього стільки життя, драм, розбитих доль, досягнень і падінь. «Зірку» хокейної команди, без якої команда не зможе перемогти, прямо напередодні матчу забирає поліція через звинувачення у зґвалтуванні доньки спортивного директора цього ж хокейного клубу. І отут якраз і випливає на поверхню усе те внутрішнє, некероване – пожертвувати хокейною зіркою і фактично програти матч, а, значить, і доля містечка незавидна, але досягнути справедливості і покарати зло, чи знехтувати долею дівчини і зробити вигляд, що то вона винна, що, зазвичай, завжди є найпростіше і найприйнятніше. Як містечко з його жителями виходить з цієї простої і одночасно складної ситуації? В принципі, нічого нового: завжди можна пожертвувати кимось одним, щоб було добре всім іншим. Але результат такої жертви все одно дещо відрізняється від типових у таких ситуаціях.
    Книга захоплива і чудова. Читається легко. Є багато цитат, які з легкістю можуть назватися афоризмами. Єдине, що мене муляло по прочитанню книги – де ж взяти настільки розумне суспільство? Може, воно дійсно є у Швеції, країні автора, бо коли оцінюєш всю книгу загалом, перегорнувши останню сторінку, – які всі виважені і розумні! Кмітливі і мудрі! Ерудовані і освічені! Жодного персонажу немає такого, як зустрічаєш в житті навколо себе – неосвіченого, недалекого, простецького. Всі мудрі і далекоглядні, навіть найменші діти. Прямо якесь ідеальне суспільство, в яке дуже хочеться вірити і на яке хочеться рівнятися, але саме це й особисто мені дуже дисонує, бо немає в житті таких суспільств. Це єдине, що мені дисонувало в книзі, але ж це дрібниця порівняно з тим шквалом емоцій, які отримуєш, читаючи книгу.
  •  
    Ведмеже місто
    Книга, которая захватывает своим сюжетом полностью, я буквально не могла оторваться от этого произведения несколько дней. Автором данного предложения является Фредрик Бакман - это шведский блогер (а сейчас это очень популярно) и писатель, чьи книги были изданы в более сорока странах и во многих стали бестселлерами. Я уже читала одну книгу его авторства и осталась весьма довольна, решила найти еще его книг и нашла эту. Сюжет рассказа разворачиваться в маленьком городе, чья единственная надежда это молодая команда по хоккею. Мне очень понравилось как автор умело открывает личность каждого героя, пусть он выступает в первом ряду рассказа или же является второстепенным персонажем. Я всегда любила наблюдать за людьми и видимо Фредрик Бакман тоже страдает этим недугом. Очень рекомендую вам эту книгу, она поможет вам убедится в том, что подлость и алчность людей безгранична как в большом городе, так и в маленьком забытом Богом посёлке где-то в Швеции. Книга отлично подойдёт для прочтения всем. Спасибо.
  •  
    Сніжний детектив
    Чомусь читаючи історію про засніжене шведське містечко мене не залишало враження, що мова йде про північні райони Канади. Однак у книзі мова йде про Європу. Невеличке провінційне, здається забуте Богом та людьми місто перебуває на межі занепаду. Єдиний центр, навколо якого вирує життя - це льодова арена, і саме з нею місцеві жителі сподіваються вийти кризи та покладають великі надії. Молода, перспективна хокейна команда, великий спорт та різноманітні турніри у їх місті, багато гостей та туристів, а де туристи там і гроші, і робота, і перспективи розвитку. Однак якби все в цій книзі було саме так, то сюжет не мав би своєї родзинки. У місті відбувається вбивство, ця неординарна подія зачепила кожного жителя, який тепер стоїть перед вибором: допомогти в пошуках убивці чи залишитися осторонь всіх подій, сам на сам зі своєю совістю.
    Ця подія не лише змінила хід життя в місті. Ця подія змінила його жителів, адже тепер їх життя чітко розподілене на дві частини: до та після злочину. Якими вийдуть з цієї ситуації місцеві жителі? Відповідь на питання в книзі
  •  
    Хоккейная лихорадка
    Бйорнстад - очень маленький городок посреди леса, далеко от всего мира. Когда-то он был больше и сильнее, но экономика подталкивала его все дальше и дальше вглубь до такой степени, что все, что у них осталось, это возможность создания хорошей хоккейной команды

    И вот городку становиться важна только одна вещь - их хоккейная команда. Игроки одержимы! Родители одержимы! Жители одержимы! Жизни вращаются вокруг хоккея. Местные жители надеются, что юношеская хоккейная команда выиграет чемпионат штата и вернет городку процветание.

    История наполнена до краев персонажами, необходимыми для успеха хоккейной программы, и рассказывается короткими отрезками, чтобы вы могли взглянуть на жизнь каждого человека. Мы получаем представление о том, что они думают, чувствуют, надеются, сожалеют. Каждый фрагмент создается и превращается в шокирующее событие, которое изменит всех.

    Фредрик Бэкман - мастерский рассказчик. Его стиль письма нетипичен в этой книге, но он мне показался очень эффектным. Рекомендую!)
  •  
    Пополнение списка автопокупаемых писателей
    Когда писатель становится автопокупаемым? Сколько книг надо прочесть, чтобы потом скупать все книги автора, даже не читая аннотаций? Мне хватило несколько десятков страниц. Конечно, про Фредрика Бакмана не слышал только глухой, не читал его книги только слепой. И, не смотря на т , что книга про бабусю стоит на моих полках уже с полгода, у меня, к своему стыду, это только первое знакомство. Понятно почему, я первой взяла именно эту книгу первой - зима, маленький городок, таинственная история ... Про что еще надо читать перед Новогодними праздниками? И пусть хоккей далекий от меня вид спорта, я надеялась на захватывающее повествование. С первых страниц меня не захватило, было немного скучновато, и я уже решила, что не с той все-таки книги начала знакомство с автором, но потом.... Я провалилась в эту книгу с головой. История взросления подростков, история настоящей дружбы, первой любви, взаимоотношений родителей и детей... Какие только вопросы не поднимает Бакман. И страшная мысль, что засела в моей голове : "Мы не можем защитить своих детей" Этого боятся все родители. Обязательно буду читать продолжение.
    И если эту книгу многие называют самой слабой у писателя, то что за великолепие ждет меня впереди?
  •  
    Хокей
    "Світ тоді простіший для розуміння і не такий лячний, якщо ділити всіх на друзів і ворогів, своїх і чужих, добрих і злих. Любов не є найпростішим способом об'єднати групу, тому що любити складно, любов ставить вимоги. А ненавидіти просто."
    Бакман, як завжди дивує та надихає. Але в цей раз не просто доброю, чарівною казкою, а дуже серйозною психологічною драмою. Дуже цікаво та правдоподібно автор описує життя маленького містечка у легкі часи та в часи нелегкі, де треба робити важкий вибір.
    Для мене хоч і не дуже зрозуміла гра хокей, але цікаво спостерігати за життям команди як поза грою, так і під час гри. Бакман описує також і не найліпші вчинки гравців: глузування над слабшими задля самовираження, підліткова агресія, непорозуміння поколінь.
    Цікава манера розповіді в автора, тримання інтриги: він ніби "закидає вудочку", що зараз має статися щось страшне, і ти вже читаєш і не можеш зупинитися.
    Також втішним є те, що скоро очікується друга частина цієї історії. Дуже цікаво, як події розвивалися після того, як все сталося.
  •  
    Складний світ підлітків і спорту
    Моє перше знайомство з творчістю Фредріка Бакмана відбулося завдяки цій книжці. Вона виявилася емоційно дуже складним читанням - перебороти хвилювання, слідкуючи за розвитком напруженого сюжету, було практично неможливо. Але починається "Ведмеже місто" зовсім по-іншому.

    Так, спочатку ця книга - підлітковий роман про спортивні досягнення і сподівання, про дорослішання, юнацькі мрії і дружбу. Десь до половини книжки ми вже знаємо все про невеличке хокейне містечко Бйорнстад і настрої, які в ньому панують. Головні герої - підлітки, кожен зі своєю історією, кожен з різних родин, але всі вони, здавалося б, мають спільну мету - щоб їхній клуб "Ведмеді з Бйорнстада" переміг у хокейному чемпіонаті. Тоді містечко оживе, бо в нього прийдуть інвестиції і нові проекти, вже не треба буде їздити на роботу в сусідній Гед, а мешканці матимуть чим пишатися.

    Інтенсивна підготовка до вирішальних матчів проймає читача командним духом, здоровим спортивним азартом. Однак напруга наростає настільки, що сюжет отримує неочікуваний поворот: в містечку Бйорнстад трапляється щось непоправне, і все вже не буде таким самим, як колись.

    Герої намагаються впоратися із ситуацією кожен по-своєму, і дорослим, і підліткам це коштує багато переживань, страждань, зусиль та докорів сумління. Постає вічне питання будь-якого суспільства - рівність багатих та бідних, "улюбленців", зірок і кумирів та простих смертних, чиє слово нічого не важить. Емоції зашкалюють, інтрига не відпускає. Наприкінці "Ведмеже місто" стає цілковито соціальною драмою, яка порушує вкрай серйозні теми, а тому раджу обов'язково прочитати батькам, які виховують підлітків, та читачам, які цікавляться психологією суспільства і людських стосунків.
  •  
    Про одержимічть, яка міняє життя
    Ця книжка дуже відрізняється від попередніх Фредріка Бакмана.
    Тут нема казковості і милості, як у "Бабусі" і "Уве".
    «Ведмеже місто» - це Бйорнстад. Місто і лісах і снігах, місто де всі одержимі хокеєм. Від малого до великого. А хто каже, що байдужий до цієї гри, не усвідомлює, що хокей в цьому місті, не просто спортивна гра - це релігія. Якщо ти живеш в Бйорнстаді, ти не можеш не цікавитися хокеєм.
    Чому потрібно читати «Ведмеже місто»?
    Тому що, ця книга про стосунки людей. Хокей – не маловажлива деталь книги, але це фон на якому розгортаються людські драми. На місце хокею, можна поставити будь який інший спорт, чи навіть не спорт, а іншу подію чи річ, навколо якої гуртуються люди, заради якої, вони готові на все.
    Тому що, ця книга про одержимість.
    Коли люди стають одержимі чимось, і готові піти на все, заради бажаного. Поступитися принципами, але отримати те, що хочеш.
    Про вибір. Про наслідки вчинків. Стосунки батьків і дітей, стосунки підлітків між собою.

    Приготуйтесь, що це буде драматично, емоційно і прохолодно. Бо в книжці багато снігу і льоду
  •  
    Історія, що не відпускає до останнього
    На перший погляд Бьорнстад - це просто маленьке містечко на півночі Швеції, в якому ніколи й нічого не відбувається. Та якщо ви затримаєтеся хоча б на секунду довше, то вже не зможете відвести очей.

    Тут колись вирувало життя, а зараз лишилася тільки пустка, безробіття й безвихідь. Уся надія міста зводиться до юнацького хокейного клубу. Цей вид спорту займає особливо місце в Бьорнстаді, він зв'язує людей і вирішує долі.

    День перемоги у матчі став найщасливіший для міста і клубу, але для Маї Еріксон і її батьків – нічним кошмаром, що змінив усе. Тож жителі міста мають зробити вибір та вирішити, яку ціну вони готові заплатити за перемогу.

    Сюжет вирує довкола хокею, та навіть якщо ви не знаєте слова "шайба", вас зацікавить цей роман. Адже він перш за все про складну багатогранну особистість, про те, як важко робити вибір, про злети й падіння, про людяність й жорстокість...

    Події тут наростать, як сніжний ком, що мчить у тебе на повній швидкості. Все починється повільно й розмірено, та що далі, то більше книга лоскоче тобі нерви.

    Це неймовірна історія, пронизана болем, що стає пекучішим від того, що описує реальні життя. Вона брутально кидає тебе в калюжу, а потім змушує встати, зціпити зуби, й зі стиснутими кулаками пробиватися вперед, змінюючи світ. Обкладинка й опис жодним чином не виказують того, про що піде мова у книзі. Вони - це вершина могутнього айсберга зі смертельно гострими кутами.

    Історія змусила мене переосмислити реалії сучасного світу. Це - згусток болі та волання про допомогу. Вона не посміхне вас, та натомість додасть величезний шмат до вашого світогляду - і навіть якщо з вами такого ніколи не відбувалося, ще не привід вдавати, що цього не існує.

    Книга оголяє всю правду, всю абсурдність нашого світу, коли жертва сама й винна, а злочинець отримає порцію співчуття замість холодних кайданів на руки.

    Її варто прочитати. Аби зрозуміти, в якому світі ми живемо. Аби усвідомити, як одне рішення безповоротно змінює життя. Аби побачити, що медаль завжди має дві сторони й ідеального світу не існує. Кажуть, Бакман тут інший. Це так, але кілька речей залишилися незмінними - його неперевершений стиль, деталізовані, живі герої й вміння розкривати важливі соціальні теми з магічною майстерністю. Я б хотіла розповісти вам більше, та не можу навіть на міліметр привідкрити завісу таємниці, що чекає на вас в цій книзі, адже я справді бажаю, щоб ви її прочитали, бо певна, що така історія варта уваги.
  •  
    Надзвичайна книга
    Надзвичайна книга одного з улюблених авторів - Фредріка Бакмана. Як завжди тонко, чуттєво, щемливо, так близько і проникливо. Тут про все - вірність, дружбу, закоханість, надію, лідерство, зраду, ненависть, справедливість, добро і зло. Все це наскрізь грубими нитками пронизано темою хокею. Але хокею, не тільки як виду спорту (навіть в першу чергу не як виду спорту), а як способу життя, окремого світу, в якому свої правила і закони, свої надії і сподівання.
    Мова написання проста і зрозуміла, книги автора неймовірно легко читаються і сприймаються. Стільки душі і цінностей не в кожній книзі зустрінеш.
    Високо оцінюю книгу, як і всі інші. Маю фаворитів (деякі відгукнулись в моєму серці особливо), але всі книги на 5 із 5.
    З нетерпінням чекаю наступну книгу- продовження цієї історії! А цю раджу до прочитання всім і кожному. І заздрю тим, хто ще не поринув в цей світ маленького містечка з такими сильними духом, завзятими, інколи не завжди справедливими, але завжди вірними людьми з великими і добрими серцями та щирою душею.
  •  
    ....життя на льоду...
    "Ми не можемо захистити своїх дітей!"....Це не просто цитата . Це своєрідний крик душі.
    Це не роман , це наче взяли тебе і випрали, а тоді занурили в крижану воду і залишили висихати на палючому сонці...Можна якось ще яскравіше сказати наскільки блискучими є книжки Бакмана?)
    Для тих , хто дивився всі сезони серіалу "Молодіжка" - це точно ваша атмосфера))))Спершу навіть здаватиметься, що деякі герої схожі на тих серіальних))Ну і символ команди - ведмідь)

    Автор поступово знайомить з персонажами, відкриває їхні темні сторони. Кожен такі має. Неідеальне, стереотипне і жорстоке суспільство. Не варто забувати, що ми люди. Не звірі.

    Вічні проблеми батьків і дітей , дружби і зради. Нетрадиційна орієнтація та родинні цінності. Гроші дають багато ,але ніколи не замінять сімейного тепла... (


    Вірю, що все налагодиться. Бакмановий світ - це ніби ми з вами, наші друзі чи знайомі. Це актуально зараз. Зараз як ніколи. "Вона сама винна" і подібні фрази. Серйозно???Люди , які вважають себе великими суддями чужих життів і не бачать свого. Не варто боятись говорити правду...навіть,якщо проти вас цілий світ.

    Не кажучи нічого про сюжет , я гарантую, що вам сподобається!!!Не може бути інакше. Це сильно і глибоко.

    П.с. моментами манера Бакмана у викладі подій мені нагадала Л. Моріарті))
  •  
    Маленьке містечко
    Чи доводилося вам жити в маленькому містечку, де всі знають один одного, а інформація розлітається так швидко, що швидкість світла видасться черепахою.
    Ведмеже місто - Бйорнстад немає якихось особливих туристичних принад, а тому потихеньку занепадає. Всі надії на відродження покладаються на молодь та спортивну арену, яка могла б приймати великі хокейні турніри та вселити нове життя в містечко.
    Автор зосереджує свою увагу в книзі на молоді. Бакман зображує дітей у їх середовищі, торкається проблеми булінгу та класичної проблеми стосунків між поколіннями.
    Особливістю сюжету є несподівана подія, яка перевертає з ніг на голову все життя містян, ділить його жителів на два табори. Як вони зуміють вийти з цієї непростої ситуації, чи є майбутнє у Ведмежого міста та чи реальною є ситуація описана автором можна буде зрозуміти після прочитання цієї чудової та без сумніву захоплюючої книги. Моя оцінка 10 з 10 та приємні емоції від цікавого сюжету. Адже як показує автор і в старій добрій Європі є багато проблемних ситуацій, однак у її жителів є бажання їх вирішувати.
  •  
    Неймовірна до мурашок...
    Якось потрапила мені до рук ця книга у книгарні. Тоді я тільки перелистала кілька сторінок і подумала: "Непогано!". На той момент я хотіла якогось легкого чтива для розвіювання думок. Однак десь в середині книги я зрозуміла, що, мабуть, це одна з найбільш проникливих і дивовижних книг, які мені доводилось читати.
    З перших кількох сторінок автор створює свою особливу атмосферу. Вона доволі натягнута і до глибини своєї сувора, абсолютно предаючи відчуття жителів маленького сірого нікому не відомого містечка на півночі Швеції. У них немає нічого, окрім самих себе і хокею.
    Історія кожного героя описується окремо, а потім сплутується в один клубочок разом з історіями інших. Окремі проведені паралелі створюють легку і зрозумілу для сприйняття розповідь.
    У такій, здавалося б навіть, дитячій книзі, автор піднімає дуже дорослі теми: зґвалтування, відповідальність, відносини "батьки і діти", "команда та індивід". Протягом усієї розповіді оголюється проблема самовираження індивідуальності при прийнятих і дещо нав’язаних нормах поведінки. Команда і єдина мета для жителів Бйорнстада є незатьмареною істиною, проти якої не посміє піти ніхто. Тут не існує "я", є тільки "ми". І все, що не робиться, в першу чергу, повинно сприяти загальному командному духу і шляху до перемоги. Це те, чим живуть ці люди.
    Історія дівчини Маї, яка стала жертвою насилля і пішла проти системи, перевертає з ніг на голову тихе і розмірене життя містечка.
    Книга до останньої крапки пронизлива. Автор змушує читача побачити свою справедливість, яка, на жаль, і в реальному житті не завжди така, як нам би хотілося.
 
Характеристики Ведмеже місто
Автор
Фредрік Бакман
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2016
Перекладач
Софія Волковецька
Кількість сторінок
432
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х215 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-7820-08-5
Вага
220 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Данії, Норвегії, Фінляндії та Швеції
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора Ведмеже місто