Ведмеже місто
Бумажная книга | Код товара 981394
Yakaboo 4.9/5
Автор
Фредрик Бакман
Издательство
#книголав
Серия книг
Полиця бестселер
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
2016
Переводчик
София Волковецкая
Количество страниц
432

Все о книге Ведмеже місто

Новий бестселер Фредріка Бакмана «Ведмеже місто» у перекладі зі шведської Софії Волковецької – це історія про маленьке містечко на півночі Швеції, яке на перший погляд здається досить спокійним, але насправді в ньому вирують пристрасті.

У видавництві #книголав це уже четверта книжка Бакмана. Попередні стали бестселерами серед художніх перекладних видань. Новинка «Ведмеже місто» розповідає про багатогранну людську природу. У глухому містечку Бьорнстад колись вирувало життя, а зараз лишилось безробіття та безвихідь. Уся надія міста – юнацький хокейний клуб. На цьому виді спорту у Бьорнстаді зав'язані долі. День перемоги у матчі став найщасливіший для міста і клубу, але для Маї Еріксон і її батьків – був найжахливішим та змінив усе. Тож жителі міста мають зробити вибір та вирішити, яку ціну вони готові заплатити за перемогу.

«Те, як подає свої історії Фредрік Бакман – щось неймовірне. Ти переживаєш кожну мить і секунду кожного персонажа. Романи цього автора – зовсім не схожі на інші книжки та сюжети. У «Ведмежому місті» історія розвертається навколо хокею, навіть якщо ви байдужі до цього виду спорту, це не привід оминати роман. Чтиво так захоплює та занурює, що вам однозначно варто спробувати», – розповідає Світлана Павелецька, співзасновниця видавництва #книголав.

Фредрік Бакман — шведський блогер, журналіст і письменник, автор всесвітньо відомих бестселерів «Чоловік на ім'я Уве», «Моя бабуся просить їй вибачити», «Брітт-Марі була тут», «Ведмеже місто» та інші. Книги Фредріка Бакмана перекладено двадцятьма п'ятьма мовами світу. Українською їх випускає видавництво #книголав.

Відгуки:

«Ви полюбите цей всепоглинаючий роман».
People

«[…] Це про дещо більше, ніж про юнацький спорт; це частково історія дорослішання, частково вивчення стану морального падіння, і, врешті, хроніка групового мислення — в якому хтось, хто не схожий на героя, здатний раптом виступити наперед, щоб уберегти більш ніж одну людину від самознищення. Глибоко емпатичне випробування крихкого людського духу; цей твір Бакмана викликатиме бурхливі реакції ще довгий час».
Kirkus Reviews

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Фредрик Бакман
Издательство
#книголав
Серия книг
Полиця бестселер
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
2016
Переводчик
София Волковецкая
Количество страниц
432
Рецензии
  •  
    Так щемко та близько 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Неймовірно тішить те, що видавництво "Книголав" не затягувало і в доволі короткі терміни переклало новенький бестселер Фредріка Бакмана "Ведмеже місто".
    Я не можу сказати, що я палка прихильниця книг цього блогера - письменника, але його історії живі та напрочуд такі близькі. Фредрік так чітко описує персонажів, що виникає враження ніби це реальні люди, з твого, цілком реального життя.
    Так трапилося і в книзі "Ведмеже місто". Це історія про маленьке містечко Бьорнстаді, в якому майбутнього і близько не видно. Є лише безробіття і кольорового життя зовсім не існує. Проте є хокейний клуб, який ще живий. І от усі ставки жителі міста роблять на цей клуб та на його учасників.
    В книжці піднята тема про багатосторонність людини. От ніби здається, що людина має лише одну сторону, яку ти чітко бачиш, але на насправді це не так.
    Часом історія була нудною. А ще вона мені перегукувалася із книгою Бакмана "Брітт-Марі була тут".
    Але в будь-якому випадку я все одно рекомендую читати "Ведмеже місто" і скласти своє, власне враження про цю історію життя.
  •  
    Чудова книга 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Одна з найкращих книг автора! Мені також атмосфера маленького містечка спочатку нагадала "Брітт-Марі була тут", але на цьому схожості закінчуються: цей роман зовсім інший. Головні герої тут - підлітки, що скоріше непритаманне Бакману, але він прописує молодь не менш ретельно і зворушливо, ніж людей старшого віку, за кожного героя переживаєш так, наче це найближчий друг. Бакман зачіпає живі й важливі теми - стосунки між підлітками, стосунки батьків з дітьми, місце жінки в закритому просторі маленького містечка, соціальні несправедливості, буллінг в школі... На чому тримається дружба, як швидко може закінчитись перше кохання, як за одну мить весь світ і життя може перевернутись і всі сподівання рухнути.
    Написано дуже пронизливо, до мурашок під шкірою, до сліз, книга читається на одному подисі та не відпускає до останньої сторінки. Для тих, хто любить виписувати цитати з книг, тут просто скриня з перлами :-)
    Важливим фоновим елементом книги виступає хокей, але він ніяким чином не завадить отримати задоволення від книги навіть далеким від спорту читачам. Також на початку книга може здатись затягнутою - тут багато персонажів, автор потроху вводить кожного з них. Але головна подія стається десь в середині книги - дочитайте до того моменту і більше не зможете відірватись! Однозначно, рекомендую прочитати!
Купить - Ведмеже місто
Ведмеже місто
250 грн
Есть в наличии
 
Информация об авторе
Фредрик Бакман
Фредрик Бакман

Фредрик Бакман – известный шведский блогер, колумнист, фрилансер, популярный писатель. Его книги - бестселлеры переведены на 25 языков мира, а англоязычная версия романа «Вторая жизнь Уве» 42 недели возглавляла рейтинги «New York Times». Совокупный тираж книг - более пяти миллионов экземпляров, продаваемых в 40 странах мира. В 2013 году Фредрик признан самым...

Подробнее

Рецензии Ведмеже місто

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Так щемко та близько 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Неймовірно тішить те, що видавництво "Книголав" не затягувало і в доволі короткі терміни переклало новенький бестселер Фредріка Бакмана "Ведмеже місто".
    Я не можу сказати, що я палка прихильниця книг цього блогера - письменника, але його історії живі та напрочуд такі близькі. Фредрік так чітко описує персонажів, що виникає враження ніби це реальні люди, з твого, цілком реального життя.
    Так трапилося і в книзі "Ведмеже місто". Це історія про маленьке містечко Бьорнстаді, в якому майбутнього і близько не видно. Є лише безробіття і кольорового життя зовсім не існує. Проте є хокейний клуб, який ще живий. І от усі ставки жителі міста роблять на цей клуб та на його учасників.
    В книжці піднята тема про багатосторонність людини. От ніби здається, що людина має лише одну сторону, яку ти чітко бачиш, але на насправді це не так.
    Часом історія була нудною. А ще вона мені перегукувалася із книгою Бакмана "Брітт-Марі була тут".
    Але в будь-якому випадку я все одно рекомендую читати "Ведмеже місто" і скласти своє, власне враження про цю історію життя.
  •  
    Чудова книга 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Одна з найкращих книг автора! Мені також атмосфера маленького містечка спочатку нагадала "Брітт-Марі була тут", але на цьому схожості закінчуються: цей роман зовсім інший. Головні герої тут - підлітки, що скоріше непритаманне Бакману, але він прописує молодь не менш ретельно і зворушливо, ніж людей старшого віку, за кожного героя переживаєш так, наче це найближчий друг. Бакман зачіпає живі й важливі теми - стосунки між підлітками, стосунки батьків з дітьми, місце жінки в закритому просторі маленького містечка, соціальні несправедливості, буллінг в школі... На чому тримається дружба, як швидко може закінчитись перше кохання, як за одну мить весь світ і життя може перевернутись і всі сподівання рухнути.
    Написано дуже пронизливо, до мурашок під шкірою, до сліз, книга читається на одному подисі та не відпускає до останньої сторінки. Для тих, хто любить виписувати цитати з книг, тут просто скриня з перлами :-)
    Важливим фоновим елементом книги виступає хокей, але він ніяким чином не завадить отримати задоволення від книги навіть далеким від спорту читачам. Також на початку книга може здатись затягнутою - тут багато персонажів, автор потроху вводить кожного з них. Але головна подія стається десь в середині книги - дочитайте до того моменту і більше не зможете відірватись! Однозначно, рекомендую прочитати!
  •  
    Захопливо, до останньої сторінки 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Маленьке містечко Бйорнстад побудоване на хокеї. І хоч тут все по-трошку занепадає серед лісів, вічного холоду та безробіття, хокей тут немов окрема релігія. Тут є величезна льодова арена, де щодня відбуваються тренування дитячої та юнацької команд. Саме на цих дітей і ставлять ставку усі дорослі, саме на них покладають надії відродження і процвітання цього місця. Але насправді історія не про те.
    "- Єдине, що дає нам спорт, - це мить. Але, дідько би взяв, хіба життя - не така сама мить?"
    Насправді автор умілий маніпулятор, який може зачепити найпотаємніші струни душі саме тоді, коли здається, що цього разу книга не така вже й цікава. Адже тут крок за кроком розгортаються найдивовижніші й, іноді, страшні драми життя. Тут переплетено все - мами, які мають силу визнати свою помилку і перепросити за своїх дітей, жінки, які вміють бути сильнішими і витривалішими за чоловіків, підлітки, які вчаться цінувати дружбу, або ж, навпаки, втрачати найцінніше, хлопчаки, які ідуть проти системи і вчаться бути гідними джентельменами, тренери, які вміють мотивувати і перемагати в програші, і ще багато-багато іншого.
    "...вони поважають ту ненормальну, яка лізе сюди, не маючи страху. Не залежно, хто вона"
    Книга захоплює і тримає у своєму полоні до останньої сторінки. І ти вже не читач, ти вже один із "ведмедів" чи одна із "вовчиць", хвилюєшся за героїв, віриш, що правда так чи інакше переможе, хочеш аби це все швидше закінчилося і сумуєш, що так мало цієї книги. Адже тут не лише про спорт - тут про все життя, і, зокрема, про батьківство: " Рани батьків не загоюються. Рани дітей теж..."
    Можна багато говорити про цю книгу, але краще її самому читати
  •  
    Місто, повне медведів 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Життя у Бйорнстаді не цукор – холод, суворість природи, відсутність широкого спектру можливостей заробити… Втім, місто ще тримається. Тримається на надії – сподівання покладаються на хокейну команду міста, юних хлопчаків, які будь-якою ціною мусять вибороти перемогу у фіналі, який ось-ось має відбутись. Адже перемога – це фінансування, це можливості, це робота та кар’єра для тих, хто може високо злетіти.
    Така зірка – принаймні, одна, - у Бйорнстаді є. Кевін із самого малку створював враження, що народився на льоду – талант хлопця кріпне з кожним роком. Уже зовсім скоро він точно розширить свої межі та отримає пропозицію розвиватись деінде, але поки ще він – житель маленького містечка.
    В якому головне – це хокей.
    Але перед самим фіналом у місті щось трапляється. Щось дійсно страшне, щось немислиме, щось, у що вірити не хочеться. Щось, від чого залежить доля команди; доля міста. І коли на вагах місто чи одна його родина – що обере кожен із жителів Ведмежого міста? Повірити у брехню? Закрити очі на очевидне і жити так, наче нічого не відбулось – аби місто існувало далі?
    Чи все ж існує ще світ, в якому людська гідність, порядність, бажання справедливості вищі за гроші? Чи є ще в цьому місті ті, хто готові встати перед монстрами та визнати їх існування? Ба більше, хто не побоїться розказати про монстрів іншим?


    Далі спойлери!!
    Читала й просто розривалась від гніву, відверто. І коли хтось мені скаже, що фемінізм – це вже не необхідність, я відповім одне. Поки ввечері я йду вулицею, затискаючи в руці ключі; поки намагаюсь не їздити в ліфті наодинці з чужим чоловіком; поки уникаю тривалого зорового контакту, аби не виникло враження зацікавленості - це не відчуття безпеки.
    Хіба це нормально? Хіба нормально – в будь-якій ситуації – казати «Дівчина сама винна, сама пішла…»? Чому в наш час не чують «Ні», а просте спілкування або прогулянка (хай навіть кімната нагорі на вечірці, так!) – чому це має бути сигналом? В яким момент жінка перестане бути розмінною монетою, яка – на думку деяких – усім, що робить, показує доступність? Чому чоловікам це все доступно, а вони собі одразу придумують в поведінці дівчини сигнал? Це якесь виправдання самих себе?
  •  
    Початок злої трилогії 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Читачі уже звикли до добрих та кумедних книг автора, а тут Бакман вирішив усіх сколихнути та показати, що він може писати і так.
    Маленьке містечко Бйорнстад (на початку книги я назву міста навіть прочитати з першого разу не могла, а зараз просто від зубів відскакує) славиться своєю хокейною командою. Та і взагалі усі надії та сподівання жителі містечка покладають лише на хокей. Місто маленьке, ніяких інвестицій для розбудови їм не поступає, але якщо їхня хокейна команда виграє у фіналі, це може стати відправною точкою до розквіту усього міста.
    Тому і гравців хокейної команди просто на руках усі носять. Їм пробачають усе, навіть те, що пробачати і не варто. Хлопців це все розбестило, і вони уже не відчувають лінію, за яку переходити не можна. Але одного разу, один з гравців перейшов цю лінію. А жертва не збирається мовчати. І тепер жителі містечка мають вирішити - вони на боці справедливості, чи на боці хокею.

    Це дуже сильна соціальна драма, яка показує усі пороки сучасного життя.
    Читати такі книги важливо, а особливо важливо правильно їх аналізувати для себе.
  •  
    "Ми ведмеді, з Бйорнстада ведмеді..." 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Фредрік Бакман мене здивував. Взявши до рук "Ведмеже місто", я очікувала на чергову зворушливу, проте не надто правдоподібну історію. А натомість отримала глибокий психологічний роман, хоча і з певними обмовками.
    Бйорнстад - забутий Богом і людьми "ведмежий кут", який потихеньку занепадає. Вся надія - на місцеву хокейну команду, перемога якої має привернути увагу чиновників і бізнесменів до міста та його проблем. Але для перемог команді потрібні справжні зірки. І такі знаходяться. Проблема лише в тому, що ті зірки зовсім не безгрішні. Хоча ні, для більшості жителів Бйорнстада ця обставина виявилася зовсім не проблемою. Клуб понад усе, хокей понад усі, а всі, хто не з нами, ті проти нас.
    Масштаби лицемірства вражають. Бажання сховати голову в пісок від гіркої правди та знаходити виправдання навіть найжахливішому вчинку - ось головна проблема місцевих жителів. Добре, що не всіх.
    У героях попередніх книг Бакмана я часом впізнавала себе - у дівчинці, яку дратують неправильно написані слова, у буркотливому старому з великим серцем, у самотній жінці, якій складно знаходити спільну мову з оточуючими... Проте загалом всі ці персонажі здавалися якимись "картонними". На щастя, "Ведмеже місто" в цьому плані якісно відрізняється. Обов"язково читатиму наступну книгу серії "Ми проти вас", як тільки її буде перекладено українською.
  •  
    Відгук
    "Ведмеже місто" - друга книга Бакмана, яку я читаю!
    І як же тільки мені сподобалось !
    Спочатку автор нас знайомить з усіма героями. Їх, як виявилось, досить багато, тому спочатку я трохи плуталась.
    Коли ж вже втягнулась, то мене біло не відірвати від книги.
    Бакман настільки круто розповідає про кожного героя, розкриває їх, вказує на причини тих чи інших вчинків.
    Бйорнстад - невеличке містечко, де усі один одного знають. Тут усі або спортсмени, або любителі спорту.
    Звісно в таких місцях люди потребують кращого життя, намагаються "вибитись в люди".
    І все було б добре, якби не одна трагічна, жахлива ситуація.
    Як саме вчинять жителі міста?
    На чию сторону встануть?
    Кому будуть допомагати?
    Ця книга про стосунки між людьми, про відповідальність
    Мені дуже сподобалось, як саме автор розповів про взаємовідносини дітей та батьків.
    Одним байдуже на своїх синів і доньок і живуть по принципу "не голодний, одягнений, а все інше його проблеми"
    Інші ж в свою чергу намагаються допомогти, але в них це виходить не так добре, як хотілось би.
    Бакман - любов з першого і до останнього слова в кожній його книзі.
    Звісно я раджу прочитати книгу. Вона неймовірна.
    Моя оцінка 5+ із 5!
  •  
    Я полюбила хокей назавжи
    Я обожнюю Бакмана. За те, як майстерно він володіє пером. За те, як вміє просто розказати про дуже складні речі. За всі ті емоції, які переживаєш і проживаєш з його героями. Зазвичай я не прив'язуюсь до одного письменника, бо одна і та ж рука набридає, стає одноманітною і прісною. Але лише не в цьому випадку. Я хочу читати Бакмана ще і ще, я захоплена його талантом і не припиняю дивуватися, що цей геній живе десь поряд з нами.

    Ця книга дуже сильна. Така, що читаючи, забуваєш про все на світі. Хочеться одразу гортати до кінця, не відкладати, поки не перегорнеш останню сторінку. Вона - інша. Вона відрізняється від попередніх книг. Серйозніша, сильніша, драматичніша. Це інший Бакман, наче й не той, що написав Бабусю. Але для мене ця історія, мабуть, найкраща. Досі я була байдужа до хокею, та й взагалі не задумувалася про емоції, які виникають у спортсменів, командний дух, азарт. Після цієї книги я наче сама зіграла хокей, пережила все по-справжньому.

    Величезна подяка видавництву Книголав за те, що посприяли українському перекладу книги. Він, як завжди, на висоті. Отримала величезне задоволення від читання. І з нетерпінням чекаю на наступні книги.

    Якщо ви ще досі не читали цієї історії, то я вам заздрю. І щиро рекомендую. Саме зараз, в переддень зими, вона дуже актуальна.
  •  
    Круто
    Фредрік Бакман "Ведмеже містечко"
    Я теж долучаюся до співців оди цій книзі. Вона вразила в саме серце. Вона наповнила душу різноплановими емоціями і залишила почуття величезного задоволення.
    Бьорнстад-звичайне невелике містечко. Воно нічим особливим не славиться, але має команду з хокею, яка от-от повинна стати чемпіоном серед юніорів. Місто завмерло в приємному очікуванні, адже перемога приведе інвестиції сюди і додасть свіжої крові та нової енергії у розвиток містечка.
    Та в якийсь момент щось пішло не так...
    Ця книга для мене про дилему та вибір. Про ціну і розплату, про готовність перемагати і програвати. Про правду і брехня, про віру і довіру, про зраду і розчарування. Вона про дорослих, обмежених тягарем власної відповідальності та обов"язків, та про підлітків, для яких світ лише чорно-білий і вони ще не набули здатності, ніби газоподібні речовини, набувати тих форм і позицій, у які їх ставить життя. Вони чинять опір-інколи деструктивний, інколи конструктивний.
    Та, найголовніше, ця книжка про особисті права і відповідальність за власні вчинки. В якийсь момент я злякалася, що автор таки не допустить хепі енду і оті цькування, що сама винна, не так, поводилася, не так одягнулася, не те зробила-переможуть здоровий глузд.
    Та місто спам"яталося. Втративши фінансові вигоди, зберегло моральні цінності. Зруйнувавши мрію про хокейну школу, реалізувало іншу, не менш фантастичну та карколомну.
    Інколи для того, щоб проснутися та почати рухатися вперед, варто боляче впасти. І я в захваті, як автор провів усю історію та які висновки після неї я зробила для себе.
    Раджу!!!

    П.С. Фемінізм - це не прихоть схиблених жінок. Це нагальна потреба часу!
  •  
    «Ми не можемо захистити наших дітей...»
    Мені подобається, як Бакман зображає Європу. Не кришталево чистою та райсько-ідеалічною, як часто собі придумують наші співвітчизники, а з реальними проблемами та бідністю (бо таки вона є всюди). В Швеції я не була, та автор пише дуже атмосферно, що починаєш відчувати холоднечу тамтешньої зими на власній шкірі. В книзі є багато про соціальну нерівність, про багатіїв та бідних, успішних і не дуже. Та все ж для мене основний меседж - це все ж таки книга про батьківство та соціальну відповідальність.

    «Ми не можемо захистити наших дітей, ми не можемо захистити наших дітей, мине можемо захистити наших дітей»

    Ці слова часто повторює мама Майї, робота якої - захищати скривджених. Але коли скривдили доньку, чи всесильна мати? На чий захист стане місто? Читаючи, я ставила собі питання, як би повелася я на місті Амата, чи Беньї, чи Ани. Щиро кажучи, дати правдиву відповідь геть не просто.

    Бакман вміє зачепити саме ті струни душі. От тільки, деякі його письменницькі прийоми мене відверто засмутили :( Страшенно не люблю, коли автор забігає наперед, так наче просить читача - не кидай книгу, зараз буде щось таааке. Це якось по-дитячому, автору початківцю я б пробачила, але не панові Фредеріку. Ну і кінцівка якась така зіжмакана, наче автор вже ніяк не встигав її дописати гарно, тож зробив абияк. Тому 8/10, чекаю продовження
  •  
    Новий Бакман
    Перше враження від книги - вона відрізняється від попередніх книг Бакмана. Відрізняється якоюсь напругою в сюжеті... до самого кінця невідомо, у що ця напруга виллється. Відрізняється тим, що багато героїв тут - підлітки. Перша половина книги читається важкувато, автор підводить читача до головної драматичної події, яка буде описана десь всередині.
    Маленьке містечко Бьорнстад, про яке мало хто знає, має унікальний шанс змінити своє сіре життя за допомогою…хокею. Саме так – якщо місцева команда переможе у грі, спонсори виділять кошти для будівництва хокейної школи, а далі – супермаркети, великий конференц-зал і потоки туристів. Тож практично всі жителі перебувають у напрузі, а особливо тренери і гравці хокейних команд. Для кожного з гравців це – унікальний шанс, що тебе помітять: власні батьки, кохана дівчина чи тренер. Це – шанс вписати себе в історію рідного міста. Всі в Бьорнстаді одержимі хокеєм, бо знають, що це не просто гра. Але до чого може призвести життя в постійній напрузі? Чи можна почувати себе у безпеці навіть поряд з людьми, яких ти добре знаєш? Фінал книги мене зовсім не розчарував! З нетерпінням чекатиму нових книг автора.
  •  
    Життя та спорт.
    ПЕРЕХРЕСТЯ ДОЛЬ, ЖИТТІВ, ШЛЯХІВ.

    Саме з цих слів хочеться розпочати відгук на книгу Ведмеже місто Фредеріка Бакмана.

    І що цікаво, цей заголовок підійде до багатьох його книг, хоч, на перший погляд, вони можуть здатися досить різними за сюжетом та стилем написання

    Ведмеже місто одразу вразило мене своїм стилем написання, - тут була динаміка, тут був спорт, тут була крига і ліс, зима з її колоритом. Адже, хокей є центральною сюжетною лінією в доволі віддаленій лісистій місцевості, де зима диктує свої умови.

    А далі.... Далі було життя. З його тривогами, сподіваннями, успіхами та невдачами. Але тут, в місті де живуть ведмеді з Бернштайду, життя переплетено з спортом, а саме, з хокеєм. І часом програш на арені може стати закінченням спортивної кар‘єри, достроковим звільненням тренерської посади і ... статусом безробітного, пенсіонера, що віддавши спорту все життя так і залишився самотою в житті. Та успіхи в спорті також не гарантують від самотності та фатальних помилок.

    І тут Фредерік Бакман додає гостринки. В середині книги він вводить ще одну тему, яка звучала в його попередній книзі Моя бабуся просить її вибачити. Це тема відносин батьків і дітей.

    Його діти опиняються в складних, як для їх віку ситуаціях. Але виявляються сильнішими за дорослих. В той час як дорослі розгублено розбираються навсібіч.

    Підводячи підсумки хочеться зазначити, що книга додає зимової атмосфери, тож зараз саме час її читати. А також нагадає вам, що таке драйв. Я під час читання знову згадала улюблений лижний спорт і провела інвентаризацію спорядження ;-)

    Читайте книжки із задоволенням!
    Далі буде!
  •  
    Там де живуть ведмеді
    ПЕРЕХРЕСТЯ ДОЛЬ, ЖИТТІВ, ШЛЯХІВ.

    Саме з цих слів хочеться розпочати відгук на книгу Ведмеже місто Фредеріка Бакмана.

    І що цікаво, цей заголовок підійде до багатьох його книг, хоч, на перший погляд, вони можуть здатися досить різними за сюжетом та стилем написання

    Ведмеже місто одразу вразило мене своїм стилем написання, - тут була динаміка, тут був спорт, тут була крига і ліс, зима з її колоритом. Адже, хокей є центральною сюжетною лінією в доволі віддаленій лісистій місцевості, де зима диктує свої умови.

    А далі.... Далі було життя. З його тривогами, сподіваннями, успіхами та невдачами. Але тут, в місті де живуть ведмеді з Бернштайду, життя переплетено з спортом, а саме, з хокеєм. І часом програш на арені може стати закінченням спортивної кар‘єри, достроковим звільненням тренерської посади і ... статусом безробітного, пенсіонера, що віддавши спорту все життя так і залишився самотою в житті. Та успіхи в спорті також не гарантують від самотності та фатальних помилок.

    І тут Фредерік Бакман додає гостринки. В середині книги він вводить ще одну тему, яка звучала в його попередній книзі Моя бабуся просить її вибачити. Це тема відносин батьків і дітей.

    Його діти опиняються в складних, як для їх віку ситуаціях. Але виявляються сильнішими за дорослих. В той час як дорослі розгублено розбираються навсібіч.

    Підводячи підсумки хочеться зазначити, що книга додає зимової атмосфери, тож зараз саме час її читати. А також нагадає вам, що таке драйв. Я під час читання знову згадала улюблений лижний спорт і провела інвентаризацію спорядження ;-)

    Читайте книжки із задоволенням!
    Далі буде!
 
Характеристики Ведмеже місто
Автор
Фредрик Бакман
Издательство
#книголав
Серия книг
Полиця бестселер
Язык
Украинский
Год издания
2019
Год первого издания
2016
Переводчик
София Волковецкая
Количество страниц
432
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
145х215 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
3000
ISBN
978-617-7820-08-5
Вес
220 гр.
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература Дании, Норвегии, Финляндии и Швеции
Литература по периодам
Современная литература
 

Об авторе Ведмеже місто