Книга My Name is Red

5
1
Код товару: 957591
Формат
Мова книги
Видавництво
Рік видання
Опис книги

The Ottoman Sultan has commissioned the best artists in the land to create a book celebrating the glories of his realm: but he wants them to illuminate it in the European style. Because figurative art is deemed by many to be an affront to Islam, the project must be kept secret. Panic and scandal erupt when one of the chosen miniaturists disappears, along with a crucial page of the manuscript. The surviving artists — bitter rivals variously motivated by pride, greed, jealousy, faith and love - are all under suspicion of murder, and the only clue to the mystery lies in the half-finished illustrations themselves. 

"My Name is Red" reveals the clash between two views of artistic meaning and the chasm between two world civilizations. In this special edition the author includes a chronology of Islamic and Western art history to provide valuable context for his story, and has contributed a fascinating introduction throwing light on his methods, his aims and his inspiration.

Характеристики
Видавництво
Кількість сторінок
536
Доставка
Вказати місто доставки Щоб бачити точні умови доставки
Варіанти оплати
Оплата карткою онлайн (через сервіс LiqPay)
Передплата за рахунком
Відгуки
5
1
Марина
27 серпня 2020 р
Чому Червоний?
Дійсно, чому твір названо саме так? «Моє ім’я - Червоний». Можливо, Памук мав на увазі кров, адже перед нами детектив, в якому йдеться про вбивство трьох художників. Можливо, турецький письменник протиставляє золотий вишуканий колір із червоним, якого так багато в ілюстраціях книжок. А можливо, він просто привертає до нас увагу. Твір, безумовно, цікавий та неоднозначний. Туреччина епохи султанату 16 століття. Нібито цікаво не має бути. Однак виходить навпаки - твір неймовірний! Кожен розділ - то оповідь окремого персонажа, й серед них убивця, яким є один з трьох видатних художників. Отож, в окремих розділах убивця говорить двічі - під іменем вбивці й під іменем художника. Такий прийом заплутує читача, на певний час змушує засумніватися, чи дійсно вбивцею є художник. Інколи мені здавалося, що вбивав Кара, інколи - що Хасан, однак наприкінці роману я пересвідчилася, що це Зейтин. Єдине, чого мені не вистачило у романі, так це яскравості в зображенні художників. Для мене ні Лейлек, ні Келебек, ні Зейтин не відрізнялися, натомість Кара зображений яскраво. Якби Памук поглибив вдачу убивці у зовнішності чи пристрастях, твір тільки б виграв. Тим не менш, перед нами шедевр, і це треба визнати.
Виникли запитання? 0-800-335-425
Зв'язатися
1354 грн