Життя бджіл. Філософські есеї
Паперова книга | Код товару 988250
Yakaboo 5/5
Автор
Моріс Метерлінк
Видавництво
Апріорі
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Маркіян Якубяк
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х220 мм

Усе про книжку Життя бджіл. Філософські есеї

Письменник звертався до філософії та естетики символізму, намагаючись пояснити життя і діяльність людини через аналогії, взяті зі спостережень за природою.

“…Бджоли не відають, чи споживатимуть зібраний ними мед. Ми не знаємо, зі свого боку, хто використає духовну потугу, котрою ми збагачуємо світ. Як і бджоли, що перелітають з квітки на квітку за медом, якого забагато для особистих потреб і своїх дітей, так і нам треба переходити від реальності до реальності в пошуках усього, ладного живити загадкове полум’я духовної сфери людини. Отож, маємо бути готові зустріти будь-яке явище, переконані щодо виконання питомого завдання. В цьому сенсі долучаймо власні почуття, пристрасті, живлячи все видиме, суще, збагненне, дотичне. Застосовуймо всю суть свого єства, а це ідея, отримана з відкриттів, і висновки, здобуті під час спостережень. Настає момент, коли все обертається благом для людського розуму, який скорився добрій волі величного людського завдання” Моріс Метерлінк.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Моріс Метерлінк
Видавництво
Апріорі
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Маркіян Якубяк
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х220 мм
Рецензії
  •  
    Життя бджіл. Філософські есеї.
    Велике спасибі видавництву, що порадували черговою чудовою книжкою. За це я і люблю видавництво Апріорі. Потроху збирається маленька бібліотека з їх книжками. Бельгійський філософ і драматург Моріс Метерлінк народився 29 серпня 1862 року. Свої книги писав французькою мовою. Вперше з творами письменника я познайомилася ще коли навчалася в школі. Найсильніші його написаними речами вважаю: філософську притчу "Синій птах" й "Життя бджіл. Філософські есеї".

    Життя бджіл.
    Ми - люди не самотні на цій планеті, бо навколо нас цілий світ інших істот, яких ми називаємо фауною - світом тварин. В цей тваринний світ входять і комахи - бджоли. У таємничий світ бджіл не так-то просто проникнути і відкрити всі його таємниці, для вчених багато залишається під питанням. Тому світ бджіл і називають таємничим. Проте спостереження за життям бджіл є основою для роздумів про формування людства і його прагнення "влитися" в сучасне суспільство.

    Збірка Філософських есеї ще більш відомі ніж життя бджіл, в них автор розмірковує про моральність людини та її призначення на землі, звертається до естетики символізму.
  •  
    Книга про сутність бджіл і людей
    Якось не склалися взаємини Метерлінка з українським читачем. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. у Європі, коли він став топ-письменником, – це час буйного розквіту різних модернізмів у візуальному та вербальному мистецтвах. А в несоборній підросійській та австрійській Україні тоді твердо був ув авторитеті старий народницький реалізм. Правда, молоді письменники, зокрема, члени львівської «Молодої Музи», пробували прочинити консервативні двері літератури, аби пустити естетичного озону нових мистецьких віянь у вутле середовище національного духовного життя. Однак непохитний авторитет стовпів інтегрального реалізму – І. Франка, І. Нечуя-Левицького, С. Єфремова – безсумнівно, впливав на літературні смаки й орієнтири. Усе ж за посередництва німецьких і польських перекладів твори Метерлінка, найперше – пєси – були відомі українськму читачеві. Деякі з них пробували перекладати, зокрема, Леся Українка, Марія Грінченко, Наталя Кобринська.
    Творчість Нобелівського лауреата, поета, драматурга, філософа – Моріса Метерлінка – жанрово, тематично і проблемно вельми різноманітна. Наприклад, натурфілософські трактати «Життя бджіл», «Розум квітів», «Життя термітів», «Життя мурав’їв» – своєрідні антропологічні спостереження за природою – справжня насолода еврестичного читання. Рецензований нами український переклад перших двох книг наполегливими стараннями відомого перекладача французької літературної класики Маркіяна Якубяка тепер став доступним нашому читачеві.
    Доречно зауважити, що ці есеї були написані на початку ХХ ст., коли в західноєвропейській літературі вже сформувалася естетика й поетика модерного художнього напряму – символізму, а М. Метерлінк та Г. Ібсен шанувалися, як хресні батьки нового світовідчуття. Символізм пояснював буття як співіснування двох світів: видимого, матеріального, і невидимого – духовного, ідеального, нетлінного. Цей невидимий світ можна лише відчути, осягнути, передати мистецькою мовою символів. Власне, як адепт символізму Метерлінк проникливо спостеріг загадки, таємниці, парадокси в житті бджолиного світу, в біоценозі рослинного розмаїття і захопливо про це розповів нам, тобто людям.
    На перший погляд, тема життя бджіл, квітів виглядає простакувато і немодерно, тим паче, з філософського чи літературного боку. Одначе, подібно, як Дарвін, починаючи дослідження скель та ландшафтів, прийшов до революційного погляду на природу людини, так само неможливо переоцінити значення всього різноманіття живої природи. У «Житті бджіл» Метерлінк мислить категоріями філософії життя, еволюціонізму, додаючи екзистенційної проблематики взаєминам людини і природи. У дусі думок Паскаля, Метерлінкова людина постає амбівалентною істотою – і «безсенсовим земляним червяком», і «опікуном істини». Природа для письменника-символіста – доволі загадкова, незбагненна субстанція. «Ідея природи повсюдно вислизає нам з рук, – пише автор і увиразнює: «З одного боку, вона перебуває значно нижче рівня нашого розуму, але з іншого, – в якийсь момент вивищується над ним високою горою». У процесі вивчення та спостереження за бджолами Метерлінк бачив періодичні нераціональні події у вулику: руйнівну лінь трутнів, партеногенез, ризикований шлюбний політ тощо. Ці помилки і шаленство у житті бджіл, на думку письменника, показують природу не як стабільне утворення, а як поле магічного, тобто недослідженого простору і часу. Автор порівнює бджолу і людину у прагненні до свого природного та ментального обов’язку: «Бо ми створені так, аби трансформувати абсорбовані з природи явища в особливу енергію й унікальну якість, потрібну для нашої діяльності».
    Отож Метерлінк – атеїст і еволюціоніст – блискуче розповів про дивугідну складність і розмаїтість світу природи, розмежувавши його з буттям світу людей. Проте у феноменально описаних таємницях і загадках шедеврів цього світу він тенденційно не бачив Автора. У твориві не відкрив Деміурга, Творця. Тому, як писав тодішній теоретик символізму Андрей Бєлий, у писаннях Метерлінка ми бачимо завмирання його прозрінь. Митець занурився у Вічність і спробував її пояснити. Свої відкриття екстраполював за межі мистецтва – у життя. Хоча проникливий художник не відкрив нам глибинних основ буття, а лише чарівний світ буденної дійсності в суспільстві природи, заохотив шукати манливі таємниці пізнання. Поманив крилами синього птаха до сяючих вершин чистого розуму.
    Ходімо. Він гарантує не лише насолоду, але й емоційний сюр при проекції на вульгарне щоденне життя світу людей.

Купити - Життя бджіл. Філософські есеї
Життя бджіл. Філософські есеї
238 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Моріс Метерлінк
Моріс Метерлінк

Моріс Метерлінк - бельгійський письменник, лауреат Нобелівської премії в галузі літератури, автор філософської п'єси-притччя «Синій птах», вважається одним з родоначальників театру абсурду. Особливий вплив його твори справили на п'єси знаменитого ірландця Семюеля Беккета. Народився у франкомовній родині багатого бельгійського нотаріуса. Більшу частину своїх творів писав французькою мовою. Закін...

Детальніше

Рецензії Життя бджіл. Філософські есеї

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Життя бджіл. Філософські есеї.
    Велике спасибі видавництву, що порадували черговою чудовою книжкою. За це я і люблю видавництво Апріорі. Потроху збирається маленька бібліотека з їх книжками. Бельгійський філософ і драматург Моріс Метерлінк народився 29 серпня 1862 року. Свої книги писав французькою мовою. Вперше з творами письменника я познайомилася ще коли навчалася в школі. Найсильніші його написаними речами вважаю: філософську притчу "Синій птах" й "Життя бджіл. Філософські есеї".

    Життя бджіл.
    Ми - люди не самотні на цій планеті, бо навколо нас цілий світ інших істот, яких ми називаємо фауною - світом тварин. В цей тваринний світ входять і комахи - бджоли. У таємничий світ бджіл не так-то просто проникнути і відкрити всі його таємниці, для вчених багато залишається під питанням. Тому світ бджіл і називають таємничим. Проте спостереження за життям бджіл є основою для роздумів про формування людства і його прагнення "влитися" в сучасне суспільство.

    Збірка Філософських есеї ще більш відомі ніж життя бджіл, в них автор розмірковує про моральність людини та її призначення на землі, звертається до естетики символізму.
  •  
    Книга про сутність бджіл і людей
    Якось не склалися взаємини Метерлінка з українським читачем. Кінець ХІХ – початок ХХ ст. у Європі, коли він став топ-письменником, – це час буйного розквіту різних модернізмів у візуальному та вербальному мистецтвах. А в несоборній підросійській та австрійській Україні тоді твердо був ув авторитеті старий народницький реалізм. Правда, молоді письменники, зокрема, члени львівської «Молодої Музи», пробували прочинити консервативні двері літератури, аби пустити естетичного озону нових мистецьких віянь у вутле середовище національного духовного життя. Однак непохитний авторитет стовпів інтегрального реалізму – І. Франка, І. Нечуя-Левицького, С. Єфремова – безсумнівно, впливав на літературні смаки й орієнтири. Усе ж за посередництва німецьких і польських перекладів твори Метерлінка, найперше – пєси – були відомі українськму читачеві. Деякі з них пробували перекладати, зокрема, Леся Українка, Марія Грінченко, Наталя Кобринська.
    Творчість Нобелівського лауреата, поета, драматурга, філософа – Моріса Метерлінка – жанрово, тематично і проблемно вельми різноманітна. Наприклад, натурфілософські трактати «Життя бджіл», «Розум квітів», «Життя термітів», «Життя мурав’їв» – своєрідні антропологічні спостереження за природою – справжня насолода еврестичного читання. Рецензований нами український переклад перших двох книг наполегливими стараннями відомого перекладача французької літературної класики Маркіяна Якубяка тепер став доступним нашому читачеві.
    Доречно зауважити, що ці есеї були написані на початку ХХ ст., коли в західноєвропейській літературі вже сформувалася естетика й поетика модерного художнього напряму – символізму, а М. Метерлінк та Г. Ібсен шанувалися, як хресні батьки нового світовідчуття. Символізм пояснював буття як співіснування двох світів: видимого, матеріального, і невидимого – духовного, ідеального, нетлінного. Цей невидимий світ можна лише відчути, осягнути, передати мистецькою мовою символів. Власне, як адепт символізму Метерлінк проникливо спостеріг загадки, таємниці, парадокси в житті бджолиного світу, в біоценозі рослинного розмаїття і захопливо про це розповів нам, тобто людям.
    На перший погляд, тема життя бджіл, квітів виглядає простакувато і немодерно, тим паче, з філософського чи літературного боку. Одначе, подібно, як Дарвін, починаючи дослідження скель та ландшафтів, прийшов до революційного погляду на природу людини, так само неможливо переоцінити значення всього різноманіття живої природи. У «Житті бджіл» Метерлінк мислить категоріями філософії життя, еволюціонізму, додаючи екзистенційної проблематики взаєминам людини і природи. У дусі думок Паскаля, Метерлінкова людина постає амбівалентною істотою – і «безсенсовим земляним червяком», і «опікуном істини». Природа для письменника-символіста – доволі загадкова, незбагненна субстанція. «Ідея природи повсюдно вислизає нам з рук, – пише автор і увиразнює: «З одного боку, вона перебуває значно нижче рівня нашого розуму, але з іншого, – в якийсь момент вивищується над ним високою горою». У процесі вивчення та спостереження за бджолами Метерлінк бачив періодичні нераціональні події у вулику: руйнівну лінь трутнів, партеногенез, ризикований шлюбний політ тощо. Ці помилки і шаленство у житті бджіл, на думку письменника, показують природу не як стабільне утворення, а як поле магічного, тобто недослідженого простору і часу. Автор порівнює бджолу і людину у прагненні до свого природного та ментального обов’язку: «Бо ми створені так, аби трансформувати абсорбовані з природи явища в особливу енергію й унікальну якість, потрібну для нашої діяльності».
    Отож Метерлінк – атеїст і еволюціоніст – блискуче розповів про дивугідну складність і розмаїтість світу природи, розмежувавши його з буттям світу людей. Проте у феноменально описаних таємницях і загадках шедеврів цього світу він тенденційно не бачив Автора. У твориві не відкрив Деміурга, Творця. Тому, як писав тодішній теоретик символізму Андрей Бєлий, у писаннях Метерлінка ми бачимо завмирання його прозрінь. Митець занурився у Вічність і спробував її пояснити. Свої відкриття екстраполював за межі мистецтва – у життя. Хоча проникливий художник не відкрив нам глибинних основ буття, а лише чарівний світ буденної дійсності в суспільстві природи, заохотив шукати манливі таємниці пізнання. Поманив крилами синього птаха до сяючих вершин чистого розуму.
    Ходімо. Він гарантує не лише насолоду, але й емоційний сюр при проекції на вульгарне щоденне життя світу людей.

 
Характеристики Життя бджіл. Філософські есеї
Автор
Моріс Метерлінк
Видавництво
Апріорі
Мова
Українська
Рік видання
2019
Перекладач
Маркіян Якубяк
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
145х220 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-629-502-0
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Життя бджіл. Філософські есеї