Це сталося в один зі спекотних серпневих днів сімдесят дев'ятого року нашої ери. Багатії Римської Імперії прибували до невеличкого міста Помпея біля підніжжя величного Везувію. Вони передчували приємний відпочинок від буденної суєти. Для високопоставлених відпочиваючих було підготовлено різноманітні розваги у відповідності зі смаком і мораллю гостей: особливі покої для приємного проведення часу, достаток дорогих вин і смачної їжі, жінки легкої поведінки. Пияцтво, розпуста і гульня тривали і вдень і вночі, і здавалося, що все населення міста бере участь в цій безперервній вакханалії. Нікому не могло спасти на думку, що ці нескінченні веселощі можуть перерватися.

Але рано вранці 24 серпня як грім серед ясного неба пролунав потужний вибух, що потряс земні надра, потім пішов страхітливий гуркіт. Приголомшені і налякані люди побачили, що над Везувієм вознісся стовп пилу, вогню, диму і попелу. А потім схилами гори потекла, знищуючи все на своєму шляху, густа розпечена лава. Люди не знаходили собі порятунку. Одні згорали живцем в лаві або були поглинені землею, а інші задихалися від попелу і диму. За кілька хвилин загинули тисячі і тисячі людей. Вибухнувши, Везувій поховав під розпеченою лавою відразу три міста - Помпея, Геркуланум і Стабію...