Книга написана простою мовою, яку цікаво читати. Ніби й справді читаєш детектив і розумієш, що мистецтво не завжди піднесене та духовне. Від піднесеного процесу написання картини до її подальшого життя та пригод земних і не завжди з щасливим кінцем. Багато картин просто спалювали або вони назавжди канули в Лету невідомого зберігання у приватних колекціях Дізналась багато цікавих історій про улюблену картину «Джоконду» та як мистецтвом спекулюють диктатори. То підробляючи оригінальні твори, для вигідного продажу(як це робило СРСР) чи захоплюючи цінності завойованих народів, як символ підкорення, а потім повертаючи чи продаючи для грошей у державний бюджет. Пристрасті на арт-ринку щодо підняття цін на картини та баталії між колекціонерами за право володіння певного експонату. Арт-детективи та шалені історії спекулювання малюнками, варті екранізації в кіно, але це все сталось в реальному житті. Суфражистка-мистецтвознавиця та психічно хворі люди, що відважуються зіпсувати картини в музеях, або відважні борці за незалежність власної держави, що свою помсту вирішили зробити мистецтву, Вони ріжуть чи обливають картини сірчаною кислотою, захоплюються картинами та ненавидять їх величність. Свідомі та божевільні, але не байдужі до світу мистецтва. Єдине, що хотілось би то прочитати про українські музеї та долю їх експонатів, а то автор зробив акцент на Ермітажі.

Якщо вам досі здається, що музеї та мистецтво — це нудно, то візьміть почитайте цей арт-детектив. Насправді, я трохи скептично ставилась до цієї книги: виглядає вона як красивий каталог, а як розповісти 11 (!) заплутаних справ за 300 з чимось сторінок — мені уявити складно. Та "Замах на мистецтво" якраз поєднує у собі попсовість і наукову серйозність справжній тобі nobrow. От ви знали, що Мона Ліза стала такою популярною після викрадення у 1911 році і це помітили тільки за декілька днів? А декілька картин Рембранта, Вермеєра та Дега зникли безслідно у 90-х з музею у Бостоні і їх досі не можуть знайти? Викрадення приписували ірландському мафіозі у яких (як виявляється) був звичай "заставляти дорогоцінні картини" за партії наркотиків. Тому, якщо картини не можуть ніде знайти і ніхто їх не продає — скоріше за все, вони лежать "у заставі". А міф про Ван Гога, що він божевільний, — це просто міф, аби його картини добре продавались. І про злидні і невизнання теж міф. Я навіть замовила "Листи до брата Тео", щоб прочитати яким він був насправді. Але окрема насолода читати як і якими методами перевіряють справжність картини і її вік (кинула б все і пішла вчитись на експертку). Багато сторінок присвячено тому, як продавались картини з Радянського союзу і куди; як і нацисти, і комуністи викрадали і ховали по підвалам дорогоцінні картини з окупованих міст; як диктатори мріяли створити світові музеї. Це теж частина історії і нашої також. І це всього лиш 11 справ. А уявіть скільки їх. Ходіть, короче кажучи, до музеїв. Нудно не буде.

,,Замах на мистецтво" Григорія Козлова (видавництво ,,ArtHuss") -- це книжка, котра автоматично потрапила у список моїх бажанок, як тільки анонс про її вихід українською мовою з'явився у просторах інтернету. Та від блискавичної покупки новинки мене віднаджувала ціна... Отак би й облизувалась на неї, мабуть, ще довгенько, якби улюблений книжковий магазин ,,Yakaboo" не зробив на усі видання ,,ArtHuss" спокусливої знижки). До речі, на цьому сайті час від часу можна вполювати чергові знижки на книги про мистецтво, тож тримайте руку на пульсі, щоб не проґавити з вигодою покупку ,,Замаху на мистецтво": раджу від щирого серця! ,,Замах на мистецтво" -- це, як стверджує автор, арт-детектив, пропонуючи нам, читачам широкого кола, взяти приєднатися до розслідування найгучніших справ в історії мистецтва. Серед цієї одинадцятки мені важко виокремити якусь одну, котра б найбільше сподобалась: усі надінтригуючі, ілюстративно-доказовий матеріал -- пребагатий, плюс, манера подачі інформації Григорієм Козловим вкрай захоплююча! Тож дана книжка -- саме така, в яку просто-таки залипаєш по самі вуха, не в змозі припинити читати, допоки не перегорнеш останню сторінку! Мені, як любительці літератури як нон-фікшину, так і художки про всілякі злочини, пов'язані з відомими творами мистецтва та їхніми авторами, читання принесло отакенну насолоду! Навіть більше, воно малювало в моїй уяві справдешні кінострічки, щось на кшталт улюбленої ,,Афери Томаса Крауна" (1999 рік, у головних ролях -- Пірс Броснан та Рене Руссо). Легендарна ,,Мона Ліза", або ,,Джоконда" -- природньо, без ,,справи", присвяченої цій картині не могла обійтися ця книга. У ній ви дізнаєтеся усі ймовірні теорії про створення шедевру з-під пензля Леонардо да Вінчі, про долю полотна впродовж століть, а також ґрунтовні припущення, чому ж саме ,,Моні Лізі" випала така честь стати найпопулярнішою серед усіх витворів мистецтва у будь-якому куточку світу.