Френсісу Скотту Фіцджеральду належить, мабуть, одна з провідних сольних партій в оркестровій партитурі "століття джазу". Письменник, яскравіше і неупередженіше за якого навряд чи хто відобразив шалене життя Америки 20-х років, і сам був плоттю від плоті тієї легендарної епохи, його ім'я не сходило з вуст сучасників і зі сторінок світських хронік. Його скандальна манера поведінки приголомшувала одних і викликала захоплення у інших. Але ексцентричність і зовнішня позолота канули в минуле, і в сьогоденні залишилися його безсмертні книги.