Ті, що співають у терні
Паперова книга | Код товару 734814
Yakaboo 5/5
Автор
Колін Маккалоу
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Володимир Горбатько
Кількість сторінок
688
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Ті, що співають у терні

Чуттєва та зворушлива історія кохання. Кохання, що долає роки і кілометри, обітниці і закони!

Бестселер «Ті, що співають у терні» австралійської письменниці Коллін Мак-Каллоу — справжня перлина світової романтичної прози. Сумарний наклад книжки — 10 млн примірників, а серіал за мотивами цього роману вже кілька десятків років посідає друге місце у рейтингу найпопулярніших кінотворів усіх часів та народів. Коли ж на зламі тисячоліть австралійці обирали Національний живий скарб, ним стала велика жінка і велика письменниця Коллін Мак-Каллоу…

Єдина дівчинка поруч із синами Клірі — сіллю цієї землі, її надією на майбутнє, працьовитими нащадками австралійських фермерів — Меґґі змалечку була наче зайвою у власній чималій родині. Єдиний чоловік співпереживав її дитячим бідам із християнською любов’ю — католицький священик Ральф де Брікассар. У самотньому дівочому серці оселилося велике кохання. І кинуло виклик самим небесам… Як маленька пташина, що співає у терні свою першу й останню пісню, через життя, страждання, розлуки і втрати нестиме своє кохання до Ральфа Меґґі. Вкраде у Бога для себе найдорожче. І зазнає поразки, коли її суперниками стануть не чернечі обітниці й самозречення, а людські амбіції та марнославство. Та від троянд залишається попіл, бездоганна пісня стихає — лише кохання продовжує жити…

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Колін Маккалоу
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Володимир Горбатько
Кількість сторінок
688
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Та, що повертає в юність! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як просто інколи буває повернутися у юність. "Ті, що співають у терні" була улюбленою книгою мене шістнадцятирічної. Я перечитувала її кілька разів, писала олівцем на сторінках, підкреслювала слова, які найбільше вразили і запали в душу. А потім книга кудись зникла. Я дуже сумувала за нею.
    І от у мене вона знову з"явилася. Тепер українською. Я дуже зволікала з її ще одним прочитанням, оскільки просто малодушно боялася. Боялася, що все, що я пам"ятала про неї-це ілюзія, це юнацький максималізм і це просто романтичність юної натури. Врешті я розкрила її сторінки.
    Це екстаз! Я повернулася туди, куди направду повертатися не можна. Я згадувала слово за словом, я вирізняла цитати, які й у ті далекі роки вразили мене, я переживала ті ж самі почуття, я любила героїв, Дрогеду, обожнювала автора. Знаючи, що чекає мене кожної наступної сторінки, я все одно була заінтригованою, нетерплячої та потішеною.
    Сталося. Я повернула одну з найбільших матеріальних цінностей свого колишнього життя. Я не хочу судити, добре це чи погано, що досвід з різницею у років так з двадцять п"ять однаково щиро, емоційно за захопливо сприйняв одну й ту ж саму книгу. Я просто неймовірно рада, що вона знову вразила мене у саме серце і що вона знову прикрашає мою книжкову шафу.
    Мою ейфорію не зумів розвіяти навіть той факт, що у книзі "Германія" замість Німеччини, а ще забагато слова "граціозний" у різних родах та постійне вживання слова "чукикала". Останнє-це що, діалектизм? Я вперше його почула. Якщо не знаєте, що воно означає, то скажу-гуцати, забавляти, підкидати на ногах, колихати.
    Мушу визнати, що хибодруків не зауважила, переклад загалом теж доволі пристойний.
    Раджу!!!
  •  
    Історія неймовірних почуттів 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    “Ті, що співають у терені” – одна з найромантичніших, найзворушливіших та найчуттєвіших історій по кохання: щире, палке, зворушливе. Кохання, яке, попри заборони, долало нелегкі перешкоди, умовності, стереотипи. Ця історія змушує задуматись над щоденними речами та подивитись на світ по-іншому.

    “Ті, що співають у терені” – це книга про почуття: щирі, справжні, глибокі. Це гімн любові письменника до Батьківщини. Таких яскравих та колоритних описів краєвидів та побуту Австралії я ще ніде не зустрічала раніше. Детальний опис клімату, природи, побуту, господарства робить читача ближчими до тих далеких місць, де, власне, розгортаються події. Це життя епохи на прикладі однієї родини – на сторінках книги переплились життя трьох поколінь. Ця сім’я далеко не заможна, а працьовита та знедолена, яка настільки заклопотана безгрошів’ям та щоденними господарськими турботами, що в цій рутині не залишилось місцю щирості та простим радощам життя.

    У великих книг багато героїв. У “Ті, що співають у терені” сім розділів, і в кожному з них розкривається характер одного з персонажів. Ніжна та чуттєва Меггі, яка змалечку мала допомагати мамі по господарству, доглядати братиів та сестричок, в якої не бкло дитинства, різноманітних іграшок, подруг. Амбітний Ральф, який намагається понад усе досягнути кар’єрних вершин, брутальний Люк, який не викликає ніяких добрих почуттів. Фія, Педді, Ден, Джастіна...

    Але найголовніше: “Ті, що співають у терені” - це історія почуттів священника та юної рудоволосої дівчинки Меггі. Їхнього знайомства, взаємин, романтичних почуттів, інтриги. Кохання до жінки або любов до Бога – перед Ральфом постав нелегкий вибір. Вибрати родинний затишок або кар’єрний ріст та служіння церкві. З його амбітністю та користолюбством - вибір очевидний.

    Це історія життя, непростого, тернистого, кохання, дорослішання, біль, розлука.
    Це, коли доля готує тобі непередбачувані сюрпризи.
    Це книга, яка просто не залишає байдужим!
Купити - Ті, що співають у терні
Ті, що співають у терні
130 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Колін Маккалоу
Колін Маккалоу

Знаменита письменниця, що прославилася романом «Співаючі в тернику», - Колін Маккалоу народилася в Австралії, в малонаселеній частині Нового Південного Уельсу. Ще з п'ятирічного віку майбутня всесвітньо відома письменниця виявляла інтерес до творчих професій: малювання і поезії, проте її батьки, в чиїй пам'яті закарбувалися картини Великої депресії, наполягли, щоб дочка вибрала більш прибуткову сп...

Детальніше

Рецензії Ті, що співають у терні

  •  
    Та, що повертає в юність! 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Як просто інколи буває повернутися у юність. "Ті, що співають у терні" була улюбленою книгою мене шістнадцятирічної. Я перечитувала її кілька разів, писала олівцем на сторінках, підкреслювала слова, які найбільше вразили і запали в душу. А потім книга кудись зникла. Я дуже сумувала за нею.
    І от у мене вона знову з"явилася. Тепер українською. Я дуже зволікала з її ще одним прочитанням, оскільки просто малодушно боялася. Боялася, що все, що я пам"ятала про неї-це ілюзія, це юнацький максималізм і це просто романтичність юної натури. Врешті я розкрила її сторінки.
    Це екстаз! Я повернулася туди, куди направду повертатися не можна. Я згадувала слово за словом, я вирізняла цитати, які й у ті далекі роки вразили мене, я переживала ті ж самі почуття, я любила героїв, Дрогеду, обожнювала автора. Знаючи, що чекає мене кожної наступної сторінки, я все одно була заінтригованою, нетерплячої та потішеною.
    Сталося. Я повернула одну з найбільших матеріальних цінностей свого колишнього життя. Я не хочу судити, добре це чи погано, що досвід з різницею у років так з двадцять п"ять однаково щиро, емоційно за захопливо сприйняв одну й ту ж саму книгу. Я просто неймовірно рада, що вона знову вразила мене у саме серце і що вона знову прикрашає мою книжкову шафу.
    Мою ейфорію не зумів розвіяти навіть той факт, що у книзі "Германія" замість Німеччини, а ще забагато слова "граціозний" у різних родах та постійне вживання слова "чукикала". Останнє-це що, діалектизм? Я вперше його почула. Якщо не знаєте, що воно означає, то скажу-гуцати, забавляти, підкидати на ногах, колихати.
    Мушу визнати, що хибодруків не зауважила, переклад загалом теж доволі пристойний.
    Раджу!!!
  •  
    Історія неймовірних почуттів 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    “Ті, що співають у терені” – одна з найромантичніших, найзворушливіших та найчуттєвіших історій по кохання: щире, палке, зворушливе. Кохання, яке, попри заборони, долало нелегкі перешкоди, умовності, стереотипи. Ця історія змушує задуматись над щоденними речами та подивитись на світ по-іншому.

    “Ті, що співають у терені” – це книга про почуття: щирі, справжні, глибокі. Це гімн любові письменника до Батьківщини. Таких яскравих та колоритних описів краєвидів та побуту Австралії я ще ніде не зустрічала раніше. Детальний опис клімату, природи, побуту, господарства робить читача ближчими до тих далеких місць, де, власне, розгортаються події. Це життя епохи на прикладі однієї родини – на сторінках книги переплились життя трьох поколінь. Ця сім’я далеко не заможна, а працьовита та знедолена, яка настільки заклопотана безгрошів’ям та щоденними господарськими турботами, що в цій рутині не залишилось місцю щирості та простим радощам життя.

    У великих книг багато героїв. У “Ті, що співають у терені” сім розділів, і в кожному з них розкривається характер одного з персонажів. Ніжна та чуттєва Меггі, яка змалечку мала допомагати мамі по господарству, доглядати братиів та сестричок, в якої не бкло дитинства, різноманітних іграшок, подруг. Амбітний Ральф, який намагається понад усе досягнути кар’єрних вершин, брутальний Люк, який не викликає ніяких добрих почуттів. Фія, Педді, Ден, Джастіна...

    Але найголовніше: “Ті, що співають у терені” - це історія почуттів священника та юної рудоволосої дівчинки Меггі. Їхнього знайомства, взаємин, романтичних почуттів, інтриги. Кохання до жінки або любов до Бога – перед Ральфом постав нелегкий вибір. Вибрати родинний затишок або кар’єрний ріст та служіння церкві. З його амбітністю та користолюбством - вибір очевидний.

    Це історія життя, непростого, тернистого, кохання, дорослішання, біль, розлука.
    Це, коли доля готує тобі непередбачувані сюрпризи.
    Це книга, яка просто не залишає байдужим!
  •  
    +1 до мого списку «найулюбленіших» 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Дивовижна книга, яку я проковтнула з неймовірною швидкістю, в якій потонула. Я відчула цю історію кожною клітиною, кожним нервом та капіляром. Я плакала, я сміялась. Ось так потрібно відчувати кохання! Ось так потрібно любити! Любити когось більше за Церкву, вступити в суперництво із самим Богом заради власного щастя. Вкрасти для себе щось неймовірно цінне у Нього та із страшним болем повернути, відплатити вдвічі більше за свій непослух. Бо боги не люблять, коли хтось любить когось більше за них. Тоді вони стають мстиві та ревниві.

    Персонажі. Кожного з них цікаво пізнавати, розглядати. І присутність кожного з них має своє значення та свою вартість. Вони бездоганно складають цілісну картину. Жодного зайвого.

    Меґґі, Ральф, Дейн, Джастіна, Райнер – вони назавжди закарбувалися в моєму серці. Знайшли там своє місце і тепер гріють мене зсередини.

    Меґґі – кохання та виклик, Ральф – падіння та совість, Дейн – щастя та покарання, Джастіна – усмішка та жвавість, Райнер – терплячість та надійність. Саме так я їх характеризую. Саме такими вони і є.

    Я відчула всі можливі емоції, які тільки може відчути людина. Я жила, поки читала. Цікавий сюжет, неймовірний зміст, глибокий сенс, легке письмо автора. Мабуть, популярність цієї книги говорить сама за себе. Я ще довго буду приходити до тями. Дуже складно повертатися в реальність після прочитаного.

    Десять зірочок із п’яти можливих. Браво!
  •  
    Напевно коли-небудь перечитаю її ще не раз. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це дуже об'ємний (в сенсі того, що охоплює великі часові та просторові рамки), глибокий і сильний роман. Історія трьох поколінь австралійської родини. Дуже реалістично і правдиво описані деталі побуту та життя в той час. У цій книзі відчувається неймовірна любов до рідної землі.
    Здається любов в цьому романі присутня на всіх рівнях. Кожному персонажу є кого любити: сім'ю, землю, роботу, дитину ... Не завжди ця любов проста і зрозуміла, але вона дуже щира і постійна. Згодом вона тільки посилюється. І це одна з тих незмінних рис, яка фарбує всіх персонажів. Маккалоу намалювала чарівний світ, де немає затятих лиходіїв. Кожен приходить в цей світ з набором певних якостей і умінь і йому вдається самому вибрати свій шлях. У декого не вистачає сили духу піти за покликанням, а хтось в гонитві за мрією втрачає себе. Таке життя. І Маккалоу щедро вдихнула її в свій неймовірний роман.
    Всі члени сім'ї, всі герої дуже працелюбні і отримують навіть якесь задоволення від важкої праці, вони прив'язані один одному, дружба, взаємовиручка, солідарність їм просто життєво необхідна, адже вони багато часу проводять далеко один одного і часто розкидані на великих територіях. Але при цьому постійна заглибленість в працю і повсякденні турботи робить героїв скупими на емоції, затиснутими і не здатними відчувати сильно і глибоко. Велике значення має в романі тема грошей, через Мері Карсон, через Люка і того ж Ральфа, ми бачимо як гроші буквально заволодівають людською сутністю, є зброєю, можуть стати причиною одержимості. Історія шалено цікава, написана динамічно і захоплююче. Події і повороти сюжету постійно змінюють один одного, що ти буквально не можеш відірватися.
  •  
    класика, що не лишить байдужим 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я мріяла прочитати цю книгу роками, адже хтось порадив її як подібну до "Віднесені вітром" Маргарет Мітчелл. Певно, саме тому я очікувала від роману значно більше.

    Звісно, твір вартий уваги. По суті це історія сім'ї з Австралії, зі звичайними для них і такими далекими для нас буднями. В цій сім'ї виросла Меггі. ЇЇ мати була доволі холодною і відстороненою, батько вічно заклопотаним. Росла вона в незаможній сім'ї, де мати "перегоріла" і здалася.

    Коли їй було 4 роки, вони переїздять до її тітки у великий маєток. Її батькові довіряють догляд за маєтком та майном і життя ніби починає налагоджуватися. От тільки ставлення до Меггі так і лишається холодним і байдужим.

    Одного дня Меггі знайомиться з Ральфом де Брікассаром, молодим священиком. В ньому вона знаходить той затишок і втіху, які були їй невідомі раніше.

    Роман цікавий, особливо можливістю торкнутися незвіданої Австралії. Проте рішення головних героїв і їх мотиви мене особисто дуже засмучували. Сумно, що художній твір накладає такий негативний відбиток на духовенство, що і без того потерпає від критики. Проте куди правди діти, помилок допускаємось ми всі.

    Повторно читати цей твір я не буду, бо місцями від нього дуже щемить і рве серце. Але однозначно рекомендую до прочитання принаймні один раз у вашому житті.
  •  
    Рецензия
    "Поющие в терновнике" - об этой книге можно говорить бесконечно. Австралийская писательница Коллин Маккалоу вписала свое имя в историю мировой литературы именно этим произведением, ведь оно самое известное и самое лучшее среди прочих других ее работ. Невероятно красивая и трогательная история любви, которая поражает своей искренностью и чистотой, которых не так уж много в истории литературы.
    В центре повествования - семья Клири, в которой семеро сыновей и одна-единственная дочурка Мэгги, котороя чувствует себя чужой в собственной семье. Единственным, кто понимает и юную девочку оказывается молодой священник Ральф де Брикассар. Между ними завязывается дружба, и они не знали еще, чем она обернется.
    Когда Мэгги выросла,она поняла, что до безумия влюблена в своего священника, который старше ее на восемнадцать лет. А Ральф, который отказался от всех удовольствий ради Бога, неожиданно чувствует тягу к этой молодой и красивой девушке. Влюбленным придется пройти через множество испытаний, подкинутых судьбой, чтобы в конце-концов обрести друг друга.
    История любви, которую нельзя забыть. Прочитав книгу, она остается с тобой в сердце.
  •  
    Найкраще з класики!
    Книга автралійської письменниці Колін Маккалоу "Ті, що співають у терні" не залишить рівнодушним ні одного читача. Багаторазово екранізована любовна історія кохання між звичайною дівчиною та священником. Книга - сімейна сага, з елементами історичного роману. Події розгортаються від початку двадцятого століття. Розповідає історія про досить бідну родину, життя якої одного різко зміниться в кращу сторону. В результаті переселенння з Європи в Австралію існування родини переходить на якісно новий рівень. Саме в Австралії розгортається історія кохання ниших головних героїв. До речі, головних героїв у романі дуже багато. Гарно описана австралійська місцевість. Перед нами відкриваються безмежні природні ландшафти найменшого материка. Цей опис є дуже впевненим та гармонізованим. В книзі зустрічається досить багато довгих описів.
    Не зважаючи на великий обсяг книги, вона читається легко та швидко. Мова написання зрозуміла, а переклад теж досить якісний. Авторка змушує перейматись кожним з головних героїв. Динамінічність роману не залишить байдужим нікого. Рекомендую всім, хто любить сімейні саги та історії з масою подій та головних героїв!
  •  
    Найкраща з найкращих
    «Ті, що співають у терні» Коллін Мак-Каллоу - ідеальний приклад сімейної саги. Якщо ви любите книжки, які занурюють в світ автора, то ця саме така. Це історія про родину Клірі, про їхні біди, падіння, родинні таємниці. Це історія про справжнє кохання і тогочасні реалії життя в Австралії. Країна, яка спалює все живе своїми жаркими днями, але водночас вона закохую в себе. Цей роман про любов до землі, тварин і рідного краю. Оповідь триває більше ніж 50 років, що надає змогу добре відчути характери персонажів, оцінити їхні плюси і мінуси.
    Коллін Мак-Каллоу створила реальних героїв. Вони-люди, які інколи помиляються, мислять пристрастю чи ненавистю. Інколи амбіційні люди, які вибирають розумом, а не серцем.
    Багато сюжетних ліній, кожна з яких прекрасна , кожна відрізняється від іншої, але з’єднана однією великою родиною. Звичайно, що не можливо залишитися осторонь від цієї книжки, бо вона прекрасна, хоч і сумна в деяких місцях. «Ті, що співають у терні» навчать багатьом речам. І не бійтеся сторінок цієї цеглинки, бо читаються вони напрочуд легко.
  •  
    Рецензія
    Шедевр світової літератури, одна з найпопулярніших книжок серед жінок, одна з найкрасивіших історій кохання в літературі вперше українською мовою! Неймовірно гарне оформлення, чудовий переклад на нашу рідну мову - дуже приємно і легко читати! Всім рекомендую обов'язково!
    Чому ми так любимо цей роман?
    По-перше, сам сюжет. Історія забороненого кохання завжди приваблює читачів, особливо жінок. Колін Маккалоу зобразила нам історію священника Ральфа де Брікассара та маленької дівчинки, для якої він спочатку став добрим другом, а згодом вона закохалася в нього. Церква забороняє їм бути разом, але вони проносять своє сильне і справжнє почуття через все життя, не зважаючи ні на які заборони.
    По-друге, персонажі. Можна по-різному відноситися до героїв, яких показала нам письменниця, але кожен не залишає байдужим.
    Ця книга вчить нас як потрібно кохати. Вона показує, наскільки сильним може бути кохання. А ще ми бачимо на прикладі героїв, що ти завжди розплачуєшся за свої гріхи рано чи пізно. Покарання нікому не оминути. Ця історія підтверджує.
  •  
    Це не книга, це - мелодія
    Для мене справжніми романами про кохання є два видатних твори. Це "Віднесені вітром" та "Ті,що співають у терні". Тільки лінивий не знайомий з історією, яка простягнулася уже на десятиліття. І я впевнена, що її любитимуть іще не одне покоління, і перечитуватимуть, і повертатимуться до неї багато-багато разів.
    Чудова історія відносин, забороненого кохання молодого священика, віра якого забороняє будь-які стосунки із жінкою, та дівчини, яка все ж стала для нього тією єдиною , задля якої він так серйозно згрішив.А ле якби там не було, а чаша терезів все ж опинилася не на її боці. Коли перед героєм постав серйозний вибір - кар'єра чи кохана, він обрав перше. А потім решту життя шкодував. Я не знаю чому, але моя думка сформувалась дещо іншою від багатьох інших упереджень. Якби він точно, на всі сто відсотків був упевнений, що ніколи в житті не зможе побачити бодай раз свою кохану, ніколи б не погодився проміняти її на якийсь сан. Це однозначно. А де вона є, чим займається він знав завжди. І все ж просто поглядами та зізнаннями все не обійшлось.
    Я знаю, що перечитаю роман обов'язково, хоча знаю сюжет достеменно, і не дивлячись навіть на те, що бачила екранізацію.
  •  
    Пташка з терновою шпичкою в грудях
    Щойно перегорнула останню сторінку роману. Не дарма скільки позитивних відгуків я прочитала.
    У центрі уваги історія сім'ї - Клірі. Їхня сім'я проходить важкий і довгий шлях від бідування до багатства. На перших сторінках книги ми знайомимося з найчарівнішою героїнею - маленькою Меггі (про яку мені хочеться найбільше написати в цій рецензії). Але дитинство дитини не можна назвати щасливим і безтурботним, з раннього віку навалюється купа проблем: в школі її ненавидять, мама не проводить час з дівчинкою, брати-задираки і єдиний друг в родині, старший брат Френк. Френк - це той хлопець, на якого рівняється Меггі і хто дійсно для неї авторитет.
    Члени сім'ї ніколи не показували своїх почуттів - таке було їхнє виховання. У житті Меггі з'являється священик Ральф - розумний, привабливий, хитрий і честолюбний. Він бореться зі своїм потягом до дівчинки. І адже Ральф гідний поваги, весь його шлях - це щоденне зусилля над собою.
    Герої книжки не опускають руки і продовжують вірити в краще і шукати щастя. Автор дає зрозуміти, що не дивлячись на важке життя, у кожного героя є право на щастя, але чого воно варте. Адже за кожен гріх - буде розплата.
    Було дуже цікаво читати, як розвиваються події, як росте дівчинка і її брати, переїзд на величезну ферму Дрогеду.
    Занадто складний життєвий шлях родини Клірі. Стільки випробувань пройшла Фіона, стільки ж чекало і на її дочку, Меґґі.
    Я читала дуже багато схвальних відгуків про цей роман, його варто прочитати. Мене зачепило, я відчула біль, і відвагу героїнь.
    На мою думку, герої добре прописані.
    Будь-що, що трапляється нам у житті, робить нас сильнішими.

  •  
    "Ті, що співають у терні"
    Хіба можуть зупинити кохання будь-які обмеження? Роман "Ті, що співають у терні" доводить, що для кохання не існує жодних заборон. Ніхто не очікував, що головні герої будуть разом. Суспільна думка була одна: ці двоє не створені один для одного, адже вони занадто різні, проте попри всі стереотипи і чутки, Ральф і Меггі зберегли у своїх серцях вічне почуття палкого кохання, яке було здатне подолати будь-які перешкоди. Як сталося так, що в серцях двох абсолютно несхожих людей спалахнули такі ніжні почуття? Ральф знав Меггі з дитинства. У родині дівчинки було не прийнято обговорювати дійсно важливі питання особистого характеру, не було довіри між матусею і донечкою. Можливо, що це було зумовлено тим, що у сім'ї ще підростали старші діти, і матері, у якої було занадто багато домашніх клопотів, просто не вистачало часу на душевні бесіди зі своїми дітьми. Як би там не було, Меггі була потрібна людина, якій можна було б довіряти всі таємниці, яка ставилася б серйозно до всіх її міркувань і розуміла її на всі сто відсотків - такою людиною став Ральф. Звісно, що спочатку їх поєднували лише дружні стосунки, проте згодом, коли Меггі подорослішала, дружні почуття переросли у дещо більше. Багато перешкод стояло на шляху закоханих: Ральф був набагато старше, ніж Меггі, до того ж він був священиком і не мав права думати про земне кохання. Однак немає сили, яка може втамувати спалахнувшу пристрасть, бо любов живе, не зважаючи на жодні правила, принципи, переконання і заборони...
    Рекомендую кожному прочитати роман "Ті, що співають у терні", адже це одна з найпрекрасніших історій про кохання.
  •  
    Книга, яку хочеться читати протягом усього життя!
    "Є легенда про пташка, що співає лише раз у житті, співає милозвучніше за будь-яку істоту на землі. Щойно покинувши гніздо, ця пташина шукає тернину і не заспокоїться, аж поки не знайде. А потім, співаючи серед нещадно гострих гілок, врешті-решт наштрихується на найдовшу та найгострішу колючку. Помираючи, вона долає біль і своїм співом перевершує жайворонка та солов'я. Лиш одна бездоганно-прекрасна пісня, ціна якої - життя. Але її заціпеніло слухає увесь світ, а Бог на небесах - усміхається. Бо найкраще досягається ціною великого болю... Принаймні так каже легенда", - саме так розпочинається ця неперевершена книга. Здавалося б, до чого ці слова? Зовсім не зрозумілі слова.. Та смакуючи першими нотками книги розумієш.
    " Ті, що співають у терні " - історія про важке життя, про скруту, про відносини, про кохання, яке так і не може цілком існувати. Кохання священика до молодої, красивої дівчини. Його не може бути! Але.. Воно все ж таки існує.
    Маленька дівчинка Меґґі заполонила пустоту у серці священика Ральфа де Брікассара. Запала так глибоко, що навіть на великій відстані тривожила серце та душу. Як маленька пташина, що співає у терні свою першу й останню пісню, через життя, страждання, розлуки і втрати нестиме своє кохання до Ральфа Меґґі. Вона спробує обхитрити долю, самого Бога. Вона матиме частинку коханого Ральфа, тішитиметься, але і ця спроба зазнає поразки...
    Думаю, що не варто задумуватися над купівлею книги, адже ніхто ще не пошкодував, що прочитав її. Вона дійсно прекрасна. Хоч і об'ємна, проте її дуже мало. Хочеться продовження.
    Просто раджу!
  •  
    Ті що співають у терні
    Как сказала моя мама — «Ті що співають у терні» — книга, которую должна прочитать каждая девочка». И я с этим теперь согласна. Роман вызвал столько эмоций! Были моменты, когда невозможно было читать дальше и приходилось останавливаться — столько чувств содержит эта история семьи Клири. С героями переживаешь всю их жизнь — рождение, детство, молодость, старость. Их первая любовь, первые ошибки, первые успехи и разочарования, дилемма выбора — служение Богу или любимая женщина. Советую всем, кто любит романтические произведения, ведь ощущения от «Ті, що співають у терні» — теплые, прекрасные. Маккалоу пишет довольно красиво, что делает чтение еще более увлекательным и приятным.

  •  
    Класика, що зачаровує
    Важко знайти поціновувача літератури, хто б не знав про цю книгу. За роки свого існування роман "Ті, що співають у терні" стала класикою в найкращому значенні цього слова. У цьому романі немає нічого зайвого, і нема чого додати. Все сказано, все досконало, щемливо, відверто, неперевершено. Я багато років відкладала знайомство з книгою, можливо вона просто чекала свого часу. Я налаштовувала себе на те, що буду читати її довго, проте, вона захопила мене настільки, що я просто не могла відволіктися на щось інше. Меггі ніби взяла мене за руку і провела всіма сторінками. Я прожила цю історію, співпереживала персонажам, ніби живим. Власне, вони і були такими для мене. Неможливо не відчувати саме так. Герої роману створені саме такими, що їм хочеться вірити, допомагати, підказувати, втішати, плакати та радіти разом з ними. Знаєте, інколи, прочитавши книгу, відчуваєш полегшення, щось на кшталт "От і все, де нова книга?". Коли я прочитала цю книгу, мені захотілось повернутися на тиждень тому в часі і прочитати її знову. Дійсно, ця історія цього варта. Лише погодьтесь слухати, і Меггі все вам розповість. Приємного читання!
  •  
    Рецензія
    Перед вами одна з найпроникливіших, найчуттєвіших, найкрасивіших та найсумніших історій кохання у літературі!
    "Ті,що співають у терні" - класика, безсмертний шедевр австралійської письменниці Колін Маккалоу. Книга, що п'ятдесят років тому підкорила не тільки австралійський, але й усі інші континенти і завоювала серця мільйонів читачів, які зі сльозами на очах спостерігали неймовірну історію кохання священика Ральфа де Брікассара і маленької дівчинки Меггі, котра подорослішавши не залишила свою мрію на щастя з коханою людиною.
    Заборонене кохання завжди приваблює читачів і збуджує їх уяву. Колін Маккалоу зробила неймовірно щирий подарунок світовій літературі, написавши цей чудовий роман. Скільки дівчат закохалося у Ральфа де Брікассара!
    На додачу існує екранізація, яка не менш захоплююча, ніж книга. Тому, прочитавши роман, рекомендую подивитися на своїх улюблених героїв і ще раз зануритися в неймовірний вир забороненого, але такого щирого і чесного кохання, яке трапляється так рідко.
    Чудовий український переклад, який робить читання улюбленого твору набагато приємнішим.
  •  
    « Я ніколи тебе не забуду, до самої смерті не забуду. А жити я буду довго, дуже довго, це буде мені покаранням...»
    Ох, ця історія забороненого кохання і тяжкої жіночої долі.... Важко щось писати про книгу, яка ранила прямо в серце. Брала я роман до рук ще в юнацькому віці. Але мені було важко читати і багато чого я не розуміла. У голові була лише каша і думки: «Як можна було відмовитися від свого кохання?». Сприймала лише цю історія як романтичну пригоду. Насправді, все набагато глибше і складніше.
    Нещодавно побачила на полиці це видання і мені захотілося прочитати. Я мало що пам‘ятала після першого прочитання, але це і на краще. Бо вже з перших сторінок книга захопила і я забула про моє «юнацьке» розчарування в героях. По-перша, хоч це і родинна сага і присутньо досить багато персонажів, але авторка дуже гарно подає історію кожного члена родини Клірі, тож це не дає загубитися поміж сторінок. Роман досить великий, але сюжет зовсім не занудний. Навпаки, читаючи книгу, ми маємо змогу побачити 3 покоління і це заглиблює нас ще більше у історію. Спочатку я дуже захопилася коханням Меґґі і Ральфа, але згодом зловила себе на думці, що читаю, бо мені цікаво, як складеться доля кожного персонажа. Книга повна «сюрпризів» як приємних так і не дуже. Крім того, авторка майстерно змальовує саму Австралію, де і відбувається більшість подій. Це прекрасна книга для всіх, хто хоче познайомитися поближче з цим віддаленим материком) Загалом, книгу однозначно рекомендую до прочитання. Сама я вже навряд чи прочитаю її ще раз, бо занадто багато болю залишила ця історія. Можливо з часом, коли біль мине, я візьму її до рук...З впевненістю можу сказати, що це єдина книга, коли я почала плакати ще з середини роману. Але навіть попри це - «Ті, що співають у терні» однозначно мій фаворит серед книг!
 
Характеристики Ті, що співають у терні
Автор
Колін Маккалоу
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Володимир Горбатько
Кількість сторінок
688
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
6000
ISBN
978-617-12-2466-7
Вага
520 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література, Література XX ст.
 

Про автора Ті, що співають у терні