У монографії визначено тенденції в розвиткові української лінгводидактики початку ХХІ ст., проаналізовано лінгводидактичну термінологію з лексико-семантичного, граматичного і стилістичного поглядів. Теоретичне й прикладне значення має узагальнення мовних традицій й дотримання літературних норм у сучасній фаховій термінології. Описано типові порушення, властиві науковому текстові лінгводидактичного спрямування, й запропоновано нормативні відповідники, а також схарактеризовано мовне оформлення сертифікаційних робіт з української мови у форматі ЗНО.

Для лінгводидактів, мовознавців, докторантів, аспірантів, магістрів-філологів, учителів-словесників, а також фахівців з інших наук.