Якщо ви цікавитесь філософією, психологією і пошуком розуміння себе це книга однозначно для вас. Найбільше сподобалось те, що автор поєднує філософські ідеї з життєвими ситуаціями героїв. І це допомагає міркуванню про своє життя і пошуку способів розв'язання своїх проблем. Однозначно рекомендую. P.S. Гарне оформлення усієї серії книг, хочеться зібрати колекцію)

Це вже не перша книга автора яку я прочитав. Як і попередні вона мені сподобалась. В книзі декілька сюжетних ліній. Перша з них розповідає про психотерапевта якому поставили невтішний діагноз – він скоро помре від раку. У нього є своя група, якій він надає психологічну допомогу, тому що її учасники мають певні психологічні проблеми. Більшу частину книги займають обговорення учасників цієї групи. Як на мене це доволі цікаво. Інша сюжетна лінія розповідає про життя знаменитого філософа Артура Шопенгауера, яким дуже захоплюється один з учасників групи. Завдяки його працям він зміг позбутися своєї залежності.

«Шопенгауэр как лекарство» - это художественная литература, перемешанная с психологией, философией, вопросом восточной религии и биографией. И за счёт такого мощного смешения эффект от книги просто сумасшедший. За это я и люблю Ялома. Это бесконечно умный, начитанный и адекватный человек. Читая, чувствуешь, как извилины в голове начинают шевелиться, при этом не можешь оторваться от сюжета. Книга о жизни и смерти. О страхе жить и страхе умирать. О жизни, как даре, и жизни, как бесконечном страдании. О бесцельном прозябании и жизни в «сейчас». О потребности человека в человеке и самостоятельном одиноком существовании. О том, что мы имеем и об освобождении от привязанностей. О гении и о несчастье быть гением. Именно вот такие полярности Ялом и выносит на поверхность, опираясь на слова великих философов, приемы психотерапии и свои заключения. И именно этим и является наша жизнь, где ты сам выбираешь, как относиться ко всему: брать за основу философию великих людей или религию и сделать ее своей философией, или брать везде по чуть-чуть и создавать свою собственную философию, или не думать вовсе. Это книга пример того, что такое критическое мышление, для чего оно нужно и как оно работает. И особое восхищение тому, как показана групповая психотерапия. То как показаны изменения взаимоотношений людей - это восторг! Ну и, конечно же, самое главное место выделяется Шопенгауэру) Книга пестрит его цитатами, но это придаёт еще большую глубину. Вопрос ценности каждого момента приобрёл наибольшую глубину. Не из тупой мотивации, а из лучшего понимания построения жизни.