Монографію присвячено дослідженню теоретико-правових та практичних аспектів утворення права в Україні крізь призму аналітичної розробки та теоретичного обґрунтування комунікативно-інституційного підходу до його пізнання. У праці здійснено аналіз історії формування уявлень про правоутворення; з’ясовано переваги положень типів правопізнання для подальшого дослідження правоутворення як самостійного правового явища, а також визначено функціональні можливості методології наукового дослідження правоутворення. Обґрунтовано переваги застосування комунікативно-інституційного методологічного підходу до наукового дослідження утворення права, розкрито закономірності утворення права як самостійної юридичної категорії. Проаналізовано теоретико-правові аспекти і практичне значення факторів правоутворення, здійснено їх класифікацію, обґрунтовано наявність форм утворення права та надано їх характеристику, розкрито процесуальні основи утворення права. Аналіз процесу утворення права в Україні дав змогу автору з’ясувати перспективи розвитку права в Україні, здійснити їх узагальнення в межах комплексу напрямів розвитку правоутворення в Україні, а також встановити і обґрунтувати шляхи вдосконалення правоутворення.

Монографія розрахована на наукових і науково-педагогічних працівників, правознавців-практиків, які здійснюють розробку проектів правотворчої документації, суб’єктів правоінтерпретаційної та правозастосовної діяльності, докторантів, аспірантів, студентів вищих навчальних закладів юридичного профілю, а також широке коло читачів, які цікавляться зазначеною проблемою.