Правда про справу Гаррі Квеберта
Паперова книга | Код товару 746604
Yakaboo 5/5
Автор
Жоель Діккер
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Леонід Кононович
Кількість сторінок
704
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Правда про справу Гаррі Квеберта

Книга «Правда про справу Гаррі Квеберта», щойно вийшовши, одразу стала бестселером у Франції і принесла своєму автору, на той час 27-річному Жоелю Діккеру, Гран-прі Французької академії за кращий роман і Гонкурівську премію ліцеїстів. А потім цей роман підкорив і решту світу: його переклали понад 30 мовами.

Молодий письменник Маркус Гольдман дебютував зі своїм першим романом так гучно, що здається – світова слава біля його ніг. Щоправда, друга книжка ніяк не напишеться, а вдячні читачі от-от оберуть нового кумира. Маркус звертається по допомогу до свого наставника - одного з найвідоміших авторів сучасності Гаррі Квеберта. Та крім цінних порад, як подолати страх чистого аркуша та написати бестселер, отримує від нього ще й кримінальну справу. Квеберта звинувачують у вбивстві 33-річної давності. Щоб допомогти йому та написати про це нову книжку, Маркус береться розслідувати справу. І виявляється, що правда про Гаррі Квеберта буває не одна. І кожного разу, коли здається, що всі пазли складено, винних знайдено, а мотив очевидний, варто лише перегорнути сторінку - і з’являється новий факт, який переверне все дороги дриґом.

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Жоель Діккер
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Леонід Кононович
Кількість сторінок
704
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Дуже класний роман-детектив!!! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Взятися за роман ,,Правда про справу Гаррі Квеберта" мене спокусила... товщина книги)) Як-не-як, а майже 700 сторінок, численні позитивні відгуки, плюс надзвичайно приємна текстура обкладинки, і що дуже важливо, досить помірна ціна, - остаточно підштовхнули мене на покупку))

    Найперше, на що хочу звернути увагу потенційного читача, так це на ім'я перекладача з мови оригіналу - французької. Це - чудовий Леонід Кононович. Його як письменника я відкрила собі завдяки класнющому ,,Чигиринському сотнику", козацькому фентезі-казочці, досі нечитаному мені явищі в українській літературі! Сказати, що я була неймовірно захоплена мовою, стилем написання - це майже нічого не сказати! Така багатюща українська мова присутня і в українському варіанті ,,Правди...".Тож літературна насолода від читання-смакування словами 100% гарантована!

    Лише двічі мені траплялися одруківки. Незначні, які при захопливому читанні легко можна пропустити. Але я раджу читати неквапливо, хоч це страшенно важко, бо сюжет настільки втягуючий, що так і кортить чимшвидше простежити розвиток подій! Дозвольте собі розкіш: нехай Ваша уява вимальовує картину неспішно і детально, наскільки вистачить Вам фантазії і... сміливості.

    Чому саме сміливості? Бо мова піде про те, як на подвір'ї знаходять кістяк... Кістяк дівчини, яка загадково зникла 33 роки тому. Поруч з рештками виявився рукопис ,,Початків зла" - роману, що приніс національне визнання письменнику Гаррі Квеберту. А усе це відбувається у маленькому провінційному американському містечку Аврора. Поруч - океанське узбережжя, зусібіч - ліси... Моя уява змалювала собі місцину, на кшталт тієї, що у досить давненькому серіалі ,,Твін Пікс".

    У вбистві дівчини звинувачують мешканця садиби, де, копаючи землю під грядки з гортензією, і надибали цю страшну знахідку, - Гаррі Квеберта. Коли уся країна обертається проти ще вчора всіма шанованого геніального письменника, йому допомогти, а, отже, дізнатися всю правду про справу Гаррі Квеберта, береться його учень і друг Маркус Ґольдман. У цього, теж письменника, своя цікава історія, тісно пов'язана з долею наставника.

    Чи вдасться Маркусу розплутати цей клубок таємниць, щоб врятувати репутацію і життя вчителя, а також вийти сухим із власної халепи, пропоную дізнатися самостійно. Повірте, Вам буде дуже цікаво і собі взяти участь у розслідуванні! Успіхів!
  •  
    Історія людей, яким є що втрачати 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Кажуть, що найкращі речі завжди трапляються несподівано. У моєму випадку це твердження цілком справедливе для книг. Одного дня зі мною сталася «Правда про справу Гаррі Квеберта» - роман, який повністю змінив моє уявлення про сучасний детектив.
    В якості учасниці акції «Книжковий сюрприз» мені хотілося прочитати щось із світової прози останніх років, книгу, заради якої варто пожертвувати нічним сном, а також історію для відпустки. Складно повірити, але всі названі особливості майстерно поєднуються у знаковому творі молодого франкомовного письменника Жоеля Діккера. Перш за все, хочу відзначити надзвичайно якісний переклад, а слова на кшталт «людиська», «зарізяка» і т. ін. порадують багатьох книголюбів.
    На початку Маркус Гольдман, автор бестселера і улюбленець американської публіки, шукає натхнення для написання нової книги. Герою варто поквапитися, адже примхлива читацька аудиторія от-от знайде собі нового кумира. До кого звернутися за допомогою? Звісно, до свого вчителя Гаррі Квеберта, завдяки якому Маркус перестав бути «картонним героєм» і став справжньою людиною. Проте сталося так, що наставник сам потребує допомоги.
    33 роки тому Гаррі Квеберт мав необережність закохатися в 15-річну дівчину Нолу Келерган, яка потім безслідно зникла. Тепер він став головним підозрюваним у цій справі, адже в його саду знайдено рештки тіла разом із рукописом знаменитого роману Квеберта «Початки зла». Маркусу доведеться по крихтам збирати факти в цій справі, а також написати книгу, щоб повернути Квебертові добре ім’я.
    І тут починається найцікавіше. Кожен із жителів Аврори щось приховує, та й Нола Келерган виглядає такою собі Лорою Палмер, яка вела подвійне життя. Ким вона була? Коханням усього життя для Гаррі Квеберта, «світом у собі», школяркою, якій подобалися дорослі розваги, чи маріонеткою в руках оточуючих? Чому Гаррі ладен швидше сісти за грати, ніж розповісти правду про Нолу?
    Кожен розділ починається корисними порадами, як написати бестселер, а також відкриває нові подробиці загадкового вбивства. Здавалося б, все зрозуміло, допоки не перегорнеш нову сторінку, і попередня версія виявиться неправильною. Тому зупинитися практично неможливо, на час читання можна спокійно забути про сон, їжу і навіть відпустку біля моря. Хіба це не найвищий прояв письменницької майстерності?
Купити - Правда про справу Гаррі Квеберта
Правда про справу Гаррі Квеберта
180 грн
Є в наявності
 

Рецензії Правда про справу Гаррі Квеберта

5/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Дуже класний роман-детектив!!! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Взятися за роман ,,Правда про справу Гаррі Квеберта" мене спокусила... товщина книги)) Як-не-як, а майже 700 сторінок, численні позитивні відгуки, плюс надзвичайно приємна текстура обкладинки, і що дуже важливо, досить помірна ціна, - остаточно підштовхнули мене на покупку))

    Найперше, на що хочу звернути увагу потенційного читача, так це на ім'я перекладача з мови оригіналу - французької. Це - чудовий Леонід Кононович. Його як письменника я відкрила собі завдяки класнющому ,,Чигиринському сотнику", козацькому фентезі-казочці, досі нечитаному мені явищі в українській літературі! Сказати, що я була неймовірно захоплена мовою, стилем написання - це майже нічого не сказати! Така багатюща українська мова присутня і в українському варіанті ,,Правди...".Тож літературна насолода від читання-смакування словами 100% гарантована!

    Лише двічі мені траплялися одруківки. Незначні, які при захопливому читанні легко можна пропустити. Але я раджу читати неквапливо, хоч це страшенно важко, бо сюжет настільки втягуючий, що так і кортить чимшвидше простежити розвиток подій! Дозвольте собі розкіш: нехай Ваша уява вимальовує картину неспішно і детально, наскільки вистачить Вам фантазії і... сміливості.

    Чому саме сміливості? Бо мова піде про те, як на подвір'ї знаходять кістяк... Кістяк дівчини, яка загадково зникла 33 роки тому. Поруч з рештками виявився рукопис ,,Початків зла" - роману, що приніс національне визнання письменнику Гаррі Квеберту. А усе це відбувається у маленькому провінційному американському містечку Аврора. Поруч - океанське узбережжя, зусібіч - ліси... Моя уява змалювала собі місцину, на кшталт тієї, що у досить давненькому серіалі ,,Твін Пікс".

    У вбистві дівчини звинувачують мешканця садиби, де, копаючи землю під грядки з гортензією, і надибали цю страшну знахідку, - Гаррі Квеберта. Коли уся країна обертається проти ще вчора всіма шанованого геніального письменника, йому допомогти, а, отже, дізнатися всю правду про справу Гаррі Квеберта, береться його учень і друг Маркус Ґольдман. У цього, теж письменника, своя цікава історія, тісно пов'язана з долею наставника.

    Чи вдасться Маркусу розплутати цей клубок таємниць, щоб врятувати репутацію і життя вчителя, а також вийти сухим із власної халепи, пропоную дізнатися самостійно. Повірте, Вам буде дуже цікаво і собі взяти участь у розслідуванні! Успіхів!
  •  
    Історія людей, яким є що втрачати 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Кажуть, що найкращі речі завжди трапляються несподівано. У моєму випадку це твердження цілком справедливе для книг. Одного дня зі мною сталася «Правда про справу Гаррі Квеберта» - роман, який повністю змінив моє уявлення про сучасний детектив.
    В якості учасниці акції «Книжковий сюрприз» мені хотілося прочитати щось із світової прози останніх років, книгу, заради якої варто пожертвувати нічним сном, а також історію для відпустки. Складно повірити, але всі названі особливості майстерно поєднуються у знаковому творі молодого франкомовного письменника Жоеля Діккера. Перш за все, хочу відзначити надзвичайно якісний переклад, а слова на кшталт «людиська», «зарізяка» і т. ін. порадують багатьох книголюбів.
    На початку Маркус Гольдман, автор бестселера і улюбленець американської публіки, шукає натхнення для написання нової книги. Герою варто поквапитися, адже примхлива читацька аудиторія от-от знайде собі нового кумира. До кого звернутися за допомогою? Звісно, до свого вчителя Гаррі Квеберта, завдяки якому Маркус перестав бути «картонним героєм» і став справжньою людиною. Проте сталося так, що наставник сам потребує допомоги.
    33 роки тому Гаррі Квеберт мав необережність закохатися в 15-річну дівчину Нолу Келерган, яка потім безслідно зникла. Тепер він став головним підозрюваним у цій справі, адже в його саду знайдено рештки тіла разом із рукописом знаменитого роману Квеберта «Початки зла». Маркусу доведеться по крихтам збирати факти в цій справі, а також написати книгу, щоб повернути Квебертові добре ім’я.
    І тут починається найцікавіше. Кожен із жителів Аврори щось приховує, та й Нола Келерган виглядає такою собі Лорою Палмер, яка вела подвійне життя. Ким вона була? Коханням усього життя для Гаррі Квеберта, «світом у собі», школяркою, якій подобалися дорослі розваги, чи маріонеткою в руках оточуючих? Чому Гаррі ладен швидше сісти за грати, ніж розповісти правду про Нолу?
    Кожен розділ починається корисними порадами, як написати бестселер, а також відкриває нові подробиці загадкового вбивства. Здавалося б, все зрозуміло, допоки не перегорнеш нову сторінку, і попередня версія виявиться неправильною. Тому зупинитися практично неможливо, на час читання можна спокійно забути про сон, їжу і навіть відпустку біля моря. Хіба це не найвищий прояв письменницької майстерності?
  •  
    Чудовий детектив, що вартий Вашої уваги! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Таке враження, що книга писалась швидко. Це все на "любителя" звичайно, але не зважаючи на розлогі описи предметів, місцин, людей та ін., здалось, ніби автор поспішав закінчити свою роботу якнайшвидше. Можливо, то лише моя придирка. Суто по мені, то дещо "затягнутим" виявився початок книги. Зізнаюся, в мене була доооовга перерва, поки я готувався до ЗНО з права (а перерви в читанні однієї книги я не люблю робити, під страхом того, що забуду події, які вже прочитав). До перерви прочитав 1/8 книги, повернувся до читанини аж на початку серпня.

    На 195 сторінці зявилися перші "підозри" стосовно вбивці. Але, згодом, вони розвіялися. Така інтрига є чудовою, оскільки, до кінця книги не розумієш, хто істинний вбивця, в тебе лише здогадки, які час від часу стають хибними. Ніколи не розумієш, чим книга завершиться.
    В книзі надзвичайно описано кохання. Може, якому-небудь, читачу може здатися, та що там такого надзвичайного - кохання є кохання. Але в книзі воно ласкаве, трепетне, палке, ніжне. Зважаючи, що автор - чоловік, ось де надзвичайність. Чоловіки, хоч які б вони були романтики, не можуть в повній мірі написати про кохання, як це роблять жінки. Це їх прерогатива.

    Кохання таке як в книзі - палке, невимушене, взаємне, непідконтрольне жодним барєрам, які створені людством. Проте, роман,вимусив мене задуматися: "А що як всі письменники підпадають під таке кохання - палке для себе і заборонене в очах інших? Чи навпаки - всі письменники приречені на самотність? Що як кохання може не тільки бути музою, а й повністю згасити дар письменника?
    Я людина по своїй натурі повільна (не зовсім вписуюся в рамки ери мобільності). Але, мої дії більш виважені. Щодо емоцій. І половина твору викликала то сум, то радість, місцями - сміх. Але при першій згадці, що у Ноли був "скелет у шафі", це був розпач. Все ідеальне, що було до цього моменту розпалось. На друзки розбита ідилія, наче бите скло, яке впало у густу траву, що вже не позбираєш.
    В основному, я ставив себе на місце Маркуса, але в той момент (коли дізнався про "скелет") в мене були емоції, що збігалися з тими, які переживав у книзі Г. Квеберт. Це був розпач, можливо, навіть щось більше. В мені все перевернулося. "Невже таке кохання - це лише ілюзія? Невже може людина яка так кохає, на стороні робити, просто гидотні речі?" - питання, що так і крутилися в моїй голові. На жаль, той день, коли я це прочитав не надав мені можливості прочитати ще частину твору, тому він завершився на мінорній ноті.

    Маркус - такий же самітник, як і я. Друзів - надзвичайно мало. Він - людина невибаглива, що бажала комфорту в душі, місцями - егоїстична і бажаюча допомогти іншій людині, яка свого часу їй надавала моральну і фізичну допомогу у всіх починаннях.
    Г.Квеберт - людина, яка так само чимось нагадує мене. Але я не розкрию що саме в ньому я впізнав свого. Це людина, що на чужій праці побудувала себе, свою славу, карєру. Людина, що боялася витягати свої "скелети" на люди. Людина, яка мала все й не цінувала того, але яка вміла підтримати. Він одного разу просто заплутався і зламався під натиском долі, тому в кінці все так стало сумно. Але він зумів для всіх створити ілюзію, яка йому зробила все життя. Талант письменника - не лише написати, а й так донести до людей, щоб вони самі вірили у історію, яку ти пишеш (словами теж пишуть - уява людини малює картинки саме з них).

    Я дочитав її за 2,5 дні сумарно, якщо рахувати час, що був витрачений конкретно на читання. До останнього, я не знав хто ж істинний вбивця. Тих, кого я підозрював - виправдали. Лише щодо одного персонажа підтвердилися здогадки - але вона лише була співучасником страшного злочину.
    То все сталося фатально.Як і писалося в епілозі книги: "Про хорошу книжку, Маркусе, судять не лише за її останніми словами, а й за впливом усіх попередніх слів укупі. Десь через півсекунди після того, як людина дочитала вашу книжку до останнього слова, вона повинна залишатися під владою сильного почуття: на мить вона має забути про все, крім того, що допіру прочитала, дивитися на палітурку і всміхатися з легеньким смутком, бо їй бракуватиме ваших героїв. Хороша книга, Маркусе, - це книга, прочитавши яку, люди шкодують, що вона закінчилася".
    Книга дуже хороша, сказав би навіть шедевральна. Всі слова укупі, все підібрано фантастично, я жив нею, я жив у ній. 5/5, звичайно! Її варто читати. Це книга про брехні, які водночас, давали найгірший результат. Вона розповідає про те, що треба щоразу перевіряти свої здогадки і не ловити в діях "гарячку". Треба святкувати істинну правду. Змусьте себе пройти початок книги і далі ви не зможете відірвати очей від тексту.

    Мені щиро шкода, що вона закінчилася. Багато, було простою ілюзією, міражем. Я вірив у те кохання. І вірю зараз. Ті вбивства - не випадковість, вони лише показали, що неперевірені факти + власні домисли можуть зіграти поганий жарт. А надалі - дійсно, свідки довго не живуть. Ті вбивства, як сніговий комок, що з малої кульки перетворився на страхітливу лавину, яка під собою ховала все. Це книга-шедевр, яка вчить багато чому. Події в голові знаходили картинки, як у кіно. Якщо по ній знімуть фільм - однозначно, книгу він не перевершить. Тому моя вам порада - прочитайте саме книгу!
  •  
    Детектив, що затягне Вас «по самі вуха» 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Придбала цю книгу зовсім недавно. Гадала, що стандартний детектив, яких наразі є чимало. Але…моя думка абсолютно змінилась по ходу прочитання книги. Ця книга вміщує оповідку про кохання, людське життя і реалії.

    Затримаюсь трішки на зовнішньому вигляді книги. Як не як, але люди часто обирають книги за обкладинками, хоч це і не зовсім правильно. Скажу одразу, якщо ви оберете книгу за обкладинкою – ви не пошкодуєте! Сама по собі книга доволі товста, тому читання вам вистачить надовго.

    Подобається те, що в ній не вміщено надто багато головних героїв і місцин, їх легко всіх запам’ятати, що доволі важливо. Читаючи з перервами я завжди боюся, що забуду ключову подію і потім не зрозумію подальшого тексту. Але це не з цією книгою. Крім того, прочитала її на одному подиху.

    Доволі цікава книга тим, що тут окрім самого вбивства є чимало побічних сюжетів, які між собою доволі взаємопов’язані. Крім того, є чимало порад, які можуть використати творчі люди, на мій погляд, ті короткі поради варті чималої уваги!

    Дивно, але цей детектив, скоріш за все, треба було читати між рядків – «детектив-роман». Мене вразило кохання, яке в ньому описувалось. Заборонене, навіть в сьогоденні, яке зустрічає лише перешкоди, нерозуміння оточуючих. Але книга показує, що це неважливо. Можна приховано кохати, навіть якщо таке кохання насправді заборонено…мораллю, законом…людьми. Воно живе…і жевріє у наших серцях…надто, коли воно у серцях обох партнерів. Любов може вбити…жорстоко…навіть не фізично,а морально, психологічно.

    Ще вразив сюжет про людську істоту. Наскільки можна створювати образ про свою істоту, а думати про себе зовсім інакше. Людина – дивна істота…все їй не так…не сяк. Але не всі однакові, лише деякі так можуть поводитись. Так, як і той письменник.

    Я раджу Вам прочитати книгу, вона варта цього. Варта й того, щоб про неї багато інших дізналось. Кожен – з неї виведе ті епізоди, які перегукуються з його власним життям і зробить відповідні висновки. Це роман, а потім вже детектив, який не залишить Вас байдужими!
  •  
    Написано гарно! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    У центрі сюжету молодий американський автор, який щойно видав власний бестселер і наразі знаходиться в творчій кризі. Перед ним білий аркуш, але він нічого не може написати на превеликий жаль власного видавця. І ось Маркус вирушає за натхненням до свого старого вчителя, Гаррі Квеберта, але потрапляє в клубок неймовірних подій – вчителя звинувачують у вбивстві і Маркус спробує його врятувати, розплутуючи клубок брехні і написавши новий роман. Роман неймовірний, інтелектуальний, привабливий і дуже колоритний. Читач до кінця не може розібратись хто є хто, які події відбуваються і чи закрутиться сюжетна лінія ще сильніше. В книзі є потужна гостросюжетна лінія, лінія містики та сильна лінія кохання. Інколи ця лінія кохання навіть дратувала. Це не просто детективний роман, в книзі намішано трагедія з ліричними відступами, безліч героїв поміщених в багатошаровий і дуже інтелектуальний текст. Крім самого сюжету я насолоджувався авторським стилем. Книга має дуже якісне оформлення, папір цупкий, переклад бездоганний. Рекомендую всім!
  •  
    Динамічний детектив 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Цей товстунчик давно манив мене з полиць моєї книжкової шафи і, начитавшись хвалебних відгуків, я нарешті за нього взялась. І не розчарувалась: такого динамічного детективу, з крутими сюжетними поворотами я давненько вже не читала.
    Протягом усієї книги автор змушує нас підозрювати у вбивстві дівчинки то одну людину, то іншу; аж тут з’являються нові докази у справі і читачу уже здається, що все вже зрозуміло, клубок розплутався і це точно справа рук оцього поганця (або й поганки)... Аж ні, все не так просто. Усі основні події відбуваються у маленькому містечку, де всі про всіх знають практично все. І це додає ще більше перцю до історії.
    Ще однією важливою складовою книги є дорослішання головного героя та оповідача і, можу точно сказати, що його характер перетерпів багато змін, поки виліпився в свою остаточну версію.
    Леонід Кононович чудовий перекладач - протягом усієї книги абсолютно не відчувалось, що це перекладна література. Видавництво Старого Лева постаралось і в оформленні книги - обкладинка має настільки приємну текстуру, що не хочеться випускати її з рук.
  •  
    О писательском деле и человеческих взаимоотношениях 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Захватывающий и динамичный детектив, в котором распутывается дело тридцатилетней давности - исчезновение юной девушки Ноли и убийство пожилой дамы, случайно ставшей свидетелем трагедии. Все человеческие взаимоотношения героев романа сложные и запутанные, преступником может быть любой. Главный герой - молодой писатель Маркус Гольдман - пытается помочь своему учителю и другу Гарри Квеберту, которого обвиняют в трагических событиях лета 1975 г., и разобраться, что именно случилось тогда, поскольку Гарри был человеком, который изменил жизнь Маркуса, столкнул его с самим собой. Чтобы узнать правду, Маркусу придется не только заново опросить жителей городка, где все случилось, но и заглянуть в душу каждого. Постепенно дело Гарри Квеберта становится импульсом для дальнейшего творчества самого Маркуса.
    Сюжет закручен, и отношение к героям романа меняется при чтении неоднократно (даже на последних страницах). Но особенно понравились разговоры Маркуса и Гарри о писательстве, достижении успеха в жизни, а также советы начинающим писателям (кстати, автор сам их придерживается в романе). Некоторые из них - точные и меткие, и этим роман также захватывает.
  •  
    Жаль, що лише 700 сторінок. Неможливо відірватися! 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    О, цей роман - це насолода для мозку. Головний герой Маркус - молодий, привабливий та успішний письменник. До речі, автор у житті такий же)). Після виходу першого успішного роману, його досягає криза, з якою стикаються всі письменники. У всіх виникає страх, що швидких успіх - це лише ефект щасливого випадку. Строки виходу другої книги згідно умов контракту уже закінчуються, а ідея для другого роману ще навіть не народилася. Маркус з неабияким почуттям гумору розповідає про свої шкільні роки. Саме тоді він навчився будувати ілюзію свого успішного образу. Тому і теперішній успіх йому видається лише явищем тимчасовим та без належного підґрунтя. Далі розгортаються події пов'язані із його наставником, ментором, успішним письменником Гарі Квебертом, який надихнув його стати також письменником. Як виявляється Гарі не настільки безгрішна та світла особистість. Його звинувачують у вбивстві молодої дівчини, тіло якої знайшли закопаним у його садку. Жертва пропала багато років тому назад. І, як згодом виявляється, у нього були стосунки із цієї неповнолітньої дівчинкою. Далі на читача чекає захоплива розповідь, де всі не є тими за кого себе видають. Де безневинна жертва не така вже й безневинна. Це такі собі гойдалки, де ти до останнього не знаєш хто скоїв цей злочин. Дуже цікаво. В кінці лише жаль, що це всього лиш 700 сторінок. Адже хочеться ще і ще отримувати стільки емоцій від читання цього роману.
  •  
    ДЕТЕКТИВ, ВІД ЯКОГО НЕМОЖЛИВО ВІДІРВАТИСЯ 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    12 з 10

    «Про хорошу книжку, Маркусе, судять не лише за її останніми словами, а й за впливом усіх попередніх слів укупі. Десь через півсекунди після того, як людина дочитала Вашу книжку до останнього слова, вона повинна залишитися під владою сильного почуття: на мить вона має забути про все, крім того, що допіру прочитала, дивитися на палітурку і всміхатися з легеньким смутком, бо їй бракуватиме Ваших героїв.»

    «Хороша книга, Маркусе, – це книга, прочитавши яку, люди шкодують, що вона закінчилась».

    «Надайте сенсу своєму життю. Життю надають сенсу дві речі: книги і кохання»

    Найперше вдячність Видавництву Старого Лева, що видали цього автора українською. І дизайн палітурки повністю відповідає змісту.

    Трохи про автора: він – геніальний! В час написання цього детективу йому було лише 27, але прочитавши про його письменницьку кар'єру, яка починалася ще з 10 років!!! я зрозуміла – оце цілеспрямована людина! Просто браво!

    З детективів я читала виключно Агату Крісті і колись давно Артура Конана Дойля і не думала, що якийсь сучасний детектив зможе мене так захопити.

    700 сторінок, але вони промайнули непомітно. Я постійно боролася – сон чи книга, робота чи книга :)

    Заради чого варто читати «Правда про справу Гаррі Квеберта»:
    - книга від імені письменника, про письменника
    - відмінний детектив з заплутаним сюжетом
    - передає атмосферу Америки 70-років
    - має незвичайну любовну сюжетну лінію
    - показує справжню дружбу
    - містить багато цінних порад щодо письменництва і життя
    - вона надихає
    - не відпускає до останньої сторінки

    Ця книга також вдало екранізована на цілих 10 серій.
    Радію, що попереду ще 2 непрочитані книги автора.

    Дуже рекомендую!
  •  
    Захоплююче!
    Спочатку я знайшла цю книжку, бо вона виграла купу нагород, включаючи навіть Гран-прі Французької академії, а ще була перекладена 32-ма мовами. І ще дуже зраділа, коли побачила видання Видавництва Старого Лева, бо ж це завжди означає якісний переклад і гарне оформлення. Так-от, я її замовила, а потім чомусь почала читати відгуки. І майже всі люди писали, що не розуміють, за що в автора стільки нагород, що сюжет жахливий, і що вони хочуть їхні гроші і потрачений час назад.

    Але коли книга прийшла, звісно, я почала читати. І знаєте, що? Ці 700 сторінок промайнули дуже швидко! Чесно, мені було цікаво дізнатися всі деталі про справу Гаррі Квеберта. І я не могла заспокоїтися, поки не дізналася, хто ж тоді вбив Нолу. І ще мені сподобалася історія про батьків Дженні Квін. Особливо я маю на увазі той той момент, коли тато Дженні прочитав щоденник своєї дружини… Не буду спойлерити, але мене чомусь це дуже зачепило.

    Тому раджу не слухати нікого і просто почитати, особливо якщо вам подобаються американські детективи :)
  •  
    Захопливий детектив про давні злочини, кохання і письменництво
    Ця книга - мінлива, як хамелеон. Роман Жоеля Дікера "Правда про справу Гаррі Квеберта" - це й захопливий детектив, у якому йдеться про розслідування подій давно минулих днів, і психологічний роман, і замальовка про життя американського містечка (яке, як і всі маленькі містечка, дбайливо береже свої секрети), і підбірка справді ефективних письменницьких порад. Це роман про добро і зло, про кохання і шал, про злочин і спокуту, про натхнення і творчий ступор, про брехню, яка вміло маскується під правду, і правду, яка виглядає настільки нереально, що у неї важко повірити.

    Молодий Маркус Гольдман звик уникати важких шляхів, аби, обираючи слабких супротивників, з будь-якої ситуації виходити переможцем. І лише зустрівши в університеті відомого письменника Гаррі Квеберта, хлопець усвідомлює, що обраний ним шлях до успіху - це шлях внікуди, а щоб досягнути вершини, треба вміти падати. Дружба з Гаррі і його менторство допомагають Маркусу з талановитого початківця вирости в письменника, про якого заговорив увесь Нью-Йорк. Але з успіхом першого роману на Гольдмана звалюється поширена письменницька хвороба - страх чистого аркуша, проблема другого роману. Намагаючись її подолати, Маркус звертається до давнього друга, їде у його дім в містечку Аврора - і незабаром опиняється в епіцентрі скандалу.

    В Аврорі знаходять останки 15-річної дівчинки, яка зникла більше 30 років тому, Ноли Келлерган, і ім'я Гаррі Квеберта одразу пов'язують із цим злочином. Маркус береться розслідувати цю спрову - найперше для того, аби виправдати товариша, але і не в останню чергу для того, аби врешті написати книгу і догодити своєму видавцю, що вже береться подавати до суду. Намагаючись встановити винних у смерті дівчини, письменник мусить знайти відповідь на запитання - ким була Нола? Новітньою Лолітою, спокушеною дорослим чоловіком, музою, що дарувала натхнення, дівчинкою, яка ошукала всю Америку, дівчинкою, яка збурила всю Америку, неврівноваженою психопаткою чи щирим дитям, здатним на величезну самопожертву заради любові?

    Кожен наступний розділ відкриває нам нову порцію правди - і вона буває справді приголомшливою. Підозра почергово падає на кожного, хто мав стосунок до цієї справи, але істина виявляється несподіваною для всіх, не лише для читачів. Картковий будиночок, збудований з багаторічної брехні, руйнується на очах - і спостерігати за цим справді захопливо і заворожливо.

    Чудовий роман, який, попри свій чималенький об'єм, читається на одному подиху, приголомшує і лишає неповторний післясмак. І хоч до перекладу Леоніда Кононовича є трішки питань (ну хто ще передає телефонне "Алло" дивним і для ока, і для вуха "Гало"? ;), але ці спірні моменти не заважають насолоджуватися читанням.

    "Справу Гаррі Квеберта" раджу і любителям заплутаних історій, і поціновувачам атмосферних романів, і письменникам-початківцям.
  •  
    Буде цікаво))))
    Ох, і вміє ж Діккер поводити читача за носа… Знаєте оте відчуття, коли ти прочитав більшу половину книгу і думаєш “Я на 100% знаю, хто вбивця (або хоча б на 85)”?А ні, раз, і автор повертає все догори дригом, а потім знову, і знову, а в кінці все таки виявляється, що ти була права…
    Про сюжет. Історія розповідається від імені молодого письменника. Він намагається розібратись у справі про вбивство молодої дівчини, в якому звинувачують його наставника. Мало того, що її тіло знайшли на подвір'ї його дому, так ще й 33 роки тому у Гаррі Квеберта були стосунки з цією дівчиною, він навіть присвятив їй свій кращий роман. Єдиний нюанс - йому на той момент було 30 років, а їй - 15. Проте Маркус впевнений, що вчитель не винен в її смерті.

    Про емоції “О, времена, о, нравы!” Не знаю, може з висоти ліберального ХХІ століття мені нічого катастрофічного не бачиться в стосунках, коли йому 30 а їй - 15, тим більше інтиму там і близько не було. Але для 75го, так, це нонсенс.
    Перша частина книги - це більше історія забороненого кохання Гаррі та Нолли, ніжного, світлого і від того ще більш щемливого, бо ти знаєш - happy end не відбудеться. Автор насправді дуже трепетно описав їх стосунки, почуття.
    Детектив починається в другій частині і тут якраз вилазить весь той бруд, який ховався за красивим фасадом. Всю динаміку автор приберіг на фінал. За 500 сторінок розміреного тексту ти втрачаєш пильність і тут тебе огорошують.
    Мені дуже сподобались герої, особливо, Гаррі. Він такий… реальний, як ми з вами, зі своїми принципами, чеснотами і своїм каменем за душею. Автор дуже вдало показує, що ідеальних людей не буває, навіть, якщо нам сильно хочеться в це вірити.
    Читайте, книга хороша. А я традиційно детектив перечитувати не буду.
  •  
    Цікаво!
    Перед нами молодий письменник, який не може почати нову книгу, а видавець вже загрожує його розорити. Маленьке затишне містечко, де всі один одного знають. І неймовірна історія забороненого кохання. Все це на тлі розслідування вбивства 15 річної дівчини, яка пропала 35 років тому. А у вбивстві підозрюють відомо письменника Гаррі Квеберта. Неймовірне кількість таємниць доведеться розкрити Маркусу Гольдману, щоб довести невинність свого друга і вчителя!
    Книга в книзі, де розповідь йде від першої особи. Детектив з дуже заплутаною історією. Кожен раз, коли вам здається, що ви на правильному шляху і розкрили вбивство, відкриваються все нові і нові таємниці. Книга тримає в напрузі від і до.
    Книга написана приємною мовою. Читається легко. Герої були живі і об'ємні. Деякі пройшли повз, не торкнувшись моїх почуттів. Але були й такі, від яких мене бомбило! А саме це була та сама вбита дівчина-Нола. був герой, з яким я співпереживав з самого початку, Лютер Калеб. Як би його не намагалися виставити в поганому світлі, мені чомусь здавалося, що він один з найдобріших і добродушних в цій книзі.Фінал історії став цілковитою несподіванкою! Хто б міг подумати, що все так складеться. Рекомендую!
  •  
    Книжка дуже сподобалась!!!
    Не дивлячись на те, що у книжці близько 700 сторінок, читається вона дуже легко і дуже швидко. Сюжет неймовірно закручений і заплутаний.

    У книзі вистачає різноманітних складових, і, думаю, кожен читач зможе знайти щось цікаве для себе.

    Хочу виділити плюси, чим же мене зачепила ця книжка, бо, загалом, детективи я не дуже люблю, хоча саме тут він тут вийшов класний. Але, насправді не у детективній історії справа, на читача очікує чимало таємниць, які автор майстерно то розплутує, то заплутує назад.

    Чим же мені сподобався цей роман:
    1. Атмосферно передана глибинка Америки, як сучасної, так і кіношної 70-х років, бо головне вбивство, яке сколихнуло містечко, відбулося як раз у 70-х. І історія розповідається з оглядом на давно минулі дні.
    2. Багато переплетених доль і цікавих характерів, добре прописаних.
    3. Корисні поради молодим письменникам.
    4. Роман у романі.
    5. Неймовірно закручені сюжетні лінії і дуже несподівані повороти.

    Багато питань, на які в кінці отримуєш відповідь, і зсередини щось стискається. Хоча практично до останньої сторінки не можна зрозуміти, хто ж справжній вбивця.

    А ще там про стосунки між дітьми і батьками, про гниле суспільство, яке все ж таки ще має надію, про друзів і підтримку, про родинні таємниці, про брехню і про обставини...

    Ну і головне, що ж приховує славетний Гаррі Квеберт?
  •  
    Не оторваться до последней страницы
    Не буду тянуть кота за хвост, скажу сразу: книга замечательная, я получила огромное удовольствие от прочтения и от послевкусия. 700 страниц сами собой проглотились за неполных 2 дня простуды и постельного режима. Немного жаль, что одна из самых толстых книг в моей библиотеке закончилась настолько быстро, а я ведь почти полгода откладывала её в сторону, опасаясь внушительных размеров.

    Детективы - не совсем мой жанр, обычно я не обращаю на них внимание, но эта наделала шума - ни от кого не слышала и слова плохого в её сторону, все поголовно хвалили! Тогда я решилась, и не зря! Читать очень интересно, но в то же время прискорбно, ведь подобные книги не перечитываются, потому что уже известна концовка. Очень достойный украинский перевод, приятная и стильная обложка, увесистый томик - такая книга будет замечательным универсальным подарком по любому поводу и без него.

    На мой непрофессиональный взгляд, это нечто среднее между "Твин Пиксом" и "Девушкой в поезде", но на голову качественней и того, и другого. Оторваться сложно, предугадать, чем всё закончится, практически невозможно Что ещё тут сказать? Советую прочитать! Надеюсь, скоро и сериал подоспеет, а там и перевод новой книги Диккера от ВСЛ.
  •  
    Я теж співаю оду)
    Жоель Діккер "Правда про справу Гаррі Квеберта"
    Я більше року тримала на поличці цю книгу і навіть не підозрювала, що прочитаю її отаку грубезну за одну добу. Ну це просто щось...
    От зараз сиджу й думаю, і що ж в ній такого особливого? Та ніби й нічого, але от слово за слово чіпляється і поки не дочитаєш до кінця розділ, книгу, не відпускає. І навіть коли доводиться відволікатися на ну дуже необхідні життєві речі, то аж совість гризе й мучить так, ніби я гаю час на щось таке вже другорядне, тоді, коли праця століття, та що там століття-усього людського існування-стоїть(лежить) недочитана.
    А якщо серйозно, то книга мені дуже "зайшла". Я вже навіть знайшла продовження серії, правда, російською. Зрештою я мушу визнати, що це чи автор геній, чи перекладач дуже майстерний. Бо так легко мені вже давним-давно не читалося. І хоч сюжет загалом не ажажаж, детективна лінія банальна, поради письменникам таки оригінальні, та читалося з такою цікавістю і запоєм, що подумалося про принцип 24 кадру в літературі, бо чого б то я в полон Жоель Діккера попала б просто так?
    Тож рекомендую!
    На жаль, одруківки є, мені різали око "гіт" і "гот-дог", але все решту було просто пісня!
  •  
    Лучший детектив года! Приступаю к просмотру сериала.
    Самый интересный и захватывающий детектив года из прочитанного мной! Как здорово, что история экранизирована, очень будет интересно сравнить свои фантазии при прочтении с тем, как все реализовано в сериале, обожаю вначале читать книгу, а потом смотреть по ней экранизацию.
    О чем книга можно прочесть в описании, повторяться не стану, напишу свои ощущения. Во-первых, несмотря на внушительный объем романа, он читается настолько быстро и легко, что увесистый томик тает на глазах, чтобы я ни делала, я мысленно возвращалась в историю и думала, как бы поскорее засесть за книгу. Не могу не отметить запутанность истории, это настолько витиеватое произведение, что просто голова кругом, читателя бросает из одной догадки в другую. Когда кажется, вот оно, я все поняла, я знаю ответ, - бах!!! и происходит новый сюжетный поворот, который все ставит с ног на голову. Не буду врать, однако, что до самого конца я не догадалась кто убийца, это не так, в какой-то момент пазл сложился до того, как это было прочитано, но как же все закручено тем не менее, вот это многоуровневое преступление прям таки.
    Кроме всего, что делает этот детектив добротным, есть еще такая фишка в сюжете, которая лично мне всегда нравилась, это книга о книгах, не просто о писателях, а именно о творчестве, конкретной книге, вдохновении, кризисе и поиске себя. Для тех, кто мечтает когда-нибудь лично взяться за перо, это очень интересно.
  •  
    Життя-це низка виборів, із якими потім доведеться миритися...

    Цю книгу я відкладала майже рік, завжди знаходилася своя причина або інша книга. І тільки зараз я розумію причину – вона чекала, коли весь мій час стане цією книгою. Коли я розтягуватиму кожну сторінку, щоб мати ще більше часу насолодитися, щоб не «проковтнути» занадто швидко останні сторінки. Цей роман– просто вибух: перегортаючи сторінку за сторінкою, тільки й запитуєш себе «Як? Як таке могло статися? Ні, неможливо». І починаєш боротися із бажанням якомога швидше прочитати книгу, розтягуєш задоволення, ласуючи кожним словом, мов вишуканим десертом.

    «Правда про справу Гаррі Квеберта» - це історія про вибір, його наслідки і чи готовий ти жити з цими наслідками. Про талановитого письменника Гаррі Квеберта і його вибір кохання. Та чи насправді він був настільки талановитим? Про дівча Нолу Келлерган, що просто хотіло кохати. Та чи насправді це дівча настільки безневинне? Про батька Келлергана, який боявся прийняти правду. Про матір Тамару Квінн, що хотіла кращого життя для своєї доньки. Про закоханого парубка Тревіса, що нікого і нічого не бачив на шляху до свого кохання. Про простого хлопчину Лютера, який кожного дня мусив боротися із своїм правом на щастя із самим собою. Та чи насправді те, що ми бачимо так чітко, є правдою? Про жорстокість, що переслідуватиме до останнього подиху; про талант, який зуміє піднятися, мов ті чайки, над бурхливим морем. Про правду і брехню, яка породжує життя, за яке одного дня треба буде заплатити сумлінням.

    30 років люди жили у штучно створеній «правді», оберігали кожен свою версію життя. Голосом молодого письменника Маркуса Гольдмана сторінка за сторінкою факти складаються у пазл, який одного дня зруйнує штучно створений світ «щасливого життя».

    Ця книга не тільки розслідування вбивства, це історія про виховання внутрішнього духу, про готовність прийняти справжнього себе, це 31 порада «Як написати книжку, яку читатиме весь світ» (чому саме 31? Упевнена відповідь вам сподобається).

    Цей роман недаремно перекладений 30-ма мовами, він захоплює, викрадає всю вашу увагу і заслуговує на те, щоб присвятити йому весь свій час, щоб на декілька днів ви опинилися у містечку Аврора влітку 1975 року…
  •  
    Обережно! Ця книжка затягує до останньої сторінки)
    Я багато читала про цю книгу ще тоді, коли переклад був доступний лише російською, але все відкладала і відкладала прочитання. І недарма. Коли дізналася, що ВСЛ видає "Правду про справу Гаррі Квеберта", то тішилася як дитина. І всі сподівання були виправдані сповна. Я отримала від цієї книги величезне задоволення, частково й завдяки перекладу. Проковтнула її за три дні, відкладаючи всі домашні справи і жертвуючи сном. Ця книжка вкрала мій спокій.

    Жоель Діккер - молодий швейцарський письменник, написав цю резонансну історію у віці 27 років і отримав за кілька престижних премій. Якість українського видання на вищому рівні, книжку приємно навіть просто потримати в руках. Історія дуже захоплива, тут дуже влучно сказати саме англійською - page-turner. Молодий письменник Маркус Гольдман приїздить до свого друга і наставника Гаррі Квеберта у пошуках натхнення для написання своєї другої книги. І ось тут починається найцікавіше: він розслідує давнє вбивство, дізнається історію кохання Гаррі. Описи дуже атмосферні: провінційне містечко, будинок на березі океану. І, звичайно, несподівані повороти сюжету.

    Раджу книжку всім любителям закручених сюжетів і загадок. Але будьте обережні - вона вас не відпустить до останньої сторінки.
  •  
    Зворушливий роман
    Раніше я не бралась за книги, більші 500 сторінок. Не люблю читати довго, адже в якийсь момент стає доволі нудно, а залишити шкода, тому ти просто застряєш і не читаєш. Це не про книгу "Правда про справу Гаррі Квеберта". Маючи дійсно не багато вільного часу, я прочитала книгу за 5 днів. Знаєте, бувають книги, для яких потрібна обстановка: тиша, диван і чай. Цю книгу я читала навіть стоячи, розігріваючи їду.
    Тепер детальніше про книгу. Це дуже цікавий, захоплюючий детектив-трилер, який тримає в напрузі до кінця. А, точніше кажучи, напруга наростає з кожною сторінкою і спочатку доволі спокійний роман стає напружено-драматичним у кінці. Заплутаність сюжету просто перевертає все "з ніг на голову".
    Сюжет описувати не буду - його Ви можете прочитати в описі. Скажу одне: поціновувачам детективів читати обов`язково, любителям хорошої літератури - однозначно. Ця книга не підійде тим, хто шукає легке та приємне чтиво на березі моря, адже присмак після прочитання був гіркий та сумний. ЦЕ такий стан, коли ти прочитав шедевр, зрозумів його і осягнув, але це заставляє тебе думати, аналізувати, дає легку усмішку в кінці, але не робить тебе щасливим.
    Гарного всім читання! Не проходьте мимо цього твору, він заслуговує уваги!
  •  
    Будова твору цікава і не однозначна
    Жоель Діккер став популярним письменником зовсім нещодавно. Цьому посприяв вихід у світ його роману «Правда про справу Гаррі Квеберта». Чесно кажучи, цей роман справив на мене неабияке враження. Перш за все мені подобається його будова. Вона цікава і не однозначна. Також додає великий плюс поєднання стилів написань і його жанрів.
    Щодо тематики, то тут читач знайде для себе і цікавий детектив, і душевну драму. Детектив полягає в тому, що один відомий письменник Маркус втрачає натхнення, а йому вкрай необхідно написати новий роман. Тоді він звертається за допомогою до свого друга – викладача в університеті і також великого письменника. Цього друга звуть Гаррі Квеберт. Але пізніше з’ясовується, що Гаррі звинувачують у подвійному вбивстві тридцятирічної давнини. Та він заперечує свою провину. Маркус йому вірить і усіма силами намагається довести його непричетність. Драма ж розкриває недозволене кохання Гаррі Квеберта до п’ятнадцятирічної дівчини на ім’я Нола. І все було б нічого, якби не той факт, що тридцять років тому зникла і була вбита ця сама Нола.
  •  
    Правда про справу Гаррі Квеберта
    Про книгу молодого швейцарського письменника Жоеля Діккера «Правда про справу Гаррі Квеберта» говорили і писали дуже багато. Особисто я читала немало схвальних відгуків і не змогла не звернути своєї уваги на цю книгу. Тим паче, що роман став справжнім бестселером і вже перекладений 30-ма мовами світу.
    Чудовий детективний роман із гарним і непередбачуваним сюжет, який захоплює із першої сторінки і не відпускає до останньої. Здавалося, що вже розв’язка близько, але ні. З’являються нові обставини, персонажі та інтрига роману продовжується. Читати було дуже цікаво та захопливо. Книга корисною буде і для молодих письменників, які мріють написати справжній шедевр, адже сам автор подає близько тридцяти порад, як написати успішний та цікавий роман.
    Книга розповідає нам про молодого письменника Маркуса Ґольдмана, який після написання успішного роману зазнає творчої кризи. Він їде до свого давнього друга Гаррі Квеберта, який є одним із найвідоміших письменників сучасності. Окрім допомоги Маркус отримує від свого наставника Гаррі таємницю зникнення та вбивства дівчини, що відбулося 33 року тому. І Маркус береться не тільки писати новий роман, а ще й розслідувати заплутану та нелегку справу.
  •  
    Хороша книга - це книга, прочитавши яку, люди жалкують, що вона закінчилась (с)
    Здавалося б, ця цитата - ідеально узагальнене враження від прочитаного. Але...
    Для мене - це найкраща книга в жанрі детективних романів, тому вмістити всі емоції від прочитання в одне речення не вдасться...
    Книга, яка мимоволі занурює тебе у вир подій і ти, сам того не розуміючи, стаєш одним і з її героїв. Багатошаровість сюжету просто не дозволяє зійти з цієї стежки. Здавалося б, ти вже склав до купи всі пазлики, наблизився до розв'язки, а ні....новий поворот, один пазлик виявляється зайвий, а іншого не вистачає: flushed: . Доводиться знов і знов пригадувати кожну деталь, кожну фразу, щоб скласти все до купи, вималювати загальну картину.
    Напружений сюжет, динаміка, загальна атмосферність та літературна затишність книжки виривають тебе з реальності і ти несвідомо потрапляєш у той "письменницький рай", про який часто згадує герой.
    Це не просто детективна історія. Це історія про кохання, про родинні відносини, про суспільство в цілому. Окрім цього, ще й цілковите занурення у письменництво, адже автор дає корисні поради, подаючи їх у цікавих та метафоричних порівняннях. Купа загадок, лабіринтів, стрибки з минулого в майбутнє і назад, десятки життєвих порад і головне питання "що ж таке "31"?"(відповідь на яке читач знаходить лише в останньому розділі) - все це безперечно вабить. І навіть об'ємність книжки не лякає, адже книга легко читається, а бажання дізнатися правду перемагає у батлі з бажанням поспати.
  •  
    «Життя - це низка виборів, з якими потім доводиться миритися.»
    «Хто вбив Нолу Келлерган?»

    Головний герой Маркус, перебуваючи в творчій кризі, пише книгу, спираючись на поради свого близького друга і наставника Гаррі Квеберта. У молодості, він став автором геніального роману «Початки зла», який написаний завдяки Нолі. Але трапляється трагедія - вона безслідно зникає. Останки дівчини знаходять через 33 роки на території будинку Квеберта, а самого Гаррі звинувачують в її вбивстві. Маркус з головою занурюється в розслідування справи і намагається відбілити ім'я свого кращого друга.

    Ця книга - як скриня Пандори. Відкриваєш її і лавина подій, інтриг, секретів і сюжетних поворотів збиває з ніг. Лиха швидкість, зміна декорацій, напруга, повнота, динамічність та несподівані відкриття - заманюють читача й не дають йому нудьгувати. І навіть коли всі пазли на своїх місцях, а лиходії отримали по заслугах, - автор перевертає все з ніг на голову. Читачу доводитися починати розгадку спочатку.

    Також хочеться відзначити неймовірну атмосферність книги. Морське узбережжя крихітного містечка, де всі проживають своє життя на виду один одного, дбайливо зберігаючи страшні скелети в шафі. Нас знайомлять з історією кожного з них, адже вони всі - так чи інакше, причетні до фатальних подій минулого. Погодьтеся, детективи, події яких відбуваються в ізольованому колі, читати вдвічі цікавіше!

    Не дивно, що книга стала бестселером.
    Неоднозначна історія кохання. Незвичайні декорації, непередбачувана таємниця, незалежне розслідування і вузьке коло підозрюваних. І все це подано під новим соусом. З двома часовими відрізками та прийомом «книга в книзі». Це - свіже бачення детективної драми для всіх досвідчених любителів цього жанру.

    Жоель Діккер задав дуже високу планку. Сподіваюся, «Книга Балтіморів» не поступиться їй.
  •  
    «життя- це низка виборів, з якими ми потім доведеться миритися»
    Якщо хочете почитати щось, що захопить і не відпускатиме до останньої сторінки, сміло можна читати ,,Правда про справу Гаррі Квеберта". І навіть кількість сторінок не лякає, бо читається швидко і з інтересом.
    Це не просто детектив, де є злочин, розслідування, і фінал з успішно впійманим злочинцем і хеппі ендом. Тут багато емоцій, переживань, кохання, особистих трагедій і почуттів.
    Протягом усієї книги, ми знайомимося з багатьма людьми, дізнаємося про їх минуле і таємниці, здається вже знаємо все про всіх, але автор вміє так закрутити сюжет, щоб обов’язково в най неочікуваніший момент, з’являється ще якась деталь і ти ще більше занурюєшся в читання, щоб дізнатися, що ж там буде далі. Здається, що ти теж розслідуєш цю заплутану справу, намагаєшся вгадати, хто ж таки злочинець, і що приховують головні герої.
    В книзі є вираз «життя - це низка виборів, з якими ми потім доведеться миритися», і це те, про що ця книга і є, про вчинки і їх наслідки.
    Вийшов чудовий філософсько-детективний роман.
  •  
    Сюжет заковиристий
    Детективний роман сучасного швейцарського письменника Жоеля Діккера. Швидко став бестселером - лише за перші вихідні було продано 2 млн копій. Роман переклали на 30 мов.

    Але враження неоднозначні. Це з тих книжок, де перша половина - безкінечно тягнеться, а друга половина - летить, як ракета. І в чому розв'язка стає ясно тільки на останніх абзацах шестисотої сторінки.

    Сюжет дуже закручений, повністю вгадати, що ж насправді сталось, навряд можна самостійно. Але місцями трошки притягнуто за вуха, аби закрутити все ще більше.

    Читалось мені важкувато, але терпимо. Є письменники, які пишуть значно легше. Мені здається, автор так хотів розписати любов головних героїв, що витратив на це півкнижки. Місцями текст нагадував підліткові романи. Думаю, такий акцент на чистоті почуттів робився для того, щоб виправдати вікову різницю персонажів. Набоков уже це проходив.

    Одним словом, якби я не знала, що цей детектив входить в десятку, а то і в п'ятірку найкращих творів свого жанру (у різних рейтингах) - може і кинула б. Але дочитала і задоволена.
  •  
    Книга, від якої неможливо відірватися
    Увага! Не беріть в руки цю книгу, якщо не маєте достатньо часу для читання. А якщо уже відкрили - все, ви пропали. Адже це настільки захоплюючий роман, що і 700 сторінок здаються мізерністю, особисто мені вдалось прочитати книгу за чотири дні (це включаючи й роботу, і сімейні справи)
    Від першої і мало не до останньої сторінки у голові крутиться одне запитання: хто ж насправді убив юну Нолу? Повірте, не все так просто, як здається на перший погляд, і на другий, і взагалі, автор мало не знущається із читача, додаючи на сторінках все більше таємниць, загадок і цікавих деталей. Взагалі думка про Нолу міняється з розділу в розділ, і вже здавалося б наприкінці книжки, коли все розкрито і на всі питання знайшлися відповіді раптом додається ще одна "забута" деталь, і знову доводиться наново шукати відповідь на головне питання!
    Про що ця книга? Це не просто детективний роман, це історія забороненого кохання, це історія стосунків батьків та дітей, це історія про письменницькі амбіції та бажання, це історія вірної дружби та невмирущої любові, одним словом, це - шедевр!
  •  
    Читайте, не пошкодуєте
    «Правда про справу Гаррі Квеберта»
    Жоель Діккер

    Про сюжет говорити вкрай важко, бо це не просто детектив, не просто історія письменника, не просто історія кохання і далеко не проста оповідь про життя. Все що вам потрібно знати – це книга, написана письменником, про іншого письменника, який пише свою книгу про свого друга письменника і його історію, яка вміщує в себе загалом історію жителів маленького містечка Аврори. Ось так заплутано і туманно, які і сам твір.

    Такий сильний детектив мені не зустрічався ще з часів «І не лишилось жодного»( або «10 негритят») Агати Крісті і «Готель» Артура Гейлі. «Правда про справу Гаррі Квеберта» неймовірно багатогранна книжуля: ти наче ходиш по тонкому льоді і ніколи не знаєш коли провалишся в шокуюче крижану воду. Так саме ти навіть у найбуйніших фантазіях не можеш уявити куди повернеться сюжет цього разу.

    Зловила себе на думці, що кілька разів в книзі були моменти, коли я чітко розуміла – інший автор б завершив на цьому оповідь. А Діккер все пише і пише, ніби в агонії і не може зупинитися і ти разом з ним забуваєш за їжу, воду і сон, бо все що ти хочеш – знати що буде далі.

    Однозначно назвати це творіння тільки детективом не можливо навіть просто за рахунок «письменницьких порад»: кожен розділ починається з діалогу між Гаррі і головним героєм Маркусом про книги, де перший дає поради другому. В їхніх репліках зашифрована підказка-передбачення, що очікувати від розділу і з них можна сконструювати книгу-порадник для майбутніх письменників.

    Не можливо(сказано всоте) описати мої емоції словами, не зможу я передати вам всю їхню повноту. Сиділа в напруженні годинами, мої очі пекли, а ноги заніміли від сидіння, час від часу мене пробивало на сміх від вдалих і в тему закинутих жартів (ага герої в цій бурі встигали ще й жартувати), а під кінець в мене полилися сльози (Спойлер!!! Я ревіла за Лютером. Це було вкрай не справедливо і моє капітанамериканське серце краялося)

    Зовсім несподівано ця книга влетіла не тільки в топ-місяця чи року – вона піднялася на п'єдестал моїх найулюбленіших за всі часи. Якщо ви досі не переконалися, що «ПпсГК» треба читати – спробуйте перших 40-50 сторінок. Я після них того ж дня побігла в книгарню.
  •  
    Не лише детектив, а й захоплива історія кохання
    Неймовірна книга! Хоч я і не прихильниця детективів, але цей просто захопив мене. Я навіть не можу уявити як письменник міг написати настільки закручений сюжет. Я до останнього не могла уявити, чим же все завершиться і хто вбивця. А це вже щось означає.

    Розпочинається все досить банально. В маленькому американському містечку знаходять труп дівчини, яка зникла тут понад тридцять років тому. Під підозру одразу попадає відомий письменник Гаррі Квеберт. Ця підозра лише посилюється, коли Гаррі зізнається, що кохав Нолу. Уся Америка обурена, адже Нолі тоді було лише 15! Загалом, ніхто не сумнівається у вині Гаррі, окрім його учня і друга Маркуса Гольдмана, який береться розслідувати цю заплутану справу тридцятирічної давнини.

    Що хочу сказати? Це не просто детектив. Це ще й історія кохання. Забороненого, трагічного, але сильного і гарного. Тому, я б радила читати цю книгу не лише любителям детективів, а й любовних романів. Адже коли чоловік лишається вірним своїй коханій навіть через 30 років після її смерті - що може бути романтичніше?

    Ще мені сподобався образ Ноли. Неймовірно розумна і віддана дівчина. Заради свого кохання вона йшла на все. Мені було дуже шкода, що така дівчина так і не змогла сповна насолодитись щастям, яке вона так відважно виборювала. Та й взагалі, як можна лишитись байдужим до смерті дівчини, у якої все життя попереду?

    Хоч у книжці 700 сторінок, хай вас це не лякає. Читається на одному диханні, абсолютно не затягнуто і не нудно.
  •  
    Чудова головоломка
    Книжка-вибух, книжка-головоломка, книжка-сенсація! Хочеться кричати навсібіч про цей роман, бо він крутий!
    Так вже в мене склалося з виданнями-товстунцями (700 сторінок - аж страшно будо братися!), що я їх швидко прочитую, бо їх наповнення настільки захопливе, що просто неможливо відірватись. Але так само я боюсь таких товстунців і довго не берусь читати. Ця «Правда про справу Гаррі Квеберта» лежала в мене на поличці і чекала свого часу більше ніж рік. Але я дуже рада, що нарешті відважилась і прочитала цей роман!
    Видання інтригує з першої сторінки і не відпускає до останньої. Роман змушує читача до власного розслідування загадкового вбивства дівчати - поки його читала, вбивця, на мою думку, мінявся чи не з кожним розділом - бо нові факти породжували нові здогадки. І навіть беручи до уваги найнеймовірніші версії, я все одно не відгадала, хто ж це.
    Цікава нумерація розділів - з кінця, і кожний розділ дає пораду як же ж написати бестселер. А ще чудова обкладинка - одразу привертає увагу.
    Роман однозначно варто читати, і не тільки пошановувачам детективів, бо він дійсно вартісний!
  •  
    Аврора, загадкова історія містечка
    Це моя перша книга на українській мові. Тому хочу написати відгук рідною мовою, поки знаходжусь ще під впливом даного твору. По-перше, хочу відмітити зовнішні характеристики книги. Чудова кольорова бархатна обкладинка, дуже приємна на дотик, багато аркушів, як я люблю. Оформлення на висоті. Щодо стилю написання, загалом текст сприймається легко, але деколи хочеться швидше підійти до розв’язки, тому було бажання перегорнути сторінки и дізнатися розгадку.
    Спокійний, достатньо інтересний роман про розслідування справи з великим строком давності. Здалося, що історія нагадую Твін-Пікс. Місце дії роману – тихий провінційний городок Аврора, де герой має віллу. Автор дуже цікаво описує мальовничі пейзажі навколо будинку, життєві історії головних героїв. Диккер пише так, наче ти слухаєш кращого друга за чашечкою кави. Текст ллється зі сторінок. Сюжет, наче моток ниток, крок за кроком розкручується. Тільки тобі здається, що все начебто зрозуміло, вбивцю знайдено, як новий поворот. Тільки на останніх сторінках відкривається вся правда. Не буду описувати дії роману, це треба пережити самому. Тому однозначно рекомендую! А я занурююсь у другу книгу автора)
  •  
    Розкриття загадки
    Ця книга, не зважаючи на кількість сторінок просто не відпускає читача. Кожен розділ - суцільна інтрига. Навіть те, що нумерація розділів йде у зворотньому порядку, спочатку збиває з пантелику, потім інтригує і лише на останніх сторінках автор пояснює такий прийом. Майже в кожному розділі ти переконаний, що знаєш хто вбивця, але маленька деталь, ніби випадково підкинута автором, руйнує твою теорію. Я б порівняла цю книгу з лабіринтом. Здається, що ось-ось вихід, а ні – лише черговий поворот. І в кожному наступному розділі починаєш розгадувати загадку спочатку.
    «Це історія про батьків, які не хотіли знати правди про свою дитину.
    Це історія про багатого спадкоємця, молодого мерзотника, який зруйнував мрії одного обдарованого юнака, і відтоді все життя страждав від докорів сумління.
    Це історія про чоловіка, який мріяв стати великим письменником і якого потроху підточувало його самолюбство». Загалом, роман піднімає одночасно декілька важливих тем, які змушують довго обдумувати історії героїв, але в самому творі автор робить це дуже органічно. А вже потім ти осмислюєш, як одна-єдина зустріч з хуліганами може зруйнувати життя, або ж те, як те, що в юнацтві здається розвагою, може не давати спокою все життя. Про те, що любов насправді може бути неймовірно жорстокою, або про те, що ми насправді не знаємо абсолютно нічого про тих людей, з якими щодня зустрічаємося. А також про стосунки між дітьми та батьками.
    Не зважаючи на кількість сторінок, книга дійсно легко і захопливо читається. Переклад якісний. Хоча мене особисто, дратувало захоплення літерою "Г" в словах «гало» (алло) та «гот-дог» (хот-дог).
 
Характеристики Правда про справу Гаррі Квеберта
Автор
Жоель Діккер
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Мова
Українська
Рік видання
2017
Перекладач
Леонід Кононович
Кількість сторінок
704
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-679-358-8
Вага
680 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література інших країн Європи
Література за періодами
Сучасна література