Ще на середині першої книги я точно знала, що читатиму історію імперії «до переможного», так вона мені сподобалась. Та все ж, коли маєш справу із продовженнями, трапляється, що вони поступаються першим частинам. Але точно не у цьому випадку. По-перше, складна композиція однозначно свідчить, що серія явно задумана як єдина історія, а не продовження, що дописуються в процесі. Спочатку кожна книга виглядає як збірка окремих пригод, які розгортаються на околицях імперії, лише ледь помітні натяки підказують, що всі лінії мають бути пов’язаними і врешті переплетуться в єдиний вузол. Поки що, до кінця другої книги, це все ще невиразні натяки, але я дуже чекаю, як автор розкриватиме героїв і зв’язки між ними. По-друге, пригоди на степовому Сході та портовому Заході імперії (тому, власне, «Схід-Захід») суб’єктивно сподобались навіть більше, ніж історії з першої книги. Вони виявились позитивнішими – не впевнена, що це вдале формулювання, але тут противники, яким мають протистояти герої (інколи це конкретні люди, інколи – буквально зло), не такі гидотно-моторошні, як у першій книзі. Тут історії оптимістичніші (ну, звісно, в межах жанру), в них більше військових стратегій і політичних інтриг і менше темної магії чи гіркоти приреченості цілих народів. Так що у другій книзі присутні всі переваги циклу: складний, дуже добре продуманий і прописаний світ – із яскравою, хоч і кривавою історією дуже різних народів, відразу декількома системами магії та чималим пантеоном богів, харизматичними героями (теж дуже різними). Композиційно дуже майстерно виписано оповідь, вона іде в двох темпах: власне пригоди в кожній історії динамічні, а от магістральна лінія, в яку поступово переплітаються окремі сюжети (поки натякають, що переплетуться), розвивається повільно. Ну, власне, якщо хтось цікавиться вже другою книгою, той про блискучий рівень історії в курсі, запевню просто, що ця ще цікавіша і яскравіша, прочитала запоєм. Книгу автор, до речі, завершив так, що продовження хочеться пошвидше, однозначно читатиму далі.

Чим читача може потішити цикл книг в жанрі фентезі від Роберта Вегнера так це точно чимось оригінальним та "незаїждженим". Автор цікаво продумав новий світ де відбуваються видумані ним події і багато наповнив його продуманими деталями. Події тут справді розгортаються на прикордонні і про могутню Меекханську імперію ми у цих книгах тільки чуємо, а все проходить на периферії - у 1-й книзі це була гориста та холодна північ та тропічний південь, а в другій - приморський Захід у портовому великому місті Понке Ла та схід із неозорими степами. Знову ж тут підібрані цікаві герої - на заході спритний молодий злодій, що вплутується в інтриги боротьби між шляхетськими родами, храмом бога війни Реагвіра та злочинними братствами. Він випадкова втягується у містичні події і на нього поширюється божественна могутність Реагвіра і в нього входить частка його душі. Як він впорається із божественними силами, що ставлять перед ним несподівані завдання і водночас загрожують знищити із середини надміром сили? На сході ж занепадає величезна кочова імперія, що ще пару десятиліть тому загрожувала навалою і Меекханській імперії. героями тут є загін найманців, військова дружина славетного генерала Ласкольника і головними серед них - пара симпатичних дівчат-воїнів. Несподівано в жорстоку гру між імперською розвідкою, вигнанцями із степів володарями колісниць, воїнами кочової імперії і її магами вторгаються і надприродні сили десь із інших вимірів. Як і в першій книзі, друга побудована із окремих оповідань, які можна читати і окремо, однак все ж вони переплітаються у певну цілісність і стають тлом для розвитку сюжету наступних трьох книг, як, як я маю надію, також будуть видані в українському перекладі. Твори не забиті вже надоїдлими ельфами, гномами, орками, драконами, а лише людьми, магією та богами, що вступають у велику війну між собою за панування над світом. Всім раджу придбати та прочитати!

Друга книга "Оповістей із Меекханського прикордоння" польського письменника Роберта Вегнера продовжує оригінальну серію, яка на сьогодні уже складає ять книг. Будемо мати надію, що усі вони, а також продовження, вийдуть в українському перекладі. Книга переносить нас на західні та східні рубежі вигаданого світу та його Меекханської імперії. Якщо у першому томі розповідалося про пригоди прикордонної варти у північних горах та про перипетії життя воїнів із південних пустельних регіонів, то тут знову все буде розділено на окремі оповідання уже з іншими героями. У "півночі-півдні" мені дуже сподобались події, що відбувались на півночі, але південні уже були якісь занадто заплутані і трохи затягнуті. То тут і "захід" і "схід" справді захопливі. На степовому сході ми поринаємо у боротьбу військового загону імперської кінноти (а особливо головної героїні - дівчини-воїна із магічними здібностями) на чолі із прославленим генералом Ласкольніком із могутнім союзом кочовиків. На заході, у місті Понке Ла познайомимось із інтригуючими подіями які розгорнуться довкола звичайного злодія із міських нетрів. Він буде втягнутий у протистояння злодіїв, шляхетних родів, храмових жерців та самих всемогутніх богів. Тут і цікаві конфлікти різних сил, і продумані персонажі та їх життя, описи звичаїв та різних елементів цього світу. Також особливим є підхід автора до проблем магії, духів і т.д. (все подібно на шаманські практики). Поступово читач розуміє, що всі події набувають дедалі "глобальнішого" масштабу і все це охоплює аж увесь описаний світ і його наймогутніші позаземні сили. Події розвиваються непередбачувано та динамічно, Світ оригінальний і цікаво продуманий, без якихось таких дуже відчутних паралелей із відомими нам шаблонами. Всім раджу придбати та поринути у цікавий особливий світ Меекханської імперії, її сусідів та могутніх богів.