На лезі клинка
Паперова книга | Код товару 878687
Yakaboo 4.8/5
Автор
Джо Аберкромбі
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2006
Перекладач
Максим Бакалов
Кількість сторінок
672
Ілюстрації
Немає ілюстрацій

Усе про книжку На лезі клинка

Історія, яку порівнюють з епічною «Піснею льоду та полум'я» Джорджа Мартіна!

Ті, котрі б'ються за владу, не мають союзників, бо в тій війні кожен - твій ворог…

Війна між Союзом і варварами Півночі неминуча. Союзу загрожує король-самозванець Бетод, котрий зумів вогнем і мечем об'єднати північні племена, а з півдня не менша загроза йде від кровожерних гурків. І от у цей фатальний для держави час з'являється Перший з-поміж магів Баяз, котрого вже давно вважали мертвим. Намагаючись врятувати своє дітище - Союз, він збирає команду: мага Юлвея і північанина-дикуна Лоґена Дев'ятипалого, несамовиту рабиню Ферро і самозакоханого офіцера Джезаля. Ситуацію ускладнює ще й Інквізиція, очільник якої, архілектор Сульт, покладаючись на каліку-інквізитора Ґлокту і йому подібних, планує захопити владу.

Про автора

Джо Аберкромбі - британський письменник-фантаст, автор популярної трилогії «Перший закон», якого цілком слушно вважають «майбутнім сучасного фентезі». Романи автора перебувають у списках бестселерів від The New York Times та Sunday Times. Аберкромбі є володарем престижної нагороди Locus Award та премії Джона В. Кемпбелла («Найкращий новий письменник-фантаст»). Популярний ресурс SFF World двічі визнавав його романи «Книгами року».

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Джо Аберкромбі
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2006
Перекладач
Максим Бакалов
Кількість сторінок
672
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Рецензії
  •  
    С размахом 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Это произведение дает начало серии книг Аберкромби о большом мире, который готовится к войне. Ожиданием большой войны пропитано все повествование первой части серии, и мир, который жил спокойно, начинает понимать, что что-то назревает.
    Но первыми это понимают главные герои. Кстати, о героях - они тут разные. Казалось бы, у нас есть маг, воин-варвар... ну вот опять, заклишированная книга, где главные герои DnD собрались в подземелье бить дракона. Но не тут-то было, у Аберкромби все по-другому. И оказывается книга-то не про поход, и не про войну даже. Книга про характеры, которые ломаются, книга про людей, которые по причине обстоятельств от них не зависящих, должны делать то, что не сделали бы никогда.
    Читая эту серию, я не нашел хороших персонажей. И дело даже не в жанре книги, это отнюдь не темное фэнтези. В этой книге автор нам наглядно дает понять, что добра и зла не существует - есть только разные взгляды на происходящее. Что для одного добро - для другого может быть злом.
    Если вы ищете серию, которая пропитана насквозь магией и тайнами — это не она. Но если вам надоели вылизанные до блеска непорочные протагонисты и книги про "избранного" простого парня, который стал спасителем угнетенных народов - смело беритесь за эту серию. Автор оголяет все ужасы войны и сложных решений, показывая читателю главных героев не такими уж "хорошими ребятами"...
  •  
    Якось йому трапився відьмак, але його було легко вбити. Він не мав жодних надприродних сил — принаймні нічого такого Лоґен не помітив. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Лоґен нахмурився. Він чув про цих магів. Якось йому трапився відьмак, але його було легко вбити. Він не мав жодних надприродних сил — принаймні нічого такого Лоґен не помітив. Але маг — це вже інша справа.» - абзац з початку книги, котрий передає всю атмосферу твору. Давненько не писав рецензій. Але цей роман мене вразив, вразив так, що час викласти свої думки стосовно нього. Шкода правда, що тут нема нормального функціоналу для розміщення повноцінних рецензій.

    Гіганти світу фентезі такі як Роджер Желязни, Террі Пратчетт, Анджей Сапковський, Кліфорд Сімак, Гаррі Гаррісон та інші (Джона Рональда Руела Толкіна сюди не відношу це Батько-засновник жанру, людину, котру наслідували всі вище описані), дали поштовх для нової генерації авторів фентезі на початку XXI століття. Ця нова генерація пише сміливо, їхні світи наповнені дивовижними героями, а самі автори увібрали все найкраще від своїх наставників. Яскравим представником цього нового покоління є Джо Аберкромбі. Його дебютна книга «На лезі клинка» наповнена доволі стандартами речами для світу фентезі - на півночі в снігах живуть двометрові бородаті, жорстокі варвари, котрі люблять повоювати, ближче до зони, там де має бути помірний клімат - основна розвинена цивілізація білих людей, а чим далі на південь - тим темнішу шкіру має народ і менш розвинений. Доволі типовий поділ світу, за реальною основою ранніх віків середньовіччя нашої ж планети. Стандартна ситуація. Інквізиція також присутня, навіть арбалети є. Роль нелюдської раси, котра загрожує людству грає раса шанка, щось середнє між орком і гобліном. Магія у цьому світі присутня, магів там вже мало, але вони й досі доволі сильні. Основна міфологія в першому романі циклу розміщена доволі слабо, все ж варто згадати, що це лише перший твір автора взагалі і перший роман циклу.

    Але не все так і погано. Головною родзинкою твору є Лоґен Дев’ятипалий — типовий варвар, бородатий, двометровий весь пошрамований, котрий навіть вбив відьмака (камінь в город Анджею Сапковському). На початку роману Лоґен перебуває в стані переосмислення свого життєвого шляху. Все життя він воював, вбивав – боровся за життя. Але не на тій стороні. Його прозвали Крива Дев’ятка, і не дарма так. Палячи і грабуючи цілі села він нажив собі лихої слави, зібрав ватагу переможеним ним воїнів – собі рівних, чия «слава» лише поступається йому. Загін Лоґена був основою армія Бетода – першого короля Півночі. І лише завдяки силі Лоґена Бетод став королем. Та потім і Лоґен і його загін Бетоду стали непотрібні – їхня слава кривава, їх просто вигнали. Тепер Дев’ятка згадує своє минуле і йому соромно. Він ні добрий ні поганий – він такий, який є. До речі Лоґен типовий берсерк. В одному розділі навіть детально описується як Дев’ятипалий переходить в стан берсерка і стає Кривавою Дев’яткою, зовсім іншою особистістю, котра не знає ні болю, ні втоми, ні жалю. Але це вже маленький спойлер..

    Схожими на Лоґена є та інші герої книги. Вони борються, вбивають і не завжди лише поганих людей. Життя доволі примхливе. У цьому світі нема просто хороших, чи поганих, там є ті, хто хоче просто вижити. Є і інші по характеру і духу герої, тендітні й гарненькі. Але команда по порятунку світу само собою так не збереться. Їм доведеться пристосовуватися один до одного.

    Жанр темного фентезі не зовсім відповідає роману. Темного там мало в першій частині. Можливо через те, що автор вводить читача у свій світ і знайомить з героями. Багато пояснень, котрі відбувають в діалогах. Сподіваюся у другій частині буде побільше гідного темного фентезі.

    Я прочитав чимало фентезі. Можу з упевненістю написати, цей роман самобутній. Так, він увібрав в себе багато елементів інших гігантів жанру. Але Джо Аберкромбі створив щось своє, щось таке, що справді захоплює. Його персонажі цікаві, їх розвиток спостерігається на протязі роману. За них переживає, їх розділами живеш, звичайно не всіма, але…

    Цей цикл вартий того, щоб його продовжити. В Україні в повоєнний час почали видавати чудове фентезі/фантастику українською. Цей продукт якісний лише тому, що він НАШ! Але все одно сучасними темпами я навіть не знаю чи доживу до часу, коли нарешті всі цікаві мені цикли нарешті видадуть. Чого варто казати про те, що напишуть за той час.
Купити - На лезі клинка
На лезі клинка
325 грн
Немає в наявності
 
Інформація про автора
Джо Аберкромби
Джо Аберкромби

Молодий британський письменник, який працює переважно в жанрі класичного і темного фентезі. Популярність прийшла до нього після виходу в друк трилогії «Перший закон». Згодом всы книги Джо Аберкромбі з цього циклу були відзначені престижною премією Джона В. Кемпбелла, яка присуджується найталановитішим початківцям фантастам. Як відзначають багато критиків, твори письменника відходять ві...

Детальніше

Рецензії На лезі клинка

  •  
    С размахом 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Это произведение дает начало серии книг Аберкромби о большом мире, который готовится к войне. Ожиданием большой войны пропитано все повествование первой части серии, и мир, который жил спокойно, начинает понимать, что что-то назревает.
    Но первыми это понимают главные герои. Кстати, о героях - они тут разные. Казалось бы, у нас есть маг, воин-варвар... ну вот опять, заклишированная книга, где главные герои DnD собрались в подземелье бить дракона. Но не тут-то было, у Аберкромби все по-другому. И оказывается книга-то не про поход, и не про войну даже. Книга про характеры, которые ломаются, книга про людей, которые по причине обстоятельств от них не зависящих, должны делать то, что не сделали бы никогда.
    Читая эту серию, я не нашел хороших персонажей. И дело даже не в жанре книги, это отнюдь не темное фэнтези. В этой книге автор нам наглядно дает понять, что добра и зла не существует - есть только разные взгляды на происходящее. Что для одного добро - для другого может быть злом.
    Если вы ищете серию, которая пропитана насквозь магией и тайнами — это не она. Но если вам надоели вылизанные до блеска непорочные протагонисты и книги про "избранного" простого парня, который стал спасителем угнетенных народов - смело беритесь за эту серию. Автор оголяет все ужасы войны и сложных решений, показывая читателю главных героев не такими уж "хорошими ребятами"...
  •  
    Якось йому трапився відьмак, але його було легко вбити. Він не мав жодних надприродних сил — принаймні нічого такого Лоґен не помітив. 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    «Лоґен нахмурився. Він чув про цих магів. Якось йому трапився відьмак, але його було легко вбити. Він не мав жодних надприродних сил — принаймні нічого такого Лоґен не помітив. Але маг — це вже інша справа.» - абзац з початку книги, котрий передає всю атмосферу твору. Давненько не писав рецензій. Але цей роман мене вразив, вразив так, що час викласти свої думки стосовно нього. Шкода правда, що тут нема нормального функціоналу для розміщення повноцінних рецензій.

    Гіганти світу фентезі такі як Роджер Желязни, Террі Пратчетт, Анджей Сапковський, Кліфорд Сімак, Гаррі Гаррісон та інші (Джона Рональда Руела Толкіна сюди не відношу це Батько-засновник жанру, людину, котру наслідували всі вище описані), дали поштовх для нової генерації авторів фентезі на початку XXI століття. Ця нова генерація пише сміливо, їхні світи наповнені дивовижними героями, а самі автори увібрали все найкраще від своїх наставників. Яскравим представником цього нового покоління є Джо Аберкромбі. Його дебютна книга «На лезі клинка» наповнена доволі стандартами речами для світу фентезі - на півночі в снігах живуть двометрові бородаті, жорстокі варвари, котрі люблять повоювати, ближче до зони, там де має бути помірний клімат - основна розвинена цивілізація білих людей, а чим далі на південь - тим темнішу шкіру має народ і менш розвинений. Доволі типовий поділ світу, за реальною основою ранніх віків середньовіччя нашої ж планети. Стандартна ситуація. Інквізиція також присутня, навіть арбалети є. Роль нелюдської раси, котра загрожує людству грає раса шанка, щось середнє між орком і гобліном. Магія у цьому світі присутня, магів там вже мало, але вони й досі доволі сильні. Основна міфологія в першому романі циклу розміщена доволі слабо, все ж варто згадати, що це лише перший твір автора взагалі і перший роман циклу.

    Але не все так і погано. Головною родзинкою твору є Лоґен Дев’ятипалий — типовий варвар, бородатий, двометровий весь пошрамований, котрий навіть вбив відьмака (камінь в город Анджею Сапковському). На початку роману Лоґен перебуває в стані переосмислення свого життєвого шляху. Все життя він воював, вбивав – боровся за життя. Але не на тій стороні. Його прозвали Крива Дев’ятка, і не дарма так. Палячи і грабуючи цілі села він нажив собі лихої слави, зібрав ватагу переможеним ним воїнів – собі рівних, чия «слава» лише поступається йому. Загін Лоґена був основою армія Бетода – першого короля Півночі. І лише завдяки силі Лоґена Бетод став королем. Та потім і Лоґен і його загін Бетоду стали непотрібні – їхня слава кривава, їх просто вигнали. Тепер Дев’ятка згадує своє минуле і йому соромно. Він ні добрий ні поганий – він такий, який є. До речі Лоґен типовий берсерк. В одному розділі навіть детально описується як Дев’ятипалий переходить в стан берсерка і стає Кривавою Дев’яткою, зовсім іншою особистістю, котра не знає ні болю, ні втоми, ні жалю. Але це вже маленький спойлер..

    Схожими на Лоґена є та інші герої книги. Вони борються, вбивають і не завжди лише поганих людей. Життя доволі примхливе. У цьому світі нема просто хороших, чи поганих, там є ті, хто хоче просто вижити. Є і інші по характеру і духу герої, тендітні й гарненькі. Але команда по порятунку світу само собою так не збереться. Їм доведеться пристосовуватися один до одного.

    Жанр темного фентезі не зовсім відповідає роману. Темного там мало в першій частині. Можливо через те, що автор вводить читача у свій світ і знайомить з героями. Багато пояснень, котрі відбувають в діалогах. Сподіваюся у другій частині буде побільше гідного темного фентезі.

    Я прочитав чимало фентезі. Можу з упевненістю написати, цей роман самобутній. Так, він увібрав в себе багато елементів інших гігантів жанру. Але Джо Аберкромбі створив щось своє, щось таке, що справді захоплює. Його персонажі цікаві, їх розвиток спостерігається на протязі роману. За них переживає, їх розділами живеш, звичайно не всіма, але…

    Цей цикл вартий того, щоб його продовжити. В Україні в повоєнний час почали видавати чудове фентезі/фантастику українською. Цей продукт якісний лише тому, що він НАШ! Але все одно сучасними темпами я навіть не знаю чи доживу до часу, коли нарешті всі цікаві мені цикли нарешті видадуть. Чого варто казати про те, що напишуть за той час.
  •  
    Фентезійний світ 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Сьогодні здивувати читача чимось новим в жанрі фентезі не просто, але письменнику Аберкромбі вдалось піти своїм шляхом і зосередитися на якості самого твору. Прикласти зусилля до зображенню характерів героїв і цим показати читачу як їх, так і сюжет в новій захоплюючій пригоді. А ще до цього додамо детальне описування баталій, боїв і отримуємо фентезійну книгу, котру буде цікаво прочитати і відкрити для себе ще один світ, створений автором. Хоча по опису всесвіту є деяка примітка, хотілось би більшого опису його деталей, але як і говорилося автор обрав вкласти більше сил в інші аспекти твору. Хоча комусь такий баланс буде і кращий, цікавіше швидше поринути в події твору. Персонажі описані і поводяться так унікально, що ми відразу це помітимо, побачимо майстерність автора. А події хоч можна сказати і класичні для жанру фентезі, гадаю будуть цікаві навіть постійним читачам магічно-фантастичних світів. Особливі і неочікувані повороти сюжету тут присутні і змусять вас захопитися твором не на один вечір.
  •  
    Шедвр фентезі 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Якщо коротко, то у книзі розповідається про декількох персонажів, яких Перший з-поміж магів Баяз повинен зібрати докупи.
    Лоґен Дев'ятипалий - північанин, який за своє життя бачив більше крові, чи різники на ринках. Навіть його ім'я було заслуженим у бою. Він прославився на всю північ своєю безпощадністю та кровожерливістю. Проте, перед нами розкриється зовсім інший образ персонажа, який змусить переосмислити своє ставлення до його особи.
    Джезаль - юний солдат Союзу. Такий же іменитий, як і Дев'ятипалий, проте не настільки обізнаний у війнах та вбивствах. Хлопець виріс серед аристократів, які не завжди вміють шпагу в руках тримати, що вже говорити про війну. Джезалю доведеться попрацювати над собою, аби перемогти у турнірі. Саме ця перемога може принести йому омріяну славу та признання.
    Ферро - колишня рабиня, яка всіма силами намагається помститись своїм кривдникам. Дівчина відзначилась своїм характером, який важко назвати приємним.
    Ґлокта - колишній іменитий військовий, який приніс перемогу Союзу над гурками, але під час війни він потрапив у полон. Вижити йому вдалось, проте славу чоловік втратив назавжди. Ґлокта став калікою й подався до королівської інквізиції. Проте, гуркам вдалось зламати лише тіло Ґлокти, але не його дух.
    Ця книга скоріше один величезний вступ до всього циклу, але наскільки цей вступ соковитий та динамічний. Книга читається надзвичайно швидко. Усі персонажі в'їдаються у голову зразу ж. Кожен може знайти свого улюбленця, їх тут удосталь. В кожного є своя історія, доля, навіть стиль боротьби. Хороша мова автора, цікавий темп оповіді. Цей твір однозначно яскравий приклад якісного фентезі.
  •  
    Те, що я буду рекомендувати усім та кожному 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я відкладував читання циклу Аберкромбі довгі роки. І ось, я майже закінчив перший том.
    В минулому році, я порекомендував цю книгу своєму другу (порекомендував, бо чув відгуки і в принципі розумію, як і що тут працює), який працює лікарем, так ось, будучи асистентом хірурга, мій друг читав цю книгу навіть під час операцій!
    Це рівень!
    Від себе зазначу одразу за українське видання, це просто ні. 0 з 10. Але коли всередині захована така суть, то все пробачаєш. Хоча ось Nebo видало "Пів короля", і там все оформлено просто "Вах".
    Так ось, прочитавши перший розділ з Глоктою, я просто забув про всіх персонажів "Гри престолів", які мені колись подобалися, це просто інший рівень.
    Ця іронія, чорний гумор, думки повністю протилежні до сказаного. Просто браво!
    Є персонажі, які здаються тупими, дуже тупими, але немає жодного, до якого ти залишаєшся байдужим.
    Всі герої чіпляють, Логен, Луфар, маг, учень мага, Вест, усі компаньйони Логена, та звичайно Глокта. Здається я три чи чотири дні бігав та розповідав усім історію цього "мерзенного інквізитора".
    Коротше кажучи, якщо подобається реальний світ у світі фентезі, то Вам сюди.
    А я побіг читати другу частину.
  •  
    Темне фентезі
    Варто відразу сказати, що даний роман не є найкращим у творчому доробку Джо Аберкромбі, але і він має чим здивувати та захопити вас на кілька годин у свій полон. З чого ж почати, головний герой Логен Дев'ятипалий - типовий воїн-рубака, який побував у не одній сутичці і звичайно зажив собі слави бувалого, топового бійця. Він не добирає слів з ким би то не розмовляв, схожий на стару колоду з оповиту мохом і має відповідні манери. Що засмучує так це той факт, що світ доволі схематично прописаний, так ми маємо якісь посилання на давнішу історію, трохи географії і пафосних назв, але не більше, хочеться більшої деталізації, бо створюється відчуття розгубленості. Перед нами розвивається класика середньовічного світу на якісь технологічні речі немає навіть натяку і все витримано і такому стилі. Роман найбільше нагадує сагу про "Відьмака" Анджея Сапковського, але менш якісного характеру та попри це тут є свої цікавинки і речі, які заслуговують на увагу. Сюжет теж класичний: герой - проблема - квест - вирішення.
  •  
    Це просто міцна дружба з автором із самого початку!
    Недарма так написала у назві, бо, якщо мені подобається вже перша книжка автора, то що може бути ще краще? Джо Аберкромбі вміє створювати живих і динамічних персонажів, він просто неймовірно талановитий у створенні бойових сцен: ти сидиш в тебе запирає повітря в легенях, ти не можеш вдихнути, але сидиш і читаєш далі.

    Мені особливо припали до душі саме чоловічі персонажі (загалом тут і жіночі персонажі хороші), але тут чотири головних героя і вони настільки різні й при цьому вони розвиваються лише в рамках свого образу й свого мислення, не плутаються між собою, не асимілюються, а це дуже важливо, бо ну дуже велика спокуса зробити їх всіх однаково "хорошими", "благородними" і так далі, але, ні, тут все відбувається не так. Одні благородні, але хитрі, інші благородні в лоб при цьому не до кінця розсудливі в своїх вчинках, а частина просто відчайдухи. І мало того, що він добре їх вибудовує, так ще й потім вони переплітаються, але знову ж таки не змішуються. Аааа, просто розкішно!

    Тому я не буду відкладувати в довгий ящик знайомство з другою і третьою книжкою.
  •  
    Темнюще фентезі з несподіванами поворотами
    Про Аберкромбі до цього моменту я нічого не чула навіть приблизно, хоча жанр фентезі мій найулюбленіший з усіх. Але так як я є членом Книжкового клубу і там є обов'язкові щоквартальні покупки, впала в око ця новинка. Купила, але не читала поки не вийшла друком друга книга з трилогії. І от одним словом, якось однієї темної ночі руки таки дійшли почитати цю книгу. Я її відкрила і все - пропала. Надзвичайно колоритний світ, надзвичайно реальні герої, повороти сюжету зносять голову. Мені здається, що несподіваність сюжету майже переплюнув Мартіна (хоча є ще третя книга яка може і переплюнути). По сюжету - є Союз який включає в себе декілька (в минулому) королівств, а є сусіди Союзу, які хочуть кожен собі по кусочку. А ще є Інквізиція, яка і собі плете інтриги в правлячих колах. Чи то на користь короля чи то на користь собі. І на цьому, досить таки прозаїчному тлі, нас знайомлять з героями книги - варваром, пихатим дворянином, першим з поміж магів, його учнем, інквізитором калікою та іншими. Коли читаєш ти прямо уявляєш всі ці події, проживаєш все з героями. Немає ніяких картонних характерів та всемогутніх чар. Навіть перший з поміж магів не може помахом руки вершити долі.... Дуже рекомендую до прочитання, проте в книзі багато матюків та детальних описів боїв. Тому для особливо чутливих не підійде, а я в захваті
  •  
    Спокійно і послідовно
    Ця книга неймовірно «рівна». Нема ні просідань, ні прискорень. Нема місць, від яких неможливо відірватись – відкласти читання можна в будь-який момент. А можна й не відкладати – тоді матимете заспокійливу історію на ніч, просто почитаєте про купку людей.

    У цій книзі дія ще не надто епічна, усі події розгортаються на рівні персонажів (а не в масштабах воєнних кампаній чи місій з рятування світу). Кількість магічних елементів дуже незначна, вони більше скидаються на декоративні деталі, ніж на рушій історії. Тож йдеться скоріше про пригоди звичайних людей в межах типового для фентезі середньовічного сеттінгу. Та й не стільки про пригоди, скільки про підготування читача до майбутніх пригод.

    У чому плюс? Персонажі живі й максимально не ідеальні. Звісно, головним героям симпатизуєш, але часом вони чинять не те що не по-лицарськи, але й якось невиховано. Усі зі своїми тарганами, показують характер, викидають колінця – підбішують читача, прямо як реальні люди.

    Плюс перекладу: в українській версії збережено нецензурну лайку (наскільки знаю, в рос. перекладі її адаптували). Чекаю на український переклад наступних книг серії саме заради цього. Матів небагато, але коли з’являються – дуже добре підкреслюють настрої/характери героїв. Так вони виглядають ще більш живими. Хоча, звісно, з таким текстом не всякий дав би читати книгу своїй дитині (мені важко судити, наскільки цей твір «дорослий»: наче відвертої жесті немає, але й не впевнена, що дитина зрозуміє, в чому принади цієї книги).
  •  
    Знакомство с автором
    Эта книга - первая из цикла "Первый закон" Джо Аберкромби, а также это первая книга автора с которой я познакомилась. Знакомство явно удалось))) Сейчас читаю вторую и обязательно прочитаю последнюю часть.
    Итак, у нас есть мир, в котором, конечно, присутствует магия. Но ее стали забывать. Союз готовится к войне с королем Севера Бетодом, а также ведет войну с гурками на юге. В Союз возвращается первый маг Байяз для того, чтобы занять свое место в закрытом совете и помочь государству.
    Вся книга пропитана подготовкой к войне. Есть несколько сюжетных линий.
    1. Байяз - первый маг, собирает команду для путешествия в Старую империю (зачем, никто не знает). Он явился в сопровождении своего ученика, а также с ним пришел прославленный воин Севера - Логен Девятипалый.
    2. Зан дан Глокта - инквизитор (инквизиция проводит расследование и получение признаний у подозреваемых, у них признаются все), который со своей стороны ищет предателей государства.
    3. Майор Вест - не аристократ, достиг небывалых для себя высот в карьере. Ему предстоит отправиться в Инглию, чтобы дать отпор Бетоду.
    Книга мрачная, наполнена подробностями, но очень захватывает.
  •  
    Отличное темное фэнтези
    Аберкромби из тех авторов, которые выстреливают с первой же книги. "Кровь и железо" - дебютный роман и первый из цикла "Земной круг". И это чертовски хороший дебют. Если вам надоело ждать продолжения Игры Престолов от дядюшки Мартина, то "Первый закон" с легкостью его вам заменит.
    Эта книга понравится тем, кто устал от магии в фэнтези. Потому что мир Земного круга суров и жесток и люди умеют говорить лишь на языке стали и политических интриг. В древности, может, и существовали чародеи и магия, но кто в это поверит теперь? Однако в мире воров, воинов и шпионов объявляется чародей и начинает плести свою паутину.
    Как это заведено, первый роман в цикле знакомит нас с миром и главными героями. А они здесь ну очень колоритные. Тут вам и безжалостный убийца Логен Девятипалый, не знающий ничего, кроме войны; и харизматичный, но наводящий страх, хромой инквизитор, любящий пытать людей; есть честный и преданный своему делу майор Вест, без рода и титула, но пытающийся добиться чего-то большего (однако не подумайте, что это абсолютно положительный персонаж, у Аберкромби каждый имеет свои пороки); а вот Жезаль дан Луфар - полная противоположность Весту, получил свою должность благодаря положению при дворе, но пить и играть в карты у него получается куда лучше, чем махать мечом. Ну и, конечно же, самый загадочный и непонятный персонаж, как снег на голову свалившийся, маг Баяз. Цели его неясны и не стоить думать, что он совсем безобиден, хоть и пытается таковым выглядеть.
    А теперь добавьте ко всему этому войну Центральных королевств с Севером и Югом, странные дела, что творятся в королевском совете и загадочные убийства королевских особей. И получите превосходную историю, которая будет сама себя писать, ведь у каждого персонажа в книге свои интересы, свои цели и методы их добиваться. И это только начало истории.
  •  
    Про всю трилогію
    Читала по книзі в рік і ось завершила цикл. Мені він приніс більше розчарувань, аніж задоволення, тож хочу перелічити, чого від книг варто очікувати, а чого ні.

    Що є в цих книгах / Плюси історії:

    1. Глибоко прописані неоднозначні головні герої. 100% персонажів у цьому циклі мають вади (маленькі або дуже навіть величезні). Тут навряд буде хтось, кому ви б співпереживали від першої до останньої сторінки.

    2. Персонажі змінюються залежно від ситуацій, до яких потрапляють. Коли ситуація для героя є новою, він може змінитись до невпізнаваності. Якщо ж за всю книгу нічого радикального для героя не сталося, то ви будете спостерігати за однаковою людиною майже 2000 сторінок.

    3. Атмосферно описані битви, є ефект присутності.


    Чого в цих книгах немає / Мінуси історії:

    1. Не розкритий світ, його історія, його поточний стан. Які тут є країни (деякі несподівано згадуються в 3 томі, наче я знала про них від самого початку)? Які народи (так шанка були мутантами чи людьми, чому вони виявились не лише на півночі)? Чому вони воювали раніше або воюють зараз (як Бетоду вдалося домовитись із неконтактними; чому гурків підбурювали до нападу, якщо Імперія була не готова)? Посеред столиці височіє загадкова чарівна вежа — чому всім до цього байдуже, навіть маги не прагнуть її дослідити? Є зникла Стара Імперія з новоутвореними князівствами — як це впливає на світову політику? Загадки закинутого міста — невже нікому не цікаво це? Хоча б більше легенд розказали.
    Коли пішли активні дії, то армії між континентами перекидались десь між розділами, наче це дрібнички. Так само із міжнародними домовленостями, перемогами у визначних битвах.

    2. Не розкрита система магії. У світі була магія, але тепер зникає — чому? Що саме ця магія дозволяє робити? Хтось змінює подобу, хтось маніпулює людьми, хтось кидається згустками енергії, хтось управляє стихіями — це ніяк не обґрунтовано, не розписано, а персонажі сприймають це різноманіття як банальний факт. То створення заклинання висмоктує всі сили і закінчується майже комою, то відбувається дуель магів і герой майже не втомлюється. І в принципі магія тут з’являється так зрідка, що можна на пальцях полічити.

    3. Не розкриті противники головних героїв і Імперії. На півночі воюють з Бетодом, в розмовах його називають жорстоким і поганим — але жодної сцени на підтвердження його жорстокості чи поганості. На півдні воюють з гурками, згадуються, як вони колись катували Глокту — але жодної сцени для їх “демонізації” як нації. Отже, ми маємо детально описаних негідників-протагоністів і ніяк не описаних антагоністів. Чому я маю емоційно реагувати на їх боротьбу, якщо це боротьба зла з картонкою (і автор припускає, що я по-дефолту вболіватиму за зло лише тому, що це головні герої)?
    Втім, другорядні дружні персонажі також не прописані. Учень Баяза, політики, банкіри - сидять тихо в куточку і не відсвічують. Тільки чому потім автор намагається зробити неочікувані повороти навколо цих персонажів, якщо фактично нема навколо чого обертатись?

    Проведу аналогію. У мене було враження, що я роздивляють картину, де люди на передньому плані зображені гіперреалістично, але пейзаж навколо них — наче діти помалякали. З кожною хвилиною я очікувала, що нам таки промалюють тло, а натомість отримувала додаткові деталі до портретів. А пейзаж навколо так і залишився кількома умовними лініями. Це жахливо відволікало від оповіді і заважало насолоджуватись.
  •  
    Початок трилогії
    Хоча й не зовсім правильно порівнювати щось або когось з Толкіном і його Володарем перснів, адже це просто початок всього фентезі, але я б хотіла порівняти Джо Аберкромбі та його серію Перший закон із Володарем перснів. Це теж епічне фентезі, це теж ґрунтовна серія, цілий світ зі своїми расами, історією та географією. Ця книга є першою в трилогії і цим все сказано. Подій тут, як на мене, трішки замало. Тут більше розповідається про світ, про те, хто тут живе, хто з ким воює. Ми знайомимось з персонажами, з їхніми непростими долями, у кого яка репутація і хто там кого вбив у минулому. І вся книга - це суцільне передчуття війни. Тобто, світ ще мирний, ще все наче добре, але в повітрі вже літає якась тривога, якесь очікування чогось лихого. Наші герої одними з перших розуміють, що йде війна. З одного боку, світ цей дуже класичний для фентезі, а з іншого боку, автор і додає достатню кількість своїх унікальних особливостей. Наприклад, тут є ворожа людям раса шанка. Це мене зацікавило, бо більше ніде я такого не зустрічала. До різних там ельфів, гоблінів чи фейрі я вже звикла, а це щось цікавеньке. Книжечка величенька, але не затягнута, нічого ніде не провисає, сюжет мені сподобався. Все ок, йду читати наступну частину.
  •  
    Неймовірно створений світ
    Знайомство із Джо Аберкромбі в мене почалося саме з цієї книги, і коли я її купувала, не була впевнена, чи взагалі сподобається. Але вийшло так, що я залишилась приємно здивована. Аберкромбі власноруч витворив чудовий світ, у якому ми познайомимося із несхожими одне на одного, контрасними персонажами, які разом з тим надзвичайно прекрасно гармонують. Група таких різних людей вирушають у небезпечну подорож, долі, які, як здається, ніколи не мали перетнутися, перетинаються. Світ Аберкромбі сповнений магії, небезпеки та загадкових залишків древнього, невідомого світу. І місце це населена не менш цікавими персонажами - загадковий північанин, могутній маг, жінка-воїтелька із запальним характером, жахливо-харизматичний інквізитор, і це лише невелика частина списку. Стосунки між персонажами розвиваються логічно, без поспіху та поступово, за чим надзвичайно цікаво спостерігати. Аберкромбі, як уже було сказано, створював власний світ, але він вийшов неймовірно схожим на нашу з вами реальність. Автор зумів показати все так, як ж насправді - без прикрас, але й без применшення.
 
Характеристики На лезі клинка
Автор
Джо Аберкромбі
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2006
Перекладач
Максим Бакалов
Кількість сторінок
672
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-12-5130-4
Вага
510 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Англії, Австралії та Нової Зеландії
Література за періодами
Сучасна література
 

Про автора На лезі клинка