Я читаю вже не перш історію про мумі-тролів і щоразу залишаюся в абсолютному захваті від їхніх перепитій. Кожна історія настільки тепла, добра та щира, що мені як дорослій людині хочеться зануритися в їхні пригоди з головою. Варто лише згадати їхні традиції, посиденьки за кавою, повагу одне до одного і серце розтає. Сам світ мумі-тролів здається чимось нереальним. Фантастичні істоти, котрі завжди оптимістичні, не засмучуються через будь-які негаразди і завжди знаходять вихід з усіх ситуацій. попри те, що книга розрахована на дитячу авдиторію, тут є багато чого, на що варто звернути увагу і дорослим. По-перше, вони не сваряться, вони завжди стараються одне для одного і вміють домовлятися. По-друге, вони завжди щасливі, бо вміють шукати позитив навіть у найгіршій ситуації. головне, що вони разом і сім'я не роз'єднується. також, вони дуже гостинні та добрі. зажди раді гостям та ладні надати нічліг будь-кому навіть якщо доведеться ділити один бутерброд на всіх. Вони не жадібні і не злі, допомагають у скрутну ситуацію і людям варто брати приклад із цих створінь.

Цикл розповідей про родину мумі-тролів та їхніх друзів уже давно став класикою дитячої літератури. Колись в дитинстві я читала їх сама і була в захваті від цих історій. Тепер перечитую їх з дитиною і розумію, що уже по-іншому їх сприймаю, більш критично. Напевно, в сучасній літературі є безліч творів, які здаються доречнішими для сучасних дітей, а книги про маленьких мумі-тролів уже дещо застаріли, особливо з такими рекомендаціями, як от ,,ніщо не може бути шкідливим, якщо приносить задоволення,, . Книга складається з трьох невеличких епізодів про життя казкової родини. В першій - Мумі-тато пише мемуари, в яких описує своє дитинство та пригоди, що передували оселенню цих кумедних створінь у Долині Мумі-Тролів. Друга історія - більш динамічна. Тут Долину і будиночок, в якому проживала родина, затопило настільки, що мумі-тролі, мюмлі, гемулі та інші створіння змушені були покинути рідні місця та шукати прихисток деінде. Остання історія розповідає про події, які відбуваються в Долині взимку, коли вся родина залягає в зимову сплячку. Це історії про дружбу та взаємодопомогу.

Мумі-тролі - це точна не та книжка, яку потрібно рекламувати. Її потрібно ЧИТАТИ і дітям, і дорослим, а ще краще разом. Ці маленькі звірятка уже давно стали класикою дитячої літератури. Я не хочу розповідати про сюжет, але зупинюся на кількох моментах, які мене вразили, деякі приємно, а деякі зовсім ні. Почну з негативу. Паління! І тут мене шокував зовсім не факт куріння дорослого Мумі-тата. Хоч-не-хоч, а діти щодня бачать курців, деякі живуть в родинах, де є курці, але той момент, де паління описується як НЕшкідливе для здоров'я, мене просто збісив. Навіть з вуст Мумі-мами (!!!) звучить фраза, що куріння не завдає жодної шкоди здоров'ю, навіть зуби не жовтіють! В цей момент я хотіла викинути книгу і більше не читати її дітям, але... фрази прозвучали і треба було розрулити ситуацію. Довелося проговорити з дітьми про шкоду паління, згадати про зуби, неприємний запах, кашель курця та ін. Отож, повість "Мемуари Тата Мумі-троля" я не можу рекомендувати!!! Слів із пісні не викинеш, (а дуже хотілось би!!!) а от ті кілька речень зіпсували прекрасні враження від 170 сторінок... Повість "Небезпечне літо" приємно порадувала ознайомленням з театром. Дуже незвичайно описано внутрішнє облаштування сцени, реквізитів, костюмерної, а ще цікаво обіграно написання сценарію, розподіл ролей, репетиції, малювання афіші і навіть продаж квитків. Моя старша донечка займається в театральному гуртку, тож їй було цікаво і близько. "Зима-чарівниця" - надзвичайно лірична. Ми читали її в очікуванні першого снігу, практично відчували той запах, мріяли про кригу і снігові завали, їли мандарини... І тут бац - смерть! Це трохи налякало 7-річного сина, але мені подобається, як скандинави легко говорять з дітьми на цю тему. У нашій родині ми її вже неодноразово обговорювали, але до смерті ніколи не буваєш готовим, тож поки читаємо і проговорюємо... Загальні враження від книги - двоякі. Від крайнього розчарування до захоплення! Тож вирішуйте самі - готові ви таке читати чи ні. А я тепер у роздумах, що ж там у 3 томі? Які підводні камені? Чи готова я до них???