Книга включає фрагменти монографій І. І. Гаріна: «Що таке наука», «Ньютон», «Дарвін», «Ейнштейн» і «Фрейд». Читач може познайомитися з сучасними уявленнями про еволюцію знання, про історичність і парадигмальні наукові істини, а також простежити творіння батьками науки різних систем світобачення. Велику увагу приділено особистостям творців науки і проблемам продуктивності їхнього мислення. Знання екзистенційне: воно забарвлене в кольори особистості людини науки. Відкритість буття тут не менш важлива, ніж людські якості Ньютона, Дарвіна, Ейнштейна або Фрейда. Ейнштейн бачив в науці прагнення втекти від буденного життя з його болісною жорстокістю і невтішною порожнечею. Це - ідеалізація можливостей науки, яка більше «долучає» до реального життя, ніж «відвертає» від нього. Автор показав, що людське знання є не кумулятивним накопиченням «вічних істин», а драматичним процесом боротьби ідей, зміни парадигм або «дослідницьких програм». Знання історичне, а сама наука - «історія народження, життя і загибелі дослідних програм». Наука людяна не тільки по причині якостей її діячів, вона людяна в силу суб'єктивності, конвенціальності, парадигмальної інтерпретації, боротьби ідей.