Море-океан
Паперова книга | Код товару 688853
Yakaboo 4/5
Автор
Алеcсандро Барікко
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
110x160 мм
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Море-океан

   Багатогранний твір – водночас пригодницький роман, поема в прозі, філософська притча і навіть трилер. Найкрасивіший роман сучасної італійської літератури. Морське узбережжя – не земля і не море, місце, якого ніби не існує… Самотній готель на березі моря-океану, де господарюють лише діти… Хто вони – красуня Діра з постарілими очима, Дуд, Дітц, Дол, які навіюють сни? Яких втомлених, зачудованих гостей покличе доля сюди? Те, що трапиться, буде жахіттям, та поки – двоє у пітьмі й поцілунки…

Характеристики
Автор
Алеcсандро Барікко
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
110x160 мм
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Море-океан... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Промовиста реклама на останній сторінці ,,Найкрасивіший роман сучасної італійської літератури" впіймала мене ,,на гачок". Я вивчаю італійську мову, тому вирішила спочатку ознайомитися з українським перекладом, а вже згодом насолоджуватися мелодійністю оригіналу, неодмінно читаючи вголос.

    Красива, цупка обкладинка, зручний формат і незвичний, блакитної барви шрифт неначе й справді занурюють читача у море-океан... Створюється досить цікава атмосфера під час читання: спочатку нерозуміння, потім намагання знайти якусь логіку та сенс, врешті, заспокоєння і віддача себе просто пливти за течією речень. Не надто вдумуючись та аналізуючи. Вбираючи окремі фрази. Насолоджуючись неспішністю. Бо даний жанр чтива дуже складно, на мою думку, якось конкретно охарактеризувати. Такий собі мікс, де кожен читач, очевидно, сам визначає провідну тему, більше покладаючись на враження, емоції та відчуття. Такий собі потік свідомості, запропонований Алессандро Барікко.

    Отож, на березі моря-океану існує-не існує маленький готель ,,Альмаєр", яким управляють діти. В ньому перебуває восьмеро пожильців, у кожного своя історія і своя дивакуватість. Наприклад, художник, який малює морською водою, чи вчений, що пише листи-освідчення в коханні жінці, яку він ще не зустрів...

    Даний твір рекомендувати прочитати кожному важко. Він може видатися нудним, беззмістовним або, навпаки, шедеврально-геніальним. Такі твори мають свого читача і, без сумніву, впливають на творення сучасної літератури. І мені ,,Море-океан" сподобався.
  •  
    Хто не любить Море? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    У Барікко абсолютно особливий, свій стиль мови, манера викладу подій, велика кількість невиразних, недомовлених діалогів, маса вигуків і відсилань на щось таке, що знають співрозмовники і про що не відають читачі, філософські вставки... в результаті мозаїка заповнюється неохоче, фрагменти встають на відведені для них місця зовсім неоднозначно і деколи тягне перемістити їх кудись в інше місце.
    Роман важкуватий з найперших рядків. Але якщо не відступати і продовжувати йти крізь цю товщу каламутної води, можна дістатися до кристально чистої серцевини - задуму, підводної річки, від якої струмочками випливають образи героїв і різноманітні сюжетні лінії.
    Барікко не пише текст, він малює нам роман-картину, тільки замість пензля використовує слова. І як він це робить! Кожне речення, кожен абзац, немов мазки пензля то злегка торкаючись полотна, то завдаючи грубі і рвані штрихи. А які фарби він змішує в своїй палітрі!
    Читати цей твір, немов дуже довго розглядати картини великих італійських живописців, довго і не завжди вдивляючись в деталі, а віддаючи перевагу спільним планом, ніби занурюючись в те, що відбувається там, на полотні, коли кордони стираються, а очі перестають бачити що-небудь навколо за межами рамки.
    Мова Барикко цікава і красива. Але часом потрібно терпіння. А після прочитання виникає питання, а не ведемо ми себе зараз так, як мешканці готелю?
Купити - Море-океан
Море-океан
65 грн
Немає в наявності
 

Рецензії Море-океан

  •  
    Море-океан... 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Промовиста реклама на останній сторінці ,,Найкрасивіший роман сучасної італійської літератури" впіймала мене ,,на гачок". Я вивчаю італійську мову, тому вирішила спочатку ознайомитися з українським перекладом, а вже згодом насолоджуватися мелодійністю оригіналу, неодмінно читаючи вголос.

    Красива, цупка обкладинка, зручний формат і незвичний, блакитної барви шрифт неначе й справді занурюють читача у море-океан... Створюється досить цікава атмосфера під час читання: спочатку нерозуміння, потім намагання знайти якусь логіку та сенс, врешті, заспокоєння і віддача себе просто пливти за течією речень. Не надто вдумуючись та аналізуючи. Вбираючи окремі фрази. Насолоджуючись неспішністю. Бо даний жанр чтива дуже складно, на мою думку, якось конкретно охарактеризувати. Такий собі мікс, де кожен читач, очевидно, сам визначає провідну тему, більше покладаючись на враження, емоції та відчуття. Такий собі потік свідомості, запропонований Алессандро Барікко.

    Отож, на березі моря-океану існує-не існує маленький готель ,,Альмаєр", яким управляють діти. В ньому перебуває восьмеро пожильців, у кожного своя історія і своя дивакуватість. Наприклад, художник, який малює морською водою, чи вчений, що пише листи-освідчення в коханні жінці, яку він ще не зустрів...

    Даний твір рекомендувати прочитати кожному важко. Він може видатися нудним, беззмістовним або, навпаки, шедеврально-геніальним. Такі твори мають свого читача і, без сумніву, впливають на творення сучасної літератури. І мені ,,Море-океан" сподобався.
  •  
    Хто не любить Море? 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    У Барікко абсолютно особливий, свій стиль мови, манера викладу подій, велика кількість невиразних, недомовлених діалогів, маса вигуків і відсилань на щось таке, що знають співрозмовники і про що не відають читачі, філософські вставки... в результаті мозаїка заповнюється неохоче, фрагменти встають на відведені для них місця зовсім неоднозначно і деколи тягне перемістити їх кудись в інше місце.
    Роман важкуватий з найперших рядків. Але якщо не відступати і продовжувати йти крізь цю товщу каламутної води, можна дістатися до кристально чистої серцевини - задуму, підводної річки, від якої струмочками випливають образи героїв і різноманітні сюжетні лінії.
    Барікко не пише текст, він малює нам роман-картину, тільки замість пензля використовує слова. І як він це робить! Кожне речення, кожен абзац, немов мазки пензля то злегка торкаючись полотна, то завдаючи грубі і рвані штрихи. А які фарби він змішує в своїй палітрі!
    Читати цей твір, немов дуже довго розглядати картини великих італійських живописців, довго і не завжди вдивляючись в деталі, а віддаючи перевагу спільним планом, ніби занурюючись в те, що відбувається там, на полотні, коли кордони стираються, а очі перестають бачити що-небудь навколо за межами рамки.
    Мова Барикко цікава і красива. Але часом потрібно терпіння. А після прочитання виникає питання, а не ведемо ми себе зараз так, як мешканці готелю?
  •  
    Магія під палітуркою 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    «Море-океан» – книжка-любов, де текст здається не просто друкованими символами на папері, а дійсно чимось більшим. Магією. Магічною історією.

    «Море-океан» – магічна історія, де головний герой, звісно, що море, а одна з головних декорацій – одинокий готель Альмаєр на морському узбережжі. У готелі всім заправляють діти: адміністраторка – 10-річна дівчинка Діра, три хлопці Дол, Діц та Дуд, а ще одна безіменна, але дуже красива дівчинка. Гості готелю – не менш дивна компанія. Професор, який намагається створити Енциклопедію природних меж; художник, який день і ніч пише море морською водою на білому полотні; жінка у вигнанні, яку чоловік відправив лікуватися від зради; загадковий Адамс з трагічним минулим; падре, який пише власний збірник молитов і молода дівчина, яку відправили до моря – вилікуватися або померти.

    На перший погляд може здатися, що гості готелю – випадкові подорожні. Алеcсандро Барікко хитрить і розповідає історію кожного з них, щоб це відчуття посилити, але потім… Потім він майстерно переплітає всі лінії в єдине прекрасне мереживо.

    Автор грається зі стилями та жанрами, що надає історії унікальності. Це причта? Любовна історія? Трилер чи детектив? А, можливо, горор? Я не знаю. «Море-океан» – це все й нічого, це МОРЕ.
  •  
    А как ты можешь назвать море?
    "Море-океан" - необычная книга. Прочитала и остался интересный след, по которому хочется возвращаться снова и снова.
    Но сначала хотелось закрыть после первых 10 страниц и забыть. Так как не было ничего понятного, имена замысловатые, цепь событий потеряна, игра слов и шрифта (а шрифт то голубой). Но благодаря третьей части книги, я влюбилась во всю историю, от а до я. Третья книга как будто раскрывает всю суть размышлений и диалогов между странными героями книги. Ты просто не можешь остаться равнодушным. Другими глазами смотришь на море. А оно ведь просто красота синевы, легкие волны-барашки и тихий прибой, в нем вся жизнь. В нем подводные камни и рифы, мель и грозные жители, тайные силы, в нем бури и потери, в нем смерть. И как же не бояться, как же узнать где его начало и коней? Как излечиться морем?
    Алессандро Барикко - итальянский современный писатель и его история удивляет. По отзывам, если сразу не полюбишь, то отношения с его книгами не сложатся. Я пересилила себя и дочитала до конца и не пожалела. В общем и целом книга в духе моря, с порывистым ветром, но одновременно с умиротворением. "Море-Океан" - книга на любителя и не каждому удастся дочитать, уразуметь смысл прочитанного и влюбиться.
  •  
    Море почутів та думок
    Читаючи роман «Море – Океан», здається, що на якій би сторінці не зупинився, то зажди є згадка про море, таке солоне, багате на морські хвилі та часом навіть жорстоке. Дехто з героїв хоче дізнатися де у моря очі, дехто – вивчає межу моря, дехто хоче зцілитися за допомогою моря, дехто - його підкорити, а дехто просто милується ним. Але даний роман зовсім не про солону воду, досконало рівний горизонт, піщинки піску, якими укритий весь берег, роман про почуття, людські долі, про життя та смерть загалом.

    Роман поділений на три частини, а саме:
    Книга перша. Готель «Альмаєр».
    Книга друга. Морське черево.
    Книга третя. Пісні повернення.

    Починаючи читати книгу, одразу можна не зрозуміти що до чого, але з кожною прочитаною сторінкою пазл цієї історії поступово складається.
    В частині першій йдеться про різні долі різних людей. Плассон – художник, який малює море морем. Енн Деверіа – жінка у бузковій накидці, яку відправив чоловік у готель «Альмаєр», що біля самісінького моря, для того, щоб вона забула свого коханця. Барон Кервол, який любить сою дочку більше всього на світі та хоче її зцілити за допомогою моря. Елізвін – донька барона Кервола. Отче Плюшо – службовець Бога, що довгий час супроводжує Елізвін та піклується про неї. Професор Бартблум, який вивчає межі та знає де закінчується море, а також мріє зустріти ту єдину, котру покохає. Адмірал Ланге, якому доручено було розподіляти розповіді сп'янілих моряків-мрійників та справжні події, які відбулись у морській подорожі. Адамс, він же Тома, один із найсильніших чоловіків роману та він мав непросту долю, адже він жив з думками про помсту. Дуд, Дітц, Дол – хлопчики, які були в готелі «Альмаєр» та Діра – дівчинка десяти років, що буда на рецепції (якщо можна її так назвати).

    У головних героїв роману настільки різні історії життя, що важко уявити, що цих людей може щось поєднувати, але все ж таки їх поєднував готель «Альмаєр», куди вони потрапили задля натхнення, зцілення або відпочинку від непотрібних думок.
    В частині другій розповідають про жахливу історію, про те, як море пожирає душі. Ця історія про виживання у відкритому морі, про змучені тіла, голод, жах, божевілля. Ця історія про вбивство заради виживання. Тут ми знайомимось з героєм, ім'я, якого Савін'ї, лікар Савін'ї. Він вів «війну за виживання» з Томою на одному плоті та іншими моряками.

    Частина третя – це своєрідна відповідь на всі запитання читача. Адже тут розповідається, чи вдалося Плассону написати море?! Чи зустрів Бартблум ту єдину і чи віддав він їй листи, які писав на протязі довгого часу коханій, ще не знаючи її?! Чи щаслива Ен Деверіа?! Чи повернулася Елізвін до батька?! Та чи зумів помститися лікарю Савін'ї Тома, за свою кохану?!

    Прочитавши дві перших частини, можна уявити що буде у третій, кожен читач уявляє якою буде розв'язка, але Алекссандру Барікко вдасться здивувати, адже він знає, що не завжди все може закінчитися щасливим кінцем, в реальному житті можна зустріти смерть раніше із-за хвороб, можна так і не знайти ту єдину кохану, але зустріти хорошого друга, можна помститися забравши життя невинної жінки. Тому роман «Море-Океан» здається більш реалістичним, та попри опису жорстокого моря, шторму, бурі були і моменти повного штилю, були моменти, коли герої були щасливі, по-своєму щасливі.
  •  
    Море...нудьги
    Гарне видання, цікаве оформлення. Це - не єдиний плюс цього роману. Ще тут є цікава історія (точніше, історії), але про те, що вони дійсно цікаві, дізнаємося ледь не в кінці книги. Дві третини роману читач змушений пробиратися крізь нетрі слів, накопичення слів, завали слів, хвилі слів, моря-океани слів...Набридло? Отож... так само і в книзі. Признаюся відверто, іноді я читала по діагоналі, поки не добиралася до більш цікавого місця. Я знала, що має таки бути якась фішка...я читала іншу книгу автора - "Шовк", і я знала, що десь таки має вистрелити. І вистрелило...але через цю довгу і нудну підготовку до вистрілу, не сталося дива. Книга мені не зайшла. Я читала багато творів, де так само розбирала завали незрозумілих алюзій і потоку свідомості, але "Море-океан" найбільше себе не виправдала.
    Готуйтеся до того, що стиль автора дуже особливий. Він дуже любить повтори, недомовленості.
    Фантазія і закрученість сюжету - на висоті, але ж реалізація...
    А от мову можна похвалити. Дуже образна. Автор уміє в потрібному місці пошуткувати, закинути щось масне або міцне слівце.
    Перекладач також постарався, респект.
  •  
    Глибоке і магічне море
    Алессандро Барікко - це любов з першого погляду. Я абсолютно випадково натрапила на цього автора, і він одразу припав мені до душі. Тому, коли я побачила цю чудову книгу, придбала без зайвого зволікання.

    Взявши її до рук, вже вкрай важко покласти на місце. Видавництво добре попрацювало над оформленням. Міцна та дуже гарна палітурка, якісний папір та хороше внутрішнє оформлення створюють атмосферу повного погруження в роман.

    Як і інші книги Барікко, роман "Море-Океан"- це книга-мозаїка, дуже метафорична та магічна. Ми потрапляємо у світ, де не відразу можна відрізнити реальність від фантазії. Книга невеличка, вона поділена на три розділи. Герої та історії переплітаються між собою, створюючи власний неповторний світ.

    Цю книгу неможливо сприймати буквально, тут багато натяків, алюзій, метафор, образів. Якщо ви готові довіритися автору і просто пірнути в це море - ця книга для вас. Відкиньте зайві роздуми і сумніви та розгортайте скоріше! Насолоджуйтесь читанням, книгою, морем та океаном. Приємного читання!
  •  
    Океан трагізму
    Моє перше знайомство з Алессандро Барікко. Після схвальних відгуків вирішила замовити книгу "Море-океан". Проте не розумію захвату деяких читачів. Книга-притча виявилася для мене досить дивною і незрозумілою до кінця. Мова письменника мелодійна, проте траплялися надто довгі речення, іноді на 2,5 сторінки, і це було для мене досить заплутано.
    У романі багато дивних персонажів: дівчина Елізвін, яка хвора на загадкову хворобу, яку здатне вилікувати тільки море; жінка Енн Деверіа, яка зраджувала своєму чоловікові і він відправляє її до моря, щоб зцілитися; художник Плассон, який малював море морською водою і картини його були білими; професор Бартлбум, який все життя мріяв знайти кохану, писав їй листи, а коли настав час зробити вибір, так і не зміг визначитися, бігаючи за двома зайцями; Адамс, який все життя жив з прагненням помститися людині, через яку втратив кохану. Всі вони зустрічаються в не менш загадковому готелі. Незрозумілим для мене був персонаж із сьомої кімнати, який вийшов із неї в кінці роману. Письменник оспівує в романі море, проте після прочитання книги я бачу море трагічним, жорстоким, безжальним. Але я все одно рекомендую читати цю книгу, хоча б з цієї причини, що на неї зустрічаються різні відгуки: від захвату до несприйняття. Тому читайте Алессандро Барікко та робіть свої висновки.
  •  
    Не для кожного це читання 0% пользователей считают этот отзыв полезным
    Це не книга, це просто капець якийсь. Перечитувати не маю бажання, зопалу купила одразу два твори автора і можу зараз чітко, із впевненістю сказати, що Алессандро Барікко - не мій автор і читати я його більше не буду. Прочитала лише тому, що придбала книги. Якщо розповідати про сам роман, то складається таке враження, що автор просто хотів заповнити сторінки книги задля об'єму, і твір цей має якийсь певний напрямок, чи взагалі мав би бути комерцією від початку і до кінця. Ну це жах читати таке. Єдине, як і повість "Шовк", видавництво дуже гарно оформлює, і воно цим приваблює. Ось і я повелася на обкладинку, і гадаю, що через нею безліч людей і купляють її. Тому що напевно, якби воно виглядало якось страшніше, ми просто не купували б схожі романи. У цьому романі декілька героїв декілька історій всі ці герої живуть у готелі на березі, що з ними там відбувається, як вони знаходять спільну мову один з одним, про все це йдеться у книзі. І ще у кожного героя своя особиста трагедія, яка тут на березі океану набуває нового змісту.
 
Характеристики Море-океан
Автор
Алеcсандро Барікко
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2016
Кількість сторінок
320
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
110x160 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
10000
ISBN
978-617-12-1506-1
Вага
210 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Італії
Література за періодами
Сучасна література