Містер Сплітфут
Паперова книга | Код товару 868188
Yakaboo 3.7/5
Автор
Саманта Гант
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2016
Перекладач
Максим Ларченко
Кількість сторінок
384

Усе про книжку Містер Сплітфут

«Містер Сплітфут» – книга, що викликає захоплення.

Видавництво # книголав представляє новинку у серії «Полиця бестселер»  роман Саманти Гант «Містер Сплітфут», що представляє альтернативну літературу США, готичну, відверту й шокуючу.

Дія роману Саманти Гант, американської письменниці та сценаристки, розгортається на півночі штату Нью-Йорк. Дві сюжетні лінії містично переплітаються. В одній сироти Рут і Нет вдаються до спіритизму, щоби вирватися з-під опіки релігійного Батька. В іншій, тринадцять років потому, оніміла за загадкових обставин Рут несподівано з'являється в житті вагітної племінниці Кори, аби вести її пішки в невідомому напрямку… «Містер Сплітфут»  історія про шахраїв і фанатиків, байдужість і секс, матерів і метеорити. Це розповідь про болюче дорослішання у світі, де за помилки доводиться розраховуватися кров'ю, а живі бувають огиднішими за мерців.

«Ця книжка - не легке читання, а шлях, крізь який інколи треба продиратися. Втім, майстерність Саманти Гант на те заслуговує. Роман розвіює штампи про Америку як країну-мрію, звертається до традицій готики і реалізму, які посилюють одне одного, створюючи химерну оповідь, що постійно тримає читача у напрузі. Переконана, «Містер Сплітфут» сподобається українському читачеві»,  зазначає співзасновниця видавництва # книголав Світлана Павелецька.

Відгуки про книжку:

«Магічний текст… Книга динамічно долає межу між фантазією та реальністю, захоплюючи та містифікуючи. Вона тримає читача у напрузі, зберігаючи відчуття, що попереду - ще один божевільний поворот». 
Publishers Weekly

«Територія цієї книжки витравлена перехресними стежками радикальної духовності, лихого шахрайства та сексуальної експлуатації. Ви блукатимете лісами, не завжди знатимете, де знаходитеся, але точно отримаєте задоволення від цієї суміші романтики та ілюзій». 
Washington Post

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Саманта Гант
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2016
Перекладач
Максим Ларченко
Кількість сторінок
384
Рецензії
  •  
    Нова південна готика, дуже свіжі відчуття 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Багато хто чекав від цієї книги якогось Кінга, чи ще чогось такого. Я в захваті, бо нічого такого не чекав. Навпаки, налаштувався на читання чогось геть нового, сучасного, свіжого, ні на що не схожого. Книга такою і виявилась. В ній безліч цікавих доріг, які між собою переплітаються лиш в кінці, але так майстерно, що якщо ви все змогли запам'ятати з початку, то в голові складається цілковитий пазл. І не лише сюжетний, а скоріше метафізичний, зі всіх тих образів та проблем, що з них Саманта Гант і виткала свій твір.

    Дуже приємно здивований, нове покоління американських письменників - це щось, ця манера письма, цей тонкий гумор, короткі речення, ця атмосфера голої й брудної Америки, немов на моторошних знімках закинутих містечок-привидів... атмосфера, яка створена не для того, щоб покритикувати стан речей в суспільстві, а щоб занурити читача в раніше небачений світ, в темряву, в якій постійно видно світло в кінці, і хоч і не віриться, що в кінці воно те світло буде, а все ж дочитайте, не пожалкуєте. Проза не з найлегших, з багатьма культурними референсами, від Карла Сагана до Блек Саббату. Майстерно, рекомендую. Більше б таких книжок на українському ринку.
  •  
    Дивний світ Саманти Гант 85% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книжка, яка сильно виділяється з того, що я вже читала у видавництва Книголав. Вона точно не на широке коло, але має безліч плюсів для тих, хто цінує нетривіальну літературу. Містер Сплітфут цілком в традиції гіперреалістичної американської літератури. Тут нема насилля, крові чи сексу, але вміння авторки завуалювати їхню присутність настільки круте, що, так, якоїсь мити тобі стає гидко, соромно чи просто незручно, бо ти проти волі стаєш свідком якихось дуже інтимних подій. Інтимних – у сенсі особистісних. Отже, Рут і Нет живуть у притулку для дітей зі складних родин. Його очолює старий алкоголік, який готує дітей до кінця світу. Його релігія – це гроші, дармова праця вихованців і відчуття власної вищості над ними. Щоб втекти звідти, Рут і Нет вигадають цікавий спосіб заробити – вони проводять спіритичні сеанси. Дуже скоро слава про їхні здібності ширяться, у них з’являється агент, незалежність і навіть власна оселя. Але історія Рут і Нет не матиме доброго фіналу, бо Саманті Гант не йдеться про американську мрію, письменниці хочеться оголити проблеми, що є універсальними. Дорослішання, кохання, стосунки з матір’ю, які визначають наше подальше життя, - все це зустрічається на сторінках Містера Сплітфута. У романі є друга сюжетна лінія. В ній чомусь мовчазна Рут вестиме свою вагітну племінницю таємним шляхом, який відкриє безліч таємниць… Важко визначити жанр цієї прози, але вона точно не нудна.
Купити - Містер Сплітфут
Містер Сплітфут

Звичайна ціна: 250 грн

Спеціальна ціна: 86 грн

Є в наявності
 

Рецензії Містер Сплітфут

3.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Нова південна готика, дуже свіжі відчуття 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Багато хто чекав від цієї книги якогось Кінга, чи ще чогось такого. Я в захваті, бо нічого такого не чекав. Навпаки, налаштувався на читання чогось геть нового, сучасного, свіжого, ні на що не схожого. Книга такою і виявилась. В ній безліч цікавих доріг, які між собою переплітаються лиш в кінці, але так майстерно, що якщо ви все змогли запам'ятати з початку, то в голові складається цілковитий пазл. І не лише сюжетний, а скоріше метафізичний, зі всіх тих образів та проблем, що з них Саманта Гант і виткала свій твір.

    Дуже приємно здивований, нове покоління американських письменників - це щось, ця манера письма, цей тонкий гумор, короткі речення, ця атмосфера голої й брудної Америки, немов на моторошних знімках закинутих містечок-привидів... атмосфера, яка створена не для того, щоб покритикувати стан речей в суспільстві, а щоб занурити читача в раніше небачений світ, в темряву, в якій постійно видно світло в кінці, і хоч і не віриться, що в кінці воно те світло буде, а все ж дочитайте, не пожалкуєте. Проза не з найлегших, з багатьма культурними референсами, від Карла Сагана до Блек Саббату. Майстерно, рекомендую. Більше б таких книжок на українському ринку.
  •  
    Дивний світ Саманти Гант 85% користувачів вважають цей відгук корисним
    Книжка, яка сильно виділяється з того, що я вже читала у видавництва Книголав. Вона точно не на широке коло, але має безліч плюсів для тих, хто цінує нетривіальну літературу. Містер Сплітфут цілком в традиції гіперреалістичної американської літератури. Тут нема насилля, крові чи сексу, але вміння авторки завуалювати їхню присутність настільки круте, що, так, якоїсь мити тобі стає гидко, соромно чи просто незручно, бо ти проти волі стаєш свідком якихось дуже інтимних подій. Інтимних – у сенсі особистісних. Отже, Рут і Нет живуть у притулку для дітей зі складних родин. Його очолює старий алкоголік, який готує дітей до кінця світу. Його релігія – це гроші, дармова праця вихованців і відчуття власної вищості над ними. Щоб втекти звідти, Рут і Нет вигадають цікавий спосіб заробити – вони проводять спіритичні сеанси. Дуже скоро слава про їхні здібності ширяться, у них з’являється агент, незалежність і навіть власна оселя. Але історія Рут і Нет не матиме доброго фіналу, бо Саманті Гант не йдеться про американську мрію, письменниці хочеться оголити проблеми, що є універсальними. Дорослішання, кохання, стосунки з матір’ю, які визначають наше подальше життя, - все це зустрічається на сторінках Містера Сплітфута. У романі є друга сюжетна лінія. В ній чомусь мовчазна Рут вестиме свою вагітну племінницю таємним шляхом, який відкриє безліч таємниць… Важко визначити жанр цієї прози, але вона точно не нудна.
  •  
    Неочікувано і вражаюче 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Це книжка, яка точно вам запам'ятається. Я придбала її дуже інтуїтивно, сподобалася обкладинка. Я очікувала якось трилера зі звичним сюжетом та розкриттям особи вбивці наприкінці. Але тут все зовсім не так. Я досі не визначилася, до якого жанру віднести цей роман Саманти Гант. Це текст, в якому ідеально переплітається реалістичність несправедливого сучасного світу та його містичне підґрунтя.
    В центрі роману дві сюжетні лінії, розділені чотирнадцятьма роками. З одного боку маємо Рут та Нета - сиріт з дуже дивного сектанського будинку сімейного типу, де всі діти - з вадами чи то фізичними, та здебільшого моральними. Всі вони - покинуті батьками та друзями, шукають розради там, де можуть. Рут і Нет гнітяться під тиском свого Батька і шукають всі законні та не дуже способи втекти з-під його впливу. За чотирнадцять років від них нас знайомлять з племінницею Рут - Корою. Вона - вагітна та самотня, раптово зустрічає давно забуту тітку. Яка в мовчазній та містичній подорожі веде її крізь країну та відкриває сутність багатьох речей.
    І до кінця читачу не пояснюють, що ж таки сталося за ці чотирнадцять років, що так розділило персонажів. Відповідь ховається ледь не в останніх кількох рядках - це змушує триматися за книгу до останнього, не відпускати та не покидати читання.
    Особливо хочеться відзначити переклад. Дуже легко читається, буквально "ковтаєш" сторінку за сторінкою. Мова всіх персонажів дуже жива та яскрава, у кожного є свої особливості.
    Ця книжка сподобається всім, хто втомився від тривіальних та передбачуваних сюжетів, яких зараз так багато в книгарнях, та які сильно не відрізняються між собою. Він вирізняється та запам'ятовується. Дякую Книголаву за чергову якісну художню книжку, таких потрібно ще більше.
  •  
    Унікально і специфічно 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Декілька років тому я вперше запримітила цю книгу на книжковому прилавку: обкладинка і опис мене заінтригували, однак я все відтягувала з її покупкою і прочитанням - та дарма. Лукавити не буду, я була дещо збентежена і, либонь, розчарована, читаючи її. Можливо мені не вдалось вловити суть, яку авторка хотіла донести, можливо мені не імпонували персонажі і тому я байдуже ставилась до розвитку подій у книзі, можливо я просто не та, для кого написаний цей твір, хтозна. З впевненістю можу сказати, що "Містер Сплітфут" для особливої аудиторії, яка здатна його осмислити і оцінити як слід.
    «Ця книжка – не легке читання, а шлях, крізь який інколи треба продиратися." - що ж, мабуть, мені не вдалось продертися крізь цей шлях. Я все чекала, що дія роману почне жвавіше розвиватись, однак навіть під час кульмінації не настав той момент, коли я зазвичай кажу собі подумки "Вав". Та попри все, книга варта прочитання - вона оповита містичним сюжетом, перетином минулого і теперішнього. Гадаю, добре, що я таки взялась за її прочитання, адже "Містер Сплітфут" нестандартна книга. Стиль її написання винятковий, не схожий на ті, які мені доводилось прочитати. Для мене це був своєрідний вихід із зони книжкового комфорту (якщо так можна це назвати). Та все ж - книга залишила по собі післясмак загадковості, унікальності та неоднозначності.
  •  
    Незвично, але цікаво 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Містер Сплітфут" Саманти Гант - це далеко не жахи Стівена Кінга чи трилер Агати Крісті, а особлива містика (я б навіть сказала готично-специфічно-релігійна містика), від якої не можеш відірватись. Як кажуть:"Нічого не зрозуміло, але дуже інтересно".

    Сюжет "Містера Сплітфута" поділений на 2 часові лінії - минуле (в якому йдеться про Рут, її сестру Нета (так-так, саме сестра Нет) і їхні неймовірні пригоди, які переплітаються з містикою і моментами огидою) і теперішнє - Кора, що є вагітною родичкою Рут (ця частина так же чудово тримає інтригу, як розповідь про минуле).
    Кожен персонаж - це особлива людина, яка несе за собою певну історію. Особливо мене вразила історія Рут і Нета. Від неї просто волосся стає дибки. В кожен момент з ними може статись дещо особливе, а в тебе подих перехоплює лише від згадки про містера Бела і безносого очільника секти. Також цікаво спостерігати за думками Кори, яка веде розповідь від свого імені. Особливого шарму додає гумор, що є присутнім у цій книзі

    Особисто я задоволена тим часом, який не згаяла під час прочитання "Містера Сплітфута". Щиро рекомендую тим, хто цікавиться містикою, але не готовий братись до чогось дуже серйозного. 4/5
  •  
    Оригінальний сюжет
    Не можу не сказати, що ця книга тримала мене в дивному стані та передчутті, чим все закінчиться аж до останньої сторінки. І це зовсім не схоже на те, що ви коли-небудь читали.
    Я люблю детективи та містичні історії. Тому одразу схопилася в анотації за ці слова. Але в ній більше містичного та невідомого, ніж детективного. Та це не робить роман гіршим, він стає більш непередбачуваним та цікавим. В книзі ми бачимо дві сюжетні лінії: минуле та сьогодення. В минулому підлітки Рут і Нет живуть в дивному домі, більше схожому на будинок для сиріт з сектантським нахилом. Нет бачить видіння, і наче спілкується із душами мертвих через загадкового Містера Сплітфута. Тому діти, щоб мати хоч якісь додаткові гроші та не залежати від Батька, який має їх за безкоштовну робочу силу, вдаються до спіритичних сеансів. В сьогоденні ми знайомимося із вагітною племінницею Рут, яка дивним чином зустрічається із своєю тіткою, яку всі вважали померлою чи зниклою. Рут не говорить, але має певну мету відвести кудись Кору. І Кора протягом всієї вагітності мандрує за своєю тіткою в невідому для неї напрямку, але відчуваючи жгучу необхідність дійти до кінця. Ці дві сюжетні лінії так тісно, проте органічно переплітаються у романі, що іноді не встигаєш перемикатися.
    Для мене особисто, «Містер Сплітфут» - це книга, яка тримала інтригу до самої останньої сторінки. Дочитавши до кінця, я, навіть, розгубилася. Мені хотілося феєричного та передбачуваного позитивного розвитку подій в останніх главах, але феєрії не відбулося. Замість неї я побачила настільки неочікуваний кінець, що ще довго його «переварювала».
    Книга варта того, щоб її прочитати та мати свою думку на подібний жанр розповіді.
  •  
    Не для загалу
    Такий сумбур залишився після прочитання "Містер Сплітфут". Захват? Не скажу, скоріше знизування плечима. І не можна віднести цей роман до бездарних. Просто інший, манера письма незвична: короткі речення, моментами логічно не пов'язані, не витікають одне з одного. І присутній трохи чорнуватий гумор, що придає отієї ще більшої перчинки твору. Дивні і герої в романі, здається несповна розуму. Мабуть, цією незвичністю він приваблює.

    Як сказано в анотації у романі дві містичні сюжетні лінії, які переплітаються і сходяться до фіналу в єдине. Варто слідкувати уважно за розвитком подій, бо вони як пазлики складаються в картину. Ще дуже багато в романі оголеності отого всього негарного, неприємного, якесь враження чорноти життя лишилось.

    Щодо назви, то містер Сплітфут (він приходить на початку спіритичного сеансу, не проґавте цей момент!) в мене проасоціювався з вигадкою, як і все що відбувається в романі, якось нереально.
    Не шкодую, що прочитала даний роман, хоча витратила на нього трохи більше часу, ніж зазвичай. При тому, дякуючи видавництву #книголав, мала можливість придбати книгу в знижці.

    Читати раджу всім спокушеним літературою, "Містер Сплітфут" має бути у вашій скарбничці прочитаного.
  •  
    Альтернативна "Сім'я Менсона"
    Те, що я оцінила цю книгу на три зірки замість двох або й менше, вона зрештою завдячує тим, що я ще з самого початку не чекала від неї абсолютно нічого, тим паче з анотації майже неможливо точно вхопити сюжет. Немає схожості зі стилем якого-небудь письменника, нема вишуканості і вже точно промовистих образів, яких відразу закарбовуєш у пам'ять надовго - власне, через це мені здалося, що це дебютний роман. Утім, "Містер Сплітфут" все ж таки має кілька родзинок, які варто виколупати назовні, наче з тіста.
    Передусім, найприскіпливіші поборники толерантності не зможуть докорити Саманті Гант: всі герої книги мають, окрім пошарпаних душ (так, як і люблять сучасні читачі-любителі так званого "скла"), і пошарпані тіла - через примху природи або власних батьків. Авжеж - хто сказав, що герої книг обов'язково повинні мати модельну зовнішність? Тоді люди взагалі не відчуватимуть себе на одній хвилі з героями... Тож перше, за що варто похвалити письменницю - влучне і напрочуд незвичне виписування образів: сестра, яка насправді брат, мормони, але направду не вони, і секта з віруваннями в метеорити і співака часів гіпі.
    Також у письменниці просто чудово виходить зобразити цей незвичайний психологічний стан, коли ти віриш людині, навіть коли бачиш, що перед тобою шахрай, бо іншого вибору в тебе немає. Мабуть, таки добре, що Саманта вибрала саме секту, аби описати це явище: фанатичне поклоніння богові, або конкретній людині насправді має до огидного багато спільних рис, і авторка не боїться про це заявити. Так само, як не боїться зобразити вагітну жінку, що мандрує поміж штатами за привидом пішки - важко уявити, скільки феміністських заяв може спричинити цей роман, але саме через таку гидку та гостру, нічим не прикрашену картину він і притягує увагу.
    До речі, стосовно привидів. Тут я простежую певну недосказаність історії: не пояснюється достеменно, чи вмів Нет розмовляти з мертвими - надто майстерно текст плутає читача. Здавалося б, містичний трилер - але замало динаміки й напруги, детектив - але не дуже добре розкритий злочин. Змішаний жанр, який я особисто порівняла б із недоробленим документальним файлом про життя родини-комуни Чарльза Менсона, хоча ті й сповідували геть іншу віру.
  •  
    Не триллер и не ужасы - черт-те что 45% користувачів вважають цей відгук корисним
    Разочарована книгой. Хотела почитать готику со смыслом (как и заявлено в описании), но «Мистер Сплитфут» - не из этой категории. Эта книга не устрашающая и не интеллектуальная, не жуткая… и это не криминал. Она просто мерзкая. Ощущения после прочтения соответствующие, несмотря на вроде бы мудреный финал «со смыслом». (не буду спойлерить) Если коротко - никакой готики в «Сплитфуте» нет и в помине. Центральной темой романа выбрана жизнь детей в секте. Ничего страшного и жуткого. Тема религии не раскрыта – Саманта, скорее, поднимает проблему взросления приемных детей без родителей, но и этот аспект в романе остался в зачаточном состоянии. Примечательно: все герои – в разной степени тупые люди, которые не понимают, что делают и что происходит с их телами, сознанием и этим миром. Может, это толстый намек Саманты Гант на тупость современного запада? Резюмирую, «Мистер Сплитфут» - неплохенький выбор для любителей «мяса» и гнильцы, но для ужасов, опять-таки, сюжет слишком вялый... Я чуть не уснула. Не буду перечитывать. И срочно доза качественного хоррора внутривенно! Кинга, например.
    Единица - за потраченное на сие чтиво драгоценное время.
  •  
    багато упущених моментів, не знаю, чи заслуговує уваги така книга 33% користувачів вважають цей відгук корисним
    Начитавшись позитивних відгуків на «амазоні» я очікувала прочитати якусь унікальну історію. Мені здавалося, це буде щось метафоричне, якийсь пост-апокаліптичний жах. Щось, що захопило б так, як «Остання зима» Єна Уайта (обкладинка, власне, мені нагадала цю книгу). Але замість того я навіть не зрозуміла, назву книги, чому "Містер Сплітфут" - це "роздвоєна нога"? "Книголав", поясніть, будь ласка? Може, щось упущено в перекладі?
    В цьому романі є дві паралельних сюжетних лінії - сиріт-друзів, які живуть у секті з прийомними шизанутими батьками і самі трохи сходять з глузду, бо так виховуються і дорослої племінниці однієї героїні, яка приходить до неї як привід. Дочитавши до кінця, з’являється думка - чому вона не зробила цього раніше? це, як і багато іншого, залишається незрозуміле, і мені здалося, що це не авторський задум, а просто погано прописаний сюжет.
    Але до всіх цих подій одночасно відбувається багато речей: хтось з героїв одружується, хтось вагітніє, хтось продає своїх близьких за гроші. Читаючи, ніби переносишся в якусь частину світу,де нема часу. Якщо не звертати увагу на деякі показники часу —старий касетний магнітофон або мобільний, не розумієш, в якій епосі відбувається дія книги. І чому, крім соціальних обставин, герої вчиняють, те, що вчиняють? Дуже дивно прописані жіночі персонажі, хоча твір писала жінка. Ну не можуть жінки так байдуже ставитися до свого тіла, до своїх дітей. не розуміти, завагітніли вони або ні, хочуть дитину або ні, нічого не відчувати. Я в це не вірю, бо я сама жінка. Одна з головних героїнь Кора, поводить себе так ніби її життя нічого для неї не значить , хоча з усіх присутніх у книзі в неї найбільше шансів жити благополучно. Багато, мені здалося, зайвої бридкості. Так висміювати релігію мені здається, зайве, хоча в цьому є символізм. Не дуже приємно було читати про якісь хвороби і взагалі постійно чогось не вистачало. Ніби автор, не додумала щось, щось забула вказати, через що книга здається не завершеною. Той же "сплітфут". Чому така назва? Мені теж не дуже був зрозуміло про штани Містера Белла і так і не було пояснено, що в них особливого. Трохи затягнуто. Фактично екшн починається тільки в другій половині книзі, тоді стає більш - менш цікаво, але чисто на автоматі хочеться дізнатися, що там далі, бо вже почав читати. Азарту, як часто буває під час читання жахів, в мене не з’являлося. Героїв шкода. Мені здалося, вони всі нещасні і психічно хворі люди і в них немає шансу стати щасливими. Хоча фінал, несподіваний і відкриває їм таку можливість, але занадто багато їм довелося пережити.
    Переклад хороший, легко читається.
 
Характеристики Містер Сплітфут
Автор
Саманта Гант
Видавництво
#книголав
Серія книг
Полиця бестселер
Мова
Українська
Рік видання
2018
Рік першого видання
2016
Перекладач
Максим Ларченко
Кількість сторінок
384
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
60х90/16 (~145х215 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-7563-29-6
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література