У книжці «Міста і люди» зібрано настроєві фейлетони, есеї та репортажі Йозефа Рота, які створюють панорамну картину епохи початку ХХ століття. Уродженець галицьких Бродів, повернувшись із Першої світової війни, розпочинає журналістську кар’єру міськими репортажами. Петербург, Астрахань, Тирана, Сараєво, Марсель, Ніцца – у 1920-х роках він подорожує світом і відкриває для себе й читачів нові міста. Що нагадує в післявоєнному Сараєві про роки війни? Чи впізнається ще після дев’яти років перемоги більшовицької революції колишня дворянська епоха? Що вабить у «білих містах» Південної Франції?

Завдяки блискучому літературному талантові й легкому стилю молодий репортер дотепно зображає дійсність у Франції, Албанії, Росії. В есеї «Євреї: дороги та бездоріжжя» Йозеф Рот створює зворушливий і сповнений любові пам’ятник людям, яких найкраще знав від самого дитинства, – східноєвропейським євреям, і пише короткі репортажі про міста, в які євреї Сходу розпорошилися після Першої світової війни, – Відень, Берлін, Париж, Нью-Йорк.