«Критика здатності судження» - третя критика Іммануїла Канта, трактат, присвячений естетиці та телеології. Датується 1790 роком. У центрі уваги книги - поняття доцільності. Суб'єктивна доцільність, згідно Канту, присутня в естетичній здатності судження, об'єктивна - в телеологічній. Наукова спадщина І. Канта буде цікава читачам, які захоплюються історією розвитку філософської думки.