«Критика практичного розуму» - один з основних етичних творів видатного німецького філософа Іммануїла Канта (нім. Immanuel Kant, 1724-1804).

В основі етики, за словами філософа, лежить прагнення до щастя. Це прагнення здійснюється через виконання обов'язку, де основною характеристикою стає безкорисливість.

І. Кант - основоположник класичної німецької філософії епох Просвітництва і романтизму.