Сама книжечка невеличка, складається з кількох новел, які можна осилити за вечір, але головним у Шмітта якраз виступає наповнення книги, а не кількість сторінок. І хоча я не є великою прихильницею малої прози, прочитала оповідання з надзвичайним задоволенням... а опісля ще кілька днів ходила під враженням і в думках поверталася до прочитаного, аби наново все переосмислити і зрозуміти. Чи дійсно людина може змінитися? Чи ми просто під впливом обставин, а чи в якісь переломні моменти життя просто повертаємося до того, що десь глибоко в душі в нас і так було закладено від народження? Комусь для такого повернення і усвідомлення правильності чи неправильності життя треба кілька десятиліть, а комусь достатньо миті, аби прозріти і побачити барви дня. Найбільше запам'ятались і вразили дві історії. Перша - про моряка Грега, який зрозумів цінність своєї родини тільки тоді, коли постала загроза втратити когось з близьких. І друга - про друзів Акселя та Кріса, життя яких круто змінилося після трагедії і пішло взаємопротилежними шляхами. Автор вчить, що змінитися можна завжди, було б бажання...

Це той автор, який не може залишити байдужим нікого - не важливо чи гортаєш сторінки його чисельних повістей та оповідань чи спостерігаєш за грою акторів які живуть на сцені за мотивами його чисельних п'єс які залишаються актуальними й надалі. У свіжоперекладеному "Концерті пам'яті янгола" Ерік-Емманюель Шмітт розповість найкращі та найцікавіші історії де присутня Св. Рита. Адже це найпопулярніша свята яка є покровителькою тих, кого покинула надія - "свята неможливих випадків". Свята Рита з Касії є найвідомішою серед святих у світі. Свідчення про чуда, які сталися за її заступництва, настільки численні, що знають її чи не в кожній країні та прибігають за її допомогою, коли надія лише жевріє. Майстер есеїстики та драматургії Шмітт талановито і не вимушено запроваджує читача у світ любові та розпачу, справедливості та авантюри, доленосних рішень та відваги. На справедливий розгляд читача постають феноменальні історії з реального життя (так мені принаймні видалось :-)) мешканців Європи та Азії, заможних та пересічних, духовних осіб та звичайних моряків. І звичайно в кожній новелі є свята Рита - навіть там, де жінка похилого віку вбиває своїх чоловіків, де дружина президента Франції ненавидить його, де тато чотирьох доньок забув імена свої дітей, де мільйонер за допомогою грошей купує чуже життя. Направду - це ціла низка історії які запам'ятовуються і западають до душі. Майстерність автора захоплює і полонить, закохує та міцно тримає Прочитайте, не пошкодуєте, але це може тому, що я давня фанатка Шмітта

“У 20 років ми є продуктом виховання, але у 40 це вже, нарешті, результат нашого власного вибору - точніше, виборів - звісно, якщо ми на них зважувались.” Е-Е. Шмітт. З Шміттом у мене склались дивні стосунки, я була на кількох виставах, що базувались на його творах, але жодної книжки не читала. Ось перша і можу сказати точно, що не остання. Концерт пам'яті янгола - це збірка новел, глибоких, тонко відчутих, пронизливих і тяжких… Вони про провину і про спокуту, про усвідомлення і прийняття, про те, чи в силі людина змінитись, усвідомивши свої помилки. Шмітт - справжній віртуоз малої прози. Кожна його новела - це, як малюнок олівцем, тонкі штрихи, з яких складається цілісна картинка. Він натяками, словами, інтонаціями підштовхує тебе до суті. І з кожної новели ти виносиш, щось своє, цінне, осмислене. Вчора закінчила читати, досі сиджу під враженням. Рекомендую тим, хто любить книги з глибоким підтекстом. Словом, пішла шукати інші книги автора і насолоджуватись майстерністю. P.S. Чудовий переклад.