Мій дідусь був черешнею
Паперова книга | Код товару 479986
Автор
Анджела Нанетті
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Класні історії
Мова
Українська
Рік видання
2015
Перекладач
Андрій Маслюх
Вік
Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Анастасія Стефурак

Усе про книжку  Мій дідусь був черешнею

Ця книга - родинна історія хлопчика Тоніно, розказана від його імені. Проста і казкова водночас. Така, що зачепить кожного знайомими ситуаціями, подіями, фразами і страхами. У Тоніно є мама й тато, які не завжди знаходять спільну мову. Є дідусь і бабуся міські, а є - сільські. І вони зовсім різні, бо живуть у різних світах. І саме сільські дідусь і бабуся - Оттавіано і Теодолінда - словами, вчинками, тим, які вони є, відкривають перед Тоніно, а отже - й перед нами, скарби емоцій, вчать розуміти себе й близьких, сприймати і переосмислювати навіть найскладніші речі та явища. Навіть смерть, яка є невід'ємною частиною життя. Ця історія - повернення в дитинство з його можливістю неможливого і нагадування про те, що дива існують поряд з нами, і що, попри сум, несправедливість та розпач, ми таки зуміємо їх побачити, якщо тільки відкриємо до них серце.
Характеристики
Автор
Анджела Нанетті
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Класні історії
Мова
Українська
Рік видання
2015
Перекладач
Андрій Маслюх
Вік
Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Анастасія Стефурак
Рецензії
  • Анна Бєлоусова
    20 січня 2016 р.
    Родинне дерево. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Дивовижна книга. Ця повість суцільна емоція. Написано настільки тонко і проникливо. Буденній світ очима дитини, де найпростіші речі перетворюються на дивовижу, коли дивитися на них не очима, а серцем. Тут показаний майже весь спектр взаємовідносин у сім ї з найблизькими родичами, навколишнім світом і навіть вчителькою молодших класів.

    На мій погляд ця книга буде однаково цікава як дитині, так і дорослим.
  • Альона Кліщенко
    8 лютого 2016 р.
    Книга о важном 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Одна из наиболее проникновенных книг, написанных от лица ребенка. История о чувствах, странностях и безусловной любви. Книга пронизана необычайно точными метафорами, объясняющими детям серьезные и глубокие вещи. Но также произведение наполнено необычным легким юмором, заставляющим периодически глупо улыбаться, уставясь в книжку.

    «Бабушка Теодолинда была очень крупной женщиной, но дети у нее получались крохотные».

    Если у вас были бабушка или дедушка в деревне, куда вас периодически отправляли летом, то вы мигом вспомните все увеселения, которые выдумывались детьми, все те дни проведенные в саду, огороде, все те вечера, приправленные сказками и все те сытные бабушкины завтраки под петушиное ку-ка-ре-ку. А если судьбою не было даровано вам такое счастье, то эта книга подарит вам эти воспоминания, настолько живо она передает историю.

    Сама история подана под сказочным соусом, где все серьезные, казалось бы, взрослые вещи, ребенку представляются в совершенно другом свете. При этом задеваются очень важные темы во взаимоотношениях со стариками и квартирный вопрос, врывающийся в сказку и разрывающий ее реальностью.

    «— Папа, я уже тебе говорила, что ты не должен жить тут один, тебе плохо, ты вбиваешь себе в голову черт знает что…
    — И куда я должен ехать? — спросил дедушка. — Может, к тебе домой?
    — Да! Поехали к нам! — начал умолять я.
    Дедушка Оттавиано улыбнулся и погладил меня по голове.
    — Знаешь, что происходит со старыми деревьями, когда их пересаживают? Они умирают. Скажи это своей матери».

    Чтение этой душевной книги ребенку поможет сильнее осознать связь с бабушками и дедушками, быстротечность времени и научит ценить семейные моменты. Меня же книга перенесла в детство и заставила пару раз всплакнуть с блаженной улыбкой, связанной со счастливыми воспоминаниями. Я считаю, такие произведения стоит вносить в школьную программу, они развивают в детках чувственность, сострадание, открывают сердце. А взрослым «Мой дедушка был вишней» окажется прививкой от порой суровой реальности.

    Однозначно читать всем!

    P.S. Запомни: ты не умираешь, пока тебя кто-то любит.
Купити - Мій дідусь був черешнею
Мій дідусь був черешнею
100 грн
Немає в наявності
 

Рецензії  Мій дідусь був черешнею

  • Анна Бєлоусова
    20 січня 2016 р.
    Родинне дерево. 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Дивовижна книга. Ця повість суцільна емоція. Написано настільки тонко і проникливо. Буденній світ очима дитини, де найпростіші речі перетворюються на дивовижу, коли дивитися на них не очима, а серцем. Тут показаний майже весь спектр взаємовідносин у сім ї з найблизькими родичами, навколишнім світом і навіть вчителькою молодших класів.

    На мій погляд ця книга буде однаково цікава як дитині, так і дорослим.
  • Альона Кліщенко
    8 лютого 2016 р.
    Книга о важном 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Одна из наиболее проникновенных книг, написанных от лица ребенка. История о чувствах, странностях и безусловной любви. Книга пронизана необычайно точными метафорами, объясняющими детям серьезные и глубокие вещи. Но также произведение наполнено необычным легким юмором, заставляющим периодически глупо улыбаться, уставясь в книжку.

    «Бабушка Теодолинда была очень крупной женщиной, но дети у нее получались крохотные».

    Если у вас были бабушка или дедушка в деревне, куда вас периодически отправляли летом, то вы мигом вспомните все увеселения, которые выдумывались детьми, все те дни проведенные в саду, огороде, все те вечера, приправленные сказками и все те сытные бабушкины завтраки под петушиное ку-ка-ре-ку. А если судьбою не было даровано вам такое счастье, то эта книга подарит вам эти воспоминания, настолько живо она передает историю.

    Сама история подана под сказочным соусом, где все серьезные, казалось бы, взрослые вещи, ребенку представляются в совершенно другом свете. При этом задеваются очень важные темы во взаимоотношениях со стариками и квартирный вопрос, врывающийся в сказку и разрывающий ее реальностью.

    «— Папа, я уже тебе говорила, что ты не должен жить тут один, тебе плохо, ты вбиваешь себе в голову черт знает что…
    — И куда я должен ехать? — спросил дедушка. — Может, к тебе домой?
    — Да! Поехали к нам! — начал умолять я.
    Дедушка Оттавиано улыбнулся и погладил меня по голове.
    — Знаешь, что происходит со старыми деревьями, когда их пересаживают? Они умирают. Скажи это своей матери».

    Чтение этой душевной книги ребенку поможет сильнее осознать связь с бабушками и дедушками, быстротечность времени и научит ценить семейные моменты. Меня же книга перенесла в детство и заставила пару раз всплакнуть с блаженной улыбкой, связанной со счастливыми воспоминаниями. Я считаю, такие произведения стоит вносить в школьную программу, они развивают в детках чувственность, сострадание, открывают сердце. А взрослым «Мой дедушка был вишней» окажется прививкой от порой суровой реальности.

    Однозначно читать всем!

    P.S. Запомни: ты не умираешь, пока тебя кто-то любит.
  • Аня Остапчук
    12 червня 2017 р.
    Мій дідусь був черешнею 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книга відзначена преміями у Франції, Німеччині та Італії, а авторку номунівали на головну премію в дитячій літературі - премію X.К.Андерсена.

    Скажу вам одне - я давно нічого подібного не читала. Як на мене, саме це бракує читачеві. Коли ти читаєш великих геніїв як Хемінгуей, Гете, Умберто Еко (перераховувати можна вічно), книга за книгою твій розум твердіє, почуття застигають, а проста ніївність зникає. Нам бракує безтурботності, читання для відволікання. Ясна річ, я не кажу читати постійно книги на кшталт «Мій дідусь був черешнею», але вони потрібні. Потрібні, для того, щоб перевести дух.

    Стилістика тексту - проста, але знаєте, саме тут вона є влучною. Розповідь маленького хлопчика, що хоче знати все, який не хоче щоб його батьки сварилися, щоб дідусь (із села) став веселішим, а бабуся з дідусем (із міста) звертали на нього більше уваги.
    Приголомшливо правда? Ми забули, що дітям потрібні прості речі, а ця книга нагадує нам про це. Книга оформлена стильно, веселі ілюстрації покажуть не зрозуміле - зрозумілим, і після них ти дивитимешся навколо очима Тоніно)) Покажу вам одне речення, можливо після якого вам захочеться прочитати історію доброго хлопчика :

    «Але я все одно був переконаний, що ти не вмираєш, поки хтось тебе любить».
  • Olimpia
    6 грудня 2018 р.
    Хорошая, но на любителя 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Такая непростая книга, рассказывающая о смерти и ее приближении. А еще о человеческих взаимоотношениях.
    Книга написана от лица маленького мальчика Тонино. У него есть папа и мама и по 2 бабушки и дедушки (одни живут в городе, а другие в селе). Обычная семья, обычные люди. Такие, каких миллионы на свете. И вы не найдете в книге чего-то такого, сверхъестественного.
    Мальчик ходит в школу, приезжает к бабушке с дедушкой в деревню. Вместе они читают на любимом диване или с удовольствием играют на черешне, которую дедушка посадил, когда родилась дочка.
    Но дедушка старенький и у него разные болезни. Мы, взрослые, воспринимаем это по-своему, а дети - по-другому. Вот Тонино и рассказывает об этом: свои чувства и мысли. А потом дедушка умирает и новый владелец хочет спилить черешню (мешает она там строительству новой дороги). И только малыш воспротивился этому и ... добился своего.
    В книге чудесные иллюстрации, прямо как фотоальбом листаешь. Добрые и светлые фотографии из прошлого и настоящего.
  • Olga
    14 травня 2015 р.
    Рецензия 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Одна з найкращих книжок прочитаних мною цього року :`-) Рекомендю усім: і великим і малим.
  • Екатерина Чепурная
    6 грудня 2018 р.
    Как долго я тебя искала.
    Как долго я тебя искала... книга, которая цепляет каждую струну в душе.
    Must read!
    От 9 до 12? От раннего детства до седой старости!
    Маленьких научит ценить семью, и все те духовные блага, что она дает - любовь, веру, заботу, оберегание, дружбу и т.п. Взрослых заставит застыть и задуматься над ценностью и правильностью правильно расставленных жизненных приоритетов. Седовласых вернет в молодые годы, напомнит о всех ярких и горьких моментах жизни.
    Знаете, в моей голове эта книга получила титул "семейный кодекс", так четко в ней расставлены все акценты на самое важное.
    О сюжете уже писали - повествование идет от лица мальчика. Рассказывает о событиях семьи с точки зрения ребенка (то как дети видят проблемы, как воспринимают болезни, как понимаю такое слово как "смерть").
    Мне кажется это всё будет интересно почесть родителям, чтобы знать что твориться в голове у ихних чад определенные периоды жизни.
    "- Для мене вона не померла, Тоніно. Запам'ятай: доки тебе хтось любить, померти неможливо." - это цитата полностью передаёт мораль книги. Семья и любовь превыше всего, вопреки всему.
  • Yulia Mamonova
    2 грудня 2018 р.
    недитяча книга про дитинство.
    З книгою мене познайомили кілька років тому. І хоча я спочатку не була впевнена, що читати дитячі книги в дорослому віці надто захопливо, мушу визнати ця книга зацікавить людей практично будь-якого віку.

    Написана книга дуже просто, читається легко, на одному диханні. Проте щоразу переходячи зі сторінки на сторінку читач занурюється у внутрішні світи не лише юного головного героя Тоніно, а і в життя дідуся Оттавіана, бабусі Теодолінди, мами, тати, а також "міських бабусі і дідуся" хлопчика.

    Сім'я переживає нелегкий час, і автор показує, як кожен проходить через ці труднощі по-своєму. Книга торкається теми вірності, любові, сентиментальності, старечої гордості і прив'язаності і дитячої наївності. Особисто я пережила весь спектр емоцій разом із автором.

    Окремо варто згадати якісні ілюстрації. Я вперше прочитала цю книгу в електронному форматі, тому не мала можливості їх побачити. Але тепер, замовивши їх на Yakaboo, неймовірно ними вражена. Художник зілюстрував всю сім'ю юнака, і то додає самій розповіді правдивості і глибини. Дуже рекомендую як малечі, так і дорослим до прочитання.
  • Olena Shab
    27 листопада 2018 р.
    Щемно, глибоко і по-справжньому!
    Ця книжка настільки дивовижна, що про неї не можливо не написати! Вона глибока, щемна, тепла і така справжня-справжня, що її не хочеться випускати з рук, навіть прочитавши... Хочеться обійняти кожну сторінку.
    Про неї так багато написано, але варто просто взяти її до рук - і ти відразу будеш там, прямо всередині тих подій. Будеш прямо під тією дідусевою черешнею... Будеш відчувати біль і мовчазний відчай дідуся, котрий просто не в змозі пережити втрату коханої людини, будеш тихо радіти за маму і тата, котрі змогли віднайти любов та взаєморозуміння навіть після того, що, здавалось, нічого полагодити вже не можна...
    Розповідь йде від імені дитини, тому все, що описується - описується з особливою любов'ю і деякою дитячою наївністю, отож читається книжка напрочуд легко! І буде цікавою не лише дітям (і я б сказала, що перш за все не дітям!)))
    Окрема історія - це ілюстрації! Такі теплі, ніжні і глибокі! А в купі з цупким папером і цією казковою обкладинкою - створюють абсолютно незабутній книжковий "букет" - отож випустити цю книжку з рук, якщо вона вам таки потрапила, точно не вийде! )))
  • Марія Мовчан
    10 листопада 2018 р.
    Мало любові до живих
    Особливо сподобались моменти, коли мама маленького головного героя злоститься на пса свекрів. При чому цікаво те, що для різних людей ця деталь сюжету окрасить жінку в різні кольори. Тож якщо ви читач і любите собак, вам жінка видасться черствою і безсердечною. Якщо ж ви злісний нелюбитель створінь, які справляють свої потреби де попало на очах у всіх, то ви будете обожнювати авторку і подумаєте, що та жінка таки адекватна і зріла людина. Що письменниця в оригіналі хотіла тим сказати, залишається відкритим питанням.
    Якщо ж дивитись загалом, то книга вроді мала бути про гарні родинні відносини. А вийшло якось не завжди добре. Тут і серія ляпасів від мами, і вино від дідуся, і відсторонення батька. ...а письменниця ніяк це не коментує і не засуджує. Типу додумуйте самі як має бути. А якщо хтось не дійде до правильних висновків?
    Ще книзі не вистачає любові. Насправді там багато говорять про любов, але про любов до померлих. Живі ігноруються і обділяються. По суті це історія про дві самотні душі: дідуся, який втратив дружину, з якою в нього були прекрасні стосунки, і внука, про якого хоч батьки і піклуються, але любові він не відчуває, що добре видно зі сцени, коли він з острахом думає про те, що буде жити з мамою, коли розлучаються батьки. За рахунок цього вони й зближаються. Але то лиш заповнення пустоти.
  • Олена Овсяк
    3 вересня 2018 р.
    Яка ж це прекрасна книга!
    Іноді стається так, що ти купуєш певну книгу своїй дитині, але стається так, що вона стає твоєю улюбленою, адже деякі історії настільки універсальні, що їх можуть читати й перечитувати люди абсолютно різного віку. До таких книг, як на мене, належить і чудова повість «Мій дідусь був черешнею» італійської письменниці Анджели Нанетті. Вона – про хлопчика, який після розлучення батьків разом з мамою переїздить до її батьків у село. Ці дідусь з бабусею зовсім не схожі на батьків його тата, які мешкають у місті. У них у дворі росте черешня – ровесниця його мами, яку вважають членом родини. А ще тут є дуже особлива гуска, особливими є і дідусь з бабусею, які досі кохають одне одного. Попереду у цієї родини – багато веселих і сумних митей, які читач переживе разом з ними, а місцями не зможе стримати сміху, а інколи - сліз. «Мій дідусь був черешнею» - це неймовірна книга, яку хочеться перечитувати ще і ще. І ще тут приголомшливі ілюстрації Анастасії Стефурак, які роблять історію ще прекраснішою.
 

Характеристики  Мій дідусь був черешнею

Автор
Анджела Нанетті
Видавництво
Видавництво Старого Лева
Серія книг
Класні історії
Мова
Українська
Рік видання
2015
Перекладач
Андрій Маслюх
Вік
Від 9 до 12 років
Ілюстратор
Анастасія Стефурак
Кількість сторінок
135 с. (кольорові ілюстрації)
Формат
170x220 мм
Палітурка
Тверда
Тираж
2000
ISBN
978-617-679-112-6
Вага
305 гр.
Тип
Паперова
Клас
5-й клас
Література
Зарубіжна
 
Статті про книгу  Мій дідусь був черешнею
Підліткова ностальгія 80-х по-вірменськи
Нарешті український читач також може познайомитися із маленькою вірменською розбишакою Манюнею. Ця вже доволі популярна героїня народилася із записів авторки в ЖЖ, але справжню славу здобула лише після публікації книжки 6 років тому. Тож у чому секре...
10 цікавих книг, які можна прочитати за один вечір
Якщо довгі та заплутані романи ви читаєте тижнями і в кінці книги вже забуваєте, що відбувалося з героями на початку. Якщо у вас напружений графік та на читання просто не вистачає часу. Якщо ви хочете «ковтнути» книгу за кілька годин, то цей список с...
Ніколи не зраджуйте мріям
У великих містах не часто видається можливість спостерігати за зорями. Тому, коли я буваю за містом, часто дивлюся на небо. Піднімаю очі і на кілька секунд завмираю перед неосяжним зоряним простором. Адже зорі, як стверджує Анджела Нанетт...
Рік Старого Лева. Буктюбери, блогери та наші автори про найкращі книжки 2017
13 грудня відмічає свій день народження Видавництво Старого Лева! Ми пропонуємо привітати одне з найулюбленіших видавництв, пригадавши весь книжковий ВСЛовий 2017 рік. Які книжки видавництва було прочитано? Які найбільше сподобал...
Три найкращі книжки 2017. Версія блогерів: частина друга
Останній рейтинг, що ми опублікуємо в 2017 – продовження підсумків року від наших авторів. Які три книжки обрав кожен із них? Результати були непередбачуваними, навіть, для нас. Переконайтесь самі ? Читати: 
Шукайте дерево! 12 книг-підказок для #YakabooBingoSpring2018
У назві чи на обкладинці, у сюжеті чи просто в тексті – дерева трапляються в багатьох книжках. Але щоби вам було легше знайти їх і виконати один із пунктів весняного Бінго, ми підібрали 12 книг на будь-який смак – від нон-фікшну й поезії до дорослих ...
Книги про дідусів та бабусь, що викликають симпатію: підказка до осіннього бінґо
Ми звикли досить упереджено ставитися до можливостей у поважному віці. Мовляв, чим можна займатися, коли старість прийшла? Ходити до лікаря та інструкції до таблеток вивчати? Якщо ви так думаєте - то будьте готові визнати свою помилку, адже герої ...
15 книжок, назви яких змусять зазирнути під обкладинку
Можна нічого не знати про автора книжки, історію її написання чи зміст. Але загадкова назва на обкладинці – річ настільки магнетична, що іноді самої її достатньо, щоб привернути увагу читача. Книги з напрочуд інтригуючими і красномовними назвами –...
Книжки з героями, що не залишать байдужими: підказка до бінго
Чи не найбільшим успіхом для доброї книжки є яскравий, вдало прописаний персонаж. Він привертає увагу, має слабкості та бажання, яким співчувають читачі, і за нього приємно вболівати. Водночас він не обов’язково має бути позитивним, може, навіть н...