Багряна королева. Книга 3. Клітка короля
Паперова книга | Код товару 915775
Yakaboo 4.1/5
Автор
Вікторія Авеярд
Видавництво
Наш Формат
Серія книг
Художня література (Наш Формат), Багряна королева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2017
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
424

Усе про книжку Багряна королева. Книга 3. Клітка короля

Третя частина фентезійного циклу «Багряна королева» про запекле протистояння багряних та срібних.

ПРО КНИЖКУ

Мара Барров живе у світі, де всі знають: люди зі срібною кров’ю народжені панувати. Люди з багряною кров’ю приречені бути рабами. Мара дівчина з багряною кров’ю самим фактом свого існування ставить під сумнів справедливість предковічного ладу й одразу стає символом боротьби за права пригноблених багряних.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Для всіх, хто захоплюється фентезі та антиутопіями, а також тих, хто вже поринув у світ Мари Барров і з нетерпінням чекав продовження.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

«Клітка короля» третя частина циклу «Багряна королева». Опинившись у золоченій клітці королівського палацу й віддавшись на ласку короля, в якого колись була закохана, Мара потрапляє у вир придворних інтриг, маніпуляцій і несподіваних політичних союзів. Тим часом її друзі на волі розгортають масштабну боротьбу. Перша книжка «Багряна королева» та друга «Скляний меч» вийшли українською у видавництві «Наш формат» у 2017 році.

ПРО АВТОРА

Вікторія Авеярд — американська письменниця і сценаристка. Виросла в маленькому містечку в Массачусетсі. Навчалася сценаристики в Лос-Анджелесі. За першу частину однойменного циклу «Багряна королева» Вікторія Авеярд здобула відзнаку «Вибір користувачів соціальної мережі книголюбів Goodreads в номінації Автор-дебютант Goodreads».

Читати повний опис
Згорнути
Характеристики
Автор
Вікторія Авеярд
Видавництво
Наш Формат
Серія книг
Художня література (Наш Формат), Багряна королева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2017
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
424
Рецензії
  •  
    Круте продовження серії 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Більша частина серії вже і звісно я поклала великі надії!

    Світ повільно, але впевнено розширюється. Ми дізнаємося більше про сусідні країни такі як Озерний край і П‘єдмонт та далекі - Монтфорт і мигцем згадується Прерії.

    Круто нам теж подали (коротко, на жаль) історія срібних і багряних, як вони розділились, політику Норти та інших країн.

    Персонажі розвиваються. Мара вже не така самовпевнена «єдина і неповторна в своєму роді». Дівчина визнає свої помилки, намагається виправити їх і включає думалку. Хоча іноді вона мене нервувала з своїми втечами. Сто раз могла вже бути вільна, але вона ж не може так просто зіпсуєм сюжет.

    Мевен вже не здається «просто поганим». Ми дізнаємося про його дитинство і почуття. Потрохи складається його образ такої маленької, недолюбленої дитини, яка не отримала бажаної іграшки.

    Кел вже теж не такий вже і «благородний лицар». Він теж жаднюга і егоїст.

    Бойові сцени Авеярд вдаються на славу. Такі чіткі, продумані, динамічні і головне - спонтанні. От іде персонаж собі по коридору і тут - бум-бам! На нього нападають, бійка, кровяка, трупи!

    А от любовна лінія (на мою думку) взагалі ніяка. Не вірю. Мене вибило просто сон Мари, де був Мевен і вона розуміла, що він винен в смерті багатьох, але думає що їй більше хочеться : відштовхнути його чи поцілувати? Ну добре, він її колишня любов. Але мізки вмикати треба.

    Від Кел+Мара в мене серце не йокнуло. То він каже «мені потрібна тільки ти і тільки ти», то підсовує їй свиню в кінці.

    Та й взагалі їхні взаємовідносин весь час були на стадії симпатій і «від єдиний, хто лишився». А навіщо називати це коханням? Мара по суті взагалі була з ним кільки місяців в сумі.

    Мені сподобалися розповіді зі сторони Камерон і Євангеліни. Вони давали змогу подивитися з іншого боку на події і саму Мару.

    Відкрилися другорядні персонажі. Моя улюблена Фарлі. Просто до кісточок пальців люблю цю небезпечну-попри-все жіночку. Хотілося більше її в сюжеті.

    Загалом 3 частина мене не розчарувала, була на рівні з попередніми частинами. Чекаю вже 4, бо чує моє серце там буде просто бійня! Такий «накал страстєй», що можна бринькати на натягнутих відносинах між героями.

    За карту окреме і величезне дякую видавництву.
  •  
    Дуже цікаво її читати
    Так як мені видалося прочитати книжки «Багряна королева» і «Скляний меч», то я, звичайно ж, не обмину наступну книгу Вікторії Авеярд про пригоди Мари Барров. Третя частина має назву «Клітка короля», і як відомо, письменниця не має наміру завершувати цю серію, створюючи нові романи як продовження попередніх. Ця художня книга розрахована переважно для підліткової аудиторії, але мені, як дорослому, було також дуже цікаво її читати.
    У «Клітці короля» продовжується запекле протистояння багряних і срібних. Ті, хто читав попередні книги знає, що Мара потрапила у полон. Її доля залежить від рішення короля, у якого колись була закохана Барров. Вона повністю паралізована цим полоном, тому може тільки спостерігати за життям придворних осіб. Також вона стає свідком політичних союзів і маніпуляцій. Щодо своєї битви, то Мара вести її зараз не в змозі. Проте у неї є друзі на волі, які планують цього разу велику боротьбу.
    Роман написаний у жанрі фентезі. Це дуже добре, що з’являються такі книжки, бо тепер дітям і підліткам можна почитати ще щось у цьому жанрі окрім «Гаррі Поттера».
Купити - Багряна королева. Книга 3. Клітка короля
Багряна королева. Книга 3. Клітка короля
250 грн
Є в наявності
 

Рецензії Багряна королева. Книга 3. Клітка короля

4.1/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Круте продовження серії 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Більша частина серії вже і звісно я поклала великі надії!

    Світ повільно, але впевнено розширюється. Ми дізнаємося більше про сусідні країни такі як Озерний край і П‘єдмонт та далекі - Монтфорт і мигцем згадується Прерії.

    Круто нам теж подали (коротко, на жаль) історія срібних і багряних, як вони розділились, політику Норти та інших країн.

    Персонажі розвиваються. Мара вже не така самовпевнена «єдина і неповторна в своєму роді». Дівчина визнає свої помилки, намагається виправити їх і включає думалку. Хоча іноді вона мене нервувала з своїми втечами. Сто раз могла вже бути вільна, але вона ж не може так просто зіпсуєм сюжет.

    Мевен вже не здається «просто поганим». Ми дізнаємося про його дитинство і почуття. Потрохи складається його образ такої маленької, недолюбленої дитини, яка не отримала бажаної іграшки.

    Кел вже теж не такий вже і «благородний лицар». Він теж жаднюга і егоїст.

    Бойові сцени Авеярд вдаються на славу. Такі чіткі, продумані, динамічні і головне - спонтанні. От іде персонаж собі по коридору і тут - бум-бам! На нього нападають, бійка, кровяка, трупи!

    А от любовна лінія (на мою думку) взагалі ніяка. Не вірю. Мене вибило просто сон Мари, де був Мевен і вона розуміла, що він винен в смерті багатьох, але думає що їй більше хочеться : відштовхнути його чи поцілувати? Ну добре, він її колишня любов. Але мізки вмикати треба.

    Від Кел+Мара в мене серце не йокнуло. То він каже «мені потрібна тільки ти і тільки ти», то підсовує їй свиню в кінці.

    Та й взагалі їхні взаємовідносин весь час були на стадії симпатій і «від єдиний, хто лишився». А навіщо називати це коханням? Мара по суті взагалі була з ним кільки місяців в сумі.

    Мені сподобалися розповіді зі сторони Камерон і Євангеліни. Вони давали змогу подивитися з іншого боку на події і саму Мару.

    Відкрилися другорядні персонажі. Моя улюблена Фарлі. Просто до кісточок пальців люблю цю небезпечну-попри-все жіночку. Хотілося більше її в сюжеті.

    Загалом 3 частина мене не розчарувала, була на рівні з попередніми частинами. Чекаю вже 4, бо чує моє серце там буде просто бійня! Такий «накал страстєй», що можна бринькати на натягнутих відносинах між героями.

    За карту окреме і величезне дякую видавництву.
  •  
    Дуже цікаво її читати
    Так як мені видалося прочитати книжки «Багряна королева» і «Скляний меч», то я, звичайно ж, не обмину наступну книгу Вікторії Авеярд про пригоди Мари Барров. Третя частина має назву «Клітка короля», і як відомо, письменниця не має наміру завершувати цю серію, створюючи нові романи як продовження попередніх. Ця художня книга розрахована переважно для підліткової аудиторії, але мені, як дорослому, було також дуже цікаво її читати.
    У «Клітці короля» продовжується запекле протистояння багряних і срібних. Ті, хто читав попередні книги знає, що Мара потрапила у полон. Її доля залежить від рішення короля, у якого колись була закохана Барров. Вона повністю паралізована цим полоном, тому може тільки спостерігати за життям придворних осіб. Також вона стає свідком політичних союзів і маніпуляцій. Щодо своєї битви, то Мара вести її зараз не в змозі. Проте у неї є друзі на волі, які планують цього разу велику боротьбу.
    Роман написаний у жанрі фентезі. Це дуже добре, що з’являються такі книжки, бо тепер дітям і підліткам можна почитати ще щось у цьому жанрі окрім «Гаррі Поттера».
  •  
    Не виправдала моїх очікувань
    Я чекала на цю книгу більш як півроку. Це мала бути книга, в читання якої я поринула б з головою. Це мала бути книга, яка б захопила мене у свій світ і не відпускала б, аж доки я б її не прочитала.
    А натомість ця книга стала першим розчаруванням у цьому році. Сумно це визнавати, але мої очікування щодо неї не виправдались.
    Якщо перші дві книги я прочитала за пару днів кожну, то через цю я продиралася довго і нудно.
    Перша книга "Багряна королева" - динамічна, - відбувається постійний перебіг подій, різкі неочікувані повороти сюжету. Саме цим вона мені і сподобалась.
    Ця ж книга протікає дуже помірно, мляво, нудно. Першу половину книги майже нічого не відбувається. Це суцільне переливання з пустого в порожнє. Мара Барров в полоні у короля Мевена. Увесь час мріє про те, як би вона його зараз вбила, якби у неї була сила. А вже за хвилину згадує, як вона була в нього закохана. А потім знову хоче його вбити, а тоді знову шукає в ньому того хлопця, в якого закохалась. І так постійно.
    Окрім того, в цій книзі оповідь ведеться не лише від імені Мари, деякі розділи розповідаються від імені Кармен, яка розповідає про події, що відбуваються в штабі Черленої сторожі. А вірніше, тут знову ж таки нічого не відбувається. Вони лише прослуховують донесення від своїх шпигунів, і постійно сваряться. А сама Кармен увесь час всім незадоволена, і думає лиш про те, як звільнити свого брата-близнюка з Легіону смерті. Але оскільки сама вона цього зробити не може, а Черлена сторожа не поспішає їй в цьому допомагати, то вона весь час лиш ходить і ниє.

    З позитивних моментів можу відмітити те, що в цій книзі більш широко, ніж в попередніх, показаний світ, події відбуваються не лише в Норті, а ще й частково в П'єдмонті, Озерному краї та Монтфорті.
    У цьому плані порадувало і саме видання двома мапами на форзацах. Особисто я на них чекала ще з першої книги.
    Окрім того, в "Клітці короля" більше розкривається персонаж Мевена. Адже попри те, що він є одним з головних персонажів, ми досі не знаємо, яким він є насправді. Бо в першій книзі він прикидався і видавав себе не таким, як є насправді. А в другій він майже не фігурує, як головний герой, весь час перебуваючи "за лаштунками" основної оповіді.
    А також трохи більше авторка нам розкриває персонаж Євангеліни та її родини.
  •  
    Захопливо і цікаво
    Перша частина цієї фентезі-серії стала для мене приємним відкриттям, друга - розчаруванням. Я чекала наступної, щоб зрозуміти: варто продовжувати і чекати нових частин, чи далі лише гірше. "Клітку короля" я починала читати двічі. Вперше ледве продерлася через 70 сторінок і зрозуміла, що тут теж напевно буде розчарування. Відклала до кращих часів, а коли нарешті взялася за неї, то поринула з головою. Можливо, тоді був невдалий час для неї. Третя набагато краща за другу частину.

    Мара Барров перебуває в полоні у Мевена. Вона мріє про втечу чи дивовижний порятунок, але розуміє, що шанси у неї мізерні. У цій частині ми більше дізнаємося про молодшого принца, який обманом посів трон. Цей персонаж вдався авторці дуже добре. Ми досі не знаємо, який він насправді. Адже він - зламаний. Зламаний жорстокою матір'ю-шептункою, яка змінювала в його голові все, що їй хотілося.

    Мара теж змінюється. Якщо в другій частині вона тільки тим і займалася, що скиглила, то довгий полон зробив її дійсно сильною. Їхні з Келом стосунки після порятунку теж розвиваються, що не може не тішити.

    До того ж, тут події нарешті виводять читача на міжнародну арену. Тепер вони охоплюють не лише Норту, а й сусідні держави, що робить розповідь набагато цікавішою. До того ж, більше розкривається світ срібних, зокрема колишньої королівської нареченої Євангеліни, яка виявилася не дівчиною з крижаним серцем, а нещасною маріонеткою, якій непідвладне власне життя.

    Загалом, чекаю наступної частини і сподіваюся, що вона мене не розчарує.
  •  
    Клітка блискавки
    Ось і прочитана третя частина романів про Мару Барров, де вона багряна по крові, але наділена силою блискавки, хоче подолати усталений режим срібних.Друга частина закінчується на тому, що Мара рятує своїх друзів від короля Мевена і добровільно стає його бранкою. Їй доведеться жити під тиском німого каменя і мріяти про втечу. Мевену важко опиратися своєму хворобливому бажанню володіти дівчиною, його "любов" не дає йому вбити її, він тримає Мару як свою "хатню тваринку".
    На відміну від інших частин романів Авеярд в цій частині розповідь веде не тільки Мара, але і Камерон, і Евангеліна, на мою думку це чудовий хід. Ми можемо краще зрозуміти хід думок Еви, ії почуття, що нею керує.
    Революція багряних заполоняє багато міст і король втрачає владу місто за містом, новокровки стають списом у руках багряних командирів, Черлена сторожа має багато союзників, крок за кроком і срібні стають розділені, а як всі знають приказку-.. "розділяй і владарюй".
    Книга мені дуже сподобалась, тут більше деталей, роздумів, головні герої пречудово розкриваються, на багато питань в цій частині даються відповіді. Мені чомусь стає жаль Мевена і я розумію, що хоч Мара і говорить собі, що вона вб"є короля, але не все так просто, її тягне до його смутку, він такий же, як вона - " зламана лялька "
    В кінці книги, всі фігури на шаховій дошці стають на свої місця і бою не уникнути, все вирішиться в фіналі квадрології Авеярд, на яку я чекатиму з нетерпінням.
    Цитати:
    "... - Врешті вона і страх забрала. - Його очі темніють. - І ще багато чого.
    Він переходить на шепіт:
    -Питаєш, скільки в тому було від мене? Трошки було. Достатньо..."
    "... Химерна це робота - бути лялькою. На полиці я проводжу більше часу, ніж у грі..."
    "... Він піймав мене, ув'язнив у королівській пастці. Тепер я - у клітці короля. Але й він також. Мої пута - німий камінь. Його - корона...."
  •  
    Ох, скільки ж водички тут вилили
    Так, давайте по порядку.
    Це вже третя книга і мені пощастило познайомитись з усіма частинами серії. Якщо в першій книзі була дуже цікава задумка, то в другій книзі сюжет скотився. Починалось все класно світ де люди чітко поділяються на два класи. Срібні та багряні. Третього не дано. Срібні панують над багряними, а ті в свою чергу миряться зі своїм непростим існуванням. До пори, до часу. В один день з появою дівчинки-блискавки все змінюється і здавалось незворушний устрій світу похитнувся. Знайомлячись з цією книгою я думала що це доволі цікавий гібрид "Голодних ігор", "Дивергенту" та "Відбору".
    Але вже в другій книзі все настільки витягнено за вуха, що я ледве її осилила. Можливо, саме тому сісти за третю книгу я довго не наважувалась. Все відкладала на потім.
    Ну-с! Почнемо!
    ТОВЩИНА. Це солідна цеглина. На щастя, видавництво видало текст дрібним шрифтом. Складно уявити як би виглядала книга будь там більші букви. Та не суть. Найголовніше те що викресливши половину сцен, ви нічого не втратите. Стільки сцен які ніяк не впливали на сюжет. Стільки непотрібних діалогів. Автор навіть спробувала ввести декілька POV, та навіть це мало що змінило. Якщо розділи Євангеліни більше відкривали її як персонажа, то розділи Камерон .... просто були.
    ПОВІЛЬНИЙ ТЕМП. Думаю це логічно, опираючись на перший мінус. Автор по суті почала пітніти над текстом лише після розділу двадцятого. До того ти, наче на американських гірках. То "ух як вона закрутила", то "сховайте мої окуляри, щоб я цього не читала".
    НАДМІРУ ВСЬОГО. Я би не вважала це абсолютним мінусом, оскільки є велика ймовірність того що це просто я погано запам’ятовую якісь нові для мене поняття і істини книги. А для більш уважнішого читача це не було би проблемою. Але це було для мене каменем зіткнення, тому вказую це. Травітрони, буруни, дрижаки, арвени, магнетрони... я губилась в цих поняттях.
    ПЕРСОНАЖІ. Головні герої не змінились. ВЗАГАЛІ. Мара, "дамочка вся в собі", любителька займатись самобичуванням. Мечеться від стану "я втомилась від цих воєн та смертей" до "замочу всіх срібних". Брати Келор кожен зі своєю травмою дитинства і одним на двох об’ єктом закоханості. Це не погані персонажі. Просто вони не змінюються, за ними не цікаво спостерігати. Їх поміщають у різні обставини, а вони всюди одинакові. Виняток Євангеліна, і можливо Камерон.
    Нові персонажі. В книзі і без них людно, знаю. Але новенькі дуже харизматичні. Головне щоб їх в четвертій книзі не зробили сіренькою масою.
    Автор дуже розтягла фінальний бій під Корвіумом, але вцілому він був добре прописаний. Та й на протязі книги були моменти коли ти провалювався у книгу (не буду спойлерити які саме).
    Ближче до кінця книги автор почала розкачуватись і почала підкидувати пасхалки до наступної книги, даючи можливість читачеві прикинути можливий розвиток подій, розігріваючи цікавість. В основі всього цього лежить головне питання - хто такі новокровки? Звідки вони? В чому таємниця їхнього виникнення? зрештою саме так автор повернула мою цікавість.
    Чи варто читати? Вибір за вами! Цікаво, але місцями. Часом сюжет провисає, персонажі підбішують. Звісно, багато ще залежить від четвертої книги, але ... Якщо взяти першу книгу, опустити другу та третю і взяти останню, то вийде цікава динамічна історія на тверду четвірку.
  •  
    КЛІТКА КОРОЛЯ
    «Клітка короля» - це третя частина фентезійного циклу американської письменниці Вікторії Авеярд про
    У книзі продовжується запекла боротьба між срібними та багряними. Мевен оманою став королем, а Мара потрапляє до нього в полон. Попри Марине тяжке становище, новокровки готові до запеклої революції, яка стає невідворотною…
    Третя частина циклу, на мою думку, не втрачає ентузіазму і знаходиться на тому ж рівні, що й перша та другі частини. Ми продовжуємо тонути у вирі інтригуючих політичних інтриг, персонажі ростуть із кожною книгою як особистості, їх біографії обростають новими подробицями. Світ довкола них збільшується, письменниця пропонує нам більше нових персонажів та локацій.
    Загалом, мінуси звичайно є, але книга мені сподобалась. Серія книг зовсім не розчаровує, навпаки, дуже затягує і залишає після себе хороший післясмак. Авторці вдалося вигадати детальну та цікаву антиутопію, всесвіт якої вона цікаво розкриває та доповнює. Сподіваюсь, що «Наш Формат» видасть продовження якомога швидше!
  •  
    Серія не розчаровує
    Назва третьої частини цієї книжкової серії абсолютно відповідає її змісту. Мара страждає (або й не дуже, принаймні, втекти вона намагалась лише один раз) в полоні у короля. Разом з тим, вона не втрачає часу даремно, вона має змогу спостерігати та королем та його найближчими людьми, розвідати усі придворні інтриги, змови та кулуарні плітки, вивідати слабкості найзапеклішого ворога. Початок книги йшов мені важкувато, чомусь. Лише вже прочитавши сторіночок 50, я нарешті відчула смак і задоволення від читання. Ця книжкова серія не розчаровує мене. Тут знову все дуже емоційно, динамічно, напружено (гра на нервах читачів, якщо коротко). Дуже смачно. Якщо в попередніх частинах мене трішки дратували одруківки та помилки, то тут їх, здається, менше. Або мене просто остаточно захопило читання і я їх просто не помічаю. Приємним подарунком для читачів стала карти. Мені сподобалось роздивлятись її, щоб краще розуміти історію та переміщення героїв. Фінал книги був особливо заповненим. Навіть занадто, враховуючи порівняно спокійніший характер усієї книги. Закінчується книга на непристойно цікавому місці. Навіть не знаю як тепер дожити до виходу заключної частини. І, звісно, приємно, що капітан Фарлі нарешті став капітанкою Фарлі (як можна було так помилитися зі статтю героїні???)
  •  
    Третя краща за другу
    "Клітка короля" мені сподобалась майже так само, як перша частина серії. Друга, якщо чесно, місцями просідала. У третій частині знову багато несподіваних поворотів сюжету, що дуже порадувало.
    Звичайно, є моменти, які трохи дратують і у "Клітці короля". Наприклад, несподівана поява ще однієї оповідачки мені спочатку не сподобалася. "Чому не від імені Кела?" - обурливо подумала я, але потім зрозуміла чому. Камерон набагато експресивніша за принца Тиберіана, тож і оповідь від її і імені цікавіша, гостріша. Ну і розповідь Євангеліни була доречною.
    Ще трохи напружували постійні повтори в думках Мари. Так, звичайно, вона, бідаха, натерпілась-настраждалась, але її вагання Мевен-Кел, ниття і аутотренінги можна було б ділити на 2.
    Що справді класно в цій книзі - непередбачуваність. Це як у Дж. Мартіна, в якого вбити можуть будь-якого персонажа, не рятувались ані позитивні, ані ключові герої - і це виводить інтригу на новий рівень. В Авеярд будь-хто може зрадити будь-кого і це теж непогано впливає на інтригу.
    Авторка змушує читачів разом із Марою просто таки прагнути зустрічі із Мевеном, аби лише не сидіти в одноманітності. І тут не можна не аплодувати вмінню авторки маніпулювати почуттями читачів. Цим вона переважно і тримає інтерес до своїх книжок.
  •  
    Очікував трішки більше
    Перші дві книги задали високу планку, витримати яку виявилося не простим завданням.
    Ні, звичайно, книга цікава. Нам розкривається світ, в якому власне і відбуваються всі події. Для мене особисто по новому заграли персонажі. Не буду кривити душею, і скажу прямо, що деякі сюжетні повороти мене вразили, і були дійсно несподівані.
    Фінал сам по собі заслуговує на високу оцінку, і він залишає інтригу на фінал. Та ще й яку!
    Але все ж, мені не вистачило новизни. Починаючи з попередньої книги мене переслідує відчуття, що це вже десь було, і не раз. Звичайно, абсолютно новий сюжет це рідкість, але можна було обіграти краще.
    Саме тому - тверда четвірка.
    Сподіваюся, фінал не розчарує.
    Приємного читання!
  •  
    Очікувала іншого
    Спойлер: продовження серії мені взагалі не сподобалось і 4 книгу я читати не планую.
    Стало не цікаво читати через одноманітність подій та загалом передбачуваність сюжету.
    Якщо з перших серій книг хвилювався за Мару та сподівався, що в неї все вийде і вона зможе врятувати себе та інших багрянних, то в цій книзі нам показали її зовсім з іншої сторони: вона не вміє брати відповідальність за свої вчинки, не вміє працювати в команді і через неї страждають інші; егоїстичний підліток, що вважає себе найрозумнішим і хоче вирішувати все самостійно.
    Те саме можна сказати про інших головних персонажів.
    Кела спочатку показали благородним та доброчесним лицарем, а тепер ми бачимо як легко він може зрадити своїх.
    Мевена наче хочуть виправдати розповідями про його дитинство, але це не викликає емпатію до нього.
    На жаль мені не хочеться читати продовження через головних персонажів. Вони не цікаві, не послідовні і не викликають жодних емоцій та переживань за їхню долю, що мене неймовірно засмучує так як другорядні персонажі мені здаються більш цікавими, але їх дуже мало в книзі.
  •  
    Третя частина захопливого фентезійного циклу "Багряна королева". 0% користувачів вважають цей відгук корисним
    Роман "Клітка короля" є третьою частиною захопливого фентезійного циклу Вікторії Авеярд "Багряна королева". Читач знову потрапляє в світ придворних інтриг панівної верхівки срібних, де владарює новоспечений молодий король Мевен. Корона дісталось йому ціною зради власного брата і убивства рідного батька. І тепер королю потрібно не тільки зберегти владу і власне життя серед царедворців, кожен з яких володіє якимось незвичним могутнім хистом, але і навести лад в державі, де палає повстання багряних - людей з червоною кров'ю, які завдяки головній героїні Марі Баров зуміли залучити собі на допомогу новокровок - багряних, які володіють незвичними здібностями, значно могутнішими і різноплановішими, ніж здібності срібних. Мевен в своїх далекосяжних планах намагається використати Мару, яка потрапила до нього в полон і не має можливості скористатись своїми здібностями дівчини-блискавки. Попри трагічність ситуації - адже крім полону Мара продовжує втрачати друзів - головна героїня намагається знайти вихід зі, здається, безвихідної ситуації і продовжити свою боротьбу. Як і попередні частини циклу, роман "Клітка королеви" завершується напруженим епізодом, після якого залишається сподіватись, що видавництво "Наш формат" як можна швидше дасть можливість читачам прочитати останню частину циклу "Воєнний шторм".
 
Характеристики Багряна королева. Книга 3. Клітка короля
Автор
Вікторія Авеярд
Видавництво
Наш Формат
Серія книг
Художня література (Наш Формат), Багряна королева
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
2017
Перекладач
Ярослава Стріха
Кількість сторінок
424
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
140х210 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
3000
ISBN
978-617-7682-36-2
Вага
420 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Сучасна література