"Кайдашева сім'я" - це соціально-побутова повість українського письменника Івана Нечуя-Левицького. Повість знайомить нас із родиною Кайдашів, яка складається з двох синів, Карпа та Лавріна, а також їх батьків: Марусі та Омелька Кайдашів. Це дуже строката та ексцентрична сім'я, але ой що буде, коли справа дійде до одруження їх синів! Коли Лавро та Лаврін, врешті-решт, знаходять собі супутниць, які переїжджають до батьківського дому, дім сніговим комом накривають негаразди, сварки, суперечки, уїдливі зауваження, ба, навіть бійки на фізичне насильство! Ворожнеча між Кайдашихою та її невістками поступово перекидається на братів, а потім й на батьків... "Було б смішно, якби не було так сумно" - фраза, яка чудово характеризує "Кайдашеву сім'ю". Вона уїдлива, ядуча, запальна, але так сумно розуміти, що родини схожі на Кайдашів неодмінно існують. Часом не стримуєшся і регочеш у голос, а іноді щемить серце від такої неповаги людей один до одного. Однозначно рекомендую, ви не пошкодуєте, якщо прочитаєте цю повість!

Ця повість ще довго не втрачатиме своєї актуальності. Стосунки батьків та дітей - досить популярна тема у сучасній літературі, коли здавалося б, автори націлені на теми кохання чи розслідування вбивств. Сімейні баталії, приправлені гострими, як ніж, зауваженнями та звинуваченнями, врівноважуються гумором, бо а як же ж інакше? Як то кажуть - і сміх, і гріх. Важко прийняти у сім'ю двох дівчат, що причарували серце і душу любих синів. Так, дуже важко, бо материнське серце здатне не тільки на безмежну любов до своїх дітей, а й на спопеляючу ревність вочевидь. Звідси і не те щоб ненависть, швидше упереджене ставлення й бажання висвітлити все у програшному світлі для "чужих" дітей. Щире й чисте почуття дружини й чоловіка тут можна роздивлятись на прикладі щонайменше трьох подружніх пар. Тому сміливо можна заявити, що кохання тут різносторонньо описане. Життєво й з гумором. А переможе найсильніший!) Рекомендую! 5/5

Неподалік вiд мiста Богуслава, бiля рiчки Росi, знаходиться село Семигори, яке потонуло у вербах i садках. Пiд однiєю горою стояла чимала хата Омелька Кайдаша. Такими словами розпочинає свою повість Іван Нечуй-Левицький. Мені дуже сподобався цей твір, єдиний з усієї шкільної програми. В повісті є багато гумору, комічних ситуацій, які завжди присутні в реальному житті. Дуже влучне зображення звичайної української сім’ї. Одна з особливостей книжки, що вона наповнена різними фразеологізмами і крилатими висловами, наприклад, «Не бачила оком, то не бреши язиком»,«Маєш злості, повні кості», «Не бійся чорта, а лихого чоловіка», «Старе, як мале» ,«Не питай, бо старий будеш»… Коротше кажучи, якщо ви хочете відчути весь колорит українського народу, раджу прочитати «Кайдашеву сім’ю».