Доторк
Паперова книга | Код товару 940086
Yakaboo 4.7/5
Автор
Деніел Кіз
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1968
Перекладач
Володимир Куч
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Доторк

Від автора романів-сенсацій «Квіти для Елджернона» та «Таємнича історія Біллі Міллігана» 

Вони не хотіли завдати комусь шкоди. Вони не злочинці і не вбивці. Вони просто хороші люди, з якими трапилося багато поганого. Однак ніхто не вірить. Тепер подружжя Старків стало вигнанцями. Коли вони заходять до крамниці чи перукарні, їх відмовляються обслуговувати. Здається, ще трохи — і на них оголосять полювання. За що? Карен і Барні зазнали радіоактивного зараження. Кожен, хто проходить повз, боїться навіть випадково доторкнутися до них. А Карен завжди мріяла стати матір’ю… Одного дня їх шокує несподівана звістка. Вона вагітна. Дитина може народитися не такою, як усі. Чи станеться диво?..

Характеристики
Автор
Деніел Кіз
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1968
Перекладач
Володимир Куч
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Непонятно для кого 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Наверное, 70 лет назад, когда эта книга была написана, она могла считаться шедевром. Или быть интересной. Но теперь?!
    История простая. В одной из лаборатории произошла утечка радиактивного вещества. И потом, каком-то образом, проникла на человека. А он уже разнес все это дальше. Но главное, сидя в машине главного героя, "передал" эту радиактивную пыль ему. А Барни уже потом своей жене Карен. И вот эта молодая пара становится изгоями. Ведь все бояться заразиться (а это запросто, ведь пыль передается в книге простым прикосновением). Но помимо этого в семье и так было не все гладко: ссоры и напряженка. А еще невозможность зачать ребенка.
    И тут, по иронии судьбы, Карен узнает, что беременна. И да, у обоих уже все признаки лучевой болезни. И вот дилемма: сделать аборт, ведь мутации у ребенка неизбежны, или рожать, ведь радиация несет бесплодие...
    Такая печальная, или даже депрессивная, книга. Нет в ней вообще ни лучика света - сплошные проблемы и ссоры. Да и финал тоже, может и предсказуемый, но грустный. Хотя, какой финал? Судьба героев так и остается неизвестной...
  •  
    Проблема радіації 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Читаючи книгу "Доторк" я все дивувалася: Та невже її написав Деніел Кіз? Адже вона геть не схожа на історію про Біллі Міллігана та Квіти для Елджернона. Та й на П"яту Саллі теж не схожа.
    Ця книга про страшні наслідки розповсюдження радіації на виробництві. Ця історія перегукується з серіалом "Чорнобиль". І там і там одна і та ж проблема, наслідки якої руйнують життя невинним людям, а винних, як часто буває - немає.
    Головний герой одного разу повертається додому вкритий радіаційним пилом. Компанія, яка винна в цьому не несе відповідальності. Чоловік, який так прагнув бути батьком після тисячі невдалих спроб от-от ним має стати. Та чи стане вже після того, що сталося ?
    Важка історія. Руйнуються мрії, сподівання, надії. Але ж навіть в кінці найтемнішого тунелю видно світло. Чи вже ні?
    Книга нагадала мені документальний фільм, про реальну історію, що трапилася із жителями Прип"яті. Через радіацію примушували жінку зробити аборт. Та вона з чоловіком втекла. Та й аборту не зробила. Вберегла життя своїй, такій довгоочікуваній дитині.
Купити - Доторк
Доторк
160 грн
Є в наявності
 
Інформація про автора
Деніел Кіз
Деніел Кіз

Один з найвідоміших американських письменників-фантастів XX століття, лауреат великої кількості престижних літературних премій, в тому числі «Хьюго» і «Х'юго», які автор отримав за найвідоміший свій твір - «Квіти для Елджернона». Практично всі книги Деніела Кіза відрізняються гострою соціальною проблематикою. У своїх творах автор багато розмірковує про науку, пр...

Детальніше

Рецензії Доторк

4.7/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Непонятно для кого 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Наверное, 70 лет назад, когда эта книга была написана, она могла считаться шедевром. Или быть интересной. Но теперь?!
    История простая. В одной из лаборатории произошла утечка радиактивного вещества. И потом, каком-то образом, проникла на человека. А он уже разнес все это дальше. Но главное, сидя в машине главного героя, "передал" эту радиактивную пыль ему. А Барни уже потом своей жене Карен. И вот эта молодая пара становится изгоями. Ведь все бояться заразиться (а это запросто, ведь пыль передается в книге простым прикосновением). Но помимо этого в семье и так было не все гладко: ссоры и напряженка. А еще невозможность зачать ребенка.
    И тут, по иронии судьбы, Карен узнает, что беременна. И да, у обоих уже все признаки лучевой болезни. И вот дилемма: сделать аборт, ведь мутации у ребенка неизбежны, или рожать, ведь радиация несет бесплодие...
    Такая печальная, или даже депрессивная, книга. Нет в ней вообще ни лучика света - сплошные проблемы и ссоры. Да и финал тоже, может и предсказуемый, но грустный. Хотя, какой финал? Судьба героев так и остается неизвестной...
  •  
    Проблема радіації 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Читаючи книгу "Доторк" я все дивувалася: Та невже її написав Деніел Кіз? Адже вона геть не схожа на історію про Біллі Міллігана та Квіти для Елджернона. Та й на П"яту Саллі теж не схожа.
    Ця книга про страшні наслідки розповсюдження радіації на виробництві. Ця історія перегукується з серіалом "Чорнобиль". І там і там одна і та ж проблема, наслідки якої руйнують життя невинним людям, а винних, як часто буває - немає.
    Головний герой одного разу повертається додому вкритий радіаційним пилом. Компанія, яка винна в цьому не несе відповідальності. Чоловік, який так прагнув бути батьком після тисячі невдалих спроб от-от ним має стати. Та чи стане вже після того, що сталося ?
    Важка історія. Руйнуються мрії, сподівання, надії. Але ж навіть в кінці найтемнішого тунелю видно світло. Чи вже ні?
    Книга нагадала мені документальний фільм, про реальну історію, що трапилася із жителями Прип"яті. Через радіацію примушували жінку зробити аборт. Та вона з чоловіком втекла. Та й аборту не зробила. Вберегла життя своїй, такій довгоочікуваній дитині.
  •  
    Любимый автор 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Я наконец-то взялась за проверенного и гарячо любимого автора. Этот роман я выделила и удивилась что он про радиацию и облучение, а не про психические расстройства. Но нет, это была ошибка.

    У Карен и Барни в семье не все гладко. Они уже три года безуспешно пытаются зачать ребенка. Ни дня у них не обходится без сор и скандалов. Но их жизнь резко меняется когда Барни случайно приносит домой на своей одежде частички радиоактивной пыли. Семейство накрывает волна неприятных симптомов облучения да и к тому же весь город ополчился на них. Люди винят семью Старков в розносе радиации, устроили им травлю и пытаются выжить из города.

    Среди побочных эффектов облучение - бесплодие. Но оказалось что Карен уже беременна. Что теперь будет с ее ребенком? Сделать аборт и никогда больше не иметь возможности забеременеть или рискнуть и родить мутанта.

    Пока Карен раздумывает по поводу своего положения, ее муж - Барни сходит с ума. Он натура творческая - скульптор, к тому же ему досталась большая доза облучения. Вот тут-то и вылазит неопределимая тяга автора к расстройствами психики.

    Несмотря на то что в целом мне понравилось книга явно слабее чем все предыдущие.
  •  
    Халатність людей 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Тема радіоактивного зараження на сьогодні дуже популярна у сфері кіно та от в художній літературі зустрічається рідко. Тому то такі книги мені найцікавіші.

    Деніел Кіз же в цій книжці надає перевагу іншому, тут не буде вибухів, паніки чи масштабних аварій. Письменник висуває вперед інше, набагато цікавіше, ніж просто радіація. Сюжет базується на реальних подіях, фактах та історіях про халатне ставлення чиновників на виробництві до радіоактивних речовин. Під час читання згадувався Чорнобиль і ті страшні наслідки, стільки невинних людей загинуло та постраждало від простої невідповідальності...

    Та найцікавіше описане в книзі, як на мене, це відносини людей, емоційні стани за таких надзвичайних ситуацій, інколи були мурахи по тілу, бо розумієш, що таке може трапитися з будь-ким.

    Але все ж таки найголовнішою темою роману «Доторк», мабуть, є батьківство. Адже головні герої, молоде подружжя Старків, чекають дитину... Будучи радіоактивно зараженими.

    Однозначно рекомендую, якщо вас цікавить дана тема.
  •  
    Через чиюсь халатність страждають інші 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Цікава, емоційна книга, хоча змістовно вона дуже важка, а в кінці неможливо не пролити сліз. Книга в стилі Деніела Кіза, він завжди описує проблеми суспільства, хвороби, а в даному випадку йдеться про проблему радіоактивного опромінення та зараження. Дуже подобаються мені такі сюжети і вони мене захоплюють. Читаючи, пригадувалась аварія на Чорнобильській атомній станції 1986 року. На перший погляд історія проста, коли в одній із лабораторії, через чиюсь помилку, стався витік радіоактивної речовини, яка потрапила на взуття працівника, а цей радіоактивний пил він розніс вже далі, сівши в автомобіль свого друга-сусіда Барні Старка. А з іншої сторони, як все заплутано і чому журналісти,поліція і всі-всі довкола не шукають того, за чиєю виною стався витік, а звинувачують подружжя Старків, які є потерпілими і заражені радіацією. Як це все страшно. Дуже шкода мені було Барні та Карен. В цей час Карен ще й раптом дізнається ,що вагітна. Як тяжко було читати, коли Барні,а він є скульптор, починає сліпнути , але при цьому все таки продовжує ліпити скульптурки. Жахливо, коли журналісти звинувачують в тому що сталось Старків і пишуть неправдиві, навіть можна сказати брехливі статті, а люди, прочитавши ці статті, жбурляють каміння по вікнах кімнати, в якій в цей час перебуває Карен.
    Мабуть, радіоактивний витік і опромінення не є головною проблемою цієї книги, тут ще й постають питання взаємовідносин в родині та батьківство. Але  на фоні радіації, це все дуже зворушує і, читаючи починаєш багато чого розуміти зовсім по іншому.
    Однозначно я цю книгу рекомендую всім до прочитання.
    Моя оцінка 10/10 
  •  
    Людська жорстокість
    Дуже люблю книги Деніела Кіза, особливо "Квіти для Елджернона". Зараз дуже помінявся стиль письма автора, вибір сюжетів, тому я не можу порівнювати цю книгу з його попередніми. В книзі "Доторк" піднімаються соціально важливі проблеми: аварії на виробництві, емоції, стосунки людей в кризових ситуаціях, та поведінка натовпу в цих же кризових ситуаціях.
    Для мене найбільш неприємні герої - це Барні(чоловік Карен) та Майра(сестра Карен). Барні (митець, скульптор) дуже дивний, як і більшість творчих людей, але по мірі того, як розвивається сюжет, як криза поглиблюється, його поведінка стає, як на мене, неадекватною. Ну і Майра(у минулому наркоманка, зараз член релігійної секти) наче й надає підтримку своїй сестрі Карен, але схильна до зради.
    Дуже вражає людська жорстокість. Інстинкт самозбереження на першому місці. Але не розібравшись у ситуації, жителі міста почали цькувати Карен і Барні, які стали жертвами обставин.
    Ну і компанія, де відбулася аварія, захотіла відкупитися "копійками", яких би не вистачило на подальшу реабілітацію постраждалих. І такі ситуації повсюди. Ця книга на своєму прикладі показує тільки один із варіантів розвитку подій.
  •  
    «Колір болю»
    ... «раптом та маленька чорна коробочка, що шепотіла про радіацію незрозумілою йому мовою, стала найважливішим інструментом на світі».

    Ми пережили Чорнобиль, ми багато читаємо, чуємо, цікавимось маленькими зарядженими частинками. Але ніхто ніколи до такого не готовий. Бо завжди думається: - Аааа, мене це точно не зачепить!

    Випадкова промислова аварія. Залишок радіоактивного пилу через вентилятор проникає в кабінет, з нього потрапляє на одяг та взуття, з них - у машину, з машини у дім, продовжуючи коловорот в побуті.
    Це я навмисне прослідувала за пилом. Щоб трохи стало ясніше. Чому так. Як можливо.
    Як це відбувається.

    А далі - головне питання - хто винен?
    І починаються пошуки, бо звинуватити ж когось потрібно.
    Зараженими виявляються Барні і Карен Старк. Три роки вони одружені, але не мають дітей, хоча прагнуть понад усе. І ось Карен дізнається, що вагітна.
    Кожен з подружжя проживає хворобу по-своєму - хтось, повернувшись до старого заняття, ліпить скульптури і плекає ненависть до всіх і всього, а хтось, навпаки, знаходить сили, аби дати шанс новому життю.
    Вражає відношення суспільства, враховуючи, що події відбуваються в США 60-70 років. Спробувала екстраполювати на нашу країну, сьогодення. Стало страшно...

    Книга дуже ретельно описує стадії проходження хвороби і реакцію на неї, особливо внутрішню. Багато агресії, намагання втекти від зовнішнього світу, втекти від себе.
    Незважаючи на невелику кількість сторінок, читається досить повільно. Бо складно читати серйозні речі «взахльоб», вони потребують осмислення.
    На завершення ще одна цитата - дуже промовиста, як на мене:
    «Іржа червона, борошно біле, але радіоактивний пил має лише колір болю».
  •  
    Что может быть страшнее бесплодия?
    Хоть книга и про радиацию, и многие справедливо находят в ней аллюзии на Чернобыль, для меня Киз писал абсолютно о другом. Для меня эта книга - о трагедии женщины. Что может быть для женщины страшнее бесплодия? Наверное, ничего. Главная героиня Карен живет в браке и жаждет забеременеть. Любит ли она своего мужа? Да так же, как и муж Барни. Молодых людей абсолютно ничего не объединяет, кроме желания стать родителями, желания, которое превратилось в манию. И вот, когда Карен наконец-то забеременела, она узнает, что муж стал невинной жертвой радиации. Став изгоями, семейство Старков все же не находит той гармонии, которая должна царить в добропорядочной семье. Барни, похоже, сходит с ума, с творческими людьми такое случается. В сексуальном плане он все еще подвластен Майре, только он ей теперь абсолютно не интересен.
    Книгу стоит прочитать. Только вот никаких эмоций, кроме страха и ужаса, она, к сожалению, не оставит. Стиль, конечно, безупречный: у Киза этого не отнять. И вроде бы читается быстро и легко. Но не оставляет приятного послевкусия. Хэппи энда не будет.
  •  
    Доторк, що запам'ятається надовго
    Щось абсолютно відмінне від інших романів Кіза. Історія, яка змусила плакати.

    "Доторк, що запам'ятається надовго".

    Доторк, наслідком якого є страждання, біль, людське нерозуміння і сліпа ненависть.
    Чи знали ви, яким є "колір болю"?
    Чи знали ви, що радіація- це не лише про фізичні зміни. Моральне гниття- ось, що таке радіація.

    В основі сюжету молода пара, яка старанно працює над створенням нового життя- немовляти, яке стане прикрасою світу. Тільки нічого не виходить. І життя героїв, сірим полотном, стелиться із дня у день. Доки все не змінює випадок. Радіація, яка увірвалася у маленький світ головних героїв і перевернула усе на 360 градусів. А от іще одна новина- жінка вагітна. Чи зможуть вони перебороти всі випробування, які ляжуть на їхні плечі? І якою буде дитина? Чи вона взагалі виживе? Як пережити нападки оточуючих і головне, як пережити нападки найрідніших?

    Вперше, я не знаю, що сказати про книгу. Вона занадто мене вразила. Можливо тому, що безпричинну ненависть доводиться спостерігати щодня. А можливо тому, що історія торкнулася самого серця.

    10/10
    Раджу до прочитання



  •  
    Радіоактивний доторк
    "Доторк" - друга прочитана мною книга цього автора, але це щось зовсім інше від "Квіти для Елджернона". Хоча проблема з анотацією тут така сама. Початок книги був зав'язаний на питанні "Чи завагітніє все ж таки головна героїня?", але відповідь на нього я мала ще до початку читання, що зовсім нівелювало всю інтригу зав'язки.
    Це історія про замовчування, жорстокість і халатність. Про те, як відсутність освіченості в темі радіації сіє страшну паніку і навіть руйнує декому життя. Про те, як одна, здавалося б, незначна подія може зробити з тебе іншу людину.
    Можливо, тема самого впливу радіації відкрита замало, здавалося, більше уваги автор приділяє стосункам між головними персонажами, а також їх відносинам з суспільством, яке досягає надлюдської жорстокості в страху перед невідомим[радіацією].
    Мене якраз зачепило останнє, тому можу сказати, що читати цю книгу треба ще для того, щоб зрозуміти, що спочатку треба розібратися в усьому,замість того щоб панікувати і своєю агресією погіршувати життя невинним людям, яким і без того довелося не солодко.
    Ну і звичайно проблема безвідповідальності великих організацій, які працюють з небезпечними речовинами. А також байдужість по відношенню до постраждалих, які сприймаються тільки як зайвий баласт.
    До прочитання можу рекомендувати.
  •  
    Когда никто не пожалеет
    Киз мне полюбился после его "Цветов для Элджернона", эту книгу я прочитала также залпом за пару дней. Маленький объем, интересный сюжет и вопрос, что же будет в конце?

    Книга о том, как обычная семья оказалась в числе изгоев для всего города, при этом ничего предосудительного не делая. Приятель Барни, работающий на АЭС, выносит после инцидента с работы радиоактивные частицы и "делится" ими с ним. Барни приходит домой к любимой жене и приносит эти невидимые смертоносные пылинки. Не зная, что пара облучена, они ходят по улицам, магазинам, парикмахерским, в гости. А потом к ним приезжают люди в защитных костюмах и их жизнь меняется...

    Кроме того, что Барни и Карен переживают унижения и их отовсюду гонят, боясь прикоснуться, пара сталкивается с последствиями облучения. Девушка давно пыталась забеременеть и вот, когда пришло самое неподходящее время, чудо свершилось.

    Стиль у Киза прекрасный, хотя сюжет осень серьезный и даже болезненный, невозможно оторваться до конца. Очень жутко читать о том, как легко может все развалиться за секунды из-за чьей-то ошибки и как люди, не пытаясь разобраться в происходящем, с готовностью отворачиваются от бывших друзей. Особенно в книге цепляют детали, образы, связанные с ремеслом главного героя. Интересно передана параллель того, как герои справляются с трудностями и совершенно меняются под конец.

    Советую прочитать книгу всем, кто любит Киза, интересуется темой радиоактивных отходов и кто хочет прочитать действительно цепляющее произведение, чтобы переживать все вместе с героями.
  •  
    Жестокость людей не знает границ...
    Это вторая книга Дэниела Киза которую я прочитала. Аннотация вызывала во мне противоречивые чувства и будоражила воображение. Заражение радиацией беременной женщины и ее травля окружающими... Это просто кошмар! Я долго не решалась ее читать, но в итоге рискнула.

    Карен и Барни - обычная семейная пара. Они вели простую, ничем не приметную жизнь и мечтали завести ребенка. Их мир перевернулся в один миг, когда муж, после аварии на работе, принес на себе частички радиации домой и случайно заразил свою жену. По ужасному стечению обстоятельств женщина оказалось беременной.

    Это история о трагедии в рамках одной семьи. Обычно мы привыкли наблюдать в новостях такие ситуации в масштабах города или страны, но никогда не задумывались каково это пережить простому человеку! Мы боимся того, чего не понимаем. Именно поэтому все окружающие принялись допекать Карен и Барни, тем самым пытаясь заставить их уехать из города.

    Я старалась не принимать эту историю близко к сердцу, иначе не смогла бы дочитать книгу до конца. Может быть именно поэтому я не прониклась. Конец поверг меня в шок, оставив неприятное послевкусие.
  •  
    Отруєння душі, думок та тіла
    Я обожнюю творчість Кіза. Він пише не просто історії про людей, які зазнали складних життєвих труднощів, хвороб, але й висвітлює всі вади суспільства.
    Герої його романів мають слоборозвинуті розумові здібності,розмноження особистості та( як у цій книзі)жахливий доторк радіації. Мені ця книга не так сподобалася як "П'ята Саллі" або "Таємнича історія Біллі Маллігана". Деніел Кіз пише не як людина,яка працює тільки з науковими термінами, він пише як справжній митець, який надзвичайно вдало передає всі емоції людини через її внутрішнє "я".
    У цій книзі мені не сподобалися головні герої. Не зважаючи на пережите горе, вони носять фальшиві маски. Від цього огидно. Та те, як суспільство відкинуло їх, зробило аутсайдерами - це справжня зла "личина" людей: егоїзм,бездушність,гординя та нерозуміння ситуації.
    Чудовий твір на гостру соціальну тему, але, я вважаю, не найкраща робота автора. Тим не менш, буду продовжувати знайомство з іншими його творами. Сподіватимуся на позитивні емоції та отримання насолоди від прочитання.
  •  
    Бентежна історія сучасного суспільства
    Лише нещодавно прочитала «Доторк» Деніела Кіза. Це вже четверта, але точно не остання прочитана мною книга цього зворушливого автора.
    Насправді, «Доторк», яким би важким він не здавався, читається буквально за вечір. Це одна із тих книг, які хочеться поглинути цілком за один раз, бо по-іншому просто неможливо від них відірватись. А якщо і доводиться залишити книгу недочитаною, вона весь час займає твої думки, провокуючи вигаданими сценами розв’язки й бентежить фантазію.
    Можливо, прочитавши анотацію, ви подумаєте, що це якась примітивна фантастика. Але ні, Кіз наводить реальні випадки опромінення радіоактивними речовинами через людську жадібність, цікавість чи недбалість. А ставлення оточуючих до опромінених? Хіба такі ситуації не мають місця у нашому повсякденному житті. До пандемії коронавірусу ви, певно, сказали б НІ, але не зараз. Згадати б хоч Нові Санджари, коли люди, не усвідомлюючи чи взагалі є небезпечними іноземці, що їдуть з Китаю, кидали в них камінням та палили шини, блокуючи в‘їзд до міста. Вони боялись, але і суспільство міста, де жили Карен і Барні, теж нічого не знало про радіацію та її небезпеку.
    Вражають читачі, які говорять про актуальність книги 70 років тому, але не зараз. Сьогодні, людство знає про радіацію та променеву хворобу, але має нові проблеми, COVID-19 - лише одна із небагатьох. Уважно читаючи, можна побачити, що радіаційне опромінення - не головна тема роману. Значно важливішими на суспільному рівні є питання ставлення до людей. А ми цього не вміємо! Правдивість цього твердження, впринципі, довела пандемія китайського вірусу. От і маємо тепер «непонятно для кого»...
  •  
    Страшна реальність
    Якщо вам хочеться чогось легкого, веселого - то це точно не сюди.
    Ця книга - важка, сумна, депресивна, але така важлива ♥️
    Барні та Карен - сімейна пара, що мріє про дитину. В них довго нічого не виходить, тож на цьому фоні в їхніх відносинах наступає напруга. Секс - по годинах, тільки в сприятливі дні. Романтика щезла. Вічні сварки через побут.
    А тут страшна біда - Карен і Барні зазнали радіоактивного опромінення. І тут новина - Карен вагітна. Тепер їм доведеться обирати - залишати дитину чи ні? Чи зможе Карен виносити і народити, коли сама страждає від променевої хвороби. Чи виживе дитина і чи буде вона нормальною? Книга написана в 60-ті, коли УЗД та амніоцентез були ще експериментальними процедурами і дізнатися про відхилення до пологів було нереально.
    Страшна не тільки сама ситуація, страшна реакція оточуючих на події. Замість того, щоб якось допомогти чи поспівчувати, жителі міста їх зненавиділи. Ніхто не хотів ходити з ними до одного магазину, лікарні, тощо. Погрози, побиття, каміння в вікна. Це так страшно!
    Книга - не для всіх. Але мене дуже зачепила.
  •  
    Життєві уроки від Даніела Кіза
    Цікава книга про життєву історію сім'ї в яку вони потрапили не через свою волю. Подібні ситуації трапляються і сьогодні, і в час пандемії також. Тут піднімаються теми сімейних відносин, відносин в родині, з друзями та знайомими, сусідами, громадою, колективом. Сумно було читати та переживати наслідки аварії, що сталася на роботі, а розплачуватись довелось людям своїм сімейним щастям та майбутнім. Книга легко читається та захоплює своїм змістом. Рекомендую для прочитання цієї книги та інших книг Даніела Кіза.
  •  
    Чому ж це так страшно!?
    У цій книзі дуже важко впізнати традиційний стиль Деніела Кіза. Я прочитала вже всі його книги, і майже всі вони мені дуже сподобалися. Я звикла до Кіза, який пише про психологічні розлади, про дитячі травми і т.д., але ця книга зовсім інша. У центрі сюжету знаходиться сім'я, яка мало того що переживала кризу у своїх відносинах, так ще й чоловік випадково заражає себе та свою дружину радіацією. Коли починаєш читати цю книгу, то проскакує думка, що нічого страшного не сталося, адже Барні не міг за такий короткий проміжок часу заразитися такою кількістю радіації. Але під час прочитання ти починаєш розуміти наскільки страшною силою володіє ця радіація. Навіть найменшої дози вистачить для того, щоб дуже зашкодити своєму здоров'ю. Молода сім'я стикається з деякими проблемами: розголос цієї ситуації, через що стикаються з агресією людей, вагітність жінка, яка закінчиться невідомо чим. Ця історія чимось нагадує ситуацію на початку сучасної пандемії, адже тоді через людський страх теж багато хто стикався з агресією, але це не правильно. Цю книгу варто прочитати, щоб зрозуміти, що люди, які хворіють хворобою, якою можливо заразитися не винні в цьому, вони переживають більший жах, ніж ті, хто так боїться захворіти. У будь-якій ситуації потрібно вміти лишатися людьми, адже від такого ніколи ніхто не застрахований. Навіть вакцини не дають 100% гарантії, що ти не захворієш.
    Єдине, що мені не сподобалося -це стиль написання книги, адже він дуже відрізняється від стилю в інших книгах автора.
  •  
    Особиста думка
    Особисто мені не сподобалась книжка, оскільки на фоні "Квітів для Елджернона" та "Таємничої історії Біллі Міллігана" це наче писав зовсім інший автор. Я очікувала дійсно важкої історії про тяжку долю людей, що зазнали трагедію. Замість того 90% книжки - звичайнісінький роман, де герої вічно страждають і радіація там майже ні до чого. В усіх героїв така поведінка та характери, якісь незрозумілі страждання і проблеми, що просто фейспалм.
    Це весь мій відгук, тому скажу, що бажаю усім українцям миру!
 
Характеристики Доторк
Автор
Деніел Кіз
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2019
Рік першого видання
1968
Перекладач
Володимир Куч
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
Тираж
9000
ISBN
978-617-12-5118-2
Тип
Паперова
Література країн світу
Література США і Канади
Література за періодами
Література XX ст.
 

Про автора Доторк