Доки кава не охолоне
Паперова книга | Код товару 1133487
Yakaboo 4.9/5
Автор
Тосікадзу Кавагуті
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Наталія Гоїн
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм

Усе про книжку Доки кава не охолоне

• Продано 800 000 екземплярів
• Екранізовано
• Для фанатів «Як зупинити час» та «Дружина мандрівника у часі»
• Історія, що розчулить до сліз

У цій невеличкій кав’ярні вже понад століття подають найсмачнішу каву. Тут можна посидіти за філіжанкою цього гірко-солодкого напою, відволіктися від буденних проблем і… вирушити в подорож у часі. Щоб зустрітися з коханим, з яким вас колись розлучили кілометри. Чи отримати лист від чоловіка, який забув про вас через хворобу. Знову хоча б на мить побачитися із сестрою, яка загинула в автокатастрофі. У кожного свої причини побувати в минулому. Проте є умова: встигнути повернутися в майбутнє, доки кава не охолоне…

Характеристики
Автор
Тосікадзу Кавагуті
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Наталія Гоїн
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Рецензії
  •  
    Кафе в Токио 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Очень трогательная книга. Японскую литературу я читаю редко, но тут просто завораживающая история. Представьте, что вы бы изменили, если бы могли отправиться в прошлое. И вот еще более важны вопрос, с кем вы бы хотели встретиться.
    В Токио есть маленькая кофейня, которая помимо прекрасно сваренного кофе предает путешествие в прошлое. Уже больше ста лет она пользуется популярностью у тех, кто о ней узнает. Есть условие, нужно вернуться в настоящее до того, как кофе остынет. Также, клиенты не могут покидать кофейню, и более того, они должны сидеть на определенном месте. В один из обычных дней, мы можем наблюдать четырех посетителей. У каждого своя история, и свое время в прошлом. Кто-то хочет увидеть человека, который некогда оставил его. Кто-то получить письмо от мужа. Кто-то увидеть сестру, а кто-то дочь. История затягивает читателя. Удивительно, что в этот день все эти люди собрались в одном кафе, ради оной цели. Но при этом, каждая история уникальна и полна любви. Вообще, я бы советовала читать книгу сидя в кафе за чашкой кофе, тогда история приобретает дополнительный шарм. Ведь если подумать, то ежедневно в каждом кафе по всему миру, сидят люди, каждый со своей уникальной историей. И если они не могут в реальности путешествовать во времени, то уж точно, могут путешествовать в прошлое, с помощью воспоминаний. Если любите душевные истории, с фантастическими элементами, то эта книга вам точно понравится.
  •  
    Роман, який зачаровує 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Власне книга викликала мій інтерес обкладинкою і назвою. Стиль роману зовсім не мій, але після прочитання ні разу не пожалкувала, що обрала саме цю книгу. Японська література досить своєрідна і своїм викладом і логікою.
    Імена досить незвичні були, поки адаптувалася, то книга закінчилася, але післясмак неймовірний, такий, що хотілося би продовжити знайомство з автором, не зупинятися на прочитаному!
    Власне сама книга, то 4 історії, які складаюсь собою портрет чудового і незвичайного кафе. На перший погляд все звичайно: кафе, чай, відвідувачі, які проводять чай у кав‘ярні за книжкою, але є одне місце, яке має здатність змінювати долі людей і хоч трохи надолужити їхні помилки в минулому.
    Чи ризикнула би я відважитися на такий крок - не знаю, але знати, що є можливість таки використати цей шанс - окрема чарівність:)
    Книга читається на одному диханні, за декілька годин.Абсолютно приємно присвятити вечір цьому чарівному твору, де повністю переймаєшся долями героїв і відчуваєш їх біль і радість; настільки достовірно автору вдалося прописати всіх героїв і їх долі..
Купити - Доки кава не охолоне
Доки кава не охолоне
180 грн
Є в наявності
 

Рецензії Доки кава не охолоне

4.9/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Кафе в Токио 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Очень трогательная книга. Японскую литературу я читаю редко, но тут просто завораживающая история. Представьте, что вы бы изменили, если бы могли отправиться в прошлое. И вот еще более важны вопрос, с кем вы бы хотели встретиться.
    В Токио есть маленькая кофейня, которая помимо прекрасно сваренного кофе предает путешествие в прошлое. Уже больше ста лет она пользуется популярностью у тех, кто о ней узнает. Есть условие, нужно вернуться в настоящее до того, как кофе остынет. Также, клиенты не могут покидать кофейню, и более того, они должны сидеть на определенном месте. В один из обычных дней, мы можем наблюдать четырех посетителей. У каждого своя история, и свое время в прошлом. Кто-то хочет увидеть человека, который некогда оставил его. Кто-то получить письмо от мужа. Кто-то увидеть сестру, а кто-то дочь. История затягивает читателя. Удивительно, что в этот день все эти люди собрались в одном кафе, ради оной цели. Но при этом, каждая история уникальна и полна любви. Вообще, я бы советовала читать книгу сидя в кафе за чашкой кофе, тогда история приобретает дополнительный шарм. Ведь если подумать, то ежедневно в каждом кафе по всему миру, сидят люди, каждый со своей уникальной историей. И если они не могут в реальности путешествовать во времени, то уж точно, могут путешествовать в прошлое, с помощью воспоминаний. Если любите душевные истории, с фантастическими элементами, то эта книга вам точно понравится.
  •  
    Роман, який зачаровує 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Власне книга викликала мій інтерес обкладинкою і назвою. Стиль роману зовсім не мій, але після прочитання ні разу не пожалкувала, що обрала саме цю книгу. Японська література досить своєрідна і своїм викладом і логікою.
    Імена досить незвичні були, поки адаптувалася, то книга закінчилася, але післясмак неймовірний, такий, що хотілося би продовжити знайомство з автором, не зупинятися на прочитаному!
    Власне сама книга, то 4 історії, які складаюсь собою портрет чудового і незвичайного кафе. На перший погляд все звичайно: кафе, чай, відвідувачі, які проводять чай у кав‘ярні за книжкою, але є одне місце, яке має здатність змінювати долі людей і хоч трохи надолужити їхні помилки в минулому.
    Чи ризикнула би я відважитися на такий крок - не знаю, але знати, що є можливість таки використати цей шанс - окрема чарівність:)
    Книга читається на одному диханні, за декілька годин.Абсолютно приємно присвятити вечір цьому чарівному твору, де повністю переймаєшся долями героїв і відчуваєш їх біль і радість; настільки достовірно автору вдалося прописати всіх героїв і їх долі..
  •  
    Хто чекає на тебе в минулому? 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Невеликий за обсягом твір, що навчить багатьом речам: як примиритися з неможливістю повернути минуле, як привчитися чекати й поважати вибір іншої людини. Книга про кохання, відданість і вірність близьким та власним ідеалам, про те, як зробити найважливіший у житті крок, не втративши оточення і самого себе. Напевне, ми читали про це вже неодноразово, та формат і точка зору Тосікадзу Кавагуті доволі незвичні.
    Отже, невеличка стара кав'ярня в Токіо, у якій, окрім кави, можна отримати незвичну послугу - подорож у часі і можливість поспілкуватися з тим, кого втратив назавжди. У цьому закладі нема вікон, три годинники показують різний час, а зрозуміти день зараз чи ніч майже неможливо. Натомість у кав'ярні є жінка, що сидить на "тому самому" місці й постійно читає, звільняючи стілець лише раз на добу. І саме тоді, коли вона відлучається до вбиральні, хтось може перенестися в часі. Щоправда, аби потрапити в минуле чи майбутнє, потрібно взяти до уваги п'ять правил, головне з яких - повернутися в теперішнє, "доки кава не охолоне". Тобто час омріяної подорожі дуже обмежений. Та найбільше розчаровує потенційних "мандрівників у часі" інше правило: будь-які дії в минулому не змінять теперішнього. То чи варто ятрити душевні рани?..
    Перед нами чотири вражаючі історії: про закоханих (випробування кохання часом і відстанню), про чоловіка й дружину, їх пам'ять, вірність і зневіру; про двох сестер, відданість собі та родині і прощення; про матір і доньку, одна з яких має померти.
    Хоча сюжет твору лишає багато питань, загалом книга дуже затишна і щемлива.
    Читати холодними вечорами. Звісно, із філіжанкою кави в руках.
  •  
    Маленька книга, яка змінює світогляд 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    "Доки кава не охолоне" - це не просто книга, яка вражає, це історії, які змушують замислюватись ще довго після прочитання. Ні на хвилину не пожалкувала, що купила й прочитала цю, досить невелику за розміром книжечку. Вона точно варта уваги! Чудове доповнення філіжанки кави суботнім ранком.

    Всі ми колись щось не сказали, щось не почули, щось не зробили, десь не промовчали... Та як часто кожен з нас казав: "Якби я тоді знав, якби я міг вчинити по іншому"... У кожного героя оповідання була своя доля, свій біль. І, звісно ж, така чудова можливість, як "мандри в часі" могли б змінити їх життя раз і назавжди. Лише виконай усі правила, та час минулого чи майбутнього "доки кава не охолоне" - твій.

    Але основна ідея книги все ж таки: "Зрештою, незалежно від того, помандруєте ви до майбутнього чи повернетеся в минуле, теперішнє однаково не зміниться." Але автор вірить, що все людина здатна пережити. Те, що вже відбулось, повинно було статися, й, навіть, той магічний стілець не в змозі щось змінити матеріально, фактично. Але подорож може змінити не ситуацію чи ваше майбутнє, а ваше сприйняття, дати відповіді на питання, спокій, надію. А чи не це важливіше...
  •  
    Назад в минуле
    Література східних авторів не досить у нас поширена та й самих авторів мало хто назве більше двох. Саме тому український переклад Тосікадзу Кавагуті "Доки кава не охолоне" викликав як мінімум зацікавлення. Дуже сподобався сюжет, несподіваний та оригінальний. Чи хотіли б ви відвідати кав'ярню де не лише продають каву, але й пропонують подорож у часі? Саме такий заклад описує автор.
    Роман складається з чотирьох частин, які поєднані між собою цілісним сюжетом. Кожна частина доповнює попередню новими сюжетними елементами та уточнює особливості та нюанси подорожей у часі.
    Книга дуже тепла та навіює сентиментальні мотиви, а також змушує замислитися про те, чи дійсно варто повертатися в минуле, чи можливо варто в теперішньому спробувати щось змінити, якщо це ще можливо. В романі є певні неоковирності, зумовлені тим, що в початковому варіанті книга була написана як театральна п'єса, і лише після успішної постановки автор переробив її в роман. Однак цікавий сюжет та оригінальна ідея ці дрібні недоліки повністю затьмарюють.
  •  
    Чи варто повертатися у майбутнє
    Книга зацікавила назвою і своїм невеликим описом про неї.
    Мені зразу захотілося її прочитати.
    Кафе в якому варять особливу каву і в якому можна потрати у минуле, а вам хотілося коли не будь потрапити в минуле, я так...
    Але є умови і їх виявляється не так і мало, одне з них, що ти маєш сидіти лише на одному місці, не піднімаючись з нього, друге, що потрапивши у минуле ти не при яких обставинах не зможеш його змінити, тоді виникає питання, то чи варто повертатися, якщо нічого не можливо змінити... , а які ж решта умов?..
    В книжці описані чотири різні історії, і кожна з них торкнулася мого серця по своєму. Всі герої різні і цікаві особистості. Але чи просто розпочати розмову, коли ти потрапив у минуле і зустрівся з тим з ким так бажав зустрітися, виявляється не все так легко, як здається на перший погляд...
    Але жоден з героїв не пошкодував, що потрапив у минуле, тому що виніс звідти для себе важливий урок.
    А чи можливо потрапити у майбутнє у цьому кафе? Виявляється можна…
    Книга читається легко і на одному диханні.
  •  
    Доки кава не охолоне
    З японською літературою я познайомилася завдяки книзі "Доки кава не охолоне" Тосікадзу Кавагуті. З перших сторінок читач поринає у атмосферу незвичного та таємничого кафе. Люди у відчаї або з надією приходять сюди, щоб ще раз побачити рідних, сказати ті слова, що вони так і не наважилися сказати раніше.
    Правила кафе чітко дають зрозуміти, що всі подорожі в часі все одно нічого не змінять. Все станеться так, як і мало статися. Але люди, що одного разу зважилися на такий крок, однозначно змінюють своє ставлення до життя. Та однозначно спонукають читача по-іншому поглянути на буденне життя і, можливо, на свої стосунки з рідними, щоб потім ні про що не жалкувати.
    Від книги неможливо відірватися, до останньої сторінки читача охоплює вир емоцій. Тут і радість, і сум, і співчуття. Всі історії пов'язані між собою однією атмосферою. Атмосферою того самого невеличкого кафе, що загубилося у лабіринтах безлічі вулиць. І якщо раптом вам колись захочеться побувати у минулому, або зазирнути у майбутнє, ви вже знаєте що робити...
  •  
    Легкий аромат кави
    Легка та романтична історія про справжню любов.
    Десь у Токіо є кафе, у якому можна подорожувати у часі. Ця подорож має купу купу ще й, на думку інших, дурних правил. Але фаворитом усіх правил є те, що ти повинен випити каву, поки та не охолола, в інакшому випадку ти станеш привидом. А, до речі про привидів. Щоб переміститися у часі ти повинен сидіти на "тому самому місці", де сидить вона - жінка в білому (так, вона привид), і вона встає тільки один раз на день. Ще, коли ви потрапите в минуле ви не можете встати; щоб ви не робили, теперішнє не зміниться і ви можете побачити тільки того, хто був у кафе. Це основні правила для того, щоб подорожувати у часі. Але тоді який сенс взагалі відправлятися у цю подорож? Сенс у тому, що у сьогоденні нічогісінько не змінюється - змінюємося ми самі. Чорна рідина полилася з чайничка у маленьку філіжанку. І запам'ятайте: випийте каву, доки вона не охолоне...
    Дуже цікава історія про чотирьох жінок, які по своїм особливим причинам зважилися на подорож у часі. Одна атмосфера затишного кафе. Найбільше мені сподобалося те, як автор описував дві речі: каву та одяг. Я наче фільм дивилася. Стільки деталей, але викладені у простій ненав'язливій формі. Книжка, якщо чесно, на один раз, але прочитати її дуже раджу. Напевно, ви більш ніде не знайдете історію з такою неповторною доброю атмосферою.
  •  
    Не в восторге, но где-то около
    Я "охотилась" за этой книгой приблизительно три месяца, пытаясь выследить, когда она будет по акционной стоимости, причем мне все равно было: на русском или украинском. К счастью, удалось дождаться этого счастливого дня:)
    Честно скажу, что представляла себе немного не такую историю (на деле их тут целых 4 и все они связаны общими персонажами), в какой-то другой динамике. Но все равно осталась довольна и не разочарована покупкой.
    Изложение немного в азиатском стиле, когда прослеживается менталитет японцев, не похожий на наш. Но зато читается легко. Подозреваю, еще перевод сыграл свою роль. По сути, истории призваны ценить текущий момент, но я не особо люблю нравоучительные книжки, если они не маркируются должным образом. Поэтому-то читала просто как историю. По одной каждый вечер:)
    Из самых интересных моментов - куча правил для того, чтобы перенестись в прошлое и даже будущее. Не знаю, как автору пришло в голову придумать такое, но все равно интересно было. Единственное о чем жалею - тут нет упоминания о том, что происходит с "приведением" после того, как его место занимает другой проштрафившийся путешественник по времени. А так мне действительно понравилось, хотя ну вот вообще не мой любимый жанр.
  •  
    Рецензія
    Дуже цікавий сюжет книги. Я думаю кожен ставив перед собою питання, щоб він змінив, якби міг повернутися в минуле. Кого б він хотів зустріти? Однак поки що це залишається лише утопією. Однак в книгах ми вільні від фізичних законів, тому можемо трошки пофантазувати. Отож уявімо собі на перший погляд звичайне кафе у якому подають досить непогану каву. Але є все ж одна в ньому особливість – його відвідувачі можуть подорожувати в минуле. Однак і тут є своє застереження – необхідно повернутися назад поки не захолонула ваша кава. Інакше неможливо буде повернутися в теперішній час і людина назавжди залишиться жити в минулому. Однак чи всі хочуть жити в теперішньому без своїх близьких людей, яких вони раніше втратили? Автор кидає виклик фаталістам, які стверджують що наша доля вирішена за нас і ми нічого в житті не можемо змінити. Інша річ полягає в тому чи насправді нам потрібні зміни. Чи справді ми насолоджувалися іншим життям, якби приймали інші рішення? Чи можливо людина живе найкращим життям із можливих варіантів? Особливо я притримуюся думки, що все що не робиться на краще. Якби там не було у читачів є можливість з’ясувати ці, а також багато інших актуальних питань. Книга легко читається і навіть не помічаєш як минає час.
  •  
    Время не линейно
    «Пока не остыл кофе» – дебютный роман японского театрального режиссёра Токсикадзу Кавагути. Эта история происходит в небольшой провинциальной кофейне, где посетители могут попасть в прошлое или даже в будущее. Будьте готовы, что никакой свободы путешествий не будет, ведь это японская магия, значит будут строгие правила и определённый порядок действий. После того, как персонажам наливают кофе, они начинают перемещаться во времени, но должны оставаться в том самом кафе и встречаться только с теми, кого видели здесь и раньше. Вернуться назад необходимо до того, как остынет кофе в чашке. Что бы ни случилось c ними в путешествии, этот опыт не может изменить настоящий момент, кроме как отношение самих героев к происходящему. Это частые темы в японской литературе – следование правилам, принятие того, что с тобой происходит.
    Научиться смотреть в лицо реальности, даже если её сопровождает неотвратимая смерть – вот, пожалуй, основная идея книги. Не скажу, что под большим впечатлением, но для лёгкой умственной разгрузки вполне подойдёт.
  •  
    Потрапити в минуле можливо
    Це, мабуть, перший японськийй автор, книгу якого я прочитала і мушу сказати, що жодного разу не пожалкувала, що купила її. Мені дуже сподобалась! Читаєш її, і стає так тепло на душі. І не забудьте взяти з собою каву, коли розгорнете книгу.
    Кожен із нас хоча б раз у житті задумувався над тим, щоб потрапити в минуле, а у героїв цієї книги є така можливість. Ви ознайомитесь із чотирма історіями, що гармонійно вплетені в цілісний сюжет. Разом з героями ви заходите в кав’ярню, у якій всі годинники показують різний час. Вам здається, що це випадковість, але насправді саме у цьому закладі ви можете повернутись у минуле. Але є правила: це можна зробити лише на одному стільці, з якого не можна вставати; щоб ви не сказали чи не зробили, коли туди потрапите, нічого не зміниться. І головне: вам треба повернутись, доки кава не охолоне. А інакше…
    Книга нагадує про те, що дуже важливо говорити те, що ти відчуваєш одразу, не боятись, бо може у вас більше не буде вдалішої нагоди; вчить також цінувати час і всіх, хто поряд з вами.
  •  
    Незвичайно
    Раніше мені доводилося читати японських авторів. Можу сказати, що це специфічна література. Але книга японського письменника Тосікадзу Кавагуті «Доки кава не охолоне» мені сподобалась(в нього «кава» навіть у прізвищі є). Це сентиментальна, зворушлива, незвичайна книга.
    Місце дії - кафе, в якому можна мандрувати в часі: можна перенестися в минуле чи в майбутнє. Але не все так просто. Важливо дотриматися декількох правил. А найголовніше - не можна змінити минуле, а, отже, в теперішнє. І звісно треба допити каву, поки вона не охолола, щоб повернутися назад.
    Тут ми маємо чотири різні історії:
    1. Про закоханих
    2. Про сестер
    3. Про подружжя
    4. Про матір та доньку.
    Мене особисто найбільше зворушила історія мами та дочки. Дуже незвичайна, емоційна. Герої цього роману цікаві, сюжет небанальний, хоча є деякі неточності.
    Мені особисто не вистачило історії, як мандрівниця у часі перетворилася на привида. Сам стиль письма сподобався, книга читається дуже легко та швидко, хоча хочеться розтягнути читання на довше.
  •  
    Запах кави
    Ця книга ідеальна для любителів кави і фантастичних історій. Ви з головою поринете в книгу і будете захоплені усіма подіями, які описані.

    Отже є невеличка кав'ярня. В ній подають на перший погляд звичайну каву, але є один секрет. Ви можете повернутися в будь який день із минулого і виправити все що вам захочеться. Можливо хтось хоче з кимось помиритися, хтось побачити дорогу людину, хтось просто відчути ностальгію за тими часами.
    От тільки повернутися треба до того часу, як охолоне кава у вашій чашці.

    Книга справді чудова. Хоч я і не любитель кави, але під час прочитання рекомендую саме цей напій.

    Хоч сторінок і не багато, можна прочитати за один вечір або за пару годин, але історія байдужим не залишить нікого.

    Головна порада - жити сьогоднішнім днем, не зациклюватися на минулому і з надією дивитися в майбутнє.

    Підійде для легкого читання перед сном, на відпочинку або після складного дня.
    Посил чіткий і зрозумілий, герої викликають прихильність, а в повітрі ніби літає запах кави. 
  •  
    Для ценителей изысканных,трогательных историй
    Давно не читала работы японских авторов, хотя когда-то очень их любила. Тосикадзу Кавагути напомнил мне о моей любви. Эта книга разделена на четыре части. Они об историях разных людей, но каждая из история очень плавно, невероятно мастерски перетекает в следующую. Эти истории о кафе, о котором ходит занимательная легенда и даже написана статья в газете. В кафе можно вернуться в прошлое. Есть множество правил, которые нужно соблюдать, одно из них - вернуться назад в настоящее, пока кофе в твоей чашке не остынет. А еще одно правило тебе не подвластно, однако, оно существует - ты никак не сможешь поменять настоящее, что бы ни сделал, судьба все повернет так как и было. Поэтому мало кто интересуется этим кафе, и этой возможностью побывать в прошлом. Только некоторые люди, которые решаться на путешествие во времени, знают, зачем они это делают и что смогут изменить для себя самих. Но если честно, то книга не очень напоминает мне о "Жене путешественника во времени".. Но она такая же печальная и трогательная. Четыре просто душераздирающих истории. Ни одна из них не оставит вас равнодушным.
  •  
    Тепла книжка
    Обожнюю такі історії - про каву, про кохання, про зустрічі. Вони такі теплі, що не можна відірватися від читання. Обкладинка теж дуже приємна. Сюжет і суть цієї книги, взагалі, несподіваний, цікавий. Після прочитаного замислилася, а справді, що можна б було сказати тим людям, які пішли від нас, якщо б було таке кафе в нашому житті? А хоча, в кожному місці, де ми зустрічали дорогих нам людей, ми можемо повернути їх в наших згадках. Дуже хороша книга, японські імена красиві, побільше б таких книжок було б)
  •  
    Нічого не можна змінити в минулому
    Чотири історії, що розгортаються в невеличкому кафе в Токіо. Кожна з них - про наше життя. Загадкове кафе, незвична для японців кава й долі людей, які мріють виправити помилки, яких вони припустилися в минулому. Та, на жаль, це неможливо. Так, на мить, доки кава не охолоне, ти можеш сісти на чарівного стільця й вирушити в минуле, сказати інші слова, ще раз подивитися у вічі сестрі чи коханому чоловікові, однак зупинити прогресуючу в теперішньому хворобу Альцгеймера чи загибель члена сім"ї, - це зробити неможливо. Надзвичайно зворушливою для мене виявилася третя історія - про двох сестер, одній з яких доведеться загинути. До сліз, до болю. Вкотре переконуєшся, як слова можуть розчулити.
    Невеличка за обсягом книга, надзвичайно приємна палітурка. Читається на одному диханні. А після кожної історії на серці залишається слід. Й ти мимоволі робиш висновок, що треба цінувати любов, час, проведений з рідними і коханими, треба жити й насолоджуватися кожною миттю. Бо теперішнє не змінити...
    Та ми в силах змінити майбутнє.
  •  
    Чотири цікаві історії.
    Невелика стара кав'ярня в Токіо, яка знаходиться в підвальному приміщені. Тут гарна тиха атмосфера, яка зачаровує, де подають найсмачнішу каву.
    Кав'ярень багато, а в цієї є своя родзинка.
    Тут можна не тільки випити смачну каву, а й повернутися в минуле і не тільки в минуле.
    Чотири жінки, чотири історії,
    Чотири повернення.
    Одна хотіла повернути своє кохання, інша отримати листа від коханого чоловіка, іще одна хотіла побачити свою сестру.
    І всі вони хотіли повернутися у минуле щоб змінити майбутнє.
    Але...

    Щоб повернутися в минуле, треба було притримуватися декілька правил.
    1) Ви не можете зустрітися з людьми, які не бували в цьому кафе хоч раз.
    2) Теперішнє не зміниться. Майбутнє можливо.
    3) Є лише один стілець, на якому можливо повернутися в минуле. І з нього не можна вставати.
    4) І найголовніше з правил - ти мусиш повернутися назад, доки кава не охолоне.
    Якщо ти не встигнеш, добром це не скінчиться.

    Трохи мені було незвично читати оці всі японські імена, на початку книги я в них трохи плуталася. А на кінець уже звикла.
    Чотири цікаві долі. Особливо остання, яка змусила мене плакати.

    А ще, як на мене, були деякі нестиковки. Чи то може я звикла читати книги, щоб були без вигадок і все по факту.
 
Характеристики Доки кава не охолоне
Автор
Тосікадзу Кавагуті
Видавництво
Книжковий клуб "Клуб Сімейного Дозвілля"
Мова
Українська
Рік видання
2020
Перекладач
Наталія Гоїн
Кількість сторінок
240
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
135х205 мм
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-12-7090-9
Вага
232 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Література Японії
Література за періодами
Сучасна література