Безодня
Паперова книга | Код товару 981895
Yakaboo 4.8/5
Автор
Влад Сорд
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда

Усе про книжку Безодня

«Безодня» — це збірка неймовірних і водночас на диво чесних історій, привезених автором з війни, побаченої на власні очі й прожитої впродовж чотирьох років у польових окопах, на закинутій шахті, у лісах, що повсякчас прострілюються. Тут немає героїзації «своїх» чи демонізації «чужих», це просто війна, котра випала на долю нашому поколінню. А війна не добирає слів та не шкодує куль, війна триває, як і кожна з цих історій, що, проростаючи з реальності, набувають химерних метафізичних сенсів у подобі Чорного Бога й первісного жаху, який завжди чатує на нас поза межами часу й простору.

Вікове обмеження: 18+

Характеристики
Автор
Влад Сорд
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Рецензії
  •  
    Голос Безодні 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга — логічний розвиток раніше виданої поетичної збірки автора «+++». З «Трьох плюсів» взятий вірш, що виступає нульовим оповіданням книги, оскільки глибоко інтегрований у сутність подальшого тексту.

    Не вийде назвати «Безодню» лише терапевтичною книгою або лише художнім переосмисленням, не вийде обмежити одним жанром. Книга, яка починається подібно до ветеранського щоденника, нарощує елементи містики з кожним оповіданням, але разом з тим зростає деталізація описів реальності. Навіть в останньому оповіданні, перенасиченому алюзіями на всесвіт «Warhammer 40000», діалоги максимально реалістичні, що і складає особливість «Безодні». Її реалістичності, кінематографічного відтворювання, голосу оповідача, що бачив усе, а тому не переживає, як сприймуться його слова — цього не вдається заглушити нічим.
    Перед цією реалістичністю блякне усе привнесене. Якщо на перших оповіданнях стовідсоткова передача розмов з обсценною лексикою та військовий гумор іноді збивають з думки, то під час подальшого читання усвідомлюєш: про це не вдасться говорити ніяк інакше.

    Крім того, описувані в книзі події не зосереджуються на війні, що триває тепер, але оцінюють її вплив на суспільство в подальшому — це і проблема ПТСР, практично повністю ігнорована суспільством, і нові «втрачені» покоління тих, хто виростає під час війни. Обрана Сордом стратегія побудови внутрішньої структури «Безодні» дозволяє осмислення впливу війни на суспільство в цілому та людину в ньому, охоплюючи одночасно різні часи, різні виміри та різні жанри.
  •  
    Якщо надто довго дивитись у безодню, вона подивиться у вас 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Жіночий погляд у “Безодню”...
    Чесно, я не збиралась читати книжку, бо занадто страшно, занадто реально і близько до мене все. Тут вже не спишеш на фантазію автора, бо все це відбувалось насправді, там на Сході, від подій якого більшість з нас хоче відгородитись, бо “какаяразница”.

    Книжка про АТО від людини, яка сама пройшла це пекло. Її не можна оцінювати в категорії “сподобалось”- “не сподобалось”, бо ти ж не оцінюєш так власну історію, правда? Ви ж не говорите, оці роки мені дуже сподобались, а ось ці були слабенькі, треба допрацювати. У “Безодні” інше призначення. Вона намагається вкотре достукатись до читача і сказати: “Агов! Війна ще тут. Вона нікуди не поділась. Ми досі гинемо там, як і останні 5 з гаком років.”

    Ні, в книжці немає моралізаторства чи тиску на почуття провини, а ще в ній нема хайпу і псевдопатріотизму (за це, окреме дякую). Мені здалось (хоча я можу і помилятись), що “Безодня” - це одна суцільна рефлексія автора, його спроба примиритися з всім тим, що він бачив, не забути, але навчитись жити з цим багажем.

    Найбільше мене торохнуло від “Ритмів милосердя” і навіть не від страшного фіналу, але від самого образу милої дівчинки в блакитній сукенці.

    Поридала над історією Сєвєра, як же по-дурному все вийшло…

    Радити книжку не буду, бо все таки вона важка. Впевнена, що вона і без рекомендацій знайде свого читача.

    “ – Дяяяденька, – протягнула вона і щиро всміхнулась. – А ви хароший фашист ілі плахой?”
    – А ти як думаєш?” – дещо збентежено спитав Інженер цю, як її… Лєнку., у відповідь.
    – Навєрнає – хароший, замислилась юна Лєна з лисячою мордочкою та майже одразу сяйнула усмішкою. – Ви нам кушать прівозітє.
    Натомість Тарасу ледве вдалося проковтнути згусток у горлі й натягнути на помережане зморшками смагляве лице силувану посмішку. Бовкнув перше, що спало на думку:
    – А папа твой – гдє?
    – А там, – показала кивком собі за спину, – фашистов убіваєт!...”
Купити - Безодня
Безодня
280 грн
Є в наявності
 

Рецензії Безодня

4.8/5
  • 5
  • 4
  • 3
  • 2
  • 1
  •  
    Голос Безодні 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Ця книга — логічний розвиток раніше виданої поетичної збірки автора «+++». З «Трьох плюсів» взятий вірш, що виступає нульовим оповіданням книги, оскільки глибоко інтегрований у сутність подальшого тексту.

    Не вийде назвати «Безодню» лише терапевтичною книгою або лише художнім переосмисленням, не вийде обмежити одним жанром. Книга, яка починається подібно до ветеранського щоденника, нарощує елементи містики з кожним оповіданням, але разом з тим зростає деталізація описів реальності. Навіть в останньому оповіданні, перенасиченому алюзіями на всесвіт «Warhammer 40000», діалоги максимально реалістичні, що і складає особливість «Безодні». Її реалістичності, кінематографічного відтворювання, голосу оповідача, що бачив усе, а тому не переживає, як сприймуться його слова — цього не вдається заглушити нічим.
    Перед цією реалістичністю блякне усе привнесене. Якщо на перших оповіданнях стовідсоткова передача розмов з обсценною лексикою та військовий гумор іноді збивають з думки, то під час подальшого читання усвідомлюєш: про це не вдасться говорити ніяк інакше.

    Крім того, описувані в книзі події не зосереджуються на війні, що триває тепер, але оцінюють її вплив на суспільство в подальшому — це і проблема ПТСР, практично повністю ігнорована суспільством, і нові «втрачені» покоління тих, хто виростає під час війни. Обрана Сордом стратегія побудови внутрішньої структури «Безодні» дозволяє осмислення впливу війни на суспільство в цілому та людину в ньому, охоплюючи одночасно різні часи, різні виміри та різні жанри.
  •  
    Якщо надто довго дивитись у безодню, вона подивиться у вас 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Жіночий погляд у “Безодню”...
    Чесно, я не збиралась читати книжку, бо занадто страшно, занадто реально і близько до мене все. Тут вже не спишеш на фантазію автора, бо все це відбувалось насправді, там на Сході, від подій якого більшість з нас хоче відгородитись, бо “какаяразница”.

    Книжка про АТО від людини, яка сама пройшла це пекло. Її не можна оцінювати в категорії “сподобалось”- “не сподобалось”, бо ти ж не оцінюєш так власну історію, правда? Ви ж не говорите, оці роки мені дуже сподобались, а ось ці були слабенькі, треба допрацювати. У “Безодні” інше призначення. Вона намагається вкотре достукатись до читача і сказати: “Агов! Війна ще тут. Вона нікуди не поділась. Ми досі гинемо там, як і останні 5 з гаком років.”

    Ні, в книжці немає моралізаторства чи тиску на почуття провини, а ще в ній нема хайпу і псевдопатріотизму (за це, окреме дякую). Мені здалось (хоча я можу і помилятись), що “Безодня” - це одна суцільна рефлексія автора, його спроба примиритися з всім тим, що він бачив, не забути, але навчитись жити з цим багажем.

    Найбільше мене торохнуло від “Ритмів милосердя” і навіть не від страшного фіналу, але від самого образу милої дівчинки в блакитній сукенці.

    Поридала над історією Сєвєра, як же по-дурному все вийшло…

    Радити книжку не буду, бо все таки вона важка. Впевнена, що вона і без рекомендацій знайде свого читача.

    “ – Дяяяденька, – протягнула вона і щиро всміхнулась. – А ви хароший фашист ілі плахой?”
    – А ти як думаєш?” – дещо збентежено спитав Інженер цю, як її… Лєнку., у відповідь.
    – Навєрнає – хароший, замислилась юна Лєна з лисячою мордочкою та майже одразу сяйнула усмішкою. – Ви нам кушать прівозітє.
    Натомість Тарасу ледве вдалося проковтнути згусток у горлі й натягнути на помережане зморшками смагляве лице силувану посмішку. Бовкнув перше, що спало на думку:
    – А папа твой – гдє?
    – А там, – показала кивком собі за спину, – фашистов убіваєт!...”
  •  
    Безодня війни 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Збірка «Безодня» — це не черговий опус про війну для підняття патріотизму. Це — хроніки війни як вона є. Без прикрашання, без героїзації, без вичавлювання сліз. Герої тут говорять суржиком і лаяються, спершу від цього трохи незручно, але зрештою, покажіть мені військового на Сході, який під обстрілом буде говорити виключно літературно?

    Оповідання «Безодні» не мають одного жанру. Це і містика, і горрор, і фантастика. Альтернативна історія (так, нам дуже не вистачає костюмів «Кіборг») і привіт Вархаммеру. Це історії про минуле і майбутнє, про те, як ведеться на війні, і те, як потім жити далі (і чи можливо жити нормально взагалі).

    Війну не можна забути, її можна лише пережити. Пропустити крізь себе, переосмислити, трансформувати. Містифікувати, наділити надприродними силами і чорнотою зла, бо що таке війна, як не безодня темряви? Той, хто падає у неї, уже не повертається тим, яким був раніше. У нього буде інший погляд, надчуття, а ще — легкий шлейф смерті.

    Читати неодмінно разом зі збіркою «+++» — вірші створюють ритм, читаються як заклинання. Проза передає події, а поезія — почуття.
  •  
    Безодня 100% користувачів вважають цей відгук корисним
    Влад Сорд - Безодня.

    Безодня дивиться на тебе чорними провалами, вона шкіриться з очей товариша, що просто впав у неї, вона дзвонить дзвіночком дівчачого велосипеда, руками бійців ховає тіла, лунає мобільником, вона пробирається під шкіру і не дає дихати, жити, вірити. У чому жах війни - в її реалістичності або в химерній безодні "Донбасу без дна"?

    Скажу чесно, найбільше мені сподобалася розповідь "Цитадель". Вона одночасно мерзенна, тому що розумієш, що насправді існують такі люди, як ці продажні слідчі, але в той же час історія говорить зовсім про інше. Коли я побачила відсилання до Марвину Химейеру, то зрозуміла, що все буде не так просто, як виглядає на початку. Так воно і виявилося.

    Книга читається шалено швидко, в ній багато простої мови і матюків, а російський текст українськими буквами лунав абсурдно, але так по-справжньому. Дійсно, читаєш "химерну" книгу, але у підсумку вона набагато реальніша.

    Не шукайте в книзі літературних досліджень, їх тут немає. Але є снаряди, дружба, кров, є віра у завтрашній день, біль, втрати і смерть.

    Я, як і багато мешканців нашого краю, знаю про війну не з чуток. Я знаю, як із-за переконань руйнується дружба і родинні зв'язки (хоча особисто мене це минуло, і це дуже добре). Тому так важливо цінувати мир, бо ніколи не знаєш, коли біда прийде до тебе... Цінувати, пам'ятати та вірити у існування світу, в якому не буде війни.
 
Характеристики Безодня
Автор
Влад Сорд
Видавництво
Дім Химер
Мова
Українська
Рік видання
2021
Кількість сторінок
192
Ілюстрації
Немає ілюстрацій
Формат
84х108/32 (~135х205 мм)
Палітурка
Тверда
Папір
Офсетний
ISBN
978-617-78420-4-9
Вага
150 гр.
Тип
Паперова
Література країн світу
Українська література
Література за періодами
Сучасна література