Віктор Домонтович — літературний псевдонім українського письменника, літературознавця, історика, етнографа й археолога В. Петрова (1894—1969). «Доктор із парадоксом», як його називав Микола Зеров, був майстром інтелектуальної прози. А ще він був талановитим ученим, незрівнянним ерудитом і... радянським розвідником. Життя Домонтовича приховує чимало таємниць і могло б стати блискучим сюжетом біографічного роману. Тим цікавіше читати його твори, що захоплюють перипетіями сюжету, нагнітанням настрою, інтеліґентною пікантністю, несподіваністю думки або фрази...

«Без ґрунту» — найкращий роман Домонтовича, блискучий приклад інтелектуальної прози, в якому автор, розповідаючи про відрядження столичного мистецтвознавця, постаті великою мірою автобіографічної, до міста, де пройшло його дитинство, пише про трагічне безґрунтянство, коли люди втратили зв’язок із землею, з природою, із місцем свого народження і, нарешті, зв’язок з Богом.