Стиль письма Жозе Сарамаго мені дуже імпонує. На перший погляд здається, що замало діалогів, що привносять певну динаміку до оповіді, текст монолітний, мало членований на абзаци. Але разом з тим це справляє враження цілісності. Звісно, роман значний. Щоправда, як на мене, ритміка оповіді наприкінці різко обривається. отримується ніби ідеш довгою дорогою, а наприкінці прірва: упав і не можеш втямити, а що ж сталося? Цікава точка зору на, здавалося б, вічну тему. Біблійні теми це взагалі якась марка, показник серйозності намірів автора. Можливо, тим хто більше кохається у релігії, аніж у літературі (літературі світській) ця оповідь може здатися блюзнірством, адже у якому апокрифі написано настільки предметне зачаття Спасителя, а благородне та стоїчне протистояння спокусам у пустелі представлено службою у Пастиря, який до всього цього виявляється дияволом! Rнига не заглиблює нас у переживання Ісуса, усвідомленості його місії, навпаки, вона наближує Месію до звичайної людини, адже Бог живе у кожному з нас, створеному за Його образом і подобою та чомусь несправедливо названими "рабами Божими". Отож любителям серйозної "філософщини", сміливцям та кожному адресовано роман. Читайте і думайте.

Це альтернативна історія життя Ісуса Христа, добре відома нам з Біблії. Але тут автор нам описує своє бачення цих подій, або, принаймні, таке, яке могло б бути насправді, або ж могло б і не бути. Бо вірити в це або не вірити - ми повинні вирішити самі для себе. Це книга-притча, і тут описані всі основні віхи життя Ісуса, але не просто голі факти. Вся розповідь приправлена і помережена його роздумами, сумнівами, емоціями та почуттями. Наприклад, дуже мене вразила сила каяття Йосипа через невинно загиблих немовлят у Віфлеємі, яких він мав змогу врятувати лише одним словом. І як пізніше, після смерті батька, ця провина опустилася на плечі юного Ісуса. Кульмінацією твору для мене стала розмова Ісуса з Богом і Дияволом в морі Галілейському, яка по людських мірках тривала сорок днів. Бо страшно уявити, скільки людських життів коштувало бажання Бога, щоб йому поклонялося все людство, а не лише народ Іудеї. Якою ж великою ціною нам дався той план Божий. Ісуса через це страшенно мучили докори сумління. І саме тому, коли його розіп'яли на хресті, він просив у людей вибачити Богу. Книга просто неймовірна. Я в захваті.

Уже більше двох тисячоліть не стихають суперечки щодо божества Ісуса Христа і чимало філософів, богословів, письменника, митців і вчених не можуть дійти до однієї думки. Тому й не дивно, що письменники часто вдаються до біблійних тематик і трактують їх на свій лад. І Євангеліє від Ісуса Христа є одним з них. Скандальна книга Жозе Сарамаґо, за яку він отримав Нобелівську премію з літератури та чимало пересудів і дискусій. Проте насправді твір достойний уваги читачів, адже розкриває перед нами саме людську сутність Божого сина. Ніхто не стверджує, що потрібно вірити словам цієї книги, це як окрема інтерпретація відомої біблійних історії, швидше навіть потік свідомості на тему життя Ісуса. Він звичайна людина, яка прийшла у цей світ, аби врятувати інших. Йому притаманні сумніви, хвилювання, злість та сум. Він несе на собі гріх батька за невинно вбитих немовлят у Вифлеємі, адже ж його батько міг попередити інших про криваву розправу, а не ганебно переховуватися і тікати. Він пізнає жінку, яка не покидає його до кінця днів і, як би не намагався, він приречений стати жертовним ягням, аби поширити віру в Бога в світі. Кожен знайде у книзі щось своє, адже вона наповнена роздумами людини, яка стоїть між Богом і Дияволом, яка мусить обирати, хоч насправді вже все визначено