Ця книга була, є і буде моєю улюбленою серед класичної літератури. Це саме те, що можна перечитувати по декілька десятків разів і кожен раз виносити для себе щось нове. Маленька Джейн дуже рано втратила своїх батьків, а згодом і улюбленого дядька. Вона залишилася жити з дружиною дядька та їх дітьми, які її ненавиділи. Згодом її віддадуть в притулок, де вона буде постійно стикатися з несправедливістю у свій бік та постійними нав'язуваннями "правильного" з боку вчителів. Але це її не зламало, навіть навпаки. Вона стала сильною, вона змогла здобути гідну роботу в містера Рочестера. Та чи зможе Джейн не відійти від своїх принципів, зберегти своє добре ім'я та при цьому залишитися щасливою? Авторка наділила свою головну героїню неймовірною силою духу. Джейн не здавалас на шляху до свого щастя, не опускала рук, вона завжди вперто йшла до своєї мети. Цей твір певною мірою є феміністичним протестом, адже Джейн неодноразово обирає себе та свої потреби на противагу потребам чоловіка чи суспільства. Вона сильна, смілива, і цим досягає того життя, про яке завжди мріє.

Читати цю книгу я взялася у доволі дорослому віці, але можу припустити, що якби вона потрапила мені до рук тоді, коли я була ще підлітком, вона стала б найулюбленішою моєю книгою. До того ж, на момент читання я так чи інакше (екранізаціями, відсилками у популярній літературі) найспойлерила собі дві основні інтриги цієї книги, тому моє читання було трошки менш захопливим, ніж могло б бути. Проте я не скаржуся і, радше навпаки, дуже радію, що таки прочитала цей всесвітньо відомий роман англійської письменниці Шарлотти Бронте. Перша частина, у якій авторка знайомить читачів із своєю головною героїнею, мені йшла ну дуже повільно, я мало не відклала книгу взагалі. Настільки мало всього відбувалося, що мотивувати себе продовжувати читання було нелегко. Але я знала, що далі на мене чекатимуть сюжетні повороти, тому продовжувала. А от друга частина - так, там справжні скандали, інтриги, розслідування, готична атмосфера, любовна драма, муки вибору. Було над чим подумати. З іншого боку, головна героїня мені подобалася своєю жагою боротися за справедливість і стояти за себе, саме у першій частині. Ну, а далі, виходить, життя її навчило бути мудрою, але якось по-тихому, чи що. Хотілося б, щоб вона зберігала такий запал до кінця.

Безсмертний роман Джейн Ейр, який знаходиться у всіх списках " треба прочитати до ... років". Вічна класика, популярність, якої відлякує. Люди, перед тим, як почати читати цю книгу, і я теж, скептично відносяться до неї. Тому що є думка, що це "типовий підлітковий" роман. Але цей скепсис проходить після прочитання 50-100 сторінок. Це історія про несправедливість, кохання, доросле життя, жорстоке дитинство, обман найближчих людей та інші проблеми, з якими може зіткнутися молода дівчина. В цій історії є все: кохання, жорстокість, нерозуміння дитини.... Історія про дівчинку, яка стала сиротою в ранньому віці, потім перестала бути потрібна єдиним людям, яких вона знала, опинилась у притулку в розпалі епідемії, втратила подругу, старанно вчилась, але висловлювала свою непокірність майже всюди, де могла. Знайшла іншу подругу, працювала, і вирішила покинути притулок, де провела майже все своє життя. Та куди їй іти? Що робити? Чим вона може займатись? Чи є в неї якісь родичі? Друзі? Сім'я? Сестри з братами? Тітка та її робітники? Не пожалкувала про те, що прочитала цю історію. І всім рекомендую.