Ця книга була, є і буде моєю улюбленою серед класичної літератури. Це саме те, що можна перечитувати по декілька десятків разів і кожен раз виносити для себе щось нове. Маленька Джейн дуже рано втратила своїх батьків, а згодом і улюбленого дядька. Вона залишилася жити з дружиною дядька та їх дітьми, які її ненавиділи. Згодом її віддадуть в притулок, де вона буде постійно стикатися з несправедливістю у свій бік та постійними нав'язуваннями "правильного" з боку вчителів. Але це її не зламало, навіть навпаки. Вона стала сильною, вона змогла здобути гідну роботу в містера Рочестера. Та чи зможе Джейн не відійти від своїх принципів, зберегти своє добре ім'я та при цьому залишитися щасливою? Авторка наділила свою головну героїню неймовірною силою духу. Джейн не здавалас на шляху до свого щастя, не опускала рук, вона завжди вперто йшла до своєї мети. Цей твір певною мірою є феміністичним протестом, адже Джейн неодноразово обирає себе та свої потреби на противагу потребам чоловіка чи суспільства. Вона сильна, смілива, і цим досягає того життя, про яке завжди мріє.

«Джейн Эйр» - это самая настоящая сказка о Золушке, в которой Шарлотта Бронте рассказывает нам свое видение доброй и романтической истории. В этом романе главная героиня является молодой и умной девушкой, которая на первое место ставит честь, а не свои чувства. А вот главный герой далек от идеала и внешне, и по характеру, но это его ничуть не портит, так как мистер Рочестер умеет любить и ценит верность. Книга увлекает с самых первых глав, так как автор подробно рассказывает в них о детстве и юности Джейн Эйр, показывает, что именно повлияло на становление личности девушки, а затем погружает нас в атмосферу готического особняка, в котором достаточно много темных тайн. Автору удалось гармонично переплести любовь, ревность, месть и предательство, а также безоговорочную верность и преданность. Такие книги, на мой взгляд, не только отвлекают от повседневности, но и учат быть добрее, ценить тех, кто находится рядом.

Читати цю книгу я взялася у доволі дорослому віці, але можу припустити, що якби вона потрапила мені до рук тоді, коли я була ще підлітком, вона стала б найулюбленішою моєю книгою. До того ж, на момент читання я так чи інакше (екранізаціями, відсилками у популярній літературі) найспойлерила собі дві основні інтриги цієї книги, тому моє читання було трошки менш захопливим, ніж могло б бути. Проте я не скаржуся і, радше навпаки, дуже радію, що таки прочитала цей всесвітньо відомий роман англійської письменниці Шарлотти Бронте. Перша частина, у якій авторка знайомить читачів із своєю головною героїнею, мені йшла ну дуже повільно, я мало не відклала книгу взагалі. Настільки мало всього відбувалося, що мотивувати себе продовжувати читання було нелегко. Але я знала, що далі на мене чекатимуть сюжетні повороти, тому продовжувала. А от друга частина - так, там справжні скандали, інтриги, розслідування, готична атмосфера, любовна драма, муки вибору. Було над чим подумати. З іншого боку, головна героїня мені подобалася своєю жагою боротися за справедливість і стояти за себе, саме у першій частині. Ну, а далі, виходить, життя її навчило бути мудрою, але якось по-тихому, чи що. Хотілося б, щоб вона зберігала такий запал до кінця.