Ця книга читається від першої до останньої сторінки з неослабним інтересом. Перед очима читача розгортається непідфарбоване життя царської касарні, страшні картини першої світової війни, Союз Визволення України, показаний з теплотою, але без зайвої ідеалізації. О. Кобець, безперечно, найбільший пацифіст у нашій літературі. У книзі немає штучної фабули, але внутрішньої стрункости надають їй ліризм і глибока гуманність, якими пронизано всі розділи твору. Прочитавши книгу, читач збагатиться знаннями, багато переживе й передумає. «Записки полоненого» і з погляду мистецького і документального - це є унікальна і безконкуренційна річ.