У грудні 1811 року юний Луї-Етьєнн Сен-Дені - син одного з кращих конюхів королівських (згодом імператорських) стаєнь - отримав підвищення по своїй службі при Дворі. Він став одним з камердинерів і особистим охоронцем Наполеона. Попередні призначення він, завдяки протекції герцога Віченцского і Великого генерала Армана Коленкура, так само, як і його батько, служив при стайнях і виконував різні доручення.

Про події наступних десяти років - від Російської кампанії до поховання Наполеона на острові Святої Єлени - він і розповідає нам в своїх "Мемуарах", мовою, можливо, не завжди гладкою і правильною з точки зору професійного письменника, але зате з великим почуттям і щирістю, - про те, якою, власне, людиною був Імператор (як шанобливо, з великої літери, іменує його Сен-Дені) Наполеон.