«Коли сплячий прокинеться» одна з перших утопій жанру фантастики. І одночасно - мало не найперша антиутопія. Герберт Джон Веллс, як завжди, оригінальний і в задумі сюжету, і в його викладі.

Сюжет її можна вважати вже класичним: якийсь молодий чоловік після цілого ряду невдач, стресів і краху бажань і помислів засинає, убитий усіма цими бідами, засинає в свої рідні часи - наприкінці ХІХ століття.

Але ось прокинутися йому доводиться йому вже через двісті років - сон виявився летаргічним. Більш того, він виявляється ще й казково багатим - його капітали примножили його близькі та друзі, створивши якусь Раду, якою на момент пробудження головного героя, керують вже далекі праправнуки тих першозасновників.

Фактично, Сплячому, як називають головного героя в усьому світі належить велика частина цього світу. Але виявляється, його життю існує реальна загроза - Сплячого хочуть отруїти нинішні члени Ради, щоб не втрачати своєї влади. Але чи стануть ті, хто хоче перешкодити цьому, друзями того, хто прокинувся?