Книга "До Галичини. Про хасидів, поляків, і русинів. Уявна мандрівка зниклим світом Східної Галичини та Буковини" в першу чергу зацікавить істориків краєзнавців та всіх хто не байдужий до історичного минулого свого краю. Адже на сторінках цієї цікавої та непересічної історичної праці знову оживає неперевершений колорит колишнього багатонаціонального краю. Населення Галичини завжди складалося з різноманітних етнічних груп, кожна з яких вважала цей край своєю Батьківщиною. Кожна з етнічних груп прискіпливо слідкувала за збереженням власних національних традицій, не бажаючи асимілюватись. З огляду на це кожен, хто потрапляв в Галичину мав змогу познайомитися з традиціями та особливостями культури одразу декількох народів. Завдяки цій книзі таку нагоду зараз має кожен читач. Важливо, що велика кількість фактичного матеріалу здатна привернути увагу широкого кола читачів, а цікавий стиль написання перетворює читання книги в справжню захопливу подорож зниклим в наш час світом Східної Галичини.

У этой книги интересный жанр — это путеводитель по стране, которой больше не существует, Галичины и Буковины начала XX в. На рубеже прошлого века эта территория (сегодня это Западная Украина и Восточная Польша) была самой бедной, но также и самой быстро развивающейся частью Австро-Венгерской империи — австрийским Клондайком. Ранее то была самая этнически разнообразная часть Империи, где на улицах можно было слышать, как люди говорят на немецком, польском, украинском, идише, армянском, румынском и других языках. Книга очень хорошо проработана, здесь вы увидите множество вставок с обширными отрывками из множества литературных источников или личных дневников того времени. Но некоторые из них оказались трудны для понимания, хотя возможно всему виной не идеальное владение языком. В общем, я не знаю, или это мои корни (мои бабушка и дедушка из того региона), или литературное мастерство автора, а скорее всего, их комбинация, но эта книга заставила меня почувствовать горько-сладкую ностальгию по месту и времени, в котором я никогда не была и не побываю.