Шопенгауер - одне з найгучніших імен світової філософської думки. Він, представник ірраціоналізму, тяжів до німецького романтизму, захоплювався містикою, схилявся перед філософією Канта і філософськими ідеями Сходу. В його кабінеті стояли погруддя Канта і бронзова фігурка Будди. Йому були близькі ідеї стоїків - Епіктета, Овідія, Цицерона, а праці Гегеля і Фіхте він нещадно критикував.

Філософія Шопенгауера - це філософія песиміста, який вважає існуючий світ «найгіршим з можливих світів», а людське щастя - ілюзією, в гонитві за якою людина напружує всі сили, але, досягнувши бажаного, відчуває лише розчарування і нудьгу.

«Світ як воля і уявлення», «Ерістика або Мистецтво перемагати в суперечках», «Про нікчемність і прикрощі життя» - основні праці мислителя.

Зміст:

• Світ як воля і уявлення
• Ерістика, або Мистецтво перемагати в суперечках
• Про нікчемність і прикрощі життя
• Метафізика статевої любові