Ця книга розповідає про важливість слова і смислів, що вкладають люди у будь-яку інформацію. Такий собі посібних з медіаграмотності для кожного, хто цікавиться нею або хоче з чогось почати. Це прекрасний старт, адже автор невимушено та цікаво розповідає на прикладах з різних країн про важливість інформаційної гігієни. Відчутно, що Пітер Помаранцев - майстер своєї справи та має багатий досвід у цій темі. Книга заохочує читати й інші праці автора. Радо раджу всім.

Якщо ви цікавитеся медіаграмотністю, медійними маніпуляціями та власною інформаційною безпекою, вам буде цікаво й корисно опрацювати цю книгу. А якщо не цікавитеся – то почніть, нарешті, це робити, інакше від вашого критичного мислення не залишиться й крихти. Щодня ми свідомо та несвідомо споживаємо певну кількість інформації. Радіо, телебачення, скролінг стрічки соціальних мереж, читання ранкової газети чи поїздка в транспорті. Ви не уявляєте, скільки вдало прихованих маніпулятивних повідомлень наш мозок пропускає крізь себе. Хтось обачно їх фільтрує та не дає засмітити своє мислення, а комусь просто лінь напружуватися й витрачати ресурс на оцінку споживаної інформації. Інформаційний інтелект такої людини поступово опускається до позначки 0 і вона одразу стає об’єктом, який на раз-два піддається маніпуляціям. Пітер Померанцев просто й доступно описує, хто, як і навіщо нами маніпулює. Він роз’яснює це на прикладах інформаційної війни України з Росією, подій в Америці, в Китаї, Сирії, ІДІЛу. Він показує, як легко поширюються інформаційні віруси і фейки, як за допомогою них направити громадську думку у потрібне русло. Померанцев – син дисидента, який був засуджений за антидисидентську діяльність та у 70-х емігрував до Великої Британії. У книзі, крім дискурсу про природу пропаганди, він описує історію своєї родини, в особливості свого батька, що додає книзі життєвості та емоційності. Ігоря Померанцева (батька) забрали КДБісти прямо з Одеського пляжу, де той вирішив скупатися. Далі були допити, міграції, робота на BBC, підпільні зв’язки, боротьба за інформаційну свободу Інколи було важко сприймати книгу через не завжди зрозумілу термінологію чи не надто цікаві для мене через територіальну віддаленість історії інших країн. Однак, в результаті всі ці історії складаються пазликами, створюючи загальну картину інформаційної війни в світі. Для мене надзвичайно цікавим виявився розділ про ботоферму, принципи роботи ботів, тролів, світобачення (чи то пак світозакриванняочі) людей, що за цим стоять. Раніше, наприклад, я не знала про існування «фабрики тролів» з Ольгино та й багато інших аспектів теж не усвідомлювала. Раджу читати книгу тим, хто не хоче перетворитися на бездіяльного овоча, яким можна маніпулювати, тим хто хоче зберегти критичне мислення та інформаційний інтелект, не втратити здатність аналізувати інформацію або ж навпаки набути її. Війна відбувається не лише на Сході України чи в наших головах. Війна відбувається навколо. Але чи хочете ви бути її учасниками?

Звісно, не всі розділи цієї книжки для українського читача будуть однаково цікавими. Наприклад, нам, на перший погляд, не аж так сильно треба знати щось про маніпуляції в передвиборчих гонках на Філіппінах або різні пропагандистські інструменти в арсеналах диктаторів інших далеких екзотичних країн. Однак для розуміння механізму інформаційних атак і їхнього згубного впливу на суспільство цей досвід є так само важливим, як і гучні скандальні викриття фабрик тролів та ботоферм. І якщо ви ще дивуєтеся з того, що Росія "наслідила" своїми ольгінцями по всьому світу, то прочитайте цю книжку уважно. Адже без неї, Росії, не обійшлося не лише у США під час передостанніх виборів, що закінчились перемогою Трампа, і не лише в Україні, де наслідками інформаційної війни стала війна реальна, а й багато де ще - список довжелезний. Я б охарактеризувала нонфікшн Померанцева як такий, що відкриває очі на речі, які і так мали би бути очевидними, але чомусь такими не є. Ця книжка вкотре стала нагадуванням, що інформаційна гігієна і медіаграмотність - вкрай важливі навички у сучасному світі, якими не можна нехтувати. Дуже сподобалось, як основний посил Пітер Померанцев "розбавив" відступами про дисидентський досвід свого батька, Ігоря Померанцева, відомого російського журналіста і поета, який був засуджений в СРСР за антирадянську діяльність і емігрував за кордон. Померанцев-батько тісно пов'язаний з українськими Чернівцями, де навчався й жив до виїзду за кордон, і вже після розпаду СРСР, в 2012 році став автором ідеї міжнародного літературного фестивалю Меридіан Черновіц.