Щоденник книгаря
Бумажная книга | Код товара 926633
Yakaboo 4.7/5
Автор
Шон Байтелл
Издательство
Наш Формат
Язык
Украинский
Год издания
2019
Переводчик
Ярослава Стриха
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
140х210 мм

Все о книге Щоденник книгаря

ПРО КНИЖКУ

«Щоденник книгаря» описує рік із життя букіністичної книгарні в Шотландії. Перед нами постають безлюдні пагорби, кілометри піщаних пляжів, мальовничі гори й вікторіанські маєтки. Ми опиняємося в крамниці із сотнею тисяч книжок, що ледве зводить кінці з кінцями. Над нею нависає примара всюдисущого Amazon, який ще дужче розростається й витісняє маленькі книгарні. У всьому цьому маневрує Шон Байзелл, який мав шаленство та сміливість придбати крамницю й долучитися до на перший погляд романтичної професії книгаря. Автор розповідає про найцікавіші замовлення, про невпинні суперечки з працівниками, про розмови з найрізноманітнішими клієнтами — буркунами й натхненниками, людьми, які життя не тямлять без книжок, і тими, що шукають привід посваритися.

ДЛЯ КОГО КНИЖКА

Книжка для найширшого кола читачів, для всіх, хто любить книжки, захоплюється мемуарами.

ЧОМУ ЦЯ КНИЖКА

Ці дотепні мемуари покажуть, що професія книгаря — це не ідилія, але точно любов на все життя.

ПРО АВТОРА

Шон Байзелл — власник однієї з найбільших букіністичних крамниць Шотландії. У 2010 році почав вести фейсбучну сторінку й без прикрас розповідати про будні книгарні, а згодом написав мемуари.

Читать полное описание
Свернуть
Характеристики
Автор
Шон Байтелл
Издательство
Наш Формат
Язык
Украинский
Год издания
2019
Переводчик
Ярослава Стриха
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
140х210 мм
Рецензии
  •  
    Як букіністи виживають в епоху Amazon 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Мабуть, не знайдеться жодного книголюба, який ніколи б не мріяв мати власну книгарню. Більшості пересічних читачів професія книгаря уявляється як безлімітна можливість читання з горнятком чаю, такий собі суцільний відпочинок, жодних турбот і, звичайно ж, отримання великих прибутків. Мабуть, Шон Байзелл приблизно так само уявляв своє майбутнє, поки не купив другу за розміром букіністичну книгарню в Шотландії.
    Хронологічно "Щоденник книгаря" охоплює рік життя автора. Шон Байзелл чесно й без особливих прикрас розповідає про свої будні, намагання втриматися на плаву в епоху всюдисущого Amazon, про дивакуватих клієнтів і не менш дивакуватих підлеглих.
    Взагалі складається враження, що автор прагнув зробити книгу якомога нуднішою, щоб позбутися потенційних конкурентів. Проте саме цим оманливим занудством "Щоденник книгаря" якраз і підкупив мене. Тут немає чітких сюжетних ліній, глибокого розкриття характерів персонажів. Зрештою ця історія не змусить вас пожертвувати кількома годинами сну, щоб швидше дізнатися, чим там все закінчиться. Зате "Щоденник книгаря" можна вважати ідеальною книгою для відпочинку, "перезавантаження" після читання "розумних" творів на зразок романів Кадзуо Ішіґуро.
    Крім того, хоча автор і прагне здаватися мізантропом, а його ремарки щодо покупців доволі саркастичні, до нього мимоволі відчуваєш симпатію.
  •  
    Записки на кожен день 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Напевне дуже багато очікував від даної книги, тому, напевне, розчарувався в ній. Перш за все беручи цю книгу до рук, потрібно розуміти, що це записи не власне "книгаря", а людини, яка є власником букіністичної крамниці. Це різні речі, зараз поясню. "Книгар" більше б зосередився на внутрішній стороні питання продажу книг. Тоді, як власник просто описує своє життя і більш нічого, так, звісно "книжкове питання" він не оминає стороною, але цього дуже мало: кілька описів відвідувачів, поїздки за книгами померлих власників, нарікання на інтернет та Amazon, розтрощений Kindle, оце й, практично, все. Натомість ми змушені багато читати про його подружку, сусідського кота, риболовлю та повсякденний збір грошей в крамниці з кількістю покупців. Це наче взяти просто будь-який щоденник будь-якої людини і прочитати його. Враження були б ті ж самі. Тому це не надто захоплююче чтиво, рік однієї людини вирваний з контексту життя і який спробували втиснути в обрамлення букіністичної книгарні. Єдине, що справді сподобалось це цитати з Орвелла, який свого часу також підробляв в книгарні.
Купить - Щоденник книгаря
Щоденник книгаря
195 грн
Нет в наличии
 

Рецензии Щоденник книгаря

  •  
    Як букіністи виживають в епоху Amazon 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Мабуть, не знайдеться жодного книголюба, який ніколи б не мріяв мати власну книгарню. Більшості пересічних читачів професія книгаря уявляється як безлімітна можливість читання з горнятком чаю, такий собі суцільний відпочинок, жодних турбот і, звичайно ж, отримання великих прибутків. Мабуть, Шон Байзелл приблизно так само уявляв своє майбутнє, поки не купив другу за розміром букіністичну книгарню в Шотландії.
    Хронологічно "Щоденник книгаря" охоплює рік життя автора. Шон Байзелл чесно й без особливих прикрас розповідає про свої будні, намагання втриматися на плаву в епоху всюдисущого Amazon, про дивакуватих клієнтів і не менш дивакуватих підлеглих.
    Взагалі складається враження, що автор прагнув зробити книгу якомога нуднішою, щоб позбутися потенційних конкурентів. Проте саме цим оманливим занудством "Щоденник книгаря" якраз і підкупив мене. Тут немає чітких сюжетних ліній, глибокого розкриття характерів персонажів. Зрештою ця історія не змусить вас пожертвувати кількома годинами сну, щоб швидше дізнатися, чим там все закінчиться. Зате "Щоденник книгаря" можна вважати ідеальною книгою для відпочинку, "перезавантаження" після читання "розумних" творів на зразок романів Кадзуо Ішіґуро.
    Крім того, хоча автор і прагне здаватися мізантропом, а його ремарки щодо покупців доволі саркастичні, до нього мимоволі відчуваєш симпатію.
  •  
    Записки на кожен день 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Напевне дуже багато очікував від даної книги, тому, напевне, розчарувався в ній. Перш за все беручи цю книгу до рук, потрібно розуміти, що це записи не власне "книгаря", а людини, яка є власником букіністичної крамниці. Це різні речі, зараз поясню. "Книгар" більше б зосередився на внутрішній стороні питання продажу книг. Тоді, як власник просто описує своє життя і більш нічого, так, звісно "книжкове питання" він не оминає стороною, але цього дуже мало: кілька описів відвідувачів, поїздки за книгами померлих власників, нарікання на інтернет та Amazon, розтрощений Kindle, оце й, практично, все. Натомість ми змушені багато читати про його подружку, сусідського кота, риболовлю та повсякденний збір грошей в крамниці з кількістю покупців. Це наче взяти просто будь-який щоденник будь-якої людини і прочитати його. Враження були б ті ж самі. Тому це не надто захоплююче чтиво, рік однієї людини вирваний з контексту життя і який спробували втиснути в обрамлення букіністичної книгарні. Єдине, що справді сподобалось це цитати з Орвелла, який свого часу також підробляв в книгарні.
  •  
    ЩОДЕННИК КНИГАРЯ 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    26 ЧЕРВНЯ

    Замовлено книг: 1
    Вподобано книг: 1

    Дорогий книгомане, який зараз читаєш цей відгук. Напевно, ти теж чув багато хорошого про цю книгу і захотів проаналізувати відгуки на Yakaboo, щоб впевнитися чи потрібно тобі її купляти.

    Тому напишу свої враження, як суто суб'єктивну думку:

    Найперше, потрібно віддати належне видавництву «Наш формат» за якісне видання: обкладинка з вибірковим ламінуванням, гарна якість друку, товстенькі сторінки і симпатична синя закладка. Також на самій обкладинці мультиплікаційно зображений автор, він же і головний герой книги, щоденник якого і є книгою. Ззовні книга дуже атмосферна і так і хочеться її читати.

    Але, напевно, після стількох овацій я очікувала від цієї книги більшого, тому не можу поставити найвищу оцінку.

    Я сама веду щоденник вдячності Богові, в якому аналізую і підсумовую кожен день, відповідно і пишу його так, ніби ніхто крім мене його не прочитає, те ж робив і автор, а потім взяв і опублікував.

    Це рік з життя Шона Байзела, де він кожного дня спочатку писав скільки книг замовили в нього на сайті Amazon, потім йшов опис пригод, які відбувалися з ним в той день – це могли бути описи погоди, описи реакцій покупців (от, думаю, саме їм було б найцікавіше прочитати цю книгу), поїздки Шона за книгами померлих власників, чи поведінку його працівниці Нікі, яка, наприклад, любила шукати їжу в смітниках і ще пригощати нею.

    Мушу визнати, що книга нестандартна. Написана без прикрас, простими реченнями. Читається дуже легко. Є подекуди комічні моменти.

    Але так щоб зачепити чи я щось аж таке почерпнула з неї, то на жаль ні. З нею я просто відпочивала і думала, що хотілося би більше з життя самого автора, більше розкриття його характеру.

    Сума на касі: 175 грн
    Кількість покупців: 1
  •  
    Про життя книжкової крамнички та її власника 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Я дуже чекав на український переклад, тому купив по передпродажі, але взявся за неї лише цього місяця. На Yakaboo книга віднесена до художньої літератури, але щоб ваші очікування не були завищені й ви не розчарувалися, прочитавши її, пам'ятайте, що це щоденник власника книжкової крамниці. Для себе я її відношу до нон-фікшн книг.

    Шон Байзелл — власник книжкового магазину у Вігтауні, що у Шотландії. Спочатку свої щоденні пригоди публікував у Facebook, а згодом видав й цілу книгу. І читати її одне задоволення — написано просто та з гумором, оформлення прекрасне, обкладинка дуже затишна, читається легко й швидко! Доповнюють все це цитати Джорджа Орвелла на початку кожного місяця.

    "По-справжньому залюблені у книгу люди — це рідкість, хоча багато хто зараховує себе до їхнього числа. Самозванців навіть вираховувати не треба: зайшовши до книгарні, вони одразу представляються «людьми книжними» й пориваються розповісти, як «люблять книжки», а ще носять футболки й сумки з гаслами про те, як вони обожнюють читати. Розпізнати їх легко: вони ніколи, взагалі ніколи нічого не купують".

    Рекомендую прочитати "Щоденник книгаря". Вам сподобається, за умови, що ви від книги не очікуватимете більше, ніж можна очікувати від звичайних щоденних записів.
  •  
    Будни и записки книготорговца 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Как человек, прямо относящийся к издательскому делу, могу сказать, что эта книга, на самом деле, очень даже достойная. Я люблю реализм, люблю книги и читать автобиографические истории. Меня заинтересовало данное произведение еще до того, как оно вышло в печать на украинском языке: примерно на той стадии, когда, если не ошибаюсь, представители издательства обращались к читателям, мол, давайте вместе выберем наиболее подходящее название для украиноязычной версии "The diary of a bookseller". Несмотря на то, что я и сама изучаю разные варианты влияния на потребителей, я купилась на такую "рекламу". То есть, когда книга появилась на полках книжных магазинах, мне срочно, прям обязательно захотелось ее купить, так как я, грубо говоря, принимала участие в ее создании и неважно, что по ту сторону монитора ноутбука.

    Говоря о самой книге, хочу сказать, что перевод хороший, читать легко. Твердый переплет с матовой пленкой и невероятно красивая обложка делают чтение еще более приятным. Лично мне безумно нравится читать мемуары и рассказы из жизни, а особенно когда они такие интересные и максимально приближенные к реальности. Рассказчик в книге повествует о своей жизни и работе книготорговца, о покупателях, посетителях, читателях... Вся история очень простая, но в то же время есть моменты, о которых люди, никак не связанные с издательским делом, никогда даже не задумывались.

    Советую прочитать, книга правда достойна вашего внимания.
  •  
    Книга для справжнього книгомана 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Чи хотіли ви колись відкрити свою книжкову крамницю?
    Чи думаєте ви, що це ідеальна робота для справжнього книгомана?
    Автор розвінчує ці фантастично-романтичні думки.
    Робота ця дуже складна та невдячна. Покупці, м`яко кажучи, мало коли є позитивними персонажами.
    Але будні роботи крамниці описані у такій легкій та кумедній формі, що я б не проти попрацювати в тому чудовому місці.
    Книгарня знаходиться в місті книг, у ній працюють дивакуваті та цікаві люди.
    Помічниця Нікі, такий неординарний персонаж, який розфарбує сірі будні роботи крамниці у найнесподіваніші фарби. Ці її п`ятничні набіги на смітник продуктової крамниці, щоб виловити звідти смаколики, які уже давно пережили своє. Її чорний лижний костюм, з якого вона не вилазить усю холодну пору року. Небажання миритися з педантичністю свого роботодавця. Дуже смішна жінка.
    Татуйований язичник, який робить ціпки, це був дуже несподіваний персонаж.
    Сподобалося читати моменти, коли автор описував, як він їздив по різним місцям і скуповував книги тисячами, десятками коробок. І бестселери, які ми купуємо з пилу з жару, у букіністичній крамниці не коштують нічого. Йдуть на макулатуру.
    І хто б міг подумати, що найчастіше купують книги про потяги.
  •  
    Розвінчення міфу романтичності 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Книжка може здатися вам нудною, хоча автор чесно про це попереджає ще на початку, мовляв робота книгаря не така вже й безтурботна, як ми всі думаємо. Так і вийшло, хоча, я думаю, у власників звичайних книжкових магазинів, не букіністів, аж таких проблем не має, хоча може то мені лише так здається.

    "Щоденник книгаря" не має затяжних описів природи чи почуттів персонажів за це книжку можна і похвалити і присоромити одночасно. Ну, не знаю кому як більше сподобається. Але в книзі й справді багацько цікавих ремарок. Ось наприклад: "Вона переплутала М. Р. Джеймса і Е. Л. Джеймс, тож, коли прийде додому з свіжокупленим примірником "П'ятдесяти відтінків сірого" на неї чекає чи то приємна несподіванка, чи то глибокий шок.". А ще там є декілька фотографій книгарні.

    Раніше я вважала по-справжньому цинічними лише криміналістів, патологоанатомів, хірургів і істориків, але зараз до цього списку додалися ще й книгарі, бо вони ті самі люди, які бачать нас наскрізь і висміюють кожен вибрик.

    Я би навіть сказала, що книжка завершилась якось сумно, нічого такого не сталося, але все одно якось трішки сумно.
  •  
    Від нудьги до любові 100% пользователей считают этот отзыв полезным
    Спочатку книга видалася мені нестерпно нудною, попри те, що книжки про книжки я люблю. Просто я налаштувалася на художню оповідь, а це виявився справді детальний щоденник зі статистикою продажів і фіксуванням важливих і не дуже важливих подій, які траплялись у книгарні.
    Але книжка чомусь тримала. І врешті мені сподобався цей неспішний ритм, ця буденність, ця безсюжетність - усе це не вимагає від читача жодного зусилля. Можна забути те, що було на попередній сторінці - від цього сприйняття книжки аж ніяк не постраждає, і читач занурюється у повний релакс. Таку книжку класно читати перед сном, не напружуючи мозок і повільно присипляючи себе затишною атмосферою шотландської книгарні. Звичайно, без маленького драйву не обійшлося - його додала продавчиня книгарні - дивакувата Нікі, від якої часто більше халеп, ніж користі, але обіцяю - ви її полюбите.
    Сам Шон звичайно ще той буркотун. За книжку ви почуєте від нього безліч разів про те, який жахливий цей Amazon, які жахливі клієнти, які нічого не купують, і як жахливо з ним поводиться Нікі. Але, можливо, Шона ви теж полюбите. Особливо за його іронічний гумор і за відданість книжковій справі.
    Я й незчулася, як прочитала всю книжку і навіть відчула, що мені не вистачає автентичного затишку цієї крамнички і дивакуватих коментарів Шона Байзелла.
  •  
    Книгарня зсередини
    Якщо ви затятий читач і не уявляєте своє життя без книги, навряд чи ви зможете оминути увагою "Щоденник книгаря". Варто зауважити,що ця книга є саме щоденником, у якому описано рік із життя власника шотландської букіністичної книгарні. Тобто, це не зовсім така книгарня, яку спочатку може уявити собі читач. Ми знайомимося зі світом, у якому панують як нові, так і старі, подекуди антикварні книги. Власник детально описує те, як він оцінює книжкові колекції і купує їх, як відбувається їх ціноутворення в самій книгарні і як покупці завжди незадоволені ціною, якою б низькою вона не була.
    Вважаю, що постійним відвідувачам книгарні, не знайомим з її внутрішнім уставом, було б дуже корисно прочитати цю книгу, аби з більшим співчуттям та повагою ставитися до працівників книгарні.
    Загалом, книга крута. Вона написана цікаво і щиро, з помірною дозою іронії та сарказму від автора і власника книгарні. Читаючи книгу можна краще зрозуміти ті проблеми, з якими стикаються працівники і власники книжкових магазинів, а також ніби зазирнути за ширму чужого життя. Видання чудово оформлене, книгу не хочеться випускати з рук.
  •  
    Маст рид
    Книга достаточно тонкая, так что её можно проглотить буквально за день-два. Издание чуть больше, чем стандартный формат книги в твердом переплете, что выделяет книгу на полке среди других. Бумага в ней тонкая и мягкая, что не делает её тяжелой, чтобы носить с собой и читать везде, где только припечет. А печь она будет везде, ведь оторваться от этой книги особо не хочется.
    Вопрос о том, что лучше - старинные книжные магазины (т.е. мелкий бизнес) или такие сайты, как этот - можно воспринимать по разному. С одной стороны, можно было бы дать людям и дальше зарабатывать себе на жизнь, но с другой - это значительно упрощает жизнь читателям. Хочешь жить - умей крутиться, как говорится. Так что и хозяевам небольших книжных магазинов тоже надо быть современным, открывать интернет магазины, делать скидки, распродажи, черные пятницы и много другого, что делают остальные магазины в современном мире, независимо от того, чем они торгуют. Конечно же, то, как некоторые пытаются сбить цену на некоторых интернет сайтах, это ужас.
  •  
    ,,Щоденник книгаря" Шона Байзелла
    ,,Щоденник книгаря" Шона Байзелла (,,Наш Формат", 2019 рік, переклад -- Ярослава Стріха) -- книга про книги, про яку точно не міг не чути жоден книголюб, як і не зміг пройти ані повз відгуки про неї, ані просто повз у будь-якій найближчій книгарні. Задумавшись, зрештою, чи варто таки купляти цей ,,Щоденник книгаря". Як і я. Зваживши усі за і проти, придбала примірничок. І не розчарувалась: від чтива я не очікувала надвеликих сподівань, проте позитивно-пізнавальні враження все ж отримала. І тепер зі спокійною душею можу приєднатися до армії прихильників книги: так, вона -- класна і її варто прочитати багатьом. За умови, що знаєш, чого очікувати від неї.

    Отож перед нами (і це потрібно виділити жирним шрифтом) -- мемуари власника другої за величиною букіністичної крамниці у Шотландії Шона Байзелла. Тобто не художня література, а нон-фікшин з-під пера нашого сучасника. Автор ділиться з читачем роком зі свого життя, даючи унікальну можливість побути у шкурі книгаря кожному бажаючому і відчути, як воно живеться тепер книгарням в епоху Amazon. Окрім суто довколакнижкових тем, описуються і події приватного життя Шона( куди ж без них у щоденнику!). Книга складається з дванадцяти глав, відповідно до кількості місяців у році, та не оминає жодного дня, навіть, якщо його можна підсумувати буквально одним ,,сухим" реченням, типу, скільки сьогодні було продано книг. Особисто мені, дуже далекій до книжкового бізнесу, найцікавіше було читати не про його особливості і труднощі ведення у наш час, а про людей, у котрих впізнаєш себе -- у пересічних покупцях книг. Вважаю, що саме ці моменти -- найяскравіші у ,,Щоденнику книгаря", адже спостережливість, гумор, іронія та навіть сарказм, з котрими без прикрас і, знаєте, просто в яблучко описані відвідувачі книгарні Байзелла точно не залишать байдужим жодного! Та більше, дізнавшись, як продавці книг потенційно можуть розглядати (читай класифікувати)) свого клієнта, хочеш не хочеш, а задумуєшся над своєю поведінкою у будь-якій книгарні).
  •  
    З життя однієї книгарні
    Думаю, цією книгою зацікавилась переважна більшість книголюбів.
    Дізнаюсь, що я в тому числі повелась на рекламу і красиву обкладинку від видавництва "Наш формат".

    Чесно кажучи, уявляла викладення сюжету трохи по-іншому.
    Переді мною постав справжнісінький щоденник власника маленької книжкової крамниці в центрі одного шотландського міста.
    Це не художній роман з єдиним сюжетом. Книга більше нагадує блог, в якому його власник, він же автор книги, робить щоденні записи і розповідає про життя книгарні без прикрас.
    Якщо хтось колись собі уявляв, що тримати книгарню - це легко і захоплюючи, то автор показує зовсім іншу сторону медалі.
    Тут розповідається і про вибагливих, часом навіть нестерпних покупців, і про вплив інтернету, і про домінування всесвітньо відомого Amazon, який активно витісняє з ринку одну за одною маленькі книгарні.

    Автор розповідає не тільки про цікаві випадки, а і про щоденну рутину, характер працівників і їх проблеми. А також про кількість покупців і отриманих коштів за день. Це дозволяє більш точно уявити реальну атмосферу, яка панує в книгарні.

    Не можу сказати, що додам цю книгу в ТОП найкращих, але читати мені її було досить цікаво.
    До кінця книги навіть персонажі все стали якимись рідними)



  •  
    Дневник продавца книг
    Один год из жизни продавца книг, а так же довольно многообещающее название, являлось той самой магической силой, которая повлияла на меня и на приобретение данной книги, конечно не буду отрицать, обложка у книги довольно удачна, потому что привлекает внимание, создается ощущения уюта и тепла в зимний вечер. Что же касается наполнения книги, то я все же не настраивала себя на то, что произведение непременно должно оправдать все мои пожелания и именно такой настрой меня и спас, ведь данная книга, несмотря на все ее плюсы, а их было так же не мало, это и красивое оформление, и небольшой вес самой книги, приятный, читабельный шрифт, прекрасный перевод и самое главное, эта история очень легко читается и поможет скрасить одинокий вечер, конечно дочитать книгу мне хотелось, но не сразу, главный недостаток для меня в том, что мне не хватило драйва, в принципе понятно что это дневник и по идее для драйва и закрученного сюжета там просто не было места и момента, но тем не менее сложилось ощущение что не хватает этой истории немного позитивного настроения и тайн.
  •  
    Хороша книжка
    Ні в якому разі не очікуйте від цієї книги динамічного, з неочікуваними поворотами подій, сюжету, адже це не просто ще одна вигадка у світі художньої літератури, а вже сама назва «Щоденник книгаря» натякає, що це мемуари із життя звичайної людини.

    Автор книги Шон Байтелл не письменник, він просто власник однієї букіністичної книгарні, що знаходиться в Шотландії, але він полюбляє ділитися в соціальних мережах цікавими й веселими подіями, що спіткали його в книгарні та досвідом. Так й з'явився цей роман і ми нарешті маємо змогу прочитати його в українському перекладі від видавництва «Наш формат».

    І хоч я прихильник більш пригодницького, активного чтива - мені книга потрапила в руки в потрібний час, як то кажуть. Прочитала на одному диханні, хоча спочатку здавалась манера письма трішки нудною, адже це щоденник, в якому описується кожен новий день протягом одного року, де майже все відбувалось без змін.

    Та згодом звикаєш до спокійного, меланхолійного тексту і стає набагато цікавіше спостерігати за життям книгарні та її власника-продавця. Моментами навіть було смішно, які ж дивні люди відвідували її та які не менш дивакуваті книги обирали! Тому в кінці мені навіть було сумно розлучатися із книгою, бо вже звикла до героїв.

    Думаю, що цю книгу неможливо рекомендувати комусь. Не всім зайде, але якщо відчуваєте, що це ваше, то неодмінно придбайте та прочитайте. Це дуже хороша та тепла історія. І обкладинка - це просто щось неймовірне. Вона ідеально передає атмосферу книжки.
  •  
    Намагання перенести серіал "Книгарня Блека" на сторінки книги.
    Шон Байзел написав, за словами Yakaboo "мемуари", а на ділі - зібрав майже хаотичні записки в одну книгу. Байтел дійсно власник однієї з найбільших букіністичних книгарень у Шотландії. І ми б і хотіли сказати, що він як Бернард Блек з серіалу "Книжна лавка Блека" (якого геніально зіграв Ділан Моран, а я поставила на заставку каналу), проте Байзел зовсім недотягує. Він не такий іронічний і живий (хоча чорт, ми ж реальні записки читаємо), а ніби просто старається робити все "як годиться власнику букіністичної крамниці". Тобто жалітись на недолугих покупців, постійно читати, мати трохи снобізму, зводити кінці з кінцями і полювати на достойні екземпляри.

    Можливо, мені це все було читати нудно через те, що я й так працюю з книгами і знаю божевільні історії з життя видавництв. Бо все таки, я читала схвальні рецензії та відгуки на "Щоденник...". Єдине, що пробиває на якісь емоції - це ті моменти, коли він забирає бібліотеки вже померлих людей. Адже ці книги хтось збирав усе життя, мав з кожною свою історію, підкреслював вдалі фрази, загортав сторінки, вкладав листівки замість закладок. А тепер вони перейдуть, майже як tabula rasa, до чужих рук. Що й добре, бо книга житиме далі.

    Отож, "Щоденник книгаря", виглядає як звичайний собі щоденник. Але навіщо ці підсумки виручки за день? Щоб читач розумів як Шон мало заробляє? А що, хтось сумнівався в цьому? В деяких "записках" він ще й розповідає про особисте життя, але це відволікає, а не розкриває його як героя, і Шон залишається загадковим продавцем без портрету, на відміну від Блека (в якого таємно закохані студентки філологині і ще будуть закохані не одне десятиліття). Серйозно, подивіться цей серіал прямо зараз!

    А книгу я дочитати не змогла. Можливо, там далі почнеться екшен, але мені вона здалась занадто нудною.
  •  
    Особисто мені книга сподобалась, але цей формат не для кожного
    "Щоденник книгаря" - книга для тих, хто хоче відпочити від закручених історій, несподіваних поворотів та складних сюжетів.

    Що саме хотілося би відмітити?

    1. Сучасність. Це перше, що "підбило" мене на прочитання. Серед типових сірих буднів автора можна знайти дуже цікаву інформацію про стан, проблеми та цікавинки життя сучасних книгарень, які потерпають від монополії онлайн-платформ із продажу книг та мережевої комерції.
    У цьому весь шарм цієї книги. Тобто погляди Орвела стосовно стану букіністичних книгарень - це круто, але ж хочеться поринути у події індустрії книгарництва у сучасному вигляді.

    2. Особистість автора. Мені сподобалось, що звичайний книгар написав книгу, це інтригує. Він не письменник, не актор тощо. Просто людина, яка любить та працює з книгами.

    3. Персонажі. Я вірю авторові. І це так класно, що у нього працювала чудова Євангелістка Нікі, яка постійно йшла на провокацію, але при цьому любила та цінувала свою роботу. Мабуть, в більшості колективів знайдеться така Нікі, яку можна просто занотовувати і буде готовий персонаж. В цьому і сенс. Герої книги - люди, які нас оточують.

    4. Цікавинки. Завдяки цим мемуарам можна дізнатися про:
    - нюанси роботи книгаря;
    - особливості життя провінційного містечка в Шотландії;
    - людей, які займаються власними справами і, так чи інакше, впливають на оточуючих;
    - тощо.

    Рекомендую!
  •  
    Дневник книготорговца
    Не знаю почему в аннотации написано, что работа книготорговца может показаться кому-то романтичной. Разве что тому, кто никогда не работал с клиентами и понятия не имеет, что люди могут раздражать. Они часами ходят по рядам, переставляют и разбрасывает книги, дотошно задают миллион вопросов и в итоге все равно уходят, ничего не купив. Поэтому Шон немного циник, слегка ироничен, иногда зануден и полон терпения. Книга построена в виде дневника. Некоторые дни насыщены интересными событиями, но во многих обычная рутина, а иногда весь день вмещается в одно-два предложения. Даже при большом желании сказать спойлер это будет сделать крайне сложно, потому что вроде и книга ни о чем, об обычной жизни. Прочитав ранее отзывы и аннотацию я боялась, что мне не понравится - потому что вроде и жанр не мой, и тема не привлекла. Но несмотря на отсутствие и динамики и интриги да и сюжета как такового, читать достаточно интересно. Постепенно настолько втягиваешься в ритм героя, что начинаешь ожидать еженедельный пятничный ритуалов, ежемесячной отправки посылок и обещанного в сентябре фестиваля. Простые бесхитростные события описаны лёгким, живым языком, отражая характер автора, с долей иронии и цинизма. Книга, с которой отдыхаешь, неспешно протягивая чай холодным осенним вечером.
  •  
    Як живуть книгарні
    Щоденник то не моє, намагалася вести його, починала разів 5 та не склалося. А от книга з назвою "Щоденник книгаря" заінтригувала, тим більше з такою неймовірною обкладинкою.
    Весь текст це дійсно щоденник власника букіністичної крамнички. Кожного дня він записує кількість проданих та замовлених книг, і цифри не надто вражають. Це не пригодницький роман, а скоріше життєпис, розповідь людини, яка любить свою справу, але грошей це не приносить.
    Ця книга не має традиційної форми, тут немає чіткого сюжету, кульмінації, як і в реальному житті кульмінації бувають декілька разів на день, зачин і розв'язок губляться в множині справ, тому й цікаво читати, бо відчуваєш "живих" людей та "живі" емоції.
    Ви поринаєте у світ книг, припорошених пилом і життями колишніх власників. Тихе життя крамниці припорошене фестивальними блискітками та полите алкогольними посиденьками, дивакуваті (не)покупці та самі працівники додають особливої атмосфери.
    Освіжаючими бризками стануть соковиті описи природи Шотландії.

    Щоденник читається легко і невимушено, така книга ідеально підійде для спокійного вечора, коли душа та розум потребують відпочинку.
    Сама ж книга заслуговує на місце в кожній бібліотеці.
  •  
    Робота букініста
    Автору анотації до цієї книги потрібно давати премію з маркетингу та приз у галузі реклами, адже вона написана так, що книгу хочеться прочитати ще не відходячи від прилавка. Відверто скажу, анотація набагато цікавіша за саму книгу. Перш за все форма книги: вона написана у вигляді щоденника. Веде його букініст, власник книжкової крамниці., який живе у Шотландії. Він і швець, і жнець, і на дуді грець, тобто повністю все робить сам. У його записах, крім справ, що дійсно стосуються роботи магазину, багато інших дрібниць, які стосуються погоди, чи окремі історії, які на думку автора повинні бути смішними. Книга дійсно написана у формі справжнього щоденника, тобто досить часто окремі фрази не мають між собою нічого спільного, крім того, що вони "зібралися під однією обкладинкою." Книга немає цілісного сюжету, і її можна читати з будь-якого запису не втративши абсолютно нічого. Цікавим моментом книги є особливості роботи букіністичного бізнесу, так би мовити залаштунки професії, ось мабуть і вся цінність цієї книги.
  •  
    12 місяців з життя букіністичного магазину
    З раннього дитинства я проводила багато часу серед книжок. Кожного дня я приходила до мами в бібліотеку та блукала поміж високими полицями, котрі розповідали мені історії про острів скарбів, горбаня з дзвіниці Нотр Дам де Парі та заповзятих тореадорів з Васюківкі. Мені завжди здавалось, що свою майбутню професію я також пов´яжу з книжками. Я не продаю та не видаю книги, але моє життя проходить у тісному зв´язку з книжковим світом.
    Мене завжди приваблювала сфера книговидання та книготоргівлі, тому, звичайно, я не змогла пройти повз книги букініста Шона Байзелла, котрий на сторінках свого особистого щоденника описує будні книжкового магазину на півдні Шотландії.
    В свої дебютній письменницькій роботі Байзелл описує рік з життя книгаря, в той час як ця професія втрачає свій романтизм та авторитетність. Автор дотепно, часом зі здоровою дрібкою сарказму та гумору, описує працівників та відвідувачів свого магазину у Вігтауні, або як прийнято тепер називати це місто - Booktown. Шон Байзелл розповість, як виживає малий книжковий бізнес в епоху електронних книжок, монстрів онлайн продажів на кшталт Amazon та Ebay, він поділиться як вижити при денній касі в 34 фунти в зимовий час та як не стати дрібною рибкою, котру поглинуть акули великого книжкового бізнесу.
    Мене дуже дивують відгуки, коли люди говорять про розчарування і що вони зовсім не те очікували від даної книги. Так, книга написана доволі сухою мовою і в ній відсутній будь-який екшн. Але не можна очікувати якогось карколомного розвитку сюжету від книги, написаній в цьому жанрі.
    Видавництво «Наш Формат» зробив неймовірно гарне видання українською мовою. Другу частину "Сповідь книгаря" я прочитала вже в оригіналі. Деякі жарти та каламбури просто неможливо передати українською мовою. Але всім поціновувачам цього жанру раджу придбати українське та оригінальне видання для гарного доповнення домашньої бібліотеки.
  •  
    Для тих, хто мріє мати власну книгарню
    Ця книга спеціально для тих, хто завжди мріяв мати власну книгарню. Після прочитання таке бажання може дивним чином кудись зникнути.
    «Щоденник книгарня» описує рік життя книгаря, тобто власника невеликої книгарні в Шотландії. Книга має форму щоденника (як зрозуміло з назви).
    Думаю, для багатьох книга стане розвінчанням романтичного образу життя власника букіністичної книгарні. Автор розповідає, що насправді таке життя досить нудне та одноманітне, а разом з тим, ще й сповнене стресів. Адже продавати книги – це не означає їх читати, та й відвідувачі часто не доброзичливі інтелектуали, а дивні люди зі своїми не менш дивними забаганками.
    Сподобалась манера написання – такий іронічний та саркастичний тон, гарно описані різні дивні ситуації та «особливі» клієнти. Якщо ви очікуєте від книги чогось динамічного, неочікуваних поворотів сюжету – тут такого немає. Це реальний щоденник, описане життя є реальним, а не запланованим сюжетом.
    Для мене величезним плюсом було те, що це Шотландія. Я обожнюю цю країну і почитати про неї ще раз було для мене приємною проводженням часу.
    Ну і дякую за гарний переклад і дуже якісний дизайн видання – таку книжечку приємно в руках тримати.
  •  
    Про затишну та атмосферну книгарню!
    Ця книга мені здалася надзвичайно затишною та атмосферною! Як і букіністична книгарня, про яку йде мова у цій книзі. Точніше, у щоденнику. Це не вигадана історія, а реальні записи про рік роботи книжкового магазину у Шотландії. Шон Байтелл – автор книги і власник цієї крамнички, щиро любить свою книгарню, яка знаходиться на першому поверсі його власного будинку. Він переймається долею букіністичних книжкових магазинів, тому любить тільки паперові варіанти книг. І у своєму щоденнику Шон щиро та іронічно розповідає про свою ексцентричну напарницю Нікі, яка майже завжди ходить у лижному костюмі і є окрасою крамнички через свою харизматичність, про покупців та відвідувачів, про їхні дивацтва та інколи недоречні запитання, про свою дівчину Анну, теж письменницю, про книжковий фестиваль, який проводиться у їхньому місті.
    Книга мені дуже сподобалася. Вона створює відчуття затишку та комфорту. Ця книга для тих, хто щиро любить книги і може ходити по книжкових крамницях годинами і йому не набридне!
  •  
    Як купити книгарню
    ЯК КУПИТИ КНИГАРНЮ І НЕЗБАНКРУТУВАТИ.

    Мрійникам, що хочуть відкрити свою книгарню, насолоджуватись інтелігентною аудиторією та смачною випічкою з чаєм або кавою - НЕ ЧИТАТИ.

    Бо Шон Байзелл описує будні книгаря, що кожен день намагається продати книги і щось на цьому заробити.

    А заробляти на книгах важко. І це не мої слова. Почитайте Щоденник книгаря Шона Байзелла і ви побачите з якими проблемами стикається продавець книг кожного дня. Це і ремонт книгарні (від заміни лампочок до утеплення стін та ліквідації повені на вітрині після дощу). Це і відвідини приватних будинків, власники яких хочуть продати свою бібліотеку і отримати за це надприбутки (а виходить частіше-за-все навпаки). Це пошук на аукціонах та в приватних колекціях раритетних книжок. Це співпраця з інтернет книгарнями, що ставлять занизьку ціну на книги. Це пошук людей, що готові працювати в книгарні за невелику платню. Це дивні покупці, що хочуть купити хорошу книжку за безцінь. Це вміння організовувати та проводити фестивалі та залучати людей до книжних клубів... А ще потрібно знайти час на себе, на улюблене хоббі, на відвідини батьків. Та і просто на «перевести дух» і нарешті почитати улюблену книгу, щоб завтра знову відкрити книгарню.

    Ось такі вони, будні книгаря!
    Читайте книжки з задоволенням!
    Далі буде....
  •  
    Будни, из которых и состоит жизнь
    Поделюсь своими впечатлениями о данной книге. Начнем с того, что теперь Шон Байтелл теперь мой один из любимейших писателей современности. Интересно читая книгу, прожить жизнь другого человека. Увидеть мир глазами другого человека, человека с другим прошлым. Этот как пообщаться с лучшим другом, действительно настоящим, а не только личиной. Автор, он же герой книги, рассказывает о своих буднях, о покупателях, о сотрудниках, работающих в магазинах, о книжном фестивале, который происходит в Уигтауне, самом книжном городе Шотландии. Некоторые герои книги очень колоритные. Например, работница магазина Ники. Верующая женщина, которая любит опаздывать, покупать вкусности на грани срока годности для «пятничного пира», любит не выполнять работу как ее просят, делать все на свой манер, не слушая никого. Но при этом она очень хороший друг. Или, например, язычник примерно 70-ти лет, который делает трости, отдает их Шону в обмен на книги, весь в татуировках, ведет здоровый образ жизни, много гуляет в лесу.
    Книга без какой-либо кульминации. Просто жизнь как она есть.
  •  
    Как есть
    Идея написания книги в виде дневника очень мне импонирует. Наша жизнь состоит в совокупности из каждого дня. Очень интересно изучить какой-то конкретный промежуток времени, какой-то год пусть даже и чужой жизни. Посмотреть на проблемы книготорговли подержанных книг, на характеры покупателей, на их вредность и глупость, на досуг других людей. С другой стороны побольше узнать о другой стране в принципе, как все устроено, какие там есть люди. Оказывается, что не все иностранцы улыбаются во все зубы, есть и очень мрачные типы, и что там такие же проблемы, как и у всех.
    Так же мне понравились описание местной природы. О реках, в которых рыбачит герой книги, о горах. Такое открытое и приятное место как по мне, хочется там провести отпуск.
    Рассказывается о самом важном мероприятии в городке, о книжном фестивале, куда съезжаются писатели и просто люди. Они общаются и весело проводят время. Хочется к ним присоединиться.
    Стоит отдельно выделить некоторых персонажей. Ники, работает в магазине, очень своенравный человек, не знаешь, что от нее ожидать. Молчаливый пожилой постоянный покупатель, о котором почти ничего не известно и многое другое, все, к сожалению, не вместить.
  •  
    Книгарня без прикрас
    "Коли я спробував повісити у книгарні постер клубу "Книжка-сюрприз", пістолет для скріпок перестав працювати. Перевірив його на руці - і тут він таки запрацював.
    Сума на касі: 34,5 фунта
    3 покупці"
    Як ви вже могли встигнути прочитати з інших рецензій, ця книжка проливає світло на життя книгаря і причому не на найкращу його сторону, але дехто був невдоволений розповідями про особисте життя Шона і таке інше, на захист можу сказати, що так автор намагався зобразити як при його роботі формується його дозвілля от і все.
    Загалом, читачу стає зрозуміло, що дана професія нічим не романтичніша за всі інші: в книгарні також може текти стеля, закінчуватися скотч, не вистачати рук і т.д. Щоправда, мені цікаво чи так само йдуть справи у книгарів, які продають лише нові книжки? Як вони домовляються з видавництвами, як там справи з податками, як правильно обрати книжки, які люди розкуплять? На жаль, цей щоденник не відповідає на мої запитання, тому що це перш за все букіністична книгарня, а не магазин.
    Насправді автор почасти жаліється на своє життя, а почасти й щасливий, але я впевнена, що пересічному українцю його життя здалося б доволі цікавим.
  •  
    Хроніки книгаря
    "Щоденник книгаря" - привертає увагу не тільки своєю чарівною обкладинкою а і різноманітною палітрою відгуків. Тож така неоднозначність тільки підштовхує до придбання цього екземпляру. Написаний справді у формі щоденної хроніки, автор описує рік свого життя та "виживання" у такій нелегкій книгарній справі. Тут можна "зайти за лаштунки" книжкової крамниці, дізнатись як букініст вишукує унікальні екземпляри і навіть побачити деякі історичні події, висвітлені від першої особи (це я про шотландський референдум). Мені особисто ця книжка припала до душі, оскільки автор описує свою реальність, не забуваючи при цьому нотувати дебет і кредит). Легкий стиль написання (який зберігся під час перекладу) пришвидшує прочитання і робить його легким та приємним. Особливими, як на мене, є описи покупців, бо коли читаєш намагаєшся одразу провести паралелі на кшталт: "А який ти покупець у книгарні?". Цікава, захоплююча та неординарна - все це якнайкраще описує "Щоденник книгаря". Однозначно рекомендовано до читання усім книголюбам, а також тим хто хоче дізнатись таємне життя книгарів.
  •  
    Затишок передається крізь сторінки
    "Щоденник книгаря"Шона Байзела - це теплі історії про правдиві будні книгаря. Відсутність великого заробітку, не завжди приємні та ввічливі покупці, проблеми з продажами та велика конкуренція цілих книжкових мереж, а з іншої сторони - найзатишніша книгарня, цікаві книжкові знахідки, нові знайомства, книжкові ярмарки, і найголовніше - безмежна любов до того, що робиш щодня.
    Якщо ви шукаєте тут щось дуже емоційне, захоплююче, - то ні, ця книга вам його не дасть, але ви отримаєте взамін щось дуже тепле та затишне. Це щоденник у якому автор описав справжнє життя книгарів іноді з нудьгою, боротьбою за виживання та усіма недоліками.
    Особливістю є справжні думки книгаря про відвідувачів книгарні: з посмішкою, іронією, сарказмом, а іноді, й злістю, а часто з захватом, любов'ю, розумінням, бажанням познайомитися, але читати це і знати як насправді, доволі цікаво.
    Вражають теплі стосунки героя з друзями: взаєморозуміння, допомога, коли хтось її потребує та щирість.
    Раджу читати холодними вечорами за чашкою теплого напою)
  •  
    Прекрасна книжка про будні книгаря
    «Щоденник книгаря» вкотре довів мені, як прекрасно не мати жодних очікувань від книжки.
    Починаючи читати, я згадувала відгуки, яки читала про книжку Байзелла. Чомусь пам’ятала лиш нейтральні - трохи сухий текст; може бути нудно; дещо монотонна. Не пригадую, щоб бачила гнівних відгуків на неї, але й захвату також не пам’ятаю.
    Тож почала читати, будучи готовою. І приємно вражена по завершенню!
    Мені не було нудно, головний герой не викликав відрази (я чомусь думала, що він буде таким собі сердитим відлюдьком, але зовсім ні), а напарниця Байзелла та його ставлення до неї викликали усмішку.
    Так, дні книгаря схожі один на інший - обробка заявок на книжки онлайн; пошук книжок в магазині для покупців офлайн; битви з електронним сервісом, який постійно ламається; виїзди до людей, які бажають продати свої книжки; відповіді на питання «Скинете ціну?»… Але мені дуже в настрій зайшла ця схожість буднів (в кого з нас вони не схожі один на одний?), читалась книжка легко й швидко - можливо, ще й осінь як сезон читання дала своє :)
    І для мене «Щоденник книгаря» радше нагадування, що попри всю буденність життя в кожному дні відбувається щось нове; і через рік ти вже трішки не той, ким був раніше - як мінімум, через отриманий досвід.
    Хочу читати другу частину - і книжки про книгарів, які згадує Байзелл в своєму щоденнику :)
  •  
    Шон і Капітан
    "Коли я їду кудись по книжки, мене охоплює радісне відчуття, відповідників якому я не знаю: мовби закидаєш сіть і не знаєш, що витягнеш".

    Автор вів цей щоденник протягом року і записував туди все-все, що відбувалося в його маленькій шотландській книгаренці. Ця книга не така, як ото буває, що читаєш, і тебе затягує з перших сторінок. Мене затягнуло вже наприкінці. Чим менше залишалося сторінок, тим очевидніше не хотілося прощатися. Не хотілося казати "бувай" Нікі та її зіпсованій їжі з "Morrisons", Капітану, містеру Джону і, звичайно, буркотливому, але доброму Шону.
    Я дочитала книгу і підписалася на сторінку книгарні у Facebook. Тепер я знаю, коли Шон планує вилазку на Единбурзький книжковий фестиваль, і знаю, що Капітан розжирів іще більше і тепер точно скидається радше на м'яч, ніж на кота.
    Гарно отак - мати свою книгарню, мати повно книжок, камін і неспішне помірковане життя. З котом. І байдуже, що на котячу шерсть у мене алергія.
    Однозначно рекомендую цю книгу усім, хто залюблений у книги та хоче трошки більше дізнатися про те, як це - загорнути свою любов у палітурку.
  •  
    Щоденник книгаря
    В маленькому містечку в далекій Шотландії живе Шон Байзелл, він не уявляє свого життя без книги та своєї букіністичної крамнички. Та ось одного разу він вирішує написати книгу у вигляді щоденника про всі події кумедні і не дуже яки з ним відбуваються, автор чесно ділиться з читачем роздумами та буденним життям.
    Не дивлячись на те що в книжці відсутні різки повороти, бо це реальний щоденник в якому автор розповідає як йому вдавалося утримувати крамницю на плаву у часи конкуренції з великими інтернет-магазинами та в часи популярності електронних книжок.
    Я взагалі таких книг не люблю, але ця мене сподобалась, чи просто потрапила в настрій Мені було цікаво читати про все що пише Шон з нотками сарказму та гумору. Про дивних людей які завітали до книгарні з дивними запитаннями, типу "Ви тут книжки продаєте?" а справді, що ще можна продавати в книжковому магазині? Я навіть уявляла собі ту крамничку затишну і повну цікавих книг.
    Якщо ви полюбляєте книги, вам подобаються історії з реального життя, ця книга точно Вам сподобається.
  •  
    Рай книголюба
    Це перше моє знайомство з книгою- щоденником. Шон Байзелл справді власник букіністичної книгарні в Шотландії. Це щоденник, що він вів у 2014 році. Книгарня знаходиться у невеличкому містечку, в якому проходять книжкові фестивалі, усілякі літературні події, таке собі місто-книгарня.
    Це не особистий щоденник, а саме щоденник книгаря, тобто замітки про покупців, що заходили, про продавців (автор купує старі книги і продає потім їх), про книгарську справу загалом.
    Я й не сподівалася, що це буде так цікаво. При цьому автор не надто й любить відвідувачів книгарні, може негативно їх характеризувати навіть у соцмережах книгарні. Та щось у цьому таке є, ніби потрапляєш у рай книголюба.
    Кожного дня є відомості про кількість покупців і суму від продажу книг. Навіть ці сухі цифри мене змушували співпереживати за долю книжкового магазина. Щось у цьому є. А ще роздуми про витіснення Amazonом і його онлайн продажами книгарень з "живими" книгами.
    Сподобалися цитати з Орвела з книги часів його роботи в книгарні.
    Обов'язково читатиму продовження. Дуже раджу книголюбам.
  •  
    Год из жизни книжного магазина в Шотландии 0% пользователей считают этот отзыв полезным
    Эта книга представляет собой мемуары Шона Байтелла, где он описывает свою работу, клиентов и курьезные случаи из жизни его книжного магазина. Дневник Шон вел на протяжении целого года, поэтому каждая глава это название месяца.
    Шон пишет о том, как он мечтал о своем уникальном магазинчике, где были бы высоченные стопки из разнообразных книг, ну знаете из тех, что представляются нам всем в мечтах, когда бродишь в полутёмном помещении заваленном подержанными книгами, из которых выстроились целые узенькие коридоры.
    Но в реальности, все оказалось куда прозаичнее веселее. Быть владельцем небольшого магазина в крошечном городке в Шотландии оказалось не так уж и перспективно. К примеру, клиенты не всегда бывают вежливыми, а бывают и вообще самые настоящие чудики. Для любителей котиков живущих в книжных магазинах, скажу спойлер, вам эта книга точно понравится. Еще Шон делится рассказами о своих поездках, где он добывает старые экземпляры разных книжек.
    Книга оказалась очаровательной и веселой. Ее персонажи, включая самого Шона, очень необычные и так сказать со странностями. Кстати, если у кого есть желание, то Шону всегда можно отправить открытку, у его магазина есть страница на фейсбуке, где он выкладывает все полученные от читателей его книги открытки. Книга читается очень быстро, и помимо развлекательного характера, носит еще и познавательный. Было очень интересно узнать об изнанке деятельности книжного магазина. Если вы любите книжные магазины, книги и вообще литературу, то книга принесет вам читательской много радости.
 
Характеристики Щоденник книгаря
Автор
Шон Байтелл
Издательство
Наш Формат
Язык
Украинский
Год издания
2019
Переводчик
Ярослава Стриха
Количество страниц
304
Иллюстрации
Нет иллюстраций
Формат
140х210 мм
Переплет
Твердый
Бумага
Офсетная
Тираж
3000
ISBN
978-617-7682-87-4
Тип
Бумажная
Литература стран мира
Литература Англии, Австралии и Новой Зеландии
Литература по периодам
Современная литература