Це роман-панорама, заснований на реальних подіях, які відбувалися на протязі декількох століть на Буковині. Неймовірна книга, місцями важка, але то історія наших земель, тому я мала сильне бажання її прочитати. Взагалі я люблю такі романи - історичні життєві саги, в яких розповідається про людей, долі яких сплелися в нерозривну стрічку. В "Буковій землі" - це часом важкі долі та тернисті життєві шляхи. Дуже вдячна авторці цієї книги за просто титанічну її працю (основні віхи взяті з архивів), за її красномовні слова - історія оживає перед очима, і під час читання проживаєш життя героїв, відчуваєш їх яскраві характери. Це люди неймовірно сильного духу: українці, буковинці, німці, євреї, румуни та, куди ж без них - кроворежливі росіяни - громадяни страшної країни СРСР. Але авторка не ділить всіх і все на чорне та біле, залишаючи потім тебе зі своїми власними роздумами після майже кожної значної події... Дуже рекомендую до читання, книга нелегка, але дуже цікава та всеоб’ємлююча, зі шкільних уроків історії ми не знали про більшість подій, які сталися під час окупації Буковини Австро-Угорщиною та згодом СРСР.

Цікавий твір з історичної точки зору (для покоління "із совєтських шкіл" - особливо) - не знаю, чого було більше: читання, або гугління. "Совєтський період" дуже важко читати (стільки болю...), тому, мені здається, про Піддубного та Дроздова - забагато, ледь вже їх "домучала". Читати треба, проте рекомендувала б електронний варіант - паперова вже дуже велика, не зручна, або розбити б її на кілька книг.

Ще в процесі читання, але найбільша претензія - до формату видання книги - читати цю величезну книженцію в метро однозначно неможливо, тим часом, нажаль, час на читання є лиш в транспорті. Чи можливо поділити її на частини/томи? Загалом цікаво, знаходжу багато паралелей між минулим і теперішнім, десь дізнаюсь історію, десь впізнаю себе. Але сама книжка дуже незручна через те що велика...