У процесі читання думала покинути разів 100, особливо у першій частині. У відгуках хтось влучно написав, що схоже на серіал. Банальне "мило" про "тяжку жіночу долю". Можливо, Василина просто не мій типаж героїні, і протягом всієї книги вона мене дуже дратувала. Навіть у 25 років у неї мислення на рівні 16-річного підлітка, який самостійно не може ні приймати власні рішення, ні постояти за себе. Траплялися цікаві моменти (завдяки яким, власне, і вдалося затриматися до фінальної сторінки), але й вони врешті-решт скочувалися до банальщини (як от історія Базилевичів). Містична складова не розкрита. Історії-притчі з минулого читати було нудно, тому що розповідаються вони в стилі "стислий зміст минулої серії", стислий переказ, що не залишає по собі ніякого враження. Спробую дати ще один шанс і купити іншу книгу цієї авторки, але поки її почесне місце серед "золотих письменників України" для мене лишається загадкою...

Саме з цієї книги почалося моє знайомство з творчістю Дари Корній. Особливо мене зацікавила історія родини Потоцьких та символіка давнього слов'янського оберегу лунниці, яка належала головній героїні. Вир подій захопив одразу, хоча я не дуже люблю твори, у яких описується сучасність. Вплетення ж містичних елементів надало історії особливої атмосфери і, як я дізналася пізніше, є однією з найяскравіших рис творів пані Мирослави, що особливо мені імпонує. Цікаво, хоч і психологічно важко, було читати про примусове переселення українців із територій Західної України, які приєднали до Польщі після Другої світової війни. Загалом, зображуючи долі жінок різних поколінь однієї родини, письменниця змогла створити дивовижну історію, наповнену щастям, сумом, коханням, зрадою, містикою. Дивовижно влучні образи та метафори надають роману глибокого філософського змісту. А кінцівка книги інтригує та викликає бажання якомога швидше прочитати продовження.

Книгу Дари Корній "Сузір'я дів" я буквально проковтнула за декілька днів. Сюжет надзвичайно цікавий і заплутаний. В книзі є все, що я люблю. Сімейні таємниці, історії, які по крупинках передаються з покоління в покоління, любов і зрада. В сюжеті розповідається про родину Комаровських. Доля кожної жінки з родини не легка. Інколи здається, можливо забагато вже на плечі однієї? Життя не завжди легке, наповнене радістю і щастям. Так і в даній історії чекаєш, що хоч одна жінка отримає щастя і матиме спокій. Всі долі жінок пов'язані одна з одною. Напевне тому, що за кожен свій вчинок будемо відповідати якщо не ми, то наступні наші покоління. Надзвичайно сподобалось, що в сюжеті присутня містика. З покоління в покоління передається дивний амулет "Лунниця", який захищає від демонів і рятує життя. Книга полонила мене тим, що читаючи я знала, що все з героями відбувається на нашій рідній Україні. Саме це гріє серце і радує око найбільше. Раджу читати всім хто любить книги про жіночу долю. Обов'язково читатиму продовження.