Євген Луньо зробив колосальну працю. Напевно, не кожен регіон України має щось подібне, і в цьому плані Яворівщині, яку автор так ґрунтовно тут увіковічнив, можна тільки позаздрити. Вийшло аж три томи. Всі вони були тут, на Якабу, правда, першого вже не купиш, а варто б мати всі три. Пан Луньо - особистість непроста. Фольклорист, перекладач, театрал, мав учений ступінь - кандидат наук, працював в Інституті народознавства НАН України. Надзвичайно успішний у царині усної історії. Важко уявити, але за життя зібрав поза 5 тисяч пісень і опитав, записав, відвідав біля 800 респондентів. Підхід автора на рахунок того, щоби не давати читачам ніяких інтерпретацій, а тільки чисті розповіді, є дуже правильним, таким і має бути наукове видання, тож за цю рису даний тритомник поважаєш ще більше. А зважаючи, що свідкам на ту мить було по 80-90 років, і більшості, певно, вже немає в живих - усвідомлюєш, що тримаєш в руках щось унікальне, дивом записану історію. Вподобала я і те, що збережено говірку довоєнних поколінь, наших батьків і дідів. Через це оповіді ще більш рідні і милі. Варто мати і цікаво читати, оцінюю дуже схвально і рекомендую.