Майк Йогансен- ВАПЛІТИСТ, бунтар, футурист. Трагічне і коротке життя, але такі теплі, наповнені поетичною художністю, пейзажами, легкою, ні до чого не зобов'язуючою абсурдністю образи? присутні у його творчості. Щоб мати уявлення про літературний поступ українського письменства після Першої світової війни і до блідого соцреалізму - раджу ознайомитись з творчістю цього письменника. Він належно займає місце поряд з Хвильовим, Плужником і Підмогильним, хоч дещо і відрізняється за стильовими особливостями від останніх. Книга світла і тепла - про подорож, кохання, пригоди, і все це на фоні неосяжного степу. Автор заангажовано,спеціально не акцентуючи уваги і без драматизму, а наче з гумором, згадує криваві перипетії двадцятих років, чим посилює враження від них. Події тих часів у різних авторів зазвичай описуються драматично. Але Йогансен використовує зовсім відмінні від тривіальних художні особливості-ігнорування дійсності, точніше, беземоційність у суперечливих ситуаціях(полювання на зайців, переслідування,поранення). Втрата коханої, її зрадлива мінливість і повернення не залишають відбитків розчарування - для героя ніщо не втрачає своєї чарівної піднесеності духу. В цілому це характеризує твір як романтичний, з нотками абсурду. Отже, письменник він талановитий, мав великий потенціал,який, на жаль, так і не вдалось повністю розкрити. Вже 1937 року був розстріляний НКВС разом з іншими митцями.