Літопис Григорія Грабянки відноситься до так званих «козацьких літописів», що були популярні на межі XVII-XVIII ст.. Автор, який під час робити над літописом був гадяцьким полковим осавулом (пізніше навіть став полковником) користувався вітчизняними хронічками (передусім літописом Самовидця та «Синопсисом»), а також зарубіжними дослідженнями. Головна увага твору присвячена подіям Хмельниччини. Висвітлюючи події, що відбулись напередодні, Грабянка намагається показати читачу, що саме призвело до вибуху козацької війни. Слід зауважити, що Грабянка писав не стільки історичний, скільки літературний твір. Тому його літопис в деяких моментах нагадує твори античних істориків – велика кількість різних урочистих промов головних героїв супроводжує текст про криваві походи та битви. До речі, якщо взяти події 1655 року, коли Богдан Хмельницький разом з московськім військом здійснив похід під Львів, а потім мав бій з татарами під Озерною, то 4/5 всієї розповіді займає промова українського гетьмана на переговорах з кримським ханом. Оскільки книга надрукована «Центром навчальної літератури», то їй присутні всі традиційні негаразди, типові для цього видавництва. Фактично перед читачем репринт 1992 року, надрукований товариством «Знання України». З оригінального видання били зроблені ксерокопії, що й обумовило низький рівень нової книги. Але оскільки попередньої книги в продажу не знайдеш, то слід купляти цю, бо без неї ніяк не обійтись людині, яка цікавиться періодом Хмельниччини.

І ось видавництво "Центр навчальної літератури" дає можливість кожному, хто цікавиться історією України ознайомитись із ще одним дуже важливим історичним джерелом - Літописом гадяцького полковника Григорія Грабянки. Це один із трьох т.зв. "козацьких літописів", який не лише всеціло присвячений історії козацтва, але і був написаний козаком, учасником багатьох із згаданих ним подій. Він дещо ширший за охопленою хронологією подій - доволі поверховно, але все ж автор висвітлює нам історію козацтва від його початків, перших Січей, Байди Вишневецького, походів Підкови, королівських привілеїв та реєстру короля Стефана Баторія. А ще взагалі торкається міфологізованої тоді історії давніх племен і виводить із них родовід козацтва. Однак найцікавіші і справді важливі, як реальна інформація (а не історичні міфи), є висвітлена там історії починаючи із вибуху Хмельниччини, події періоду Руїни та гетьманування І.Мазепи аж до початку 18 століття. Грабянка, на жаль як і автори двох інших козацьких літописів "Самовидець" та Самійло Величко, походив із лівобережжя тому і відстоював позицію лівобережних гетьманів і був певної промосковської орієнтації - так і події описані із певною антипатією до правобережних гетьманів. Однак не можна сказати, що дуже тенденційно. Факти автор наводить докладно і здебільшого беземоційно. Подібне видання розраховане на широке коло читачів - як науковців чи студентів, так і на звичайних читачів - особливо "наближає до людей" книгу її ціна. Адже вона дуже ліберальна, наприклад в порівнянні із новим виданням Літопису Величка - хоч воно і здійснено дуже солідно і гарно, але ціна від 3000 до 3500 грн. дуже вже віддаляє її від читача... Так що всім раджу придбати та прочитати саме цю книгу!

Традиція написання літописів має своїми коріннями часи Київської Русі. Саме в цей час з’являються літературно-історичні твори в яких всі події записані по роках (аналоги західноєвропейських хронографів). Козацькі літописи сімнадцятого-вісімнадцятого століть можна вважати прямим продовженням вітчизняної літературної традиції. Особливе місце в літературній спадщині займає саме літопис гадяцького полковника Григорія Грабянки. Важливо, що безпосередньо перед основним текстом літопису знаходиться вступ, в якому даються певні пояснення особливостей написання цього твору з точки зору сучасної науки. Особливістю літопису є спроба пояснити та віднайти історичні корені запорозького козацтва, хоча при цьому автор припускається певних фактичних помилок. В цілому цей твір в першу чергу слід розглядати як літературне явище. Твір в цілому присвяченій національно-визвольній боротьбі українського народу під проводом Богдана Хмельницького. Так як автор не був безпосереднім учасником тих подій, йому довелося брати інформацію з інших літературних джерел того часу, можливо саме через велику кількість запозичень в творі є певні фактичні помилки. Але в цілому перебіг бойових дій та хронологічні межі війни викладені достовірно. Саме з цього твору можна побачити, що саме особистість Богдана Хмельницького слугувала тим фактором, який об’єднав населення українських земель в боротьбі проти польського поневолення. Хронологічно події які описані в літописі виходять за межі національно-визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького, та описують перші роки існування козацької держави після смерті видатного гетьмана. Літопис в першу чергу адресований студентам історичних спеціальностей, як додатковий матеріал з вивчення історії України сімнадцятого-вісімнадцятого століть. Крім того він може зацікавити всі любителів вітчизняної історії.