Спогади уродженця Ярославщини Михайла Шкільника (1891-1972) охоплюють період у більш як сорок років, на який припало дві світові війни й чотири окупації Галичини різними державами: Російською імперією, Польщею, СРСР, Німеччиною. Автор розповідає про своє навчання в Академічній гімназії, студентські роки, поневіряння в часі Першої світової війни, коли бойові дії змусили його покинути рідний дім. Спогади про міжвоєнний період, коли автор, після недовгої адвокатської практики, працював суддею повітового суду в Перемишлянах, малюють яскраву картину становища українців у тогочасній Польщі. Особливо цікаві ті розділи спогадів, що стосуються першої радянської окупації Галичини (1939-1941) та окупації німецької, протягом якої автор був посадником міста Перемишляни. З них читач дізнається про вбивство в’язнів перемишлянської тюрми при відході Червоної армії, про винищення місцевих євреїв, про героїчну діяльність перемишлянського пароха о. Омеляна Ковча.