Влада затьмарює очі… Влада в неправильних руках - бомба, готова вибухнути в будь-яку хвилину. «Макбет» Ю.Несбьо - історія про те, до чого може довести ситуація, коли влада належить людині, схильній до агресії та параноїчного страху. Містом Файф офіційно править мер, а неофіційно - головний комісар поліції. Не дивно, що на це місце хоче потрапити не одна людина. Макбет - колишній наркоман та нинішній інспектор - не виключення. І його методи не зовсім чесні. Я б навіть сказала: зовсім не чесні. Його не зупинить навіть необхідність вбивства. Боротьба за владу і територію, шантаж, викрадення та сутички наркокартелів - це лише частинка всього, що очікує читача. Атмосферу темного та депресивного містечка описано так, щоб читач глибоко занурився в неї, блукаючи сірими та брудними вуличками. Це книга не для легкого читання. Тут багато довгих, детальних описів, постійні «розбірки», вбивства, божевілля головних персонажів та суїцид. Місто Файф загрузло в своїх нечистотах, тут кожен здатен на будь-що заради бажаного. А ще тут НІКОМУ не можна довіряти… P.S. Книга - певний ретелінг класичного твору «Макбет» Шекспіра.

Книга від якої я нічого не очікувала, просто давно хотіла познайомитися з автором і назва асоціювалася з леді Макбет. Події в книзі є інтерпретацією Шекспірівської п'єси, тільки тут поліція бореться за наркоторгівлею. Головний герой - Макбет - командир поліцейського спецназу, спочатку здався мені позитивним персонажем, справедливим і чесним, а потім перетворився на справжнього поганця, який заради своїх інтересів іде по головах. Атмосфера в книзі нагнітає: сіре, занепадаюче місто, в якому процвітає наркоторгівля, гральний бізнес, корупція і злочинність. Хоча читається легко, та по собі лишає важкий післясмак. Любовна лінія присутня, автор зазначив, що все що робить Макбет в ім'я кохання, та деякі речі неможливо цим виправдати. Щоб краще зрозуміти суть мені порадили спочатку прочитати п'єсу Шекспіра, або хоча б стислий переказ. Це була дуже хороша порада, що і я раджу, якщо збираєтеся читати цю книгу. Сюжет схожий на голлівудській бойовик, тому мені здається, що Макбет Ю Несбьо це більше чоловіче чтиво.

Макбет-не остання людина серед поліціянтів. І його кар'єра щоразу тільки йде в гору. Завдяки коханій Леді (власниці казино), таланту, а також зв'язках. Здається, хлопець, якого в 15 років врятував один з офіцерів від наркотиків та вуличної смерті, а після став для нього майже батьком, мав би прагнути верховенства добра над злом. Але, але... Макбет прагне влади. Його бажання підгодовує Леді, вводить його в вищі кола, влаштовує хитрі плани. хЇня мета-підкорити собі місто і нарко-бізнес, де вже не один десяток років головує Геката. Тут один шлях, або перемагати ворогів по-тихому, або зіштовхнути їх лобами. Той випадок, коли в книзі немає позитивних гг. Підлість-головний опис Макбета та його оточення. Хоча в історії немає жахливих кровавих моментів (відносно), вона неприємно вражає, до якої степені самі герої егоїстичні, підлі, зрадливі, дволикі і жорстокий. Брат йде на брата, кожен клянеться в вірності, а відступаючи на крок зраджує цю довіру. Книга класичний бойовик. Я не знайшла цікавих сцен протистояння, скоріше це перестрілки, різанина, переслідування. Якщо "Макбет" Несбьо і є відлунням Макбета Шекспіра, то скоріше в класичній філософії і моралі(точніше не скажу, бо книгу читала ще в школі). Але це однозначно трагедія, до того ж затягнута. Читалось важко і довго. Поки що це найслабша книга автора, що я читала.