Роман «Золотий записник», взірець британської інтелектуальної прози другої половини ХХ століття, вперше опублікований у 1962 році, критики називають центральним у доробку Доріс Лессінґ, вважаючи, що саме він став головною підставою присудження авторці Нобелівської премії з літератури у 2007 році. Це яскравий приклад фрагментарного роману, в якому полотно тексту схоже радше на клаптикову ковдру. Авторка бавиться зі структурою оповіді, підсилюючи головну тему не лише роздумами й діалогами персонажів, а й принципами наративної побудови твору.

Подаючи розвиток подій, що перетікають між романом-обрамленням та пʼятьма записниками, Доріс Лессінґ наголошує на фрагментованій особистості жінки — тут жінка і мати, і подруга, і письменниця, і учасниця комуністичної партії, і коханка, і пацієнтка на кушетці психоаналітикині. Головною героїнею вона робить не ідеалізований образ, а живу людину з усіма її суперечностями. Тому не дивно, що письменницю впродовж десятиліть вважали ключовою постаттю феміністичної літератури ХХ століття, хоча вона й протестувала проти означення себе як феміністки, при цьому не заперечуючи, що щиро солідарна з жінками, які борються за свої права та свободи.