Взяла книгу у вихідний і прочитала протягом дня, бо дуже хотілося розгадати таємницю. Тут немає стрімкого повороту сюжету, але історія захоплює з перших сторінок. Розповідь ведеться від вдови Джин Тейлор, детектива Спаркса і журналістки Кейт Вотерз. У книзі розплутується історія зникнення маленької дівчинки Белли, яку протягом чотирьох років розшукують. Та прочитавши книгу, я зрозуміла, що тут не одна жертва. І деякі, так звані "благополучні" сім'ї приховують численні таємниці, від яких стає моторошно. Також у книзі підняті надзвичайно важкі теми збочення та педофілії. Теми від яких мурашки ідуть по шкірі. Детектив цікавий, хоча трагічний, фінал розкривається на останніх сторінках. Рекомендую до читання, думаю, що байдужим він не залишить нікого і не відпустить Вас до кінця.

Гарний чепурний будинок, порядна сім'я, без дітей, але з традиційними спільними вечерями, переглядом разом телевізору, а що насправді криється за цією "обкладинкою" благополуччя сховано надто глибоко. Психологічний детектив, що порушує чимало проблем і питань. Головною тема - скелети у шафі сім'ї, точніше як люди прагнучи до загальноприйнятого родинного благополуччя, посісти своє законне місце у суспільстві, не хочуть бачити, помічати, що живуть з монстрами, з самообманом, із наглухо заплющеними очима. У прагненні до своїх бажань герої стають одержимі. Такою родиною стали Джин та Глен Тейлори, вона маленька покірна жіночка, яка хоче попри все мати дитину, він авторитетний, точніше авторитарний, чоловік, що одержимий збоченими фантазіями і бажанням фізичного задоволення. А все це розкрилось після гучної події у їхньому містечку - зникнення дворічної дівчинки. Події відбуваються у 2006-2010 роках, а теми якнайактуальніші й зараз. По-перше: соцмережі у житті. Не хочеться спойлерити, у кінці твору це розкривається, як невинні розміщення фото себе та своїх дітей у соціальних мережах, невинне спілкування в чатах може призвести до непоправного. Показана у романі й сила засобів масової інформації, які є справді четвертою владою. Хоча поруч з цим мати зниклої дівчинки на власному горі робить собі піар. Загалом цікаво, трохи гнітюче, але гостро і актуально. Є особливості і в структурі роману: оповідь від кількох осіб, події у главах описуються у різних часових межах, треба тримати цю сюжетну ниточку. Детективу достатньо, а психології ще більше.

У вас бувало таке, що ви читаєте книги одну за одною і всі вони вам подобаються, у вас залишається гарне враження, а потім ви берете нову книгу до рук і розумієте, що ось вона, насправді гідна уваги? Це і є та книга. "Вдова"- дебют авторки і ще один мій абсолютний фаворит. Жоден розділ не розчарував. І я ще раз повторюсь, ця книга насправді варта уваги, хоча б через "брудну" тему, яку Бартон не побоялась висвітлити. "Вдова"– це психологічний трилер, в якому авторка підняла безліч важливих тем. Тема сім'ї із усіма її скелетами, складнощі розслідування та журналістської справи, вірності та підтримки. А головне розповідь не від лиця злочинця, а його дружини, ззовні спокійної та беземоційної. Але що вона відчуває насправді і що ховається у її голові? Книга зацікавила вже з перших сторінок, складно було відірватись. Напруга зростала з кожною сторінкою все більше і підігрівала інтерес до того, хто все-таки злочинець. Постійні факти, які виникали і змушували сумніватись, а головне чи жива була дівчинка, яка зникла в дворічному віці. До речі, варто згадати про фінал історії, який видався насправді гідним, без ніяких кліше і повторів. Я з впевненістю можу радити цю книгу кожному, в незалежності від того, який жанр є вашим улюбленим. Бо впевнена, що ніхто не залишиться байдужим. Звичайно, книзі ставлю 10/10 і залишаю її на своїй поличці найкращих.