Неспішна родинна історія, яка на початку дуже нагадує попелюшку, тільки у нас не одна дівчинка, а пара - брат і сестра. Вони живуть з батьком у величному маєтку, який десятиліття тому належав голландській родині Ванхубейків, що заробила статки на тютюновій промисловості. Описам цього будинку присвячена значна частина тексту і він виступає окремим персонажем, до якого наші герої постійно повертаються думками, не в змозі розірвати щільні зв'язки. Він їх "переслідує", але не стільки своєю суттю, скільки спогадами, нерозривно з ним пов'язаними. У романі є багато моментів, які говорять, наскільки сильно діти можуть наслідувати уподобання батьків та їх стиль життя навіть тоді, коли здавалося цей вплив має бути мінімальним. Адже наші герої - Мейв та Девід стають в чомусь покращеними версіями попередників. Енн Патчетт описує великий проміжок життя героїв і ми спостерігаємо за ними, як за добрими знайомими, радіємо за них чи переживаємо драми, захоплюємось винахідливістю з маніпуляціями нерухомістю і сміємося з планів вчитись максимально довго у найдорожчому університеті, аби фонд на освіту максимально себе вичерпав і позлити "ту сторону". Дуже раджу цю історію поціновувачам родинних саг.