Роман розповідає про дівчину з надзвичайною здатністю контролювати вогонь, яка змушена приховувати свій дар і боротися з людьми, що прагнуть використати або знищити її. Атмосфера напружена й моторошна — постійна небезпека, ізоляція та відчуття, що світ не готовий до її сили. Сюжет розгортається навколо пошуку себе, виживання та розкриття таємниць власного походження. Напруга виникає з поєднання надприродного, психологічного тиску і конфліктів із зовнішнім світом. Мені сподобалося, як історія поєднує містичний трилер, психологічний хорор і розвиток характеру, створюючи захопливу й напружену розповідь.

У центрі цієї історії з вагомого Кінгівського доробку постає маленька дівчинка на ім’я Чарлі, котра через фатальну помилку батьків в минулому набула здатність до пірокінезу. Через надздібності вона стала мішенню для полювання таємної державної організації під назвою Крамниця. Фабула будується на намаганнях Чарлі разом з Батьком всіляко утекти від переслідувань Крамниці, яка напередодні жорстоко розправилась з матір’ю дівчинки. Дитина з екстрасенсорними дарами – одна з провідних тем для робіт Кінга, як старих, так і нових. «Сяйво», «Країна розваг», «Інститут», «Керрі» - як на мене, то даний роман письменника губиться на фоні цих історій. Сюжет книги насичений з емоційної точки зору. Тут багато роздумів, переживань та флешбеків. Саме це певною мірою «з’їло» динаміку « Тої, що породжує вогонь». Так, героїв настигла жорстока доля, вони всіляко намагалася боротися з фатумом, тікали, боялися, хвилювалися – й всі ці почуття описані якнайкраще, але в той самий час від їх надмірності стає нудно. Можливо, ця книга й є гарним представником психологічного трилеру з прописаними переживаннями та нагнітаючою атмосферою, та попри це складається враження перенасиченості. Ніби роман мав бути набагато менше, хоча в сюжеті немає води. Герої вмотивовані, непогано прописані, але в суміші з основним сюжетом не дають бажаних вражень. Цікавість від читання зникає на середині, тому стовідсотково можу сказати, що ця книга не моя.

Данное произведение Стивена Кинга мне не нравится по нескольким причинам - в детстве мне нравилась экранизация, а пересмотрев сейчас фильм показался ерундой, а книга оказалась очень слабой в техническом смысле, да и сюжетно очень предсказуемо и скучно. "Воспламеняющая взглядом" это в каком-то роде социальный психологический триллер, в котором поднимаются важные на тот момент вопросы для США, но вот все что там есть, это лишь вывеска на двери в подъезде - показали и забыли. Герои скучные и глупые, действия их нелогичны и местами даже идиотские.